Ухвала суду № 16206442, 07.06.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2011 р. Справа № 370/11 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Сапіги В.П., Попка Я.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Луцької обєднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кромберг енд Шуберт Україна» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції, головного управління Державного казначейства України у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА :

У листопаді 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кромберг енд Шуберт Україна» (далі ТОВ «Кромберг енд Шуберт Україна») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому після уточнення своїх вимог просило скасувати податкове повідомлення рішення Луцько обєднаної державної податкової інспекції (далі Луцька ОДПІ ) № 0000182302/0 від 09.11.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі ПДВ) у розмірі 88802,00 грн. та стягнути з Державного бюджету України ПДВ у вказаному розмірі.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 30 березня 2010 року у справі № А-13/149 позов було задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач Луцька ОДПІ просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позову ТОВ «Кромберг енд Шуберт Україна». Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що за результатами отриманих матеріалів щодо проведення зустрічної перевірки ПП «Вед-Центр» Луцькою ОДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Кромберг енд Шуберт Україна» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Вед-Центр» за період з 01.08.2009р. по 31.10.2009р., результати якої оформлено актом №7532/23-3/33537560 від 29.10.2010 року не ставиться під сумнів право позивача на податковий кредит з ПДВ за серпень, жовтень 2009 року по операціях з ПП «Вед-Центр». У зв'язку із неможливістю проведення зустрічної перевірки ПП «Вед-Центр» та подальших зустрічний перевірок по ланцюгу до виробника (імпортера) ТОВ «Кромберг енд Шуберт Україна» не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника в банку за вересень 2009 рою сумі 15772 грн., за листопад 2009 року в сумі 73030 грн. по постачальнику 1 ланки ПП «Вед-Центр». Дана сума переноситься до рядка 26 декларації ПДВ наступних періодів.

З огляду на викладене апелянт вважає, що ТОВ «Кромберг енд Шуберт Україна» порушено п.1.8 ст. 1, абз. «а» пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника в банку за вересень 2009 року в сумі 15772 грн.; за листопад 2009 року в сумі 73030 грн. по постачальнику І ланки ПП «Вед-Центр».

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не зявилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Задовольняючи позов ТОВ «Кромберг енд Шуберт Україна», суд першої інстанції виходив із того, що висновки Луцької ОДПІ про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 88802,00 грн. ґрунтуються на тому, що податковому органу не вдалося провести зустрічну перевірку ПП «Вед-Центр» - постачальника першої ланки, оскільки згідно електронних баз даних ДПА України ПП «Вед-Центр» знято з обліку 06.04.2010 року, стан платника «прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру)». Судом встановлено, що позивачем виконані вимоги пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо порядку подання до державної податкової інспекції податкової декларації з ПДВ та розрахунку суми бюджетного відшкодування в установлені строки, що не заперечувалось представниками Луцької ОДПІ. Обсяг податку на додану вартість підтверджений податковими накладними, фактично сплачений постачальнику товарів ПП «Вед-Центр», а сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету за вересень, листопад 2009 року складає 88802,00 грн.

Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування як обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість, а пов'язує можливість отримання платником податку бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з Державного бюджету України з фактичною сплатою податку контрагентам платника в ціні придбаних товарів (послуг) у податковому періоді, що передує звітному. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, і не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають фактичним обставинам справи і нормам процесуального права.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, оспорювань податкове повідомлення рішення Луцької ОДПІ № 0000182302/0 від 09.11.2010 року про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 88802,00 грн. обумовлене тим, що податковому органу не вдалося провести зустрічну перевірку ПП «Вед-Центр» - постачальника першої ланки, якого знято з обліку 06.04.2010 року.

При цьому у ході судового розгляду безспірно встановлено те, що ТОВ «Кромберг енд Шуберт Україна» належним чином виконані вимоги п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо порядку подання до державної податкової інспекції податкової декларації з ПДВ та розрахунку суми бюджетного відшкодування в установлені строки. Обсяг податку на додану вартість підтверджений податковими накладними, фактично сплачений постачальнику товарів ПП «Вед-Центр», а сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету за вересень, листопад 2009 року складає 88802,00 грн. Сумнівів щодо реальності даних господарських операцій у контролюючого органу не було.

На думку колегії суддів, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Вимога пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо надмірної сплати ПДВ, як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі № 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі № 21-573во10. Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, така правова позицію узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява N 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

апеляційну скаргу Луцької обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2010 року у справі № 2а-3095/10 без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Сапіга

Я.С.Попко