Ухвала суду № 16206522, 17.05.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2011 р.Справа № 2-а-1434/09/1470 Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Середа О.Ф. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Милосердного М.М.

Ступакової І.Г.

при секретарі Кирницькій В.О.

з участю: представника Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області Короташа Андрія Романовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 липня 2010 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українська шкіропереробна компанія" до Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Українська шкіропереробна компанія" звернулося до суду з адміністративним позовом до Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції (далі Вознесенська ОДПІ) у Миколаївській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 13 квітня 2009 року №498/23/30999967/6756 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість (далі ПДВ) в розмірі 129 465 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами перевірки відповідач дійшов висновків про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ "Торговий дім Магриб", що, на думку відповідача, призвело до неправомірного формування підприємством податкового кредиту. Однак, ці висновки є помилковими, та такими, що суперечать обставинам господарської діяльності підприємства.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що вважає його необгрунтованим.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 липня 2010 року позов ТОВ "Українська шкіропереробна компанія" - задоволений повністю.

Визнано протиправним та скасовано у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 13 квітня 2009 року №498/23/30999967/6756, прийняте Вознесенською ОДПІ у Миколаївській області про визначення податкового зобов'язання по ПДВ в сумі основного платежу 86 310 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 43 155 грн.

В апеляційній скарзі Вознесенської ОДПІ ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у звязку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Вознесенської ОДПІ у Миколаївській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

В період з 10 лютого по 24 березня 2009 року відповідач провів планову виїзну перевірку підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2008 року та склав акт від 31 березня 2009 року №1071/23/30999967.

Згідно акта перевірки:

-позивач не міг власними силами здійснювати перевезення товарів від постачальника ТОВ "Торговий дім Магриб", про що свідчить відсутність витрат пов'язаних з транспортуванням товарів;

-позивач не довів факту отримання товарів;

-позивач безпідставно відніс до податкового кредиту за жовтень 2007 року, березень 2008 року, травень 2008 року суму в розмірі 240 953, 63 грн. з операцій по придбанню товарів, які не пов'язані з веденням фінансово-господарської діяльності.

Позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ "Торговий дім Магриб" грошові кошти в сумі 1 445 720, 43 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 240 953, 41 грн.

Згідно договорів купівлі-продажу від 03 вересня 2007 року №13 К та від 01 березня 2008 року №5, укладених позивачем із ТОВ "Торговий дім Магриб", умови поставки товару визначались за домовленістю сторін (прийняття товару здійснювалось на складі позивача; доставка товару від місця завантаження до складу позивача здійснювалась за рахунок останнього).

Позивачем були укладені із ПП ОСОБА_3 договори від 01 січня 2007 року №1 та від 01 січня 2008 року №1, згідно яким останній зобов'язався надавати транспортні послуги з перевезення вантажів.

Згідно актів приймання передачі виконаних робіт, рахунків від 03 жовтня 2007 року №53 та від 24 жовтня 2007 року № 53 перевізник - ПП ОСОБА_3, надав позивачу транспортні послуги по перевезенню шкір ВРХ, що належали ТОВ "Торговий дім Магриб", з населених пунктів Тульчин та Гершань до складу позивача в м. Умань. Доставка товарів від постачальника здійснювалася автомобілем МАЗ-5320, державний номер НОМЕР_1.

Загальна вартість транспортних послуг складала 9 750 грн., була сплачена позивачем в повному обсязі і відображена в бухгалтерському обліку останнього у відповідності до діючих правил бухгалтерського обліку, що не заперечується відповідачем.

На виконання вимог Державного ветеринарно-санітарного контролю, для забезпечення діяльності складу позивачем в м. Умань були укладені договори з Уманською районною державною лікарнею ветеринарної медицини від 19 лютого 2007 року та від 21 січня 2008 року про надання ветеринарних послуг суб'єктам господарювання по переробці та реалізації сировини тваринного походження, які підлягають державному ветеринарному нагляду та контролю.

Відповідно до умов зазначених договорів спеціалісти Уманської районної державної лікарні ветеринарної медицини надавали позивачу ветеринарні свідоцтва для подальшого транспортування придбаної складом у м. Умань сировини до його виробничих потужностей.

Свідоцтво платника ПДВ - ТОВ "Торговий дім Магриб" було скасовано лише 27 листопада 2008 року в зв'язку з закінченням роботи ліквідаційної комісії платника податку.

В акті перевірки відсутні докази невиконання ТОВ "Торговий дім Магриб" обов'язків по перерахуванню в бюджет своїх податкових зобов'язань.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що доводи податкового органу про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ "Торговий дім Магриб" спростовуються матеріалами справи, відповідно, оскарження рішення не є правомірним, у зв'язку з чим, позовні вимоги належить задовольнити.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

В апеляційній скарзі Вознесенської ОДПІ у Миколаївській області вказується, що безтоварність операції між позивачем та ТОВ "Торговий дім Магриб" повністю підтверджується матеріалами справи і, тому, позовні вимоги є необгрунтованими, що помилково не встановлено судом першої інстанції.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) - податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Згідно ж з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що позивач формував свій податковий кредит на підставі податкових накладних, виписаних за операціями придбання у ТОВ "Торговий дім Магриб" мокросолених шкір та опойку, що відповідає вищенаведеним нормам Закону.

Ствердження апелянта про безтоварність цих операцій не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки вони суперечать висновку судово-економічної експертизи (а.с.200), згідно з яким, не представляється можливим обґрунтувати таку безтоварність.

Також, апелянт вказує, що суд першої інстанції помилково посилався на довідку управління ветеринарної медицини в Уманському районі Черкаської області (а.с.127), якою підтверджено видача ТОВ "Торговий дім Магриб" ветеринарних свідоцтв, оскільки ця довідка спростовується відомостями, викладеними у листі прокуратури Миколаївської області від 16 листопада 2009 року №05-1777-09 (а.с.155).

Однак, апелянт ігнорує безпосередньо адресований йому лист Головного управління ветеринарної медицини в Черкаській області (а.с.154), який повністю підтверджує інформацію, вказану в довідці управління ветеринарної медицини в Уманському районі Черкаської області та одночасно спростовує вказані відомості прокуратури Миколаївської області.

Таким чином, два проти одного документа в справі свідчать про отримання ТОВ "Торговий дім Магриб" ветеринарних свідоцтв, у звязку з чим, доводи апелянта щодо необхідності надання переваги саме останньому документу - листу прокуратури Миколаївської області від 16 листопада 2009 року №05-1777-09, є помилковими.

Крім того, судова колегія акцентує увагу на наступному.

В акті перевірки апелянт доходить висновків про нікчемність угод, укладених між позивачем та ТОВ "Торговий дім Магриб", але, при цьому, не звертається до суду з позовом про стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, на виконання своїх функцій, передбачених п.11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", а виносить податкове повідомлення-рішення про визначення позивачу податкових зобовязань, що вказує на необгрунтованість дій апелянта і, відповідно, на необгрунтованість оскарженого податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: