Постанова № 162402, 06.10.2006, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

УХВАЛА

Іменем України

03.10.2006 р. справа №34/131а

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Агапова О.Л.

суддів

Величко Н.Л., Алєєвої І.В.,

при секретареві судового засідання

Максіна В.В.

за участю представників сторін:

від позивача:

,

від відповідача:

,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державна податкова інспекція у Пролетарському р-ні м.Донецька

на постанову (ухвалу) господарського суду

Донецької області

від

25.07.2006 року

по справі

№34/131а

за позовом

Донецьке дочірне підприємство "Градо-Сервіс" Відкритого акціонерного підприємства "Облпаливо" м.Донецьк

до

Державна податкова інспекція у Пролетарському районі м.Донецьк

про

Про визнання недійсним розпорядження

Донецьке дочірнє підприємство “Градо –Сервіс” відкритого акціонерного товариства “Облпаливо” м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька про визнання протиправним та недійсним податкового повідомлення - рішення від 19.04.2006р. № 0000212330/0 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 41250 грн., в тому числі основний платіж в сумі 27500 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 13750 грн.

Доводи позовної заяви підприємство обґрунтовувало тим, що податкове повідомлення –рішення, що оспорювалось, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Позивач зазначав, що в рахунок передплати на закупівлю вугілля підприємству надійшли кошти в сумі 165000грн. згідно договору № 9 від 29.12.2003р., у зв’язку з відсутністю факту закупівлі вугілля, передплата була повернена ВАТ “Облпаливо” та підприємством виписаний розрахунок №1,2 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 31.01.2003р. № 15 за договором від 29.12.2002р. № 9.

Позивач зазначав, що в порушення п.4.5, п.п.7.2.1, п.п.7.2.6 п.7.2,п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону “Про податок на додану вартість” підприємство помилково суму ПДВ по податковій накладній № 9 від 31.01.2003року віднесло до податкового кредиту в січні 2003 р., а також в порушення п.4.5 Закону “Про податок на додану вартість” на підставі розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 15 від 31.01.2003р. підприємство не відкоригувало суму податкового зобов’язання за січень 2003 року, що призвело до завищення суми податкового зобов’язання, відображеного у стрічці 9 Декларації по податку на додану вартість на суму 27500 грн. –вказане порушення не визначено в акті перевірки.

Позивач вказував на те, що ним були допущені два порушення, що є взаємно компенсуючими та не призвели к заниженню податку на додану вартість, який підлягав до сплати в бюджет в січні 2003р.

Постановою господарського суду Донецької області від 25.07.2006р. у справі № 34/131а (суддя Кододова О.В.) позовна заява задоволена.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду через невірне застосування норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги податкова інспекція обґрунтовує тим, що податкові зобов’язання визначені позивачу правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки позивачем завищений податковий кредит на загальну суму 27500 грн. по податковій накладній № 9 від 31.01.2003 р., яка отримана від ВАТ “Облпаливо” та не відповідає вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 вказаного Закону .

Дослідивши матеріали справи судова колегія встановила.

В основу повідомлення - рішення, яке оспорювалось, покладений акт від 12.04.2006р. № 34/23-6/30685330 про результати планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства Донецького дочірнього підприємства “Градо –Сервіс” відкритого акціонерного товариства “Облпаливо” за період з 01.01.2003р. по 01.01.2006р.

В акті перевірки підприємству інкримінувались порушення вимог п.п. 7.2.1, п.п.7.2.6, п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону “Про податок на додану вартість”, в результаті чого платником завищений податковий кредит за січень 2003року на загальну суму 27500 грн. по податковій накладній № 9 від 31.01.2003року, отриманій від ВАТ “Облпаливо”, яка не відповідає вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” та містить наступні реквізити:

- найменування поставки товарів, робіт, послуг (гр.3)- “Повернення грошових коштів”

- одиниця виміру товару (гр.4) –“грн.”

- обсяги продажу (гр.5) –137500.

Судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 Закону “Про систему оподаткування” платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Згідно з Законом “Про податок на додану вартість”, яким визначені ставки та механізм справляння податку на додану вартість, обов’язок щодо визначення об’єкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку - продавця товару.

Обов’язок сплатити нарахований продавцем ПДВ у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну, у підтвердження сплати податку, законом покладений на платника податку –покупця.

Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону “Про податок на додану вартість” податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону “Про податок на додану вартість” платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити інформацію, зазначену окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б)дату виписування податкової накладної;

в)назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г)податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д)місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну назву отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як свідчать матеріали справи, ВАТ “Облпаливо” видало позивачу податкову накладну № 9 від 31.01.2003року де у графі 3 зазначено “Повернення грошових коштів”. Податкова накладна видана на суму 165000грн. в тому числі ПДВ в сумі 27500грн.

Дійсно, податкова накладна не відповідає вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону “Про податок на додану вартість”.

Крім того відповідно до п.п.7.3.1. п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) –дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Зазначений підпункт не передбачає видачу податкової накладної за фактом повернення грошових коштів, ця подія є підставою для видачі розрахунку коригування відповідно до п.20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165 (в редакції Наказу ДПА України від 08.10.1998 № 469, від 02.08.2001 № 311).

Позивач визнає помилковість віднесення до податкового кредиту податкової накладної № 9 від 31.01.2003року на суму 165000 грн. в тому числі ПДВ в сумі 27500 грн.

Але позивач зазначав, що ним припущене інше порушення, а саме у порушення п.4.5 Закону “Про податок на додану вартість” ним не було відкориговане податкове зобов’язання січня 2003року на підставі розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної № 15 від 31.01.2003року на суму 165000 грн. в тому числі ПДВ в сумі 27500 грн., що не було відображене в акті перевірки. Дані порушення на думку позивача є взаємокомпенсуючими та не призвели до заниження податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту “б” п.п. 4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Як встановлено господарським судом при досліджені Книги обліку продажу товарів, за №15 відображена податкова накладна № 15, яка видана “ОАО “ОТ”, на загальну суму 165000 (а.с. 33 –зворотня сторона). Розрахунок коригування №1,2 до податкової накладної №15 від 31.01.2003року у Книзі обліку продажу товарів за січень не відображений. Відтак, за умовами заниження та завищення податкових зобов’язань у позивача не виникло об’єкту оподаткування, що не було враховано відповідачем під час здійснення перевірки.

Крім того, відповідно до п.п.15.1.1. п.15.1 ст.15 Закону “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Граничний строк подання декларації по податку на додану вартість до 20 лютого 2003року. Строк передбачений п.п.15.1.1 п.15.1 ст.15 зазначеного Закону спливає у лютому 2006року. Перевірка проведена відповідачам за період з 06 березня 2006року по 03 квітня 2006року.

Таким чином, позивач вважається вільним від такого податкового зобов'язання і податковий орган не повинен був визначати позивачу податкове зобов’язання за січень 2003року. Тобто прийняте податкове повідомлення - рішення є протиправним і не відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно до ст.71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач належними доказами не довів правомірність прийняття повідомлення –рішення, яке оспорювалось.

На підставі викладеного, керуючись Законом “Про податок на додану вартість”, Законом “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Постанову господарського суду Донецької області від 25.07.2006р. у справі № 34/131а залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з дати її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в місячний строк.

Головуючий: О.Л. Агапов

Судді: Н.Л. Величко

Ухвала підписана 05.10.2006р. Надруковано: 5 примір.

1 –позивачу

1 –відповідачу

1 –до справи

1 –ДАГС

1- господарському суду.