Рішення № 16271118, 30.05.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" травня 2011 р. Справа № 4/054-11

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Буг", с. Коритниця, Волинська обл..

до Приватного підприємства “АВФ-Сільгоспхімія”, м. Біла Церква

про стягнення 149042,87 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. предст., дов. від 04.04.2011р.

від відповідача: не зявився;

Обставини справи:

В провадженні господарського суду Київської області перебуває справа №4/054-11 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Буг" до Приватного підприємства “АВФ-Сільгоспхімія” про стягнення 149042,87 грн., які складають 143372, 00 грн. суми основного боргу, 4020,60 грн. інфляційних втрат та 1650, 27 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.04.2011р. було порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 16.05.2011р.

16.05.2011р. відповідач в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, письмового відзиву на позов та інших витребуваних судом документів не подав, у звязку з чим розгляд справи було відкладено на 30.05.2011р.

Ухвалою суду від 16.05.2011р. також було зобовязано представника позивача надати в наступне судове засідання докази на підтвердження того факту, що товар за видатковими накладними: № 139 від 15.11.2010 року, № 155 від 18.11.2010 року, № 154 від 18.11.2010 року отриманий уповноваженою особою відповідача, а саме: довіреності (оригінали чи належним чином засвідчені копії) на одержання цінностей в кількостях зазначених у видаткових накладних, на підставі яких ґрунтується позов; докази щодо відображення ним в бухгалтерських даних, врахування у поданих звітах, деклараціях, податкових накладних господарських операцій, щодо поставки товарів за Договором від 15.11.2010р. та видатковими накладними № 139 від 15.11.2010 року, № 155 від 18.11.2010 року, № 154 від 18.11.2010 року.

В судовому засіданні, яке відбулось 30.05.2011р., представником позивача було подано витребувані ухвалою суду від 16.05.2011р. документи.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 07.04.2011р. та від 16.05.2011р., в судове засідання двічі не зявився, про причини неявки суд не повідомив, письмового відзиву на позов не подав.

Відповідно до п. 3.6 Розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, суд,

встановив:

15 листопада 2010 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Буг»(продавець) та Приватним підприємством «АВФ - Сільгоспхімія»(покупець) було укладено договір купівлі - продажу (Договір), згідно якого позивач прийняв на себе зобов'язання поставити відповідачеві товар - моркву, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар в загальній кількості - 66980 кілограм моркви на загальну суму 143372 гривні, що підтверджується накладними №139 від 15.11.2010 року в кількості 22660 кг на суму 49852 гривні та №154 від 18.11.2010 року в кількості 19920 кілограм на суму 39840 гривень, і №155 від 18.11.2010 року в кількості 24400 кілограм на суму 53680 гривень (копії накладних в матеріалах справи), підписаних представниками сторін.

Факт отримання відповідачем товару за договором від 15.11.2010р. підтверджується також належним чином оформленою копією довіреності, наявною в матеріалах справи та виданої на імя Коваленка Віктора Михайловича.

Крім того, позивачем на вимогу суду були подані податкові накладні, які підтверджують одержання цінностей в кількостях зазначених у видаткових накладних.

Згідно п.8.1 договору оплата в розмірі 100 відсотків від ціни договору має бути перерахована продавцю протягом семи банківських днів з моменту отримання товару покупцем.

Однак, в порушення своїх договірних зобовязань, відповідач в повному обсязі не розрахувався за поставлений товар, у звязку з чим станом на день розгляду справи за останнім рахується заборгованість в сумі 143372,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію від 03.02.2011 р. з вимогою погасити існуючу заборгованість та перерахувати кошти на поточний рахунок позивача.

Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки відповідач за отриманий товар не розрахувався, відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, та у звязку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, як це передбачено ст. 33 ГПК України.

Позивачем дотримано вимоги законодавства та подано всіх належним доказів на підтвердження заявлених позовних вимог. Відповідач, в свою чергу, свої зобовязання перед позивачем в повному обсязі не виконав, за отриманий товар не розрахувався, доказів оплати суду не надав, а тому позовні вимоги про стягнення 143372,00 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати складають 4020,60 грн., три проценти річних з простроченої суми складають 1650,27 грн.

Судом здійснено перерахунок інфляційних втрат та 3% річних та встановлено, що заявлені позивачем інфляційні втрати в розмірі 4020,60 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі, а три проценти річних з простроченої суми в сумі 1650,27 грн. підлягають частковому задоволенню, оскільки позивачем при здійсненні розрахунку не враховано пункт 8.1. договору, яким визначений порядок розрахунків за отриманий товар, який становить 7 банківських днів. У відповідності до розрахунку здійсненого судом 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 1539,11 грн.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства “АВФ-Сільгоспхімія” заборгованості за невиконання умов договору, підлягають задоволенню частково, а саме на користь позивача підлягає стягненню сума основного боргу в розмірі 143372,00 грн., 4020, 60 грн. інфляційних втрат та 1539,11 грн. 3% річних.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства “АВФ-Сільгоспхімія” (09108, Київська обл., м. Біла Церква, вул.. Леваневського, 87-а, код ЄДРПОУ 37082885) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Буг" (44711, Волинська обл.., Володимир-Волинський р-н, с. Коритниця, код ЄДРПОУ 05531920) 143372 (сто сорок три тисячі триста сімдесят дві) грн.. 00 коп. боргу, 4020 (чотири тисячі двадцять) грн. 60 коп. інфляційних втрат, 1539 (одну тисячу пятсот тридцять девять) грн.. 11 коп. 3% річних, 1489 (одну тисячу чотириста вісімдесят девять) грн.. 31 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять пять) грн.. 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в задоволенні стягнення 111,16 грн. 3% річних.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Щоткін

Дата підписання повного тексту рішення: 14.06.2011р.