Рішення № 16216275, 18.06.2009, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 2-353/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2009 року м. Димитров

Димитровській міській суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Перекупка І.Г.

при секретарі - Діденко Г.Г., Рибкіна Г.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

за участю відповідача ОСОБА_2,

за участю представника позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2

про стягнення боргу та процентів за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів у розмірі 11 020, 00 (одинадцять тисяч двадцять грн.) В позовній заяві в обгрунтування позову позивач вказав, що 31 жовтня 2006 року він позичив ОСОБА_2 7 600 грн. строком до кінця 2006 року. На підтвердження укладеного договору позики ОСОБА_2 видав йому розписку. При отриманні розписки була присутня дружина позивача, ОСОБА_5 У встановлений у розписці строк, ОСОБА_2, борг йому не повернув. Враховуючи норми чинного законодавства, відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, сума боргу, з урахуванням індексу інфляції, яку ОСОБА_2 зобов’язаний сплатити на користь позивача, станом на січень 2009 року становить 11 020 (одинадцять тисяч двадцять грн.), а саме: сума основного боргу 7 600 (сім тисяч шістсот грн.), індекс інфляції за 2007 рік становить -17 %, або 1 292 грн. За 2008 рік -22 %, або 1 672 грн. Загальна сума відсотків з урахуванням індексу інфляції становить 2 964 грн. Три відсотки річних від простроченої суми становить за період 2007-2008 років - 456 грн.

У судове засідання позивач з’явився, на позовних вимогах наполягав.

У судове засідання відповідач та його представник з’явилися, з позовними вимогами були не згодні.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Опитаний позивач ОСОБА_4 суду пояснив, що ОСОБА_2, відповідача по справ знає приблизно 15 років. Коли ОСОБА_2 позичав гроші в сумі 7 600 грн., він казав, що ці гроші необхідні на операцію дружини та казав, що через місяць поверне гроші. При написанні розписки у ОСОБА_2 тряслися руки, він нервувся, кудись торопився. Коли писав розписку, ручка перестала писати, чи писала погано. ОСОБА_2 неправильно написав дату цифру «6» тобто не 2006 рік, а 20006 рік. Позивач вказав йому на його помилку, після чого в присутності його дружини, ОСОБА_2 власноруч другою ручкою навів 2006 рік. Потертостей та виправлень в розписці не було. Виправлення 2002 року на 2006 рік в розписці не було. При написанні розписки була присутня дружина позивача. Посилання відповідача на те, що він зайняв гроші у 2002 році, вважає безпідставними, тому що він мав змогу віддати борг у 2003, 2004, 2005 роках. Позивач дзвонив ОСОБА_2 та нагадував йому про борг, але і після цього він борг не віддавав.

Опитаний відповідач ОСОБА_2 суду пояснив, що позивача по справі, ОСОБА_4 знає приблизно 15 років. ОСОБА_4 позичав йому загальну суму 2 600 грн., частинами. Перший раз він позичив йому 1000 грн. на риболовні сіті. В грудні 2002 року зайняв у позивача 700 грн., на лікування тестя. В серпні 2003 року він зайняв 900 грн. Розписку про те, що він зайняв у ОСОБА_4 гроші в сумі 2 600 грн. він написав в жовтні 2002 року. Коли він писав розписку, крім ОСОБА_4 поруч нікого не було. Коли писав розписку він був у спокійному стані. Про проценти, дату коли необхідно повернути борг, ОСОБА_4 нічого не казав. Дату в розписці він не виправляв. Розписку він писав у ОСОБА_4 вдома. ОСОБА_4 постійно казав, щоб він не торопився віддавати суму боргу. В 2005 році, коли відповідач почав працювати на шахті, він почав віддавати борг, кожний місяць по 200 грн., інколи по 100 грн. Коли на шахті не виплачували заробітну плату, він ОСОБА_4 борг не віддавав. Борг він відвозив ОСОБА_4 додому. Кілька разів відвозив суму боргу дружині ОСОБА_4, яка працює в Димитровській міській лікарні. Декілька разів ОСОБА_4 приходив до них додому за боргом. В жовтні 2008 року відповідач відвіз ОСОБА_4 останню частину боргу в сумі 200 грн. Після цього він позивача не бачив. Наполягає на тому, що ОСОБА_4 передавав йому у борг суму 2 600 грн. і він ‘її повернув.

Опитаний свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що ОСОБА_2 він знає, оскільки працюють разом. Позивача, ОСОБА_4 він не знає. В кінці 2006 року ОСОБА_2 йому говорив, що у якогось чоловіка, фамілію якого він не знає, ОСОБА_2 позичав гроші в сумі більше 2 000 грн., але якою валютою він не знає. Коли ОСОБА_2 позичав гроші та для чого, він не знає. Зі слів ОСОБА_2 йому відомо, що ОСОБА_2 віддав гроші з кінця 2006 року по 2008 рік кожний місяць. При ньому гроші ОСОБА_2 нікому не віддавав.

Опитаний свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що ОСОБА_2 знає близько 5 років, так як разом працювали. ОСОБА_4 він знає як колишнього працівника міліції. У 2007 році при розмові ОСОБА_2 йому сказав, що позичив гроші в сумі близько 3 000 грн. У кого ОСОБА_2 позичив гроші, він не казав. В вересні 2008 року, на шахті він зустрів ОСОБА_2, який його попросив підвезти його додому до знайомого, щоб віддати залишки боргу. Кому він везе гроші ОСОБА_2 не казав. При передачі грошей свідок присутній не був.

Опитаний свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що ОСОБА_4 є її чоловіком, Їй відомо, що її чоловік зайняв гроші чоловіку по імені ОСОБА_2, фамілії його не знає, який є товаришем його чоловіка. 31 жовтня 2006 року приблизно о 16.00 -17.00 год., коли вона прийшла додому з роботи, то побачила дома ОСОБА_2. Перед цим днем її чоловік говорив їй, що ОСОБА_2 просив його позичити йому гроші в сумі 7 600 грн., на операцію його дружини. Також він казав, що віддасть гроші через кілька місяців. Її чоловік та ОСОБА_2 сиділи на кухні та розмовляли. Потім чоловік покликав її та пояснив, що він позичає ОСОБА_2 гроші, про що той написав розписку. Чоловік у її присутності передав гроші ОСОБА_2, який перерахував гроші. Гроші були різними купюрами, в основному по 200 грн. Після цього ОСОБА_2 прочитав розписку, в якій була неточність в даті, оскільки було написано 2000 рік, а не 2006 рік. Юрій виправив помилку, навівши іншою ручкою дату, оскільки та ручка якою він писав розписку, писала не чітко. Після цього ОСОБА_2 уїхав і вона його більше не бачила. Зі слів чоловіка їй відомо, що ОСОБА_2 гроші не віддав. їй особисто ОСОБА_2 гроші не віддавав.

Опитаний свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що ОСОБА_2 є її чоловіком. Їй відомо, що її чоловік позичав у ОСОБА_4 гроші в сумі 2 600 грн. Про це їй стало відомо лише місяць назад. Однак в особистому блокноті зроблено запис, в якому вказано, що її чоловік позивач у ОСОБА_4 гроші в сумі 1 650 грн. їй відомо, що її чоловік віддав ОСОБА_4 1 000 грн. боргу. А борг, в сумі 1 600 грн. вони віддавали частками по 200 грн. щомісячно на протязі 2006 року. Закінчили віддавати в листопаді 2007 року. їй чоловік говорив про те, що він позичав у ОСОБА_4 гроші в сумі 1 000 грн. на сіті. Про більш велику суму боргу, ніж 2 600 грн., мови не було. В період з 2006 року по 2007 рік великих покупок вони сім’єю не робили. В серпні 2008 року вони купили автомобіль. Вона пам’ятає, що в 2006 році ОСОБА_4 зателефонував її чоловікові та запитав, чи думає віддавати борг, та сказав, щоб той віддавав борг частками по 100 грн. щомісячно. На що її чоловік відповів, що буде віддавати по 200 грн. щомісячно в рахунок боргу. Вона була поруч з чоловіком, коли той розмовляв з ОСОБА_4, та чула всю розмову. З 2006 року по 2007 рік ОСОБА_4 три рази приходив до них додому за боргом та її чоловік віддавав йому частками суму боргу в її присутності. Розписку про те, що ОСОБА_4 отримував суму боргу він не писав. Операцію вона робили у 2006 році. Суму боргу щомісячно віддавали купюрами по 200 грн., інколи по 100 грн. Вона не пам’ятає, для чого її чоловік позичав гроші у ОСОБА_4. Вона повністю довіряє своєму чоловікові.

Опитаний свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що відповідач по справі, ОСОБА_2 є її батьком. Позивача ОСОБА_4 вона бачила три рази, коли той приходив до них додому за боргом. Їй відомо, що її батько позичав у ОСОБА_4 гроші у 2002 році в сумі 2 600 грн., для чого вона не знаю. Вона разом з батьком на протязі літа 2008 року три рази їздила віддавати суму боргу ОСОБА_4: два рази в лікарню, де працює дружина ОСОБА_4 та один раз до них додому. В квартиру позивача вона не заходила, а чекала батька на вулиці. Вона бачила, як її батько віддавав гроші дружині ОСОБА_4 Їй відомо, що з 2002 року по 2006 рік гроші її батько не віддав, оскільки в сім’ї були фінансові труднощі, а почали віддавати борг з 2006 року. Розписку, яку писав її батько про отримання грошей, вона не бачила. Бачила лише копію цієї розписки, коли почався судовий процес. Також, їй відомо, що строк повернення грошей батько та ОСОБА_4 не обговорювали.

Згідно висновків експерта... «Рукописный текст, начинающийся словами «Я ОСОБА_10 Александр...» и заканчивающийся словами «...Николаевичу»-выполнен ОСОБА_10. Подпись под текстом указанной расписки - выполнена ОСОБА_10. Цифра суммы долга, которой занимал ОСОБА_10 у ОСОБА_11, записана в расписке, которую ОСОБА_10 предоставил ОСОБА_4, а именно 2600 (две тысячи шестьсот). Рукописная запись года 2006 (две тысячи шесть в дате) подписания расписки, которую ОСОБА_10 предоставил ОСОБА_11 краткая не содержит комплекса признаков индивидуализирующего почерк конкретного человека, с признаками наведения штрихов, поэтому установить исполнителя рукописной записи даты не представляется возможным. В год подписания расписки, которую ОСОБА_10А, предоставил ОСОБА_11 изменений первоначального содержания (подчистки, травления, исправления) не выявлено. Дописку установить не представляется возможным, так как цифровые знаки года подвергались наведению. В расписке записана дата 2006 (две тысячи шесть). Исправление цифры 2 (два) в 6 (шесть) не выявлено. В месте расположения цифры «6» выявлены штрихи в виде знака «v». В дате 2006 года было наведение по штрихам. (а. с. 9-15)

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлено договором. Якщо договором не встановлено строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред’явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахуванням грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Керуючись вимогами ст.ст. 625, 1049 ЦК України суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 повинен повернути позивачеві ОСОБА_4 суму боргу у розмірі 2 600 грн. так як відповідачем не було доведено, що він повернув позивачеві вказану суму боргу так як розписка, про надання боргу у розмірі 2 600 грн. була надана суду позивачем. Щодо процентів за час прострочення повернення боргу, позивачем не було доведено час з якого він став наполягати від відповідача повернення боргу, окрім дати направлення до суду позовної заяви про стягнення боргу, 03 лютого 2009 року.

На підставі ст.ст. 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, керуючись ст.ст.15, 15-1, 30, 62, 75, 76, 130, 202, 203, 209 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та процентів за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_4 грошову суму за договором позики від 31 жовтня 2006 року у розмірі 2 600 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, судові витрати у сумі 82 грн.00 коп.

Стягнути пропорційно з ОСОБА_4, ОСОБА_2 суму 428 грн. 54 коп. за проведення почеркознавчої експертизи яку перерахувати на адресу отримувача платежу: НДЭКЦ при ГУМВС в Донецкій області КОД ОКПО 25574914, розрахунковий рахунок 35220001000450 банк: УГК в Донецькій області МФО 834016.

У задоволені інших позовних вимог відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.