Ухвала суду № 16205717, 26.05.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9847/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пилипенко О.Є.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"26" травня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКостюк Л.О.;

суддів:Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;

при секретарі:Бундукову С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ТОВ «Юкон Ком»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон Ком»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000652305/0 від 31.07.2009 р., -

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2009 року позивач - ТОВ «Юкон Ком» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування з моменту його прийняття податкового повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 31 липня 2009 року № 0000652305/0 (а.с. 3-6 том I).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2010 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено (а.с. 4-9 том II).

Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, представник позивача - ТОВ «Юкон Ком»подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «Юкон Ком», мотивуючи тим, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи (а.с. 11-16 том II).

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача про обставини справи, пояснення учасників процесу, зміст судового рішення і апеляційної скарги, та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у позовній заяві не були наведені обставини, які б підтверджувались достатніми доказами, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача. Також, відповідач при прийнятті оспорюваного рішення діяв в межах своїх повноважень, з урахуванням норм чинного законодавства та фактичних обставин справи.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає за доцільне відмітити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та це встановлено судом першої інстанції, податковою інспекцією було проведено перевірку, за результатами якої 20.07.2009 р. було складено Акт № 424/1-23-05-33053714 про результати планової виїзної перевірки TOB «Юкон Ком»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. (а.с. 9-29 том I).

Так, перевіркою встановлено наступні порушення:

- пп. 5.3.9 п. 5.3 та п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 3 210 720 грн., у т.ч. по періодах: за 1 квартал 2008 року на 196 151 грн.; за 2 квартал 2008 року на 95 928 грн.; за 3 квартал 2008 року на 285 423 грн.; за 4 квартал 2008 року на 2633 219 грн.;

- п. 5.1 р. 5 «Положення про комунальний податок в м. Києві», затвердженого рішенням Київради від 18.03.2004 р. № 81/1291 «Про затвердження Положення про комунальний податок в м. Києві», в результаті чого занижено комунальний податок у періоді, що перевірявся, на загальну суму 3,40 грн., у тому числі за II кв. 2008 р. на суму 3,40 грн.;

- пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, ст. 7, абз. «а»п. 17.2 ст. 17 та абз. «а»п. 19.2 ст. 19, пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закину України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб на суму 1 045,83 грн. (2008 рік) (а.с. 9-29 том I).

У зв'язку з виявленими порушеннями, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000652305/0 від 31.07.2009 р., яким позивачу нараховано суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 5885 860 грн., з яких за основним платежем 3210 720 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2675 140 грн. (а.с. 8 том I).

Колегія суддів відмічає, що відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину. До зазначених умов відносяться: законність змісту правочину; наявність у особи, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності; вільне волевиявлення учасника правочину та його відповідність внутрішній волі; відповідність форми вчинення правочину вимогам закону; спрямованість правочину.

Згідно з ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Таким чином, неправомірними вважаються правочини, які за своїм змістом, формою чи іншими елементами в імперативній формі визначаються законом недійсними з моменту їх вчинення (нікчемні правочини). Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, що свідчить про відсутність підстав для відображення в бухгалтерському та податковому обліку результатів вчинення такого правочину. Статтею 208 Господарського кодексу України визначено, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також: усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Виходячи з системного аналізу норм права, проводячи аналіз договору поставки від 22.02.2008 р. за № 13-К/03/1, укладений між ТОВ «Юкон Ком»та TOB «Альфаторгкомпані»колегія суддів приходить до висновку, що зазначений правочин не відповідає загальним умовам дійсності правочину, зокрема, відсутнє вільне волевиявлення учасника правочину та його відповідність внутрішній волі, а також у однієї з сторін правочину відсутній необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Крім того, згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовими витратами виробництва та обігу (далі - валові витрати) є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В свою чергу, під терміном «господарська діяльність»слід розуміти будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи (пункт 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Як вбачається з матеріалів перевірки, підставою для винесення податкового повідомлення-рішення стало порушення позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Так, при здійсненні позивачем податкового обліку приросту (убутку) запасів, було порушено вищевказану норму закону, що призвело до заниження показників приросту балансової вартості запасів на суму 12 842 881 грн., тобто, у позивача відсутні належні первинні документи, які підтверджували б правильність здійснення податкового обліку приросту (убутку) запасів.

Крім того, як вбачається, TOB «Юкон Ком»при перевірці не було надано податковій інспекції відповідних первинних документів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У відповідності до вимог Законів України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та «Про податок на додану вартість»первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, акти приймання - передавання виконаних робіт тощо) повинні мати обов'язкові реквізити, зокрема, вказувати на посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дає ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

Таким чином вказане свідчить, що заявлені позивачем вимоги про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000652305/0 від 31.07.2009 p., є необґрунтованими, натомість відповідач при прийнятті даного рішення діяв в межах своїх повноважень, з урахуванням норм чинного законодавства та фактичних обставин справи.

Виходячи з системного аналізу норм права та з урахуванням матеріалів, що містяться в справі, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, у спосіб та в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

Слід зазначити, що згідно з статтею 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку та правомірно відмовив ТОВ «Юкон Ком»в задоволенні адміністративного позову.

В звязку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд м. Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160, 165, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Юкон Ком»залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 01 червня 2011 року.

Головуючий суддяЛ.О. Костюк

Судді:Н.П. Бужак

В.А. Твердохліб

Ухвалу виготовлено в повному обсязі: 31.05.11.