Постанова № 16204280, 09.06.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2011 р. Справа № 2а- 4126/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

при секретарі судового засідання Король Д.О.,

за участю представників сторін:

представника позивача - не прибув,

представник відповідача - Межерицький А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Плазма-3" до Державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнень просить скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області від 29.03.2011 р. № 0000421501/0, про визначення суми податкового зобов'язання ( з урахуванням штрафних фінансових санкцій) за платежем податку на прибуток підприємств у розмірі 11250,00 грн., в тому числі 9000,00 грн. - основний платіж та 2250,00 грн. - штрафні фінансові санкції; стягнути на користь позивача держмито.

В обґрунтовування позову зазначив, що 30.03.2011 р. позивачем було отримано від Державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області за № 0000421501/0 від 29.03.2011 року, де вказано що Товариство з обмеженою відповідальністю "Плазма-3" порушило п.п.16.4 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств." З вищевказаним податковим повідомленням - рішенням позивач не згоден та вважає його незаконним.

В судове засідання 09.06.2011 р. представник позивач не прибув на адресу суду надав заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути справу без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, вважає його безпідставним та необґрунтованим, надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

22.03.2011 року Державною податковою інспекцією у Зміївському районі Харківської області було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток підприємства ТОВ "Плазма-3" за 2010 рік .

За результатами перевірки спеціалістами відповідача був складений Акт № 220/15-040/34713235 від 22 березня 2011 року про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток. У висновках цього акту зазначено, що підприємством ТОВ "Плазма-3" допущено методологічну помилку при заповненні р. 20 декларації на суму 9000 грн. в порушення п.п.3.1 п.3 Порядку складання декларації з податку на прибуток в частині нарахування авансових внесків нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143 із змінами та доповненнями, що призвело виникнення необґрунтованої переплати в облікової картці платника податку на прибуток на 9000,0 грн. Вказана помилка призвела до виникнення безпідставної суми переплати з податку на прибуток в сумі 9000 грн.

На підставі акту № 220/15-040/34713235 від 22 березня 2011 відповідач 29 березня 2011 року прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000421501/0 від 29 березня 2011 р. Як випливає із змісту рішення, ним орган податкової служби визначив позивачу суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на прибуток на загальну суму 11250 грн., у тому числі 9000 грн. - за основним платежем, і 2250 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Однак, суд вважає вказані висновки, викладені в акті необґрунтованими виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем складено податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2010 рік від 31.01.2011 р. № 9006613682, яка серед іншого має наступні дані:

- в рядку 12 податкової декларації «Нарахована сума податку»задекларовано: «21637 грн.»;

- в рядку 13 податкової декларації «Зменшення нарахованої суми податку»задекларовано: «9000 грн.»;

- в рядку 14 податкової декларації «Податкове зобов'язання звітного періоду: «12637 грн.»;

- в рядку 20 податкової декларації «Авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів" задекларовано "0,0 грн.";

Вказана податкова декларація була надана позивачем відповідачу і одержана останнім 09.02.2011 року.

Факт складання даної декларації позивачем, її зміст, а також факт надання декларації відповідачу підтверджується самою декларацією (копія залучена до матеріалів справи) та визнається сторонами.

Після відправлення податкової декларації з податку на прибуток позивач виявив, що він помилково в рядку 20 податкової декларації «Авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів" задекларовано "0,0 грн." не відобразив суму, хоча в - в рядку 13 податкової декларації «Зменшення нарахованої суми податку»задекларовано: «9000 грн.», ця сума була відображена та фактично сплачена.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово намагався відправити електронним засобом повторно декларацію з податку на прибуток, з вірно заповненим рядком 20, однак документ прийнято не було, що підтверджується витягом з сайту, який надано представником відповідача (а.с.30).

Судом встановлено, що у 2010 році позивачем було нараховано та виплачено дивіденди, у зв'язку з чим протягом 2010 року було внесено авансовий внесок з податку на прибуток, що підтверджується наданими позивачем копіями платіжних доручень із зазначенням призначення платежу, а саме авансовий платіж з податку на прибуток з дивідендів на загальну суму 9000 грн. (а.с.21, 22, 23, 24). Тобто, позивачем у 2010 році було внесено авансовий внесок з податку на прибуток за виплачені у 2010 році дивіденди.

У зв'язку з чим і було вказано у декларації за 2010 році поданої позивачем 09.02.2011 року в рядку 13 податкової декларації «Зменшення нарахованої суми податку»задекларовано: «9000 грн.», що не заперечується відповідачем і в акті перевірки від 22.03.2011 р.

Але позивачем не було заповнено рядок 20 податкової декларації «Авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів" задекларовано "0,0 грн.", у зв'язку з чим відповідач вважає таке не заповнення рядку 20 декларації методологічною помилкою.

Однак, суд звертає увагу, що відповідно до листа ДПА України від 06.07.2001 р. N 9018/7/23-3317 під "методологічною помилкою" слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

В даному випадку відповідачем не доведено, в чому саме полягає неправильне застосування або незастосування ставок оподаткування чи коефіцієнтів позивачем при визначенні податкового зобов'язання у декларації за 2010 рік. Як вбачається з акту перевірки від 22.03.2011 року, відповідач вважає методологічною помилкою сам факт не заповнення р. 20 податкової декларації, однак суд вважає таке твердження помилковим.

Крім того, відповідачем не ставиться під сумнів сам факт внесення авансового платежу у 2010 році в розмірі 9000 грн., але незважаючи на це в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні визначає позивачу суму грошового зобов'язання за основним платежем "+9000", що є неприпустимим, оскільки як вже зазначалось ця сума вже сплачена. Слід звернути увагу на те, що невідображення в р.20 декларації вказаної суми не призвело до умисного ухилення від сплати податків або заниження податкового зобов'язання.

Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до листа Державної податкової адміністрації України від 08.06.2006 р. № 10867/7/15-0317 "Щодо застосування штрафних санкцій у зв'язку із нарахуванням і виплатою дивідендів", якщо підприємство сплатило авансовий внесок з податку на прибуток в повному об'ємі, але не відобразило зазначену суму у декларації, то штрафна санкція відповідно до ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" № 2181 не застосовується.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), розсудливо, добросовісно, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно.

Таким чином, перевіривши відповідно до ст. 2 КАС України, оскаржуване в даній справі податкове повідомлення - рішення відповідача, судом встановлено, що воно прийнято без урахування обставин, що мають значення для прийняття рішення та без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Враховуючи вищевикладене, прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 29.03.2011 р. № 0000421501/0, про визначення суми податкового зобов'язання ( з урахуванням штрафних фінансових санкцій) за платежем податку на прибуток підприємств у розмірі 11250,00 грн., в тому числі 9000,00 грн. - основний платіж та 2250,00 грн. - штрафні фінансові санкції суд вважає безпідставним та таким, що суперечить законодавству України, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат по справі належить провести за правилами ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.159-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Плазма-3" до Державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області від 29.03.2011 р. №0000421501/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Плазма-3" (63404, Харківська область, м. Зміїв, вул. Гр. Носика, 2А, р/р 26002144655200 АТ "УкрСиббанк", МФО 351005,код 34713235) держмито у розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 14 червня 2011 року.

Суддя С.О. Чудних