Рішення № 16237406, 25.05.2011, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-5544/2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

25 травня 2011 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Маймур Ф.Ф.

при секретарі - Чоха К.О.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, приватного нотаріуса ОСОБА_4, третя особа Ленінський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання векселю таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

08 травня 2007 року ОСОБА_2 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_3, приватного нотаріуса ОСОБА_4 про визнання векселю, опротестованого нотаріусом, таким, що не підлягає виконанню. (т. 1 а.с. 6-7)

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Романюк В.В. від 06 червня 2007 року було відкрито провадження у вказаній справі. (т. 1 а.с. 1)

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2009 року по даній цивільній справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, провадження якої доручено експертам НДІСЕ м. Дніпропетровська, та зупинено провадження по справі. (т. 1 а.с. 101-102)

Ухвалою судді судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області Каратаєвої Л.О. від 22.06.2009 року ОСОБА_3 було відмовлено в прийнятті апеляційної скарги в частині оскарження ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2009 року про призначення експертизи. (т. 1 а.с. 114)

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 04.08.2009 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 було відхилено, а ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2009 року залишено без змін. (т. 1 а.с. 136)

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Романюк М.М. від 03.11.2009 року провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, приватного нотаріуса ОСОБА_4 про визнання векселю, опротестованого нотаріусом, таким, що не підлягає виконанню було відновлено. (т. 1 а.с. 149)

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2010 року цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, приватного нотаріуса ОСОБА_4 про визнання векселю таким, що не підлягає виконанню, було направлено за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська. (т. 1 а.с. 165)

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Маймур Ф.Ф. від 09 вересня 2010 року було прийнято до провадження цивільну справу № 2-13045/10 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, приватного нотаріуса ОСОБА_4 про визнання векселю таким, що не підлягає виконанню та призначено справу до розгляду у попередньому судовому засіданні. (т. 1 а.с. 168)

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.11.2010 року, постановленою у судовому засіданні, до участі у розгляді справи в якості третьої особи було притягнуто Ленінський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції. (т. 1 а.с. 180)

Позивач у позовній заяві та його представник у судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що 16 квітня 2007 року ОСОБА_2 було отримано телеграму від приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 з попередженням про вчинення протесту векселя про неоплату за простим векселем № 65305653671501 від 22 листопада 2006 року на суму 99 870,00 грн. 17.04.2007 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 було опротестовано зазначений вексель, векселедержателем якого є відповідач - ОСОБА_3 Однак між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 жодних договорів купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) не укладалось, а надана нею до матеріалів справи копія договору купівлі-продажу товару від 22.11.2006 року, згідно умов якого позивач придбав у ОСОБА_3 товар, а саме кабель та барабан на суму 99 870,00 грн., для оплати чого нібито й видав їй простий вексель, позивачем ніколи не підписувався, а товар не придбавався. Про наявність зазначеного договору купівлі-продажу товару від 22.11.2006 року позивач дізнався лише під час розгляду справи, крім того під час вчинення опротестування векселя від 22.11.2006 року нотаріус не пересвідчилась у безспірності заборгованості, зазначений вексель не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому позивач просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу товару від 22.11.2006 року, визнати вексель № 65305653671501 від 22.11.2006 року на суму 99870,00 грн., векселедержателем якого є ОСОБА_3, опротестований нотаріусом ОСОБА_4, таким, що не підлягає виконанню та витребувати зазначений вексель у векселедержателя ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 6-7, 31-33)

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.

Відповідач для участі у судовому засіданні не зявилася, про час та день розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила. (т. 2 а.с. 53)

Відповідач - приватний нотаріус ОСОБА_4 у судове засідання не зявилась, про час та день розгляду справи було повідомлена належним чином, на адресу суду надіслала заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності та у якій вказала про обставини опротестування векселю та неможливість повідомити про місцезнаходження векселя. (т. 2 а.с. 54, 56)

Третя особа Ленінський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції свого представника для участі у судовому засіданні не направив, про час та день розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки представника суду не повідомив. (т. 2 а.с. 48)

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідачів згідно положень ст.ст. 169, 224 ЦПК України за правилами глави 8 розділу ІІІ ЦПК України та винести по справі заочне рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 16 квітня 2007 року ОСОБА_3 звернулась до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 із заявою про вчинення протесту про неоплату за простим векселем № 65305653671501 від 22.11.2006 року на суму 99 870,00 грн. зі строком платежу «за предявленням», векселедателем якого зазначила ОСОБА_2, що підтверджується копією відповідної заяви. (т. 1 а.с. 53)

Зі змісту вказаної заяви також вбачається, що цього ж дня, тобто 16 квітня 2007 року позивач відмовився прийняти акт предявлення векселя до платежу та підписати його, грошові кошти по зазначених в акті реквізитах не надходили. (т. 1 а.с. 53)

У судовому засіданні також було встановлено, що 16 квітня 2007 року за вих. № 220, приватним нотаріусом ОСОБА_4 було направлено на адресу ОСОБА_2 телеграму, в якій приватний нотаріус вказала про необхідність ОСОБА_2 до 17 години 00 хвилин 17 квітня 2007 року сплатити за вказаним векселем грошові кошти в сумі 99 870,00 грн. за вказаними в телеграмі реквізитами та з`явитися до приватного нотаріуса Дніпропетровського МНО ОСОБА_4 з довіреністю, паспортом та документами, що підтверджують сплату по векселю, або письмовою мотивованою відмовою від платежу, що підтверджується копією зазначеної телеграми. (т. 1 а.с. 54)

За змістом зазначеної вище телеграми, в разі неоплати та неявки позивача до 17 годин 00 хвилин 17 квітня 2007 року до приватного нотаріуса ОСОБА_4 з платіжними документами, нею буде вчинено протест векселя про неоплату, що підтверджується копією вказаної телеграми, квитанції про направлення телеграми, та повідомлення про вручення телеграми. (т. 1 а.с. 9, 53 об., 54-56)

Судом у судовому засіданні також було встановлено, що вищевказану телеграму приватного нотаріуса ОСОБА_4 позивач отримав 16 квітня 2007 року, що не заперечувалося його представником у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи. (т. 1 а.с. 9)

У судовому засіданні було встановлено, що 17 квітня 2007 року за реєстром № 857 приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО ОСОБА_4 було вчинено протест про неоплату простого векселя № 65305653671501 від 22.11.2006 року зі строком платежу «за предявленням»проти векселедавця ОСОБА_2 на прохання векселедержателя ОСОБА_3 на суму 99870,00 грн., що підтверджується копією протесту про неоплату векселя та копією векселя. (т. 1 а.с. 52, 57)

Судом також було встановлено, що 17 квітня 2007 року за реєстром № 858 приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО ОСОБА_4 на підставі вищевказаного протесту векселя про неоплату було вчинено виконавчий напис про стягнення на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_2 100954,00 грн. у рахунок оплати по векселю, а також витрати, повязані з його опротестуванням, що підтверджується матеріалами справи. (т. 2 а.с. 7-8, 56)

Судом також було встановлено, що представником відповідача ОСОБА_3 до матеріалів справи були надані заперечення на позов від 14.09.2007 року, до яких була додана копія договору купівлі-продажу товару, укладеного 22 листопада 2006 року між ОСОБА_3 та позивачем, а також копія акту прийому-передачі векселя № 65305653671501. (т. 1 а.с. 21-23)

За змістом вказаного договору ОСОБА_3 продає та передає у власність, а позивач приймає та оплачує товар, а саме кабель ВВГ 3*50+1*25 0,66 КВ, довжиною 1150 м, барабан № 16, кількістю 3 шт., на суму 99870,00 грн., шляхом видачі ОСОБА_3 в момент підписання цього договору простого векселя на суму вартості товару. (т. 1 а.с. 22)

З копії акту прийому-передачі векселя № 65305653671501 від 22.11.2006 року, що наявна в матеріалах справи, вбачається, що позивач передав, а відповідач ОСОБА_3 прийняла простий вексель № 65305653671501 на загальну суму 99870,00 грн. у рахунок повної оплати за договором від 22.11.2006 року, строк погашення якого визначений «за предявленням», векселедавцем та платником за яким визначений позивач. (т. 1 а.с. 23)

У судовому засіданні також було встановлено, що про наявність вищезазначеного договору купівлі-продажу товару та відповідного акту прийому-передачі векселя позивач дізнався лише після надання представником відповідача до матеріалів справи їх копій, ніякого товару позивач у ОСОБА_3 не придбавав, акт не складав та не підписував, ці обставини підтверджуються поясненнями представника позивача, наданими у судовому засіданні.

У судовому засіданні також було встановлено, що у матеріалах відповідної нотаріальної справи приватного нотаріуса Дніпропетровського МНО ОСОБА_4 та у матеріалах виконавчого провадження, відкритого за заявою стягувача ОСОБА_3 про стягнення з позивача на підставі виконавчого напису заборгованості за векселем, оригінал спірного векселя відсутній, що підтверджується матеріалами даної цивільної справи та оригіналом виконавчого провадження, оглянутого судом у судовому засіданні. (т. 2 а.с. 6-8, 56)

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Женевської конвенції 1930 року, Цивільного кодексу України, Закону України «Про обіг векселів в Україні», Закону України «Про нотаріат».

Згідно преамбули Закону України «Про обіг векселів в Україні»цей Закон визначає особливості обігу векселів в Україні, який полягає у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов'язань у господарській діяльності, відповідно до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та відповідно до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів.

Женевською конвенцією 1930 року, яка набула чинності Україною 06.01.2000 року, запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі.

Згідно п. 4 ст. 75 Уніфікованого закону у простому векселі зазначається місце, в якому повинен бути здійснений платіж.

Відповідно до ч. 2 ст. 196 ЦК України документ, який не містить обов'язкових реквізитів цінних паперів і не відповідає формі, встановленій для цінних паперів, не є цінним папером.

Згідно ст. 76 Уніфікованого закону документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні»видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 655 ЦК України договір купівлі-продажу це правочин, за яким одна сторона передає або зобовязується передати товар у власність другій стороні, яка зобовязується прийняти та оплатити це товар.

Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних права та обовязків.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Згідно ст. 8 Закону України «Про обіг веселів в Україні»вексель, опротестований нотаріусом (виконавчий напис нотаріуса) у встановленому законом порядку, є виконавчим документом.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат»нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більш трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більш одного року.

Оцінюючи усі докази, які були дослідженні судом у судовому засіданні у їх сукупності, та вирішуючи вимоги позивача до відповідачів про визнання договору купівлі-продажу товару недійсним, суд виходив з того, що у судовому засіданні не знайшов підтвердження факт отримання позивачем товару за спірним договором.

При цьому суд приймає до уваги той факт, що відповідач ОСОБА_3 у судові засідання не зявлялась, хоча була повідомлена належним чином, оригінали договору купівлі-продажу від 22.11.2006 року, векселю від 22.11.2006 року та акту прийому передачі векселя від 22.11.2006 року не надала.

Суд також приймає до уваги те, що на виконання вимог ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська про призначення експертизи відповідач ОСОБА_3 не надала експерту вказані документи, що розцінюється судом як доказ того, що позивач дійсно не підписував спірний договір купівлі-продажу від 22.11.2006 року, а тому суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині визнання договору купівлі-продажу товару недійсним. Оцінюючи усі докази, які були дослідженні судом у судовому засіданні у їх сукупності, та вирішуючи вимоги позивача до відповідачів про визнання векселю опротестованого нотаріусом, таким, що не підлягає виконанню, суд виходив з того, що в силу вимог Закону видавати прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. З огляду на те, що у судовому засіданні не знайшов підтвердження факт укладення відповідного договору купівлі-продажу товару між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 та отримання за таким договором товару позивачем, суд приходить до висновку про відсутність підстав, у вигляд грошового боргу за фактично поставлені товари, для оформлення спірного простого векселя.

Суд також, вирішуючи позовні вимоги в цій частині виходить з того, що ст. 75 Уніфікованого закону встановлені вимоги до простого векселя, зокрема щодо обовязкового зазначення у ньому місця, в якому повинен бути здійснений платіж, тобто у разі пред'явлення векселя до платежу він може бути оплачений лише у місці, зазначеному у векселі, а саме за конкретною адресою і у визначеній банківській установі.

З реквізитів, наявних на спірному векселі, вбачається, що місце платежу - м. Дніпропетровськ, найменування банківської установи ДОД АППБ «Аваль», р/р 26206283410100, МФО 305653, ЄДРПОУ 19358201.

Однак, у судовому засіданні не знайшов підтвердження факт того, що між відповідачем ОСОБА_3 та відповідною банківською установою на час оформлення спірного векселя був укладений договір про відкриття та обслуговування банківського рахунку.

Відтак суд приходить до висновку про те, що спірний простий вексель не містить усіх необхідних реквізитів, передбачених ст. 75 Уніфікованого закону.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 196 ЦК України та ст. 76 Уніфікованого закону документ, який не містить обов'язкових реквізитів, перелічених у ст. 75 Уніфікованого закону, у якому відсутній будь-який з обовязкових реквізитів, не має сили простого векселя, і не є цінним папером (векселем).

Оскільки вексель, як цінний папір, є формальним документом, при відсутності одного з його реквізитів він втрачає силу векселя, відтак є таким, що не має юридичної сили.

За таких обставин суд доходить до висновку про наявність підстав ля задоволення позову в цій частині.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст. 88 ЦПК України та враховуючи результат вирішення справи суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача понесені останнім судові витрати по сплаті судового збору (державного мита) при зверненні до суду з позовною заявою у розмірі 998,50 грн., та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 гривень, які підтверджуються відповідними платіжними дорученнями, а разом 1028,50 грн. (т. 1 а.с. 2-5)

На підставі викладеного, керуючись ст. 75, 76 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Женевською конвенцією 1930 року, яка набула чинності Україною 06.01.2000 року, ст.ст. 11, 196, 202-203, 215, 655 ЦК України, ст.ст. 4, 8 Закону України «Про обіг векселів в Україні», ст. 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215, 226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Визнати Договір купівлі-продажу товару від 22 листопада 2006 року укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 недійсним.

Визнати вексель № 65305653671501 від 22 листопада 2006 року на суму 99 870,00 грн., векселедержателем якого є ОСОБА_3, опротестований нотаріусом ОСОБА_4, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування судових витрат 1028,50 грн.

ОСОБА_2 у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя Ф.Ф. Маймур