Постанова № 16203849, 14.06.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/4006/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сич С.С.,

при секретарі Зайченко Н.О.,

за участю:

представника позивача - Мовчан Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областідо Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укркомцентр"про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -

В С Т А Н О В И В:

12 травня 2011 року позивач Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція у Полтавській областізвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укркомцентр"про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укркомцентр" рахується податковий борг на загальну суму 48591 грн. 58 коп., що згідно абзаців 2, 3 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України є підставою для погашення усієї суми боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, за відповідним дозволом суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, хоча у матеріалах справи наявні докази, що він належним чином кожного разу повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Представник відповідача надав до суду повторно клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укркомцентр", ідентифікаційний код 31194567, є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької ради Полтавської області 22.11.2000 року, та взяте на податковий облік у Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції у Полтавській області, що підтверджується довідкою від 09.07.2008 р. № 613/29-035.

Згідно з розрахунком податкового боргу (а.с. 9-10) за відповідачем рахується податковий борг в загальній сумі 48591 грн. 58 коп., з них: по орендній платі з юридичних осіб в сумі 47478 грн. 52 коп. та пені в розмірі 1113 грн. 06 коп., що підтверджується обліковою карткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укркомцентр", наявною у матеріалах справи.

Вказана обставина відповідачем не спростована.

Позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укркомцентр" направлялись перша податкова вимога від 09.09.2010 р. № 1/910 на суму 47450 грн. 06 коп., яка отримана 17.09.2010 р., та друга податкова вимога від 18.10.2010 р. № 2/1035 на суму 47477 грн. 45 коп., яка отримана 15.11.2010 р. Копії податкових вимог та повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень наявні у матеріалах справи (а.с. 20).

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно п.95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Згідно наданої позивачем довідки від 14.04.2011 р. № 14542/10 (а.с. 24) у Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укркомцентр" станом на 12.04.2011 року наявні розрахункові рахунки в установах банку, а саме: п'ять розрахункових рахунків у Крем. філія АБ «Полтава-Банк», м. Кременчук, «Райффайзен Банк Аваль»у м. Києві та ПАТ «Банк Форум».

Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що позивач не звертався до суду із позовом про стягнення коштів з розрахункових рахунків відповідача з метою погашення податкового боргу відповідача.

Із наведеного вбачається, що позивачем не здійсненні заходи, що передують здійсненню заходів щодо продажу майна платника податків, а саме, не здійснено заходи по стягненню коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, хоча судом достовірно встановлено, що відповідач має п'ять розрахункових рахунків у різних банківських установах.

Підпунктом 14.1.155 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Тобто, здійснення передбачених ст. 95 Податкового кодексу України заходів щодо стягнення податкового боргу шляхом продажу майна платника податків можливе за умови якщо на це майно поширена податкова застава на підставах та умовах визначених саме Податковим кодексом України.

У відповідності до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, про що зазначено у п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України.

Згідно п. 88.2 вказаної статті, право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

При цьому, відповідно до п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України, встановлено, що право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Як було зазначено, відповідач має податковий борг у загальному розмірі 48591 грн. 58 коп., а тому факт наявності у позивача права податкової застави є безспірним.

Пунктом 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Із наведеного вбачається, що податковий орган може поширити податкову заставу на будь-яке майно платника податків, крім передбачених випадків, а також на майно, яке платник податків набуде у майбутньому.

При цьому, встановлено обмеження, згідно якого податкова застава поширюється на майно, балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків.

Пунктом п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Порядок складання та форма акту опису майна визначені Порядком застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 N 1043 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за N 1438/18733 (надалі - Порядок).

Згідно п. 2.1 вказаного Порядку встановлено, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1). Таке рішення приймається керівником органу державної податкової служби і надається платнику податків, що має податковий борг.

Пунктом 2.2 вказаного Порядку передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна за відповідною формою (додаток 2). Акти опису реєструються у відповідному журналі (додаток 3).

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим.

У матеріалах справи наявні копія рішення позивача від 31.12.2010 р. № 56/24-048 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, яке прийняте на підставі Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та акт опису активів, на які поширюється право податкової застави від 02.12.2010 р. № 48/24-040 на загальну суму 95314 грн. 50 коп., який також складений на підставі Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Із співставлення вказаного акту із формою акту опису майна, що є додатком 2 до Порядку суд також вбачає їх невідповідність встановленій вказаним Порядком формі щодо законодавчих підстав прийняття вказаного акту.

Таким чином, позивачем не тільки не здійсненні заходи, що передують здійсненню заходів щодо продажу майна платника податків, а саме, не здійснено заходи по стягненню коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, а також право податкової застави поширене не на підставі вимог Податкового кодексу України.

Таким чином, погоджуючись із наявністю у позивача права на податкову заставу майна відповідача у розмірі заявленої суми податкового боргу, суд вважає, що позивачем не здійсненні всі необхідні заходи, що передують зверненню податкового органу до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

З огляду на викладене, позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укркомцентр" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 17 червня 2011 року.

СуддяС.С. Сич