Постанова № 16204357, 06.06.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2011 р.

09 год.49 хв.Справа № 2-а-104/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Кравченко А.О.,

за участю:

представників позивача Білана О.М.,Ярошенко Ю.Б., Головатенко К.К.,

представника відповідача - Величко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державного підприємства "Дослідне господарство "Маркеєво" інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова "Асканія Нова" національного селекційно-генетичного центру з вівчарства"

до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції в Херсонській області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Державне підприємство «Дослідне господарство «Маркеєво» інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова «Асканія Нова» національного науково селекційно-генетичного центру з вівчарства (далі - позивач, ДП «Маркеєво») звернулося до суду із адміністративним позовом до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції в Херсонській області (далі відповідач, МДПІ) про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень від 07.12.2010 р. № 0000201600/1 яким позивачу нараховано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату податку на додану вартість у розмірі 438,20 грн. та № 0000211600/1, яким позивачу нараховано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату податку на додану вартість у розмірі 1440,01 грн.

Представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, суду пояснили, що позивач своєчасно сплачував узгоджену суму податкового зобовязання з податку на додану вартість, вказуючи у платіжному дорученні у графі призначення платежу за який період підприємство сплачує податок. Податковий орган, керуючись ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-III (далі Закон № 2181-III) зараховував зазначені платежі у рахунок погашення податкового боргу попередніх податкових періодів та нараховував штрафні санкції. Позивач вважає дії МДПІ незаконними, оскільки податковий орган не наділений повноваженнями змінювати призначення платежу, вказане платником податку у платіжному дорученні.

Представник відповідача проти позову заперечив, суду пояснив, що податковим органом правомірно зараховані суми податку на додану вартість, сплачені підприємством протягом 2010 року у рахунок погашення податкового боргу попередніх податкових періодів, оскільки на момент поточної сплати податку у позивача обліковувався податковий борг.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Дослідне господарство «Маркеєво» інституту тваринництва степових районів ім. МФ Іванова «Асканія Нова» національного науково селекційно-генетичного центру з вівчарства зареєстровано юридичною особою Чаплинською райдержадміністрацією 07.04.2000 року.

Відповідно до акту перевірки відповідача від 29.10.2010 р. № 161/16-30728190 “Про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податків та зборів до бюджету”, Чаплинська МДПІ встановила несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобовязання по податку на додану вартість за період січень-червень 2010 р., внаслідок чого до підприємства були застосовані штрафні санкції у сумі 438,20 грн згідно податкового повідомлення-рішення від 07.12.2010 р. № 0000201600/1., а також штрафні санкції у сумі 1440,01 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0000211600/1

У судовому засіданні встановлено, що підприємство своєчасно перераховувало податок на додану вартість за період травень, червень 2010 року, що підтверджується платіжними дорученнями, наданими позивачем, проте ДПІ зараховувала зазначені платежі у рахунок погашення податкового боргу попередніх податкових періодів.

Із досліджених у судовому засіданні платіжних доручень за відповідний період вбачається, що у зазначених платіжних документах позивачем як платником вказано призначення платежу: податок на додану вартість за відповідний період 2010 року.

Відповідно до платіжних доручень за період січень-квітень 2010 р., у судовому засіданні встановлено, що підприємство несвоєчасно перераховувало податок на додану вартість, за що до позивача були застосовані штрафні санкції.

Так згідно податкової декларації № 1554 від 19.02.2010 р. позивач задекларував податок на додану вартість за січень 2010 р. у сумі 1957,00 грн., граничний термін сплати якого 02.03.2010 р., був сплачений позивачем 10.11.2010 р., що підтверджується платіжним дорученням № 310 від 10.11.2010 р., у призначені платежу, якого зазначено: податок на додану вартість згідно акта перевірки № 10/2301 від 23.07.210 р.

ДП «Маркеєво» звернулось 05.04.2011 р. з листом до Чаплинської МДПІ, в якому просило зарахувати надмірно сплачені кошти платіжним дорученням № 310 від 10.11.2010 р., згідно податкової декларації № 1554 від 19.02.2010 р. оскільки даним дорученням здійснено переплату податкового зобов»язання відповідно до акту № 10/2301 від 23.07.210 р.

Суд не приймає до уваги вищевказаний лист позивача, оскільки він направлений через 5 місяців після здійснення платежу.

Таким чином, Чаплинська МДПІ обґрунтовано зарахувала кошт в рахунок оплати податкового боргу із ПДВ, а також правомірно застосувала до відповідача штрафні санкції у розмірі 978,00 за несвоєчасно сплачений податок за узгодженими зобов'язаннями згідно податкової декларації № 1554 від 19.02.2010 р.

Згідно податкової декларації № 2090 від 19.03.2010 р. позивач задекларував податок на додану вартість за лютий 2010 р. у сумі 11.00 грн., граничний термін сплати якого 30.03.2010 р., був сплачений позивачем 31.03.2010 р., що підтверджується платіжним дорученням № 19 від 31.03.2010 р., у призначені платежу, якого зазначено: податок на додану вартість за лютий 2010 р.

У судовому засіданні встановлено, що підприємство перераховувало податок за лютий 2010 року, що підтверджується платіжними дорученнями, наданими позивачем, проте ДПІ зараховувала зазначений платіж у рахунок погашення податкового боргу попередніх податкових періодів.

Із дослідженої у судовому засіданні платіжного доручення за відповідний період вбачається, що позивачем вказано призначення платежу: податок на додану вартість за лютий 2010 р.

Позивачу за несвоєчасну сплату податку за лютий 2010 р. донараховано штрафні санкції у розмірі 5,50 грн. за затримку платежу у 184 дні. Враховуючи, що податковий орган не мав права змінювати цільове призначення платежу та зараховувати зазначений платіж у рахунок погашення податкового боргу попередніх податкових періодів, суд не погоджується, щодо застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 5,50 грн., оскільки згідно платіжного доручення № 19 від 31.03.2010 р., позивачем прострочено сплату податку в 1 день, за що позивач повинен сплатити штрафні санкції у розмірі 1,10 грн.

Згідно податкової декларації № 3106 від 15.04.2010 р. позивач задекларував податок на додану вартість за березень 2010 р. у сумі 855,00 грн., граничний термін сплати якого 30.04.2010 р., був сплачений позивачем 31.05.2010 р., що підтверджується платіжним дорученням № 57 від 31.05.2010 р., у призначені платежу, якого зазначено: податок на додану вартість за березень-квітень 2009 р.

Представник позивача пояснила, що у платіжному доручені допущена помилка, а саме податок сплачений за 2010 р. а не за 2009 р. Але як вбачається з досліджуваного у судовому засіданні платіжного доручення в призначені платежу вказано: податок на додану вартість за березень-квітень 2009 р.

Данний факт позивачем належним чином не спростований, доказів сплати податку на додану вартість за березень-квітень 2010 р. до суду не надані.

Таким чином Чаплинська МДПІ правомірно застосувала до відповідача штрафні санкції у розмірі 427,50 грн. за несвоєчасно сплачений податок за узгодженими зобов'язаннями згідно податкової декларації № 3106 від 15.04.2010 р.

Згідно податкової декларації № 4687 від 20.05.2010 р. позивач задекларував податок на додану вартість за квітень 2010 р. у сумі 52,00 грн., граничний термін сплати якого 30.05.2010 р., був сплачений позивачем 31.05.2010 р., що підтверджується платіжним дорученням № 57 від 31.05.2010 р., у призначені платежу, якого зазначено: податок на додану вартість за березень-квітень 2009р.

Представник позивача пояснила, що у платіжному доручені допущена помилка, а саме податок сплачений за 2010 р. а не за 2009 р. Але як вбачається з досліджуваного у судовому засіданні платіжного доручення в призначені платежу вказано: податок на додану вартість за березень-квітень 2009 р.

Данний факт позивачем належним чином не спростований, доказів сплати податку на додану вартість за березень-квітень 2010 р. до суду не надані.

Таким чином Чаплинська МДПІ правомірно застосувала до відповідача штрафні санкції у розмірі 26,00 грн. за несвоєчасно сплачений податок за узгодженими зобов'язаннями згідно податкової декларації № 4687 від 20.05.2010 р.

Згідно податкової декларації № 5021 від 15.06.2010 р. позивач задекларував податок на додану вартість за травень 2010 р. у сумі 11 грн., граничний термін сплати якого 30.06.2010 р., був сплачений позивачем 30.06.2010 р., що підтверджується платіжним дорученням № 77 від 31.06.2010 р., у призначені платежу, якого зазначено: податок на додану вартість за травень 2010 р.

Згідно податкової декларації № 6716 від 20.07.2010 р. позивач задекларував податок на додану вартість за червень 2010 р. у сумі 2191,00 грн., граничний термін сплати якого 30.07.2010 р., був сплачений позивачем 30.07.2010 р., що підтверджується платіжним дорученням № 123 від 31.07.2010 р., у призначені платежу, якого зазначено: податок на додану вартість за червень 2010 р.

Підпункт 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-III зазначає, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 вищезазначеного Закону для подання податкової декларації.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що наявність податкового боргу по попередніх звітних періодах дає право МДПІ змінювати цільове призначення і строк сплати платежу позивачем, оскільки Закон № 2181-III не наділяє податковий орган такими повноваженнями.

Пункт 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/89/76, вказує на те, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону ЗУ № 2181-III, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним. Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Враховуючи те що позивачем вчасно сплачено податок на додану вартість за травень, червень 2010 р., відповідно до платіжних доручень № 77 від 31.06.2010 р., №123 від 31.07.2010 р. Чаплинською МДПІ необгрунтовано застосовані штрафні санкції.

У судовому засіданні представник відповідача не заперечувала, що суми у платіжних дорученнях за травень, червень 2010 р., які надані відповідачем та досліджені судом, вказано правильно, вони відповідають тим сумам, які підприємство мало сплатити відповідно до нарахованого податку та при відсутності заборгованості дані платежі були б зараховані в погашення податку за період травень, червень 2010 року.

Так як відповідачем порушено порядок звернення до стягнення податкової заборгованості, передбачений Законом № 2181-III, суд приходить до висновку про те, що дії Чаплинської МДПІ щодо самостійного зарахування сплачених відповідачем сум податку в рахунок погашення податкового боргу попередніх податкових періодів, а відтак, і нарахування за цей період пені за несвоєчасну сплату зобов'язань по податку є неправомірними.

Виходячи з вищезазначеного суд приходить до висновку, про необгрунтованість застосування до позивача штрафних санкцій згідно податкового повідомлення - рішення від 07.12.2010 р. № 0000201600/1 яким позивачу нараховано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату податку на додану вартість у розмірі 438,20 грн.

Рішення від 07.12.2010 р. № 0000211600/1 підлягає скасуванню в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 4,40 грн. оскільки Чаплинською МДПІ правомірно нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплати податкових зобов'язань, що підтверджується платіжними дорученнями № 310 від 10.11.2010 р., № 19 від 31.03.2010 р., № 57 від 31.05.2010 р.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позовні вимоги Державного підприємства "Дослідне господарство "Маркеєво" інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова "Асканія Нова" національного селекційно-генетичного центру з вівчарства" до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції в Херсонській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Скасувати повністю податкове повідомлення - рішення від 07.12.2010 р. № 0000201600/1.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 07.12.2010 р. № 0000211600/1 в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 4,40 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17 червня 2011 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.1