Рішення № 16255978, 19.04.2011, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2- 776/11 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Словянськ

19 квітня 2011 року Словянський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді П.І. Профатило,

при секретарі - О.Ю. Денисенко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Словянську Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2011 року позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що з грудня 2009 року вони з відповідачем проживали однією сімєю, шлюб у відділі РАЦС не зареєстрували. ІНФОРМАЦІЯ_1 в їх сімї народився син, ОСОБА_3. При отриманні свідоцтва про народження дитини вона в графі «батько» вказала своє прізвище «ОСОБА_1», а по батькові імя відповідача - «ОСОБА_3», однак фактично батьком дитини є ОСОБА_2.

На даний час вони з відповідачем не проживають однією сімєю, відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання сина не надає, тому просить суд визнати відповідача батьком дитини та стягувати щомісяця з відповідача аліменти на її користь на утримання сина в твердій грошовій сумі у розмірі 450 грн. щомісячно до повноліття дитини, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити , посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги позивачки визнав, не заперечував проти визнання його батьком дитини ОСОБА_3, оскільки він дійсно є його рідним батьком та згоден сплачувати аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі 450 грн. щомісячно до повноліття дитини.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що даний позов підлягає частковому задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено та сторонами не заперечується той факт, що з грудня 2009 року по серпень 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сімєю без реєстрації шлюбу. 05.11.2010 року у ОСОБА_1 народився син, ОСОБА_3. При отриманні свідоцтва про народження дитини, ОСОБА_1 надала відомості про батька дитини відповідно до ст.135 СК України.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.128 СК України батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Оскільки ОСОБА_2 визнає себе батьком дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та згоден платити аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобовязані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ч.1 ст. 184 Сімейного Кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.2 ст. 182 Сімейного Кодексу України Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Оскільки позивачка просить стягувати аліменти з відповідача на її користь на утримання дитини у твердій грошовій сумі 450 грн. щомісяця, то вимоги позивачки, щодо стягнення аліментів у частині не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, є такими, що не ґрунтуються на законі, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 91 Сімейного Кодексу України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 214 п.7 ЦПК України суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в один місяць.

Відповідно до ч. 1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка при подачі позову до суду сплатила державне мито у сумі 8,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн., а також на правову допомогу у сумі 250 грн., тому необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

Крім того, відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»№13 від 21.01.1993 року, зі змінами та доповненнями, ставка державного мита з позовних заяв складає 1% від ціни позову, але не менше 51 грн., тому з відповідача підлягає стягненню державне мито на користь держави у сумі 42,50 грн., оскільки позивачка при подачі позову сплатила державне мито у сумі 8,50 грн..

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 367 ЦПК України, ст. ст. 84,91, 128,135,180, 182,184, Сімейного Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.

Визнати батьком дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1. на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2, аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 450 (чотириста пятдесят) гривень щомісячно, починаючи з 18 лютого 2011 року і до досягнення ним повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 8,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь ОСОБА_1 в розмірі 120 грн., та витрати на правову допомогу у сумі 250 грн..

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 42 (сорок дві) гривні 50 копійок на рахунок: 31410537700339, банк: ГУДКУ в Донецькій області, МФО:834016, ОКПО:34686605, код платежу: 22090100.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Словянського

міськрайонного суду П.І. Профатило

19.04.2011