Ухвала суду № 16204975, 17.03.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2011 р.справа № 2а-2116/09/0870 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Юхименка О.В.

суддів: Мірошниченка М.В. Руденко М.А.

при секретарі судового засідання:Федоровій Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції

у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя,

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 27.08.2009р.

у справі № 2а-2116/09/0870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олєум»,

пр. Леніна, 192 к. 153, м. Запоріжжя, 69035;

до відповідача Державної податкової інспекції

у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя,

вул. Перемоги, 14, м. Запоріжжя, 69001;

про скасування акта, -

встановив: Товариством з обмеженою відповідальністю «Олєум»подано позов до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001402305/0/41373 від 28.08.2008р.

Запорізький окружний адміністративний суд (суддя Каракуша С.М.) своєю постановою від 27.08.2009р. позов задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що Позивач мав в наявності первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованого податку. Згідно з отриманими податковими накладними мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту. З огляду на індивідуальність відповідальності, визнання в судовому порядку недійсними з моменту реєстрації Установчих документів платників податків та Свідоцтв про реєстрацію в якості платників ПДВ постачальників Позивача, не є підставою для визнання вчинених ними юридично значимих дій недійсними.

Крім того, жодних умовностей відносно формування податкового кредиту виключно за тими господарськими операціями, внаслідок яких отриманий прибуток, законодавцем не встановлено.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя, Відповідач, вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Операції з продажу товарно-матеріальних цінностей нижче ціни придбання збиток становить 30.450,54 грн., жодним чином не підпадають під визначення господарської діяльності. Відповідно, суми податку на додану вартість, сплачені у складі товару, придбання якого знаходиться поза межами господарської діяльності, не включається до складу податкового кредиту.

Крім того, протягом червня 2005 року ТОВ «Олєум»було отримано від ТОВ «Дамаск ЗЛС»податкові накладні на придбання пального на суму ПДВ 153.248,76 грн.

В той же час, згідно до постанови Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 26.03.2008р. у справі № 11-11/08 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі пункту б) статті 1 Закону України «Про амністію»ОСОБА_1. При цьому, постановою встановлено створення нею субєкта підприємницької діяльності ТОВ «Дамаск ЗЛС», з метою прикриття незаконної діяльності по конвертації грошових коштів.

Отже, договір № 108 від 01.11.2006р., укладений між ТОВ «Олєум» та ТОВ «Дамаск ЗЛС»є нікчемним. А витрати, понесені ТОВ «Олєум»за договором № 108, не повязані з компенсацією вартості товару, що є доведеним постановою у кримінальній справі, тому формування податкового кредиту за такою господарською операцією є неправомірним.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та прийняти нову постанову суду. У позові відмовити.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Олєум», Позивач, скаргу оспорив. В запереченнях на апеляційну скаргу вказує на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Реалізація бензину здійснювалась ТОВ «Олєум»за цінами, вищими за ті, що склалися на ринку однорідних товарів на момент реалізації.

Крім того, суми ПДВ, що були віднесені підприємством до складу податкового кредиту у звязку з придбання товару у ТОВ «Дамаск ЗЛС», підтверджені належним чином оформленими податковими накладними, які були досліджені Відповідачем під час перевірки.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Сутність спору: В період з 07.07.2008р. по 15.08.2008р. уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена виїзна планова документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Олєум», код за ЄДРПОУ 31911155, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006р. по 31.03.2008р.

За результатами перевірки складений Акт № 125/23-5/39111155 від 15.08.2008р.

Перевіркою встановлено порушення підпунктів 7.4.3, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР). За позицією фахівців контролюючого органу, операції з продажу бензину нижче ціни придбання збиток становить 30.450,54 грн., не підпадають під визначення господарської діяльності. Відповідно, суми податку на додану вартість, сплачені у складі товару, придбання якого знаходиться поза межами господарської діяльності, не включаються до складу податкового кредиту.

Крім того, в акті перевірки вчинено запис про взаємовідносини ТОВ «Олєум»з ТОВ «Дамаск ЗЛС». 01.11.2006р. між ТОВ «Олєум»та ТОВ «Дамаск ЗЛС»було укладено договір № 108 на постачання пального. ТОВ «Олєум»було отримано від ТОВ «Дамаск ЗЛС»та включено до складу податкового кредиту відповідних періодів податкові накладні на придбання пального на суму ПДВ 153.248,75 грн.

В той же час, постановою господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2007р. у справі № А8/457-07 визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації Товариства «Дамаск ЗЛС», визнано недійсними установчі документи з моменту їх реєстрації, визнано недійсним свідоцтво платника ПДВ з моменту його видачі; визнані недійсними всі первинні бухгалтерські документи

Таким чином, ТОВ «Олєум», в порушення підпунктів 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР) занижено податок на додану вартість в сумі 153.248,76 грн.

За наслідками перевірки, керівником контролюючого органу 28.08.2008р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001402305/0/41373.

Згідно з підпунктом 4.2.2 б) пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), відповідно до підпунктів 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2, підпунктів 7.4.3, 7.4.4, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(168/97-ВР), на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(2181-14), Товариству з обмеженою відповідальністю «Олєум»визначено суму податкового зобовязання за платежем 3014010100, податок на додану вартість, у розмірі 237.485,43 грн. В їх числі 158.323,62 грн. за основним платежем та 79.161,81 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Скасування податкового повідомлення-рішення було предметом судового позову.

Колегія суддів, заслухавши представників Сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

За позицією фахівців держподаткінспекції, про що зазначено вище, реалізація Позивачем окремої продукції за ціною, нижчою ціни придбання, не є господарською діяльністю в розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР).

Водночас, категорія «господарська діяльність»не є суто економічною категорією.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

За визначенням статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(334/94-ВР) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Отже, Закон (334/94-ВР) дає визначення господарської діяльності, використовуючи поняття «доход»(який визначається пунктом 1.21 статті 1 та пп. 4.1.1 Закону), а не поняття «прибуток»(який визначено статтею 3 цього Закону).

Виходячи з цих визначень, поняття «доходи» не є тотожним поняттю «прибуток».

А наявність збитків не є підтвердженням відсутності «доходу».

Крім того, у відповідності з пп. 5.2.1 Закону (334/94-ВР), до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Таким чином, обмеження щодо повязаності витрат з отриманням прибутку, втрачають актуальність.

Позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість у звязку з придбанням товару на підставі належно оформлених податкових накладних. Придбана продукція була використана в господарській діяльності підприємства - реалізована іншим субєктам господарювання з отриманням виручки від такої реалізації.

Відсутність прибутку від конкретної окремої господарської операції не свідчить про відсутність у цієї операції ознак господарської діяльності.

Про економічну обґрунтованість продажу бензину за ціною нижчою, ніж ціна придбання, та правомірність формування валових витрат за цими господарськими операціями в принципі, визначився Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд в Ухвалі від 10.02.2011р. в адміністративній справі № 2а-1115/09.

І цей факт не підлягає доведенню в силу частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Формування податкового кредиту з придбання пального на суму ПДВ 153.248,75 грн., отримано від ТОВ «Дамаск ЗЛС».

За позицією фахівців держподаткінспекції витрати, понесені ТОВ «Олєум»за договором № 108, не повязані з компенсацією вартості товару, що є доведеним постановою у кримінальній справі, тому формування податкового кредиту за такою господарською операцією є неправомірним.

Водночас, зі змісту постанови (т. 1 а. с. 182 - 184) не є очевидним здійснення ТОВ «Дамаск ЗЛС»виключно діяльності поза межами правової відповідальності.

Постанова суду про закриття провадження в кримінальній справі не є вироком суду, який є обов'язковим про правові наслідки дій чи бездіяльності особи.

В той же час, у відповідності з пунктом 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) <…> у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Правомірність формування валових витрат за даними господарськими операціями встановлена Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011р. в адміністративній справі № 2а-1115/09. І цей факт також не підлягає доведенню в силу частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач мав в наявності первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованого податку. Податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Дамаск ЗЛС»сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виданих зареєстрованим на той час в якості платника ПДВ субєктом господарювання.

Слід погодитись з судом першої інстанції, що визнання недійсними установчих документів підприємства, прийняття судом рішення щодо скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності самі по собі не є підставою для того, щоб вважати вчинені ними юридично значимі дії недійсними до моменту виключення з державного реєстру. До того ж, постанову господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2007р. у справі № А8/457-07 було скасовано Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом (т. 1 а. с. 183 - 184), із закриттям провадження у справі.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.08.2009р. у справі № 2а-2116/09/0870 без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу складено у повному обсязі 14.06.2011р.

Головуючий:О.В. Юхименко

Суддя:М.В. Мірошниченко

Суддя:М.А. Руденко