Ухвала суду № 1626160, 14.03.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

Справа №22-а- 295\08                         Головуючий 1 інстанції: Бунякіна Г.І.

Категорія : 41                                          Доповідач:  Подобайло З.Г.

Ухвала

Іменем України

14 березня 2008 року                                            м. Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

           Головуючого судді       - Сіренко О.І.

                               Суддів       - Подобайло З.Г., Мельнікова Л.В.

за участю секретаря судового засідання – Касян В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ на постанову господарського суду Полтавської області  від05.07.2007 року по справі № 3/103

за позовом   ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта»

до                   Кременчуцької ОДПІ

про                 визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення – рішення КОДПІ від 28.03.2007р. № 0001552301/0/716

за участю прокуратури  Полтавської області

встановила :

Позивач, ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта», звернувся до господарського суду Полтавської області  з позовом про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ №0001552301/0/716 від 28.03.2007р. , за яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2875718,0 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 1917145,0 грн. та штрафна (фінансова) санкція в сумі 958573 ,0 грн.

Постановою господарського суду Полтавської області  від05.07.2007 року по справі № 3/103  за позовом ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта» до Кременчуцької ОДПІ про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення – рішення КОДПІ від 28.03.2007р. № 0001552301/0/716 позовні вимоги задоволено.

Кременчуцька ОДПІ, не погодившись з постановою суду першої інстанції подала апеляційну скаргу , в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову господарського суду Полтавської області від 05.07.2007 р. по справі № 3/103 , ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову ЗАТ «ТД «Укртатнафта» відмовити. Скаржник вважає, що постанова судом першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права та процесуального права, з посиланнями на те, що судом зроблено помилковий висновок про те, що підставою для не включення сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту може бути лише встановлення факту, що придбані матеріальні активи не призначалися для використання в господарській діяльності, є невірним висновок суду щодо правомірності включення позивачем   сплаченого  ЗАТ  „Псьол"   податку  на  додану  вартість  до  податкового  кредиту, судом порушено пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168, за яким не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органами державної податкової служби сум податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеним цим пунктом документами, судам порушено вимоги ст. 159 КАС України відповідно до якої судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Оскаржуване судове рішення не відповідає нормам матеріального права, оскільки останні були невірно застосовані при вирішенні спору, і не є обґрунтованим, так як судом не була надана належна оцінка доводам і доказам, наданим Кременчуцькою ОДПІ на підтвердження законності прийнятих податкових повідомлень-рішень. Таким чином, судом порушено ст.129 Конституції України, ст. ст. 7 та 9 КАС України - не дотримано принцип законності, оскільки рішення зі спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом (постанова Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 р. № 11 «Про судове рішення»).

Представник ОДПІ підтримав в судовому засіданні  в апеляційному суді вимоги та обґрунтування скарги.

ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта» вважає, що постанова господарського суду Полтавської області по справі № 3/103 від 05.07.2007 р. є законною і обґрунтованою, прийнятою відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права і повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. З вимогами і змістом апеляційної скарги відповідача ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта» не погоджується, вважає їх безпідставними, посилаючись на обґрунтування викладені в запереченнях та просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області по справі № 3/103 без задоволення, а постанову Господарського суду Полтавської області від 05.07.2007 року по справі № 3/103 без змін.

Представник позивача  підтримав в судовому засіданні  в апеляційному суді доводи та обґрунтування заперечень на скаргу.

Прокурор  був належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, в судовому засіданні колегії суддів підтримав позицію ОДПІ, доводи та обґрунтування її апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції,  розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення рішення КОДПІ є  акт   перевірки      № 161/23-120/30244522 від 16 березня 2007р. про результати виїзної планової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Укртатнафта» за період з 01.10.2005р. по 30.09.2006року в якому ОДПІ встановлено, що :

позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2005 р. віднесено суми податку на додану вартість в розмірі 28800,0 грн. з вартості охоронних засобів Завада -2М, внаслідок чого сума податкових зобов'язань з ПДВ занижена за грудень 2005р. на 28800 грн. з тих підстав, що ці як витрати не пов'язані з виробничою діяльністю та є порушення п.п.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість» ;

ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта» неправомірно відніс до податкового кредиту відповідних звітних періодів суми ПДВ з вартості послуг ЗАТ «Псьол» за супроводження системи «Сфера/5» за IV квартал 2005 р. в сумі 160000,0 грн. та за три квартали 2006 р. - в сумі 389997,0 грн. , оскільки  у податкових накладних належним чином не вказано опис (номенклатура) послуг та їх кількості, а отже ці накладні не відповідають приписам п. 7.2.1. ст.7 Закону «Про податок на додану вартість» і дані за накладними не можуть приймати участь у формуванні бази оподаткування ПДВ ( в даному випадку її кредитної частини);

- до обсягів продажу авіапалива по контракту № 15-068/ТД-0900/183 від 23.03.2005 р. за жовтень-листопад 2005 р. позивачем було безпідставно застосовано нульову ставку ПДВ, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за вказаний період, так як заправка повітряних суден здійснювалась безпосередньо на митній території України, про що свідчать дані вантажно-митних декларацій, де в гр.2 відправником/експортером палива визначено ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт», тому місцем поставки товарів для потреб повітряних суден є митна територія України і операції з такої поставки є об'єктом оподаткування відповідно з підпунктом 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість», база оподаткування таких операцій визначається за правилами, встановленими статтею 4 Закону.

На   підставі   висновків вказаного  акту КОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001552301/0/716 від 28.03.07р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1917145,0 грн. та штрафних санкцій в розмірі 958573,0 грн., всього 2875718,0 грн. з посиланням на порушення пп. 3.1.1. п.3.1. ст.3, п.4.1. ст.4, п.п.7.2.1., 7.2.6, п. 7.2 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість».

1.  Відповідно пп. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Щодо віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених позивачем з вартості охоронних засобів Завада -2АМ. " , придбаних за договором № 1100/850 від 10.11.2005р. колегія суддів погоджується з висновком  суду першої інстанції  про те, що в розумінні зазначеної норми, підставою для не включення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту може бути лише встановлення факту, що придбані матеріальні активи не призначалися для використання в господарській діяльності.

Згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність оскаржуваного рішення повинна бути доведена КОДПІ.

В даному випадку відповідач мав довести, що придбаний охоронний засіб - блокувач радіокерованих вибухових пристроїв «Завада-2АМ», який був придбаний позивачем у відповідний звітний період і останнім було сплачено ПДВ в ціні його вартості, не призначався для використання в господарській діяльності підприємства. Проте КОДПІ не навело доказів на обґрунтування своїх висновків.

Судом першої інстанції  встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що  охоронний засіб Завада -2АМ придбано ЗАТ «ТД «Укртатнафта» з метою використання у господарській діяльності для забезпечення безпечності виробничого процесу і транспортування нафтопродуктів та інших товарів, що підтверджується перепискою між позивачем і ЗАТ «Градосфера», інструкцією з використання блокувачів радіокерованих вибухових пристроїв серії «Завада», технічним описом блокіратора радіокерованих вибухових пристроїв «Завада-1», первинною документацією, що підтверджує використання охоронного засобу при транспортуванні нафтопродуктів (посвідчення про відрядження водіїв, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, накладними на внутрішнє переміщення основних засобів).

Згідно п. 1.32 ст. 1, п. 5.2.1 ст. 5 Закону України  «Про оподаткування прибутку підприємств» використання у господарській діяльності передбачає застосування придбаних основних засобів при підготовці, організації, веденні виробництва, з продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що придбаний позивачем охоронний засіб «Завада -2АМ» використовується у господарській діяльності для забезпечення безпечності транспортування і продажу товарів (нафтопродуктів) та відповідно віднесення до податкового кредиту в грудні 2005 року сплаченої суми ПДВ  у розмірі  28800,0 грн. з вартості охоронних засобів Завада -2М за договором № 1100/850 від 10.11.2005р. є правомірними.

2. Щодо віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених за договором № ТД-0200/173 від 01.09.2005р. із ЗАТ «Псьол» з вартості послуг по супроводженню системи «Сфера/5» . Підставою  виключення  із складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених з вартості послуг ЗАТ «Псьол» по супроводженню системи «Сфера/5» є , на думку ОДПІ  те, що в  податкових накладних належним чином не вказано опис (номенклатуру) послуг та їх кількість, що є порушенням п. 7.2.1 п.7.2 ст.7  Закону України «Про податок на додану вартість». Відповідно положень п. 7.2.1 є) вказаної норми Закону  платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм).

Згідно пп. 7.2.6. п.7.2., п.7.4.5 ст.7 Закону включені до податкового кредиту , мають бути підтверджені податковими накладними.

Заповнення податкових накладних регулюється Порядком заповнення податкових накладних, затвердженого Наказом ДПА України від 30 травня 1997 р. N 165 пунктом 12 пп. 12.4 передбачено, що до розділу І податкової накладної вносяться дані в розрізі номенклатури поставки товарів (послуг), графа 5 - кількість (об'єм, обсяг) поставки товарів, послуг. У разі, якщо послуги не мають таких показників, а вимірюються лише у вартісному вираженні, у графі 5 указується: «послуга/проценти тощо».

Таким чином, колегія суддів зазначає , що законодавством встановлено, що в податковій накладній дані про кількість і обсяг послуг можуть не вказуватись, якщо відповідні послуги не мають таких показників виміру, одиницею виміру в таких випадках є грошова одиниця. Отже те, що в податкових накладних на послуги ЗАТ «Псьол» по супроводженню системи «Сфера/5» не вказано опис і кількість послуг, а відображено вартісний еквівалент (грошова одиниця) не суперечить чинному законодавству.

Отже, відповідні податкові накладні ( том 8 а.с. 129-155) заповнені ЗАТ «Псьол» за надання послуг позивачу по супроводженню системи «Сфера/5», відповідають приписам зазначеного вище Порядку щодо їх оформлення та на їх підставі  позивачем правомірно віднесені суми ПДВ до складу податкового кредиту  за жовтень - грудень 2005 року, січень-вересень 2006 року.

3. Щодо застосування нульової ставки при здійсненні операцій з поставки авіапалива для заправки повітряних суден, що здійснюють міжнародні авіарейси з перевезення пасажирів за плату .

Підстави і порядок оподаткування податком на додану вартість встановлено Законом України «Про податок на додану вартість».

 Статтею 3 даного Закону встановлено об'єкти оподаткування, до яких відносяться: операції з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України (п .3.1.1.), операції з вивезення товарів у митному режимі експорту ( п.3.1.3.).

Статтею 6 цього Закону встановлюється ставка оподаткування. Пунктом 6.1. вказаної статті встановлено , що об'єкти оподаткування, визначені ст.3 Закону, за винятком операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою 20%.

Підпунктом 6.2.1. п.6.2. ст.6 Закону передбачено, що при експорті товарів ставка податку становить «0», в тому числі за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки для заправки або постачання повітряних суден, що виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що при визначенні податкового зобов'язання і суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по операціям з поставки в жовтні - листопаді 2005 року по контракту № 15-068/ТД-0900/183 від 23.03.2005 р. авіаційного палива марки ТС-1 та РТ Закритому акціонерному товариству «Авіакомпанія «Аеросвіт» для заправки українських повітряних суден, що виконують міжнародні рейси з перевезення пасажирів за плату,  позивач застосовував положення норм пп. 6.2.1. п.6. ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно якої за нульовою ставкою ПДВ оподатковуються операції з поставки для заправки або постачання повітряних суден, що виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату; при цьому товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленими вантажними митними деклараціями.

Умовами застосування нульової ставки щодо операцій з поставки авіапалива для заправки українських повітряних суден, що виконують міжнародні рейси з перевезення пасажирів за плату, є здійснення платником податку    поставок авіапалива, підтвердження факту заправки поставленим авіапаливом повітряних суден, експорт авіапалива, підтверджений належно оформленими вантажними митними деклараціями.

Судом встановлено, що ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта» згідно контракту №15-068/ТД-0900/183 від 23.03.2005 р. протягом жовтня-листопада 2005 р. здійснено операції з поставки ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» авіаційного палива ТС-1 та РТ (товарів).

Обсяги поставки авіапалива, яке було використано для заправки українських повітряних суден, що виконували міжнародні рейси по перевезенню пасажирів за плату і було експортовано (вивезено за межі митної території України) ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта»,  підтверджено належно оформленими ВМД, що свідчить про те, що оподаткування вказаних операцій було здійснено відповідно вимог п. п.6.2.1. п.6.2. ст..6 Закону „Про податок на додану вартість".

Факти здійснення позивачем поставки авіапалива для заправки повітряних суден, що виконують міжнародні авіарейси для перевезення пасажирів, і вивезення (експортування) авіапалива за межі митної території України, як запасів для споживання в ході експлуатації літаків підтверджено в ході розгляду справи  та підтверджується видатковими ордерами на заправку літаків, в яких зазначено власник/постачальник палива ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта» і отримувач/покупець палива - ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт», кількість та вид палива, час заправки, номер міжнародного рейсу, тип та номер літака; вантажними митними деклараціями та зведеними реєстрами заправок авіапаливом, які підтверджують обсяг (кількість) поставки авіапалива та факт його використання для здійснення міжнародних рейсів, а також підтверджують факт експорту товару (авіапалива).

Відповідно до ст.115 Митного кодексу товари, включаючи паливно-мастильні матеріали, необхідні для експлуатації та технічного обслуговування літаків, розуміються як запаси, призначені для споживання.

Декларування запасів, призначених для споживання, здійснюється відповідно до Порядку заповнення  граф  ВМД  відповідно до  митних режимів  експорту,   імпорту, транзиту,   тимчасового   ввезення,   митного   складу,   магазину   безмитної   торгівлі,  затвердженого Наказом Державної митної служби України   № 380 від 30.06.1998р.

Відповідно до п.п.8.1 зазначеного Порядку митне оформлення запасів споживання, що поставляються на транспортні засоби, здійснюється з поданням ВМД, заповненої відповідно до митного режиму експорту ( п.2.1. цього Порядку) і особливостей заповнення граф ВМД при митному оформленні запасів споживання.

Згідно зазначених норм вивезення авіапалива як запасів споживання в процесі міжнародних польотів є вивезенням товару у митному режимі експорту, що кореспондується з нормами пп.6.2.1. п.6.2 ст.6 Закону, згідно яких операції з поставки авіапалива для заправки літаків, що виконують міжнародні авіарейси, відносяться до експортних і оподатковуються за нульовою ставкою.

Судом першої інстанції правомірно не прийняті до уваги заперечення відповідача з посиланням на те, що оскільки місцем поставки авіапалива  є митна територія України, вказані операції згідно п. 3.1. ст.3,  ст.4, п.6.14 ст.6 Закону «Про податок на додану вартість» мають оподатковуватись за ставкою 20%, оскільки не відповідають положенням пп.6.2.1 ст. 6 Закону «Про податок на додану вартість» , яким передбачено застосування нульової ставки податку при експорті товарів  до операцій з поставки авіапалива для заправки повітряних суден, які виконують міжнародні рейси.

На підставі вказаних положень Закону правомірним є висновок про те, що коли поставка авіапалива для заправки літаків здійснюється на митній території України, в разі здійснення літаками міжнародних рейсів з перевезення пасажирів, зазначені операції відносяться до експорту, і оподатковуються за нульовою ставкою.

Підпунктом 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону,   на порушення якого   посилається відповідач, не встановлює ставку податку, а лише визначає об'єкти оподаткування, тому здійснення поставки   на митній території України не  тягне за собою  оподаткування ПДВ виключно за ставкою 20%.

Враховуючи, що в   подальшому мало місце вивезення товару  за межі митної території України, вказані операції відносяться до експортних згідно норм податкового законодавства -  пп.  6.2.1.  п.6.2.  ст.6 Закону,  які  і  були     правомірно застосовані позивачем до спірних правовідносин.

Доводи відповідача з посиланням на те, що, оскільки в графі 2 «Відправник» ВМД вказано ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт», то остання і є постачальником та відповідно експортером авіапаливаа і має право відповідно до підпункту 6.1.2 пункту 6.1 статті 6 Закону про ПДВ використовувати нульову ставку щодо оподаткування цим податком не приймаються судом до уваги , оскільки ЗАТ „Авіакомпанія „Аеросвіт" , зазначена у гр..2 ВМД, не є і не може бути експортером авіапалива в розумінні Закону „Про податок на додану вартість", а відповідно і застосувати „0" ставку ПДВ до вказаних операцій, оскільки вона ( компанія) не реалізує авіапалива за кошти іншим особам. Остання споживає паливо в ході експлуатації літаків, а отже в випадку, що розглядається, у ЗАТ "Авіакомпанія „Аеросвіт" відсутні продаж (поставка) товару і отримання винагороди (компенсації). Це в свою чергу засвідчує про відсутність об'єкту і бази оподаткування ПДВ.

Пунктом 8.2. Порядку заповнення граф ВМД, затвердженого Наказом Держмитслужби України від 30.06.1998 року №380 передбачено, що при митному оформленні запасів споживання в гр.2 ВМД , яка в даному випадку має назву «Відправник» (а не «відправник/експортер», як в інших випадках), відомості про особу, яка передає товари власнику транспортного засобу за договором, зазначаються лише у випадках здійснення їх поставки на іноземні або орендовані іноземними суб'єктами транспортні засоби. Якщо постачання проводиться українським власником транспортного засобу, то в графі 2 ВМД «Відправник» зазначаються відомості про українського власника повітряного судна (ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»). Оскільки в даному випадку постачання     здійснено ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» як власником літаків, вказаний суб'єкт господарювання правомірно вказано в графі 2 ВМД як Відправник. Підпунктом 6.2.1. пункту 6 статті 6 Закону встановлено, що за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки для заправки або постачання повітряних суден, що виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату, відповідно нульова ставка застосовується суб'єктом, що здійснив поставку для постачання(заправки), а не постачання. Оскільки поставка авіапалива (тобто передача у власність авіакомпанії) для заправки літаків, що виконують міжнародні рейси, здійснена позивачем , ним правомірно застосована нульової ставки ПДВ до вказаних операцій відповідно до п. 6.2., п.п.6.2.1. Закону України «Про податок на додану вартість», суд першої інстанції дійшов правильного висновку . Враховуючи наведене, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 28.03.2007р. № 0001552301/0/716, за яким ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість суму в загальній сумі 2875718,0 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 1917145,0 грн. та штрафна (фінансова) санкція в сумі 958573,0 грн., є за поза межами чинного законодавства України і підлягає визнанню нечинним. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку щодо обґрунтованості, правомірності позовних вимог та задоволенню їх в повному обсязі. Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги є помилковими та не спростовують висновків  рішення суду першої інстанції. Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.  Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст.199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 ,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -  ухвалила:

Апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ на постанову господарського суду Полтавської області  від05.07.2007 року по справі № 3/103 залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Полтавської області  від05.07.2007 року по справі № 3/103 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця після з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлений та підписаний 19 березня 2008р.

Головуючий                                                                   Сіренко О.І.

Судді                                                                            Подобайло З.Г. 

         Мельнікова Л.В.

                                   ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

                     Суддя Харківського апеляційного

                          адміністративного суду                                             Подобайло З.Г.