Постанова № 16202733, 09.06.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2011 № 5/25

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Гаврилюка О.М.

суддів:

за участю секретаря судового засідання Рижової В.В.

за участю представників

від ТОВ СП „Нібулон”: ОСОБА_1 дов. від 25.06.2010 року № 497

від ТОВ „Укрнафтагазенерго”: ОСОБА_2 дов. від 28.01.2011 року б/н

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства „Нібулон” на рішення господарського суду м. Києва від 12.04.2011 року

у справі № 5/25 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „Нібулон” (м. Миколаїв)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрнафтагазенерго” (м. Київ)

про стягнення 135343 грн. 61 коп.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрнафтагазенерго” (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „Нібулон” (м. Миколаїв)

про зобовязання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „Нібулон” з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрнафтагазенерго” про стягнення з відповідача [за первісним позовом] на користь позивача [за первісним позовом] 135343 грн. 61 коп., з яких: 125466 грн. 06 коп. основний борг; 6484 грн. 81 коп. сума на яку збільшується основний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції (інфляційні втрати); 3392 грн. 74 коп. три проценти річних.

Ухвалою від 01.02.2011 року господарський суд м. Києва прийняв для спільного розгляду з первісним зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрнафтагазенерго” до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „Нібулон” про зобовязання відповідача [за первісним позовом] прийняти природний газ у позивача [за первісним позовом] на суму 125466 грн. 06 коп.

Рішенням від 12.04.2011 року господарський суд м. Києва в задоволенні первісного позову відмовив повністю. Зустрічні позовні вимоги задовольнив повністю. Зобовязав ТОВ СП „Нібулон” прийняти природний газ у ТОВ „Укрнафтагазенерго” на загальну суму 125466 грн. 06 коп. Стягнув з ТОВ СП „Нібулон” з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь ТОВ „Укрнафтагазенерго” 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду ТОВ СП „Нібулон” звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 12.04.2011 року по справі № 5/25 та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2011 року апеляційна скарга ТОВ СП „Нібулон” була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 12/041-11 у судовому засіданні за участю представників сторін.

В судовому засіданні 09.06.2011 року ТОВ СП „Нібулон” підтримав вимоги своєї апеляційної скарги. Представник ТОВ „Укрнафтагазенерго” проти вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія виходить із наступного.

08.12.2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрнафтагазенерго” (постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „Нібулон” (покупець) уклали договір постачання природного газу № 28ч-258/08, відповідно до умов якого постачальник зобовязувався поставити покупцю в 2008-2009 роках природний газ, а покупець зобовязувався прийняти та оплатити його у відповідності з умовами даного договору.

В п. 2.1 сторони визначили орієнтовні обєми природного газу, що мав бути поставлений. Обсяг природного газу, що мав бути поставлений постачальником підтверджувався письмовою оригінальною заявкою покупця, яка подавалася не пізніше 20-го числа місяця, що передує місцю поставки. Дані заявки є невідємною частиною договору.

В ході судового засідання 09.06.2011 року, відповідно до усних пояснень обох представників сторін, апеляційним господарським судом встановлено, що за весь період дії договору постачання природного газу ТОВ СП „Нібулон” жодного разу не подавало такої письмової оригінальної заявки з визначеними обсягами газу.

Незважаючи на відсутність письмових заявок постачальник здійснював поставки газу, а покупець їх оплачував до того часу як платіжними дорученнями від 05.02.2009 року № 4850, від 04.03.2009 року № 10018, від 13.03.20009 року № 11889 позивач [за первісним позовом] сплатив відповідачу [за первісним позовом] за 100тис. м. куб газу 228717 грн., з якого відповідно до актів приймання-передачі природного газу, підписаних обома сторонами та скріплених їхніми печатками, 28.02.2009 року прийняв 36,771 тис. м. куб газу вартістю 89143 грн. 94 коп., а 30.04.2009 року прийняв 5,819 тис. м. куб газу вартістю 14107 грн.

Таким чином позивачем [за первісним позовом] було оплачено, проте не прийнято 57,41 тис. м. куб газу на загальну суму 125466 грн. 06 коп.

03.02.2010 року ТОВ СП „Нібулон” надіслало на адресу ТОВ „Укрнафтогазенерго” лист від 02.02.2010 року № 1087/40, в якому просив повернути грошові кошти за неспожитий газ. Даний лист було вручено ТОВ „Укрнафтогазенерго” 08.02.2010 року.

ТОВ „Укрнафтогазенерго” звернулося до ТОВ СП „Нібулон” з листом від 05.11.2010 року № 293/4 в якому пропонувало повторно придбати газ на загальну суму 125466 грн. 06 коп.

18.11.2010 року ТОВ СП „Нібулон” надіслало на адресу ТОВ „Укрнафтогазенерго” лист від 17.11.2010 року № 13527/12-27, в якому вже вимагало в 7-денний строк з дня отримання цієї вимоги перерахувати грошові кошти за неспожитий газ. Даний лист було вручено ТОВ „Укрнафтогазенерго” 23.11.2010 року.

Вважаючи свої права та охоронювані законом інтереси порушеними ТОВ СП „Нібулон” звернулося з позовом до господарського суду.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва має бути скасовано повністю та прийнято нове рішення, яким первісний позов задоволено повністю, а у зустрічному позові відмовлено повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 174 ГК України господарське зобовязання може виникати із господарського договору.

Ч. 1 ст. 175 ГК України встановлюється, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Ч. 1 ст. 179 ГК України визначає, що майново-господарські зобовязання, які виникають між субєктами господарювання або між субєктами господарювання і негосподарюючими субєктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобовязаннями.

Згідно з ч. 1 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобовязань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обовязкові умови договору відповідно до законодавства.

Як вбачаться зі змісту договору постачання природного газу від 08.12.2008 року №» 28ч-258/08 це є договір поставки.

Ч. 1 ст. 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України реалізація субєктами господарювання товарів негосподарюючим субєктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається зі змісту договору постачання природного газу від 08.12.2008 року сторонами остаточно не була узгоджена кількість товару (природного газу), що постачається, оскільки за змістом договору (п. 2.2) кількість товару мала визначатися на підставі заявок покупця ТОВ СП „Нібулон”, яке їх не подавало.

Так як без узгодженої сторонами кількості товару у колегії апеляційного господарського суду відсутні підстави для того, щоб вважати договір про поставку спірних 57,41 тис. м. куб газу на загальну суму 125466 грн. 06 коп. укладеним, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що у ТОВ СП „Нібулон” не стало покупцем товару, а відтак у нього не настав обовязок на прийняття цього товару у визначеному постачальником обсязі відповідно до ч. 4 ст. 690 Цивільного кодексу України.

Невиконання ТОВ СП „Нібулон” свого обовязку за договором постачання природного газу від 08.12.2008 року № 28ч-258/08 щодо подання письмових оригінальних заявок з визначеним щомісячним обсягом газу не є підставою для зобовязання ТОВ СП „Нібулон” придбавати такий газ.

За таких обставин у місцевого господарського суду були відсутні підстави для задоволення зустрічного позову ТОВ „Укрнафтагазенерго” про зобовязання ТОВ СП „Нібулон” прийняти природний газ на суму 125466 грн. 06 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Правовою підставою для отримання відповідачем [за первісним позовом] грошових коштів за постачання природного газу мали б бути письмові оригінальні заявки позивача [за первісним позовом] на постачання такого природного газу, відповідно до узгоджених сторонами умов договору.

Оскільки таких заявок позивачем [за первісним позовом] подано не було, то у відповідача [за первісним позовом] були відсутні підстави для постачання природного газу у непогодженому обома сторонами обсязі.

З огляду на вищевикладене перераховані позивачем [за первісним позовом] грошові кошти у розмірі 125 466 грн. 06 коп. підлягають поверненню платнику.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Перший лист ТОВ СП „Нібулон” з проханням повернення грошових коштів ТОВ „Укрнафтагазенерго” отримало 08.02.2010 року. Таким чином обовязок з повернення грошових коштів у ТОВ „Укрнафтагазенерго” настав з 16.02.2010 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів апеляційного господарського суду перевірила розрахунок 3% річних за період з 16.02.2010 року по 10.01.2011 року у розмірі 3392 грн. 74 коп. та розрахунок втрат від інфляції за цей же період у розмірі 6484 грн. 81 коп. і дійшла висновку, що він є правильним.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Враховуючи те, що висновки місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи (щодо відмови в позові про стягнення грошових коштів, оскільки позивач не виконував зобовязання по наданню письмових заявок, та того, що ТОВ СП „Нібулон” стало покупцем газу без подання письмових заявок), колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення, прийняте господарським судом м. Києва 12.04.2011 року по справі № 5/25 підлягає скасуванню повністю.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду переглянула спір відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України і вважає, що позов первісний позов є обґрунтованим та має бути задоволений повністю, а в зустрічному позові має бути відмовлено повністю. Апеляційна скарга ТОВ СП „Нібулон” підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 та ч. 5 ст. 49 ГПК України апеляційний господарський суд покладає витрати по сплаті державного мита за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на ТОВ „Укрнафтагазенерго”.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства „Нібулон” на рішення господарського суду м. Києва від 12.04.2011 року по справі № 5/25 задовольнити повністю.

2.Рішення господарського суду м. Києва від 12.04.2011 року по справі № 5/25 скасувати повністю.

3.Прийняти нове рішення по справі, яким первісний позов задовольнити повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрнафтагазенерго” (04071, м. Київ, Подільський район, вул. Хорива, 55 літ. А, ідентифікаційний код 30677120) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „Нібулон” (54002, м. Миколаїв, Заводський район, вул. Каботажний спуск, 1, ідентифікаційний код 14291113) 125466 грн. 06 коп. основного боргу; 6484 грн. 81 коп. суму на яку збільшується основний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції (інфляційні втрати); 3392 грн. 74 коп. три проценти річних, 1353 грн. 44 коп. державного мита за розгляд первісного позову, 1353 грн. 44 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Достягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрнафтагазенерго” (04071, м. Київ, Подільський район, вул. Хорива, 55 літ. А, ідентифікаційний код 30677120) в доход Державного бюджету України 1268 грн. 44 коп. державного мита за розгляд зустрічного позову.

5.Видачу виконавчих документів доручити господарському суду м. Києва.

6.Матеріали справи № 5/25 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано__14.06.2011 р.__

Головуючий суддя

Судді