Постанова № 162401, 06.10.2006, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

УХВАЛА

Іменем України

03.10.2006 р. справа №34/115а

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Агапова О.Л.

суддів

Алєєвої І.В., Величко Н.Л.,

при секретареві судового засідання

Максіна В.В.

за участю представників сторін:

від позивача:

,

від відповідача:

,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державна податкова інспекція у Пролетарському р-ні м.Донецька

на постанову (ухвалу) господарського суду

Донецької області

від

25.07.2006 року

по справі

№34/115а

за позовом

Донецьке дочірне підприємство "Градо-Сервіс" Відкритого акціонерного підприємства "Облпаливо" м.Донецьк

до

Державна податкова інспекція у Пролетарському районі м.Донецьк

про

Про визнання недійсним рішення

Донецьке дочірнє підприємство “Градо –Сервіс” відкритого акціонерного товариства “Облпаливо” м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька про визнання протиправним та недійсним податкового повідомлення - рішення від 19.04.2006р. № 0000041732/0 в частині визначення суми податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 2521 грн. 29 коп., в тому числі основний платіж в сумі 823 грн. 76 коп. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 1647 грн. 52 коп. (з урахуванням уточнень до позовної заяви).

Доводи позовної заяви підприємство обґрунтовувало тим, що, на його думку, відповідачем неправомірно не прийняті до уваги первинні документи, що підтверджують факт придбання за готівкові кошти товарів, факт здійснення авансових звітів осіб, яким видані кошти для придбання товарів та сировини. Тому донарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 554 грн. 71 коп., видану на закупівлю товарів та сплату послуг, є безпідставним.

Позивач зазначав, що відповідно до ст.5 Декрету КМУ “Про прибутковий податок з громадян” суми, одержані громадянами за здану ними вторинну сировину (макулатуру, ганчір’я, полімери, скло бій, відходи гумові, у тому числі зношені шини) не включаються до сукупного оподатковуваного доходу. Виплачені грошові кошти за склобій не є об’єктом оподаткування передбачений ст.8 Декрету. З викладеного позивачем зроблений висновок, що нарахування податку на доходи фізичних осіб, виданих на закупівлю склобою, в сумі 740 грн. 35 коп. також безпідставне.

Постановою господарського суду Донецької області від 25.07.2006р. у справі № 34/115а (суддя Кододова О.В.) позовна заява задоволена.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду через невірне застосування норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги податкова інспекція обґрунтовує тим, що податкове повідомлення –рішення, що оспорювалось, прийняте по факту встановлених порушень та відповідає вимогам чинного законодавства.

Заявник скарги вказує на те, що позивач до авансових звітів не додав відповідно до Положення “Про ведення касових операцій у національній валюті України” затвердженого Постановою НБУ від 01.12.2000р. № 72, документів, які підтверджували б розхід грошових коштів, а саме підтвердженням витрат є оригінали розрахункових документів, тобто документи, які підтверджують факт отримання грошей (касові та товарні чеки, розрахункові квитанції, квитанції до прибуткових касових ордерів, проїзні документи, тощо).

Дослідивши матеріали справи судова колегія встановила.

В основу повідомлення –рішення, яке оспорювалось, покладений акт від 12.04.2006р. № 34/23-6/30685330 про результати планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2003р. по 01.01.2006р.

В акті перевірки позивачу інкримінувалось, зокрема, порушення вимог:

- ст.8 Декрету КМУ “Про прибутковий податок з громадян”, внаслідок чого не утриманий прибутковий податок на суму 776 грн. 95 коп.,

- п.4 Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого Постановою КМУ від 26.12.2004р. № 2035. Занижений податок на суму 16 грн. 67 коп.,

- п.п.4.2.15 п.4.2 ст.4, п.9.10 ст.9 Закону “Про податок з доходів фізичних осіб”, внаслідок чого не утриманий податок з доходів фізичних осіб в сумі 46 грн. 81 коп.

Відповідач в акті перевірки зазначив, що позивачем була застосована пільга: 14.04.2004р. звільнений працівник Міхальов А.С., до доходу, нарахованого у місяці звільнення (квітень 2004р.) застосована податкова соціальна пільга, чим порушені вимоги п.4 Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого Постановою КМУ від 26.12.2004р. № 2035. Занижений податок на суму 8 грн. 67 коп.

30.11.2004р. звільнений працівник Устінова В.Т., до доходу, нарахованого у місяці звільнення (квітень 2004р.) застосована податкова соціальна пільга, чим порушені вимоги п.4 Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого Постановою КМУ від 26.12.2004р. № 2035. Занижений податок на суму 8 грн.

Позивач в позовній заяві донарахування прибуткового податку в розмірі 16 грн. 67 коп. не оспорював.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що з каси підприємства під звіт видавалась готівка для приймання від населення бою скла. Документи, що підтверджують факт сплати за прийнятий склобой відсутні. Сума виданої готівки складає 3374 грн. 50 коп. (згідно переліку, аркуш справи 96-97).

Як вважає податкова інспекція, оскільки ці суми не повернуті, а також не має підтвердження витрат цих сум, вони мають бути оподатковані прибутковим податком з громадян у відповідних місяцях згідно ст.8 Декрету КМУ “Про прибутковий податок з громадян”. Неутримання прибуткового податку з громадян склало 740 грн. 35 коп.

Судова колегія не погоджується з такими висновками з наступних підстав.

Як зазначено в акті перевірки, грошові кошти видавалися для приймання від населення склобою за період з 31.01.2003року до 31.07.2003року. Цей факт сторонами не оспорюється.

Відповідно до пункту 3 ст.72 КАСУ обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

До 01.01.2004року діяв Декрет КМУ від 26 грудня 1992 року № 13-92 “Про прибутковий податок з громадян”, підпункт “у” пункту 1 статті 5 якого передбачав, що до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються суми, одержані громадянами за здану ними вторинну сировину (макулатуру, ганчір'я, полімери, склобій, відходи гумові, у тому числі зношені шини).

Таким чином, відповідач безпідставно посилався на порушення позивачем вимог статті 8 зазначеного Декрету.

В акті перевірки зазначено, що з каси підприємства під звіт видавалась готівка на господарчі потреби, по виданих сумах складені авансові звіти, але до деяких звітів не надано документів, що підтверджують розхід грошових коштів відповідно до Порядку ведення касових операцій, встановленого Національним банком України.

Як вважає податкова інспекція, суми, які не повернуті та розхід яких не підтверджений, мають бути оподатковані прибутковим податком з громадян у відповідних місяцях відповідно до ст.8 Декрету КМУ “Про прибутковий податок з громадян”. Неутримання прибуткового податку склало 36 грн. 60 коп. (стосовно сум, які видані у 2003р.).

Крім того, в акті вказано, що суми, які не повернуті та розхід яких не підтверджений, мають бути оподатковані податком з доходів фізичних осіб відповідно до пп.4.2.15 п.4.2 ст.4 та п.9.10 ст.9 Закону “Про податок з доходів фізичних осіб”. Неутримання податку на доходи фізичних осіб склало 46 грн. 81 коп. (стосовно сум, які видані у 2004-2005рр.).

Пунктом 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 1 ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п.2.3 “Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001р. N 72 , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 березня 2001р. за N 237/5428, розрахунки готівкою підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами проводяться із застосуванням прибуткових та видаткових касових ордерів, касових і товарних чеків, розрахункових квитанцій, проїзних документів тощо, які підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, а також рахунків-фактур, договорів, угод, контрактів, актів закупівлі товарів тощо.

Пункт 2.15 Положення №72 передбачає, що видача готівки під звіт проводиться з кас підприємств за умови повного звіту конкретної підзвітної особи за раніше виданими під звіт сумами, тобто в разі подання до бухгалтерії авансового звіту про витрачені (частково витрачені) кошти та одночасного повернення до каси підприємства залишку готівки, виданої під звіт.

Підзвітні особи зобов'язані подати до бухгалтерії підприємства разом із невикористаним залишком готівки авансовий звіт про витрачання одержаних у касі сум на всі інші виробничі (господарські) потреби - наступного робочого дня після видачі готівки під звіт.

У пункті 5.8.4 Положення № 72 визначено, що при перевірці авансових звітів про використання одержаної під звіт готівки для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню вимог підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з авансовим звітом), наявність оригіналів підтверджувальних документів, їх погашення, цільове витрачання підзвітних сум тощо. Під час перевірки правильності оформлення видач готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтверджувальних документів, що додаються до авансових звітів (п. 5.8.6) .

Згідно пункту 5.9.2. Положення № 72 для перевірки використовуються потрібні касові документи підприємств (касова книга, касові ордери, журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, авансові звіти працівників щодо витрачання підзвітних сум), а також документи, що підтверджують здійснені покупцем (замовником) витрати готівки при придбанні товарів, оплаті наданих послуг та виконаних робіт (касові та товарні чеки, розрахункові квитанції, квитанції до прибуткових касових ордерів, інші розрахункові документи, а також рахунки-фактури, податкові накладні, договори на поставку продукції, надання послуг, виконання робіт, товарно-транспортні накладні тощо).

Відповідно до статті 3 Закону України "Про систему оподаткування" одним із принципів побудови системи оподаткування є принцип обов'язковості, суть якого полягає у впровадженні норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановленні відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства. За змістом даної норми Закону України при проведенні перевірок господарської діяльності підприємств обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття актів податкового органу, покладається на відповідний податковий орган. Ці обставини можуть доводитись, зокрема, матеріалами документальних перевірок з описом змісту порушення, допущеного платником податку, посиланням на первинні облікові документи із зазначенням реквізитів останніх (назва, дата, номер тощо) або із долученням до матеріалів перевірки оригіналів чи належно звірених копій таких документів.

Відповідально до п.1.7. „Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Акт перевірки не містить посилання на первинні бухгалтерські документи із зазначенням реквізитів останніх (назва, дата, номер тощо), які відповідач вважає не підтверджені документально, що відповідно до п.4.2.3 п.4.2 ст.4 Закону “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” унеможливлює для платника податків спростування висновків акту перевірки.

Відповідно до п.1 ст.2 цього Кодексу завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно до ст.71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав апеляційному суду належних доказів правомірності прийняття повідомлення –рішення, яке оспорювалось, в частині визначення податкового зобов’язання по прибутковому податку в розмірі 823 грн. 76 коп. тому вимоги позивача обґрунтовані та господарський суд дійшов правомірного висновку про їх задоволення, що обумовлює неправомірне застосування штрафної санкції в розмірі 1647 грн. 52 коп.

На підставі викладеного, керуючись Законом “Про прибутковий податок з громадян”, Декретом КМУ “Про прибутковий податок з громадян”, Законом “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Законом “Про систему оподаткування”, ст. 71, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Постанову господарського суду Донецької області від 25.07.2006р. у справі № 34/115а залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з дати її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в місячний строк.

Головуючий: О.Л. Агапов

Судді: І.В. Алєєва

Н.Л. Величко

Ухвала підписана 05.10.2006р.

Надруковано: 5 примір.

1 –позивачу

1 –відповідачу

1 –до справи

1 –ДАГС

1 - господарському суду.