Постанова № 16204013, 07.06.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/2162/2011

07 червня 2011 року 13 год. 12 хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д. П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Процюк Людмила Степанівна,

відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів"

доПідрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області

про визнання дій неправомірними, скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач Відкрите акціонерне товариство "Рівненський завод тракторних агрегатів" звернувся до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Рівненської області (далі ППВР ВДВС Головного управління юстиції в Рівненської області) з адміністративним позовом про визнання неправомірними дій державного виконавця Дудки І.О. щодо винесення постанови від 11 травня 2011 року та скасування постанови головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Рівненської області Дудки І.О. від 11 травня 2011 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.04. 2011 року було частково скасовано заходи до забезпечення грошових вимог кредиторів ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів", вжиті ухвалою господарського суду Рівненської області по справі № 9/83 від 12.12. 2003 року, звільнено з-під арешту розрахунковий рахунок позивача у ПАТ КБ "Правекс банк" та надано дозвіл на отримання з даного рахунку грошових коштів. Однак відповідачем 11.05. 2011 року винесено постанову про арешт коштів боржника.

Крім того, в оскаржуваній постанові державний виконавець посилається на ст. ст. 5, 50, 63 Закону України "Про виконавче провадження", які не відповідають її змісту та регулюють інші правовідносини.

Разом з тим, державним виконавцем в порушення ст. 44 Закону України "Про виконавче провадження" було проведено примусове стягнення коштів без дотримання порядку черговості.

Постанова про арешт коштів боржника від 11.05. 2011 року зазначає "оголосити заборону здійснювати видачу готівкових грошей з каси ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів", хоча нормативно це не передбачено ч. 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження".

Представник позивача, у ході судового засідання, позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримав та з огляду на це просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач до початку судового засідання подав письмові заперечення на адміністративний позов, у судове засідання не з'явився, про дату, час, місце судового засідання судом повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Судом не визнавалася обов'язковою участь представника відповідача в судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних письмових доказів.

З мотивів викладених у письмових запереченнях відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.12. 2003 року було вжито заходи до забезпечення грошових вимог кредиторів боржника ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" с. Городок, Рівненський район, Рівненська область, 35331, накладено арешт на все майно та грошові кошти, що належать боржникові ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" с. Городок, Рівненський район, Рівненська область, 35331 та видано наказ (а.с. 10-11).

При примусовому виконанні наказу Господарського суду Рівненської області виданого 12.12. 2003 року № 9/83, постановою державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчого служби Рівненського міського управління юстиції Тітковець Ж.В. від 02.02. 2004 року було накладено арешт на все майно, що належить ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" (а.с. 12).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.03. 2011 року у справі №9/83 було скасовано частково заходи до забезпечення вимог кредиторів ВАТ "РЗТА" вжитих ухвалою господарського суду Рівненської області № 9/83 від 12.12. 2003 р., а саме звільнити з-під арешту розрахунковий рахунок ВАГ "РЗТА" № 2600501530385 у ПАТ КБ "Правекс банк" для невідкладних виробничих потреб та для здійснення господарської діяльності (а.с. 15).

Постановою головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області Дудки І.О. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження про стягнення боргу з ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" в сумі 518 471,56 грн. на користь стягувачів від 11.05. 2011 року було накладено арешт на кошти в сумі 518471(п'ятсот вісімнадцять тисяч чотириста сімдесят одна) грн. 56 коп., що обліковуються у касі ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів", код 00235884, м. Рівне - 21 та оголошено заборону здійснювати видачу готівкових грошей з каси ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів", код 00235884, м. Рівне - 21 (а.с. 9).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, встановлено Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04. 1999 року, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 року, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї.

Частиною 3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Таким чином, аналізуючи вищезазначені правові норми суд дійшов висновку, що головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області Дудки І.О. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження про стягнення боргу з ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" в сумі 518 471,56 грн. на користь стягувачів правомірно накладено арешт на кошти в сумі 518 471 (п'ятсот вісімнадцять тисяч чотириста сімдесят одна) грн. 56 коп., що обліковуються у касі ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів", код 00235884, м. Рівне - 21 та оголошено заборону здійснювати видачу готівкових грошей з каси ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів", код 00235884, м. Рівне - 21.

Твердження позивача, що відповідачем проводиться примусове стягнення коштів без врахування черговості погашення передбаченої ст. 44 Закону України "Про виконавче провадження" є безпідставним та не береться до уваги судом, оскільки не стосується даного предмету спору.

Доводи позивача про те, що сума, яка перебуває на виконанні ВДВС Головного управління юстиції в Рівненській області, нічим не підтверджена і вона суперечить даним по підприємству відхиляються судом з огляду на наступне.

Так на примусовому виконанні у підрозділі примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області перебуває зведене виконавче провадження з приводу стягнення боргу у розмірі 518 471,56 грн. Дана сума була встановлена рішеннями судів та передана до відповідача для примусового стягнення згідно виконавчих документів.

Зауваження позивача, що сума яка перебуває на виконанні ВДВС Головного управління юстиції в Рівненській області, нічим не підтверджена і вона суперечить даним по підприємству з підтвердженнями даними Акту перевірки Територіальної державної інспекції праці у Рівненській області № 17-19-020/0070 від 15.12. 2010 року не беруться до уваги судом, оскільки відповідно до наведеного акту підтвердити суму заборгованості, яка існувала в товаристві до 1 січня 2009 року було неможливо у зв'язку з відсутністю відповідних підтверджуючих документів (а.с. 66-73).

Твердження позивача, що ухвалою господарського суду Рівненської області від 18.04.2011 року скасовано частково заходи до забезпечення грошових вимог кредиторів відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів", а 11.05. 2011 року державним виконавцем винесена нова постанова про арешт коштів боржника, що свідчить про порушення відповідачем ст. 115 ГПК України, відхиляються судом як безпідставні, оскільки ухвалою господарського суду Рівненської області від 18.04. 2011 року звільнено з-під арешту розрахунковий рахунок ВАТ "РЗТА" № 2600501530385 у ПАТ КБ "Правекс банк" та надано дозвіл ВАТ "РЗТА" на отримання з даного рахунку грошових коштів, а постановою головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області Дудки І.О. від 11.05. 2011 року було накладено арешт на кошти в сумі 518471(п'ятсот вісімнадцять тисяч чотириста сімдесят одна) грн. 56 коп., що обліковуються у касі ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів", код 00235884, м. Рівне - 21 та оголошено заборону здійснювати видачу готівкових грошей з каси ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів", код 00235884, м. Рівне - 21.

Таким чином, дії відповідача щодо винесення спірної постанови вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині визнання неправомірними дії головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Рівненській області Дудки І.О. щодо винесення постанови від 11 травня 2011 року.

Разом з тим, постанова головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області Дудки І.О. про арешт коштів боржника від 11.05. 2011 року містить посилання на ст.ст. 5, 50, 63 Закону України "Про виконавче провадження".

У ході судового засідання судом встановлено, що вищезазначені норми відповідають суті винесеної постанови у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" станом на 09.09. 2010 року.

Таким чином, державним виконавцем було застосовано норми закону, які на момент прийняття вищезазначеної постанови втратили чинність відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)", який набрав чинності з 09.03. 2011 року.

Враховуючи наведене вище судом встановлено, постанова головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області Дудки І.О. про арешт коштів боржника від 11.05. 2011 року є протиправною та підлягає скасуванню, що є підставою для задоволення позовних вимог ВАТ "РЗТА" в частині скасування вищезазначеної постанови.

В силу вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, у ході судового засідання позивач частково довів суду обґрунтованість позовних вимог, а відповідач частково підтвердив правомірність своїх дій.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов частково своє підтвердження в ході судового розгляду, то поданий позов належить задовольнити частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено. Враховуючи викладене та те, що позов задоволено частково на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, позивачу підлягає поверненню 01 грн. 70 коп. судового збору, сплаченого згідно квитанції № 1281.401.1 від 20.05. 2011 р. (а.с. 2).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати постанову головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Рівненській області Дудки І.О. від 11.05.2011 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь позивача Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 01 (одна) грн. 70 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зозуля Д. П.

Постанова складена в повному обсязі 09.06.11р.