Ухвала суду № 16271006, 09.06.2011, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2011 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючогоВинту Ю. М.

Суддів : Заводян К.І., Савчук М.В.

При секретарі : Злой В.П.

За участю : позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_3, треті особи на стороні позивачки ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору іпотеки недійсним за апеляційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк»на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 24 січня 2011 року, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернулась до Вижницького районного суду Чернівецької області з позовом до ПАТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_3, треті особи на стороні позивачки ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору іпотеки недійсним, посилаючись на наступне.

Відповідно до заповіту ОСОБА_7 від 28.11.2008 року, який помер 27.02.2010 року, вона є спадкоємицею всього його майна, тобто земельної ділянки та 4/6 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

У вересні 2010 року вона отримала відмову нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказаний будинок, оскільки він знаходився у власності ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу та був наданий «Приватбанку»в іпотеку (договір іпотеки №СVVWGK00000013 від 25.05.2006р.) в забезпечення виконання зобовязань по кредитному договору. Оскільки заочним рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 31.01.2008 року договір купівлі-продажу, згідно якого вказаний будинок незаконно, шляхом обману перейшов у власність ОСОБА_3 було визнано недійсним, просила вказаний договір іпотеки також визнати недійсним.

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 24 січня 2011 року позов задоволено. Визнано договір іпотеки №СVVWGK00000013 від 25.05.2006р. недійсним. Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк»просить рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 24 січня 2011 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

_________________

Справа №22ц-644/2011 р. Головуючий в 1 інстанції: Кибич І.А.

Категорія : 19/27 Доповідач: Винту Ю.М.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції, приймаючи рішення по справі, дав неправильну оцінку зібраним доказам, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції зясував у повному обємі обставини справи та вірно застосував норми матеріального та процесуального права до правовідносин, що склалися.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про іпотеку»предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за умов, якщо нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення.

Згідно зі ст.6,17 Закону України «Про іпотеку»іпотекодавець зобов'язаний до укладення іпотечного договору попередити іпотекодержателя про всі відомі йому права та вимоги інших осіб на предмет іпотеки, в тому числі ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку. Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.

Як вбачається з матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_7 уклав фіктивний договір купівлі-продажу вищевказаного житлового будинку з ОСОБА_3, вважаючи, що право власності на нього не буде втрачено, оскільки останній, який являється зятем його рідного брата, гарантуючи порядність, просив переоформити будинок на його імя тільки для отримання кредиту в банку з подальшим його поверненням. В дійсності даний договір був вчинений шляхом обману, оскільки ОСОБА_3, отримавши безкоштовно у власність будинок та зареєструвавши домоволодіння у Винницькому РБТІ, припинив з ним спілкування та почав уникати зустрічей.

Заочним рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 31.01.2008 року договір купівлі-продажу визнано недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5,6 ст.203 цього Кодексу. Серед вимог, додержання яких необхідне для чинності правочину є те, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

В ст.230 ЦК України зазначено, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч.1 ст.229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Згідно з ч.1 ст.236 та ч.1 ст.216 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення та не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю та не породжує жодних прав та обовязків сторін.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману, на відміну від помилки, є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї. Обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Правочин, здійснений під впливом обману, на підставі ст.230 ЦК України може бути визнаний судом недійсним. Вбачається, що саме позивач як сторона, яка діяла під впливом обману, повинен довести наявність умислу з боку відповідача, істотність значення обставин, щодо яких її введено в оману, і сам факт обману. Якщо все інше, крім умислу, доведено, вважається, що мала місце помилка.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, вірно визначив, що даний будинок не може бути предметом іпотеки, оскільки на момент укладення договору іпотеки від 25.05.2006 року ОСОБА_3 ним заволодів неправомірно, що підтверджується рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 31.01.2008 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду відповідає нормам матеріального й процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк»- відхилити.

Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 24 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий : /підпис/

Судді : /підписи/