Ухвала суду № 1626161, 19.03.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

Справа №22-а- 514\08                      Головуючий 1 інстанції: Бунякіна Г.І.

Категорія : 41                                     Доповідач:  Подобайло З.Г.

Ухвала

Іменем України

19 березня 2008 року                                            м. Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

           Головуючого судді       - Сіренко О.І.

                               Суддів       - Подобайло З.Г., Григоров А.М.

за участю секретаря судового засідання – Касян В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ Полтавської області на постанову господарського суду Полтавської області від 16 серпня 2007року по справі № 3/101

за позовом   Повного товариства «ПаКо»

до                   Кременчуцької ОДПІ Полтавської області

про                 визнання нечинними податкових повідомлень - рішень

встановила :

   Позивач, ПТ «ПаКо», звернулась до суду з позовною заявою про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ : від 29.12.2006 р. № 0000732350/0/134 та від 27.03.2007 р. № 0000732350/1/54, за якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1 612,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в Сумі 806,00 грн.; від 29.12.2006 р. № 0000702350/0/3014 та від 27.03.2007 р. № 0000702350/1/756, за якими позивачу визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 19 364,00 грн., з яких основний платіж 13 750,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 5 614,00 грн.; від 29.12.2006 р. № 0000712350/0/3015 та від 27.03.2007 р. № 0000712350/1/755, за якими позивачу визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 73 177,50 грн., з яких основний платіж 48 785,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 24 392,50 грн. (в редакції доповнення № 815 від 08.05.2007 р.).

Постановою господарського суду Полтавської області від 16 серпня 2007року по справі № 3/101 за позовом Повного товариства «ПаКо» до Кременчуцької ОДПІ Полтавської області про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень, позов задоволено.

Кременчуцька ОДПІ не погоджуючись з постановою суду першої інстанції подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, та взагалі скаржник вважає, що судом невірно застосовано і порушено норми матеріального та процесуального права. Тому , просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову господарського суду Полтавської області від 16.08.2007 року по справі № 3/101 і прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ПТ "ПаКо" відмовити.

Позивач, ПТ «ПаКо», вважає постанову Господарського суду Полтавської області від 16.08.2007р. по справі 3/101 законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, вважає , що господарським судом Полтавської області були досліджені всі матеріали справи, яким була дана належна правова оцінка. Просить суд апеляційної інстанції залишити    апеляційну    скаргу    Кременчуцької    об'єднаної    державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Полтавської області від 16.08.2007р. по справі № 3/101 без задоволення, а постанову Господарського суду Полтавської області від 16.08.2007р. по справі № 3/101 - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, посилаючись на обставини викладенні в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав свої письмові заперечення проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції,  розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що за   результатами   виїзної   планової   перевірки   дотримання   ПТ   „ПаКо"   з   питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.03 р. по 30.06.06 р. Кременчуцька ОДПІ  складено акт перевірки від 12.12.2006 р. № 1687/23-500/30566379, яким встановлені порушення з боку позивача , а саме : норм Закону України "Про податок на додану вартість", а саме : неправомірне включення до складу податкового кредиту за вересень 2004 року 35 030,00 грн. податку на додану вартість, сплаченого при придбанні бензину А-95 від ПП "Бост"; норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме : неправомірне включення до складу валових витрат за IV квартал 2005 року 54 167,00 грн. вартості інформаційно-консультаційних послуг від ПП "Центр-500"; норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме : завищення суми амортизаційних відрахувань на 833 грн. внаслідок завищення балансової вартості І групи основних засобів на суму 22 672,00 грн., яку складає вартість ремонтних робіт, виконаних ПП "Центр-500" в офісі за адресою : м. Кременчук, вул. Бутиріна, 17; норм Закону України "Про податок на додану вартість", а саме : неправомірне включення до складу податкового кредиту за квітень, травень та жовтень 2005 року 15 367,00 грн. податку на додану вартість, сплаченого при придбанні інформаційно-консультаційних послуг та ремонтно-будівельних робіт від ПП "Центр-500".

Результатом даних висновків стало визначення Кременчуцькою ОДПІ позивачу податкових зобов'язань за спірними податковими повідомленнями-рішеннями з податку на прибуток в загальній сумі 19 364,00 грн., з яких основний платіж 13 750,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 5 614,00 грн., з податку на додану вартість в загальній сумі 73 177,50 грн., з яких основний платіж 48 785,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 24 392,50 грн. та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1 612,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 806,00 грн.

В результаті адміністративно-апеляційного оскарження позивачем спірних податкових повідомлень – рішень,  вони залишені без змін.

При цьому ДПІ - відповідач ґрунтує свої висновки тим, що неможливо провести зустрічну перевірку контрагента позивача через його відсутність за юридичною адресою; оцінює дані послуги як такі, що не пов'язані з господарською діяльністю позивача та не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку через відсутність контрагента за юридичною адресою, рішенням Світловодського місьрайонного суду Кіровоградської області від 01.12.2006 р. про скасування державної реєстрації ПП "Центр-500" та визнання недійсними всіх угод, укладених між ПП "Центр - 500" та іншими суб'єктами господарювання, а також визнання недійсними всіх фінансово - господарських операцій.

Позивач та ПП "Бост" 01.09.04 р. уклали договір № 1/09 купівлі-продажу нафтопродуктів, предметом якого з урахуванням додатку № 1 від 01.09.2004 р. до цього договору є продаж останнім ПТ "ПаКо" бензину А-95 в кількості 65 т. загальною вартістю 312 850,00 грн., в тому числі ПДВ 35 641,67 грн.

Даний договір є правомірним правочином в силу презумпції правомірності правочину, встановленої ст. 204 ЦК України та обов'язковим для виконання сторонами в силу ст. 629 ЦК України.

Продаж контрагентом позивача - ПП "Бост" бензину А-95 в кількості 63,885 т. загальною вартістю 210 181,64 грн., в тому числі ПДВ 35 030,27 грн. та проведення розрахунків позивачем за отримані ТМЦ підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами (у тому числі платіжними дорученнями № 143 від 03.09.2004 р., № 144 від 03.09.2004 р. та № 204 від 03.09.2004 р., банківською випискою з рахунку позивача, рахунком-фактурою № 2/09 від 02.09.2004 р., видатковою накладною № 343 від 02.09.2004 р., податковою накладною № 343 від 02.09.04 р.). Операції з придбання цих ТМЦ відображено в книзі придбання товарів та бухгалтерському обліку відповідними проводками (див. арк. 28 акту). Усі ці документи були надані підприємством позивача як для перевірки, так і суду та містяться в матеріалах справи.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Право платника податку на податковий кредит виникає, у відповідності з вимогами пп. 7. 5. 1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", з дати першої події : списання коштів з банківського рахунку платника в оплату вартості товарів або з дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

При цьому слід зазначити, що пп. 7. 4. 5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" забороняється включення до податкового кредиту лише тих витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Оскільки позивач отримав від свого контрагенту ПП "Бост" бензин А-95 в кількості 63,885 т. загальною вартістю 210 181,64 грн., в тому числі ПДВ 35 030,27 грн. відповідно до видаткової накладної № 343 від 02.09.2004 р.; отримав від свого контрагенту ПП "Бост" оригінал податкової накладної № 343 від 02.09.04 р. на суму 210 181,64 грн., в тому числі ПДВ 35 030,27 грн., він правомірно відніс до податкового кредиту вересня 2004 року 35 030,27 грн. ПДВ, що значилась в зазначеній податковій накладній, тобто діяв в межах положень вище зазначених підпунктів ст. 7 ЗУ „Про ПДВ".

Відповідно до ст. 19 Конституції України державні органи повинні діяти на підставах, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами. Ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на органи державної податкової служби покладено обов'язок щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України "Про податок на додану вартість".  

Отже, колегія суддів зазначає, що проведення зустрічних перевірок є обов'язком податкових органів, законодавець не ставить формування податкового кредиту придбувача ТМЦ у залежність від проведення податковими органами перевірок, а незнаходження контрагента-продавця -ПП "Бост" за юридичною адресою не є підставою для виключення зі складу податкового кредиту покупця-позивача сум ПДВ, які є податковим зобов'язанням саме ПП "Бост" в силу ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.94 р. "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і доповненням) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. При цьому згідно із пп. 6.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Крім того, п. 5.11 ст. 5 даного Закону заборонено встановлювати додаткові обмеження щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Згідно ж з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. З зазначеного Закону валові витрати можуть бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Позивач та ПП "Центр-500" 04.07.05 р. уклали договір про надання інформаційно-консультаційних послуг, предметом якого є виконання останнім абонентського, інформаційного, консультаційно-довідкового обслуговування ПТ "Пако".

Даний договір є правомірним правочином в силу презумпції правомірності право чину, встановленої ст. 204 ЦК України та обов'язковим для виконання сторонами в силу ст. 629 ЦК України.

Надання інформаційно-консультаційних послуг контрагентом позивача -ПП "Центр-500" та проведення розрахунків позивачем підтверджено відповідними розрахунковим платіжними та іншими первинними документами (у тому числі платіжними дорученнями про оплату послуг № 188 від 30.09.2005 р. та № 214 від 28.10.2005 р., банківськими виписками з рахунку позивача, актами виконаних робіт від 30.09.05 р. та від 28.10.2005 р., рахунками-фактурами № 30/09 від 30.09.2005 р. та № 28/10 від 28.10.2005 р., податковими накладними № 396 від 30.09.05 р. та № 455 від 28.10.2005 р.). Результати робіт у вигляді оглядів ринку нафтопродуктів залучені до матеріалів справи, операції з придбання цих послуг відображено в книзі придбання товарів та бухгалтерському обліку відповідними проводками (див. арк. 28 акту). Усі ці документи були надані підприємством-позивачем як для перевірки, так і суду.

Виконання ремонтно-будівельних робіт контрагентом позивача -ПП "Центр-500" та проведення розрахунків позивачем підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами (у тому числі платіжними дорученнями про оплату за ремонт приміщення № 54 від 28.04.2005 р. та № 64 від 23.05.2005 р., банківськими виписками з рахунку позивача, актами виконаних робіт № 28/04-05 від 28.04.05 р. та № 23/05 від 23.04.2005 р., рахунками-фактурами № СФ-028/04 від 28.04.2005 р. та № СФ-23/05 від 23.05.2005  р., податковими накладними № 57 від 28.04.05 р. та № 102 від 23.05.2005 р.).

Операції з придбання цих послуг відображено в книзі придбання товарів та бухгалтерському обліку відповідними проводками (див. арк. 36 акту). Усі ці документи були надані підприємством-позивачем як для перевірки, так і суду.

Однак, податкова не прийняла зазначені акти виконаних робіт як доказ, посилаючись на те, що останній не містить місця складання, змісту та обсягу, одиниць виміру здійсненої господарської операції та відсутність посад осіб, відповідальних за здійснення розробок документації та правильності її оформлення.

Оскільки, чинним законодавством не встановлено уніфікованої форми акту приймання-здачі наданих послуг, ДПІ - відповідач не надав суду пояснень відносно зазначеного вище твердження, суд першої інстанції вірно вважає, що послуга не може мати будь-яких інших, обсягів та одиниці виміру, ніж вартісний еквівалент, а тому дані висновки контролюючого органу є поза межами норм права.

Постанову    Світловодського    місьрайонного    суду    Кіровоградської    області    від 01.12.2006р. про скасування державної реєстрації ПП "Центр-500" та визнання недійсними всіх угод, укладених між ПП "Центр-500" та іншими суб'єктами господарювання, а також визнання недійсними всіх фінансово-господарських операцій суд першої інстанції правомірно не прийняв як доказ, оскільки : зазначене судове рішення скасоване постановою цього ж суду від 26.01.2007 р. при перегляді за новивиявленими обставинами, державну реєстрацію ПП "Центр-500" скасовано з 16.03.2006 р.; господарські відносини між позивачем та ПП "Центр-500" мали місце до вказаної дати, доказів щодо втрати правоздатності даним суб'єктом господарювання (довідки щодо виключення з ЄДРПОУ) відповідач ні суду першої інстанції ні суду апеляційної інстанції не надав.

В межах приписів пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" діяв позивач, отримавши від свого контрагенту ПП "Центр 500" послуги відповідно до актів виконаних робіт від 30.09.05 р. та від 28.10.2005 р., рахунків-фактур № 30/09 від 30.09.2005 р. та № 28/10 від 28.10.2005 р. та результати ремонтно-будівельних робіт відповідно до актів виконаних робіт № 28/04-05 від 28.04.05 р. та № 23/05 від 23.04.2005 р. та рахунків-фактур № СФ-028/04 від 28.04.2005 р. та № СФ-23/05 від 23.05.2005 р., отримавши від свого контрагенту "Центр 500" оригінал податкових накладних № 396 від 30.09.05 р., № 455 від 28.10.2005 р, № 57 від 28.04.05 р. та № 102 від 23.05.2005 р., та віднісши до податкового кредиту квітня, травня, серпня та жовтня 2005 року 15 367,00 грн. ПДВ, що значилась в зазначених податкових накладних. Щодо розрахунку штрафних санкцій, то відповідно до пункту 1.5. статті 1 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування  визначених відповідними законами. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що підприємством позивача не було допущено порушень правил оподаткування, таким чином законних підстав для застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій не вбачається.

З урахуванням вищевикладеного , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що позовні вимоги обґрунтовані нормами права та наданими доказами, відповідач - суб'єкт власних повноважень не довів правомірність свого рішення, як того вимагає п. 2 ст. 71 КАС України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги є помилковими.

За таких обставин суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

 Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст.199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

 ухвалила:

            Апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Полтавської області від 16 серпня 2007року по справі № 3/101 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця після з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлений та підписаний 24 березня 2008р.

Головуючий                                                                   Сіренко О.І.

Судді                                                                            Подобайло З.Г. 

         Григоров А.М.

                                   ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

                     Суддя Харківського апеляційного

                          адміністративного суду                                             Подобайло З.Г.