Ухвала суду № 16206420, 24.05.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2011 р. Справа № 40163/09/9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого суддіОлендера І.Я.,

суддівУлицького В.З., Шавеля Р.М.,

при секретарі судового засідання Корчинській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2009 року в справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому Хмельницької області до Кредитної спілки «Проскурівська» про стягнення коштів отриманих без встановлених законом підстав в сумі 29697,53 грн.,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2009 року позивач ДПІ в м. Хмельницькому звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з відповідача Кредитної спілки «Проскурівська» кошти отримані без встановлених законом підстав в сумі 29697,53 грн.

Позов обґрунтовував тим, що надання кредиту іншій кредитній спілці, без відповідної ліцензії та за рахунок коштів членів кредитної спілки суперечить Статуту відповідача і Закону України «Про кредитні спілки», а тому, у відповідності до п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», відсотки за користування кредитом в сумі 29697,53 грн., отримані відповідачем від кредитної спілки «Самопоміч», підлягають стягненню в дохід бюджету, як такі, що отримані без встановлених законом підстав.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.06.2009 року в задоволені позову було відмовлено.

Відмовляючи в задоволені позову, суд виходив з того, що позивачем не доведено, що на час видачі кредиту відповідач володів залученими коштами, на використання яких для надання кредитів відповідач має відповідну ліцензію; стягнення коштів в даному випадку є адміністративно-господарською санкцією, щодо застосування якої пройшли строки; спеціальним Законом, а саме Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послу» встановлено загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг, та згідно такого не передбачена відповідальність за порушення в сфері надання фінансових послуг у вигляді стягнення в дохід держави доходу, отриманого від надання фінансових послуг.

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив позивач ДПІ у м. Хмельницькому Хмельницької області, представник якої покликаючись на порушення судом норм матеріального, процесуального права та неправильне встановлення обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення по справі, яким у задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача ДПІ у м. Хмельницькому в судове засідання не явився, тому на підставі ч. 4 ст. 196 КАС України апеляційний розгляд проведено у його відсутності.

Представник відповідача Кредитної спілки «Проскурівська» в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги та просить її відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання і т.д.

Як слідує з матеріалів справи, виїзною позаплановою перевіркою відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року, результати якої оформлені актом № 901/22-0/33177407 від 04.02.2009 року, встановлено, що в порушення ліцензії № 118139 відповідачем відповідно до договору про наданні кредитної лінії № 417 від 21.06.2007 року кредитній спілці «Самопоміч» надано кредитну лінію з лімітом розмірі 200 тис. грн., та отриманий доход у вигляді відсотків за користування кредитом в сумі 29697,53 грн.

Так, судом першої інстанції не враховано, що ст.ст. 1,6,10 Закону України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001року № 2908-ІІІ визначено обмежене коло субєктів членів кредитної спілки, яким надається фінансовий кредит, до переліку яких не належить інша кредитна спілка як самостійна юридична особа.

З матеріалів справи вбачається, що члени КС «Проскурівська» вносили через касу спілки кошти на депозит, відповідно кошти, що надійшли в касу спілки направлялись на видачу кредитів її членам, а частину коштів в сумі 200 тис. грн.. голова правління здав на рахунок спілки в ХФ TOB «Укрпромбанк» та перерахував КС «Самопоміч» в рахунок виконання умов договору кредитної лінії за № 417 від 21.06.07.

Відповідач не довів те, що будь-яких інших коштів, крім залучених , кредитна спілка на час виконання умов договору № 417 від 21.06.07 не мала.

Відповідно до пункту 1.2, розділу 1 Ліцензійних умов встановлено вимоги для надання фінансових кредитів, при яких кредитна спілка зобов'язана отримати ліцензію на здійснення діяльності з надання фінансових кредитів.

Для надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів (кредитів банків, коштів інших установ та організацій) кредитна спілка зобов'язана отримати ліцензію на здійснення діяльності кредитної спілки з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, крім внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки.

Згідно з п. 4 ст. 8 Закону України «Про кредитні спілки» ліцензуванню в кредитній спілці підлягає діяльність по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також інші види діяльності відповідно до закону.

З матеріалів справи вбачається, що на час надання кредиту у відповідача власний капітал був відсутній, фінансовий результат по спілці був збитковий, тобто були відсутні вільні кошти для надання кредиту.

Відповідно до вимог Статуту відповідач має право надавати кредити іншим кредитним спілкам, якщо інше не встановлено рішенням Держфінпослуг, та що внески на депозитні рахунки членів кредитної спілки не є джерелом формування майна спілки.

Відтак, позивач правильно встановив, що відповідач надав фінансовий кредит іншій кредитній спілці в порушення вимог законодавства за рахунок внесків членів спілки на депозитний рахунок, тобто за рахунок коштів, що належать членам кредитної спілки та повинні використовуватись для надання кредитів виключно членам кредитної спілки, відтак отриманий доход у вигляді процентів від надання кредиту є коштами отриманими без встановлених законом підстав, тому такі підлягають стягненню в доход Державного бюджету.

Крім того, при винесенні постанови, судом першої інстанції не враховано вимоги п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», що призвело до помилкового визначення предмету спору даної справи.

Так, зокрема, у відповідності до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові обєднання виконують ряд функцій, в т.ч. подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

З огляду на вказане є правильною позиція податкового органу, що при поданні позову про стягнення коштів одержаних без установлених законом підстав, що є в даному випадку, чинним законодавством не вимагається визнання недійсними угод.

Таким чином, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що оскільки угода, за якою відповідач здійснював діяльність, не визнані в установленому порядку недійсною, а тому є чинною, відповідно у податкового органу відсутні підстави для застосування наслідків недійсності такого правочину.

Саме для укладення договору кредитної лінії № 417 від 21.06.2007 року необхідне отримання ліцензії, чим порушено вимоги пункту 1.2, розділу 1 «Ліцензійних умов провадження діяльності кредитних спілок з надання фінансових послуг» затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 02.12.2003 р. №146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2003 р. №1225/8546 , а тому у відповідності до п. 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» такі кошти підлягають стягненню як безпідставно отримані.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення заявлених вимог з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому Хмельницької області задовольнити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2009 року в справі № 2-а-3239/09/2270/4 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Стягнути з Кредитної спілки «Проскурівська» в доход Державного бюджету (на рахунок 31114071700002, одержувач ВДК у м. Хмельницькому, інд.код. 23565225, банк одержувача УДК у Хмельницькій області МФО 815013 код.платежу 160301) грошові кошти в сумі 29697 гривень 53 копійки, як такі що одержані без встановлених законом підстав.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя : І.Я.Олендер

Судді: В.З.Улицький

Р.М.Шавель

Постанова в повному обсязі складена 27.05.2011 року.