Постанова № 16202713, 06.06.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2011 № 3/9

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Коршун Н.М.

суддів:

за участю представників сторін:

від прокуратури м.Києва: представник Цюкало Ю.В. прокурор відділу Прокуратури м. Києва;

від позивача: представник Шадевська Ж.Е.;

від відповідача-1: представник ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача -2: представник ОСОБА_4 - за довіреністю;

від третьої особи-1: представник ОСОБА_1 за довіреністю.

від третьої особи-2: ОСОБА_2, представник - ОСОБА_3 за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Прокуратури міста Києва та ОСОБА_2

на рішення Господарського суду м. Києва від 01.03.2011 року

у справі № 3/9 (суддя: Сівакова В.В.)

за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до1. Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської

міської ради (Київської міської державної адміністрації)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Пантеон-Інвест”

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1.Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків

„Житлоінвестбуд-УБК”

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

2. ОСОБА_2

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до 1. Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Пантеон-Інвест” про визнання недійсним інвестиційного договору № 1/6 від 01.06.2007 року .

Позовні вимоги Заступника прокурора міста Києва обґрунтовані тим, що спірний інвестиційний договір укладено з порушенням Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо обєктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради № 528/1189 від 24.05.2007р. Так, відповідно до розділу І Положення визначення інвестора діяльності по будівництву, реконструкції тощо здійснюється на конкурсних засадах. Організатором конкурсу відповідно до п. 1.4 Положення є Головне правління економіки та інвестицій Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА). Водночас, згідно листа Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 04913/5901 від 25.11.2010 конкурс щодо визначення інвестора з реконструкції, реставрації тощо будинків №№ 12-А, 12-Б, 14-А, 14-Б на вул. Мала Житомирська у м. Києві управлінням не проводився. Відповідно до розділу І Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва завданням інвестиційного конкурсу є визначення на конкурсних засадах юридичної чи фізичної особи, яка забезпечить найкращі умови здійснення інвестиційної діяльності по будівництву, реконструкції, реставрації тощо зазначених об'єктів. Пунктом 4.1 Положення передбачено, що при проведенні інвестиційного конкурсу питання набуття права власності на майно (будинки, споруди, приміщення тощо), що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва (у т.ч. району) може вирішуватись шляхом надання цього майна у власність або довгострокову оренду переможцеві інвестиційного конкурсу у відповідності до даного Положення після реалізації інвестиційного проекту та прийняття об'єкту інвестування в експлуатацію у встановленому порядку. Відповідно до ч. 2 ст. 4, ст.6 Закону України “Про інвестиційну діяльність” забороняється інвестування в об'єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом. Відносини, що виникають при здійсненні інвестиційної діяльності на Україні, регулюються цим Законом, іншими законодавчими актами України.

За таких обставин, на думку прокуратури, інвестиційний договір укладено без дотримання вимог встановленої законодавством процедури, а тому є підстави для визнання його недійсним в порядку ст.ст. 203, 215 ЦК України.

У письмових поясненнях, поданих до суду першої інстанції, Заступник прокурора міста Києва вважає, що на момент укладення спірного договору від 01.06.2007р. слід застосовувати саме норми Положення, яке діяло на момент укладення договору, і які передбачають необхідність проведення конкурсу по залученню інвестора.

Ухвалою Господарського суду містаКиєва від 03.02.2011 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2,-Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків „Житлоінвестбуд-УКБ”.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 01.03.2011р. у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Заступник прокурора міста Києва звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позов прокуратури міста Києва задовольнити, посилаючись на порушення та неправильне застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, крім доводів, викладених у позові, зазначив, що на порушення вимог Положення від 26.12.2003р., на які прокуратура посилалась у поясненнях від 01.03.2011р., судом першої інстанції не було надано належної оцінки доводам прокуратури та взагалі не досліджено питання додержання законодавства при проведенні інвестиційного конкурсу та укладення угоди.

Крім цього, не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, з апеляційною скаргою звернулася фізична особа- ОСОБА_2, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позов прокуратури міста Києва задовольнити, посилаючись на те, що він є законним мешканцем будинку, що є обєктом оскаржуваного договору і рішення суду прямо вплине на його права, обовязки і його можливості на приватизацію своєї квартири та захист прав як споживача житлово-комунальних послуг.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт також зазначає, що у звязку з незаконним відчуженням будинку у приватну власність ТОВ „Пантеон-Інвест” даний будинок вибув з державного житлового фонду, став приватною власністю і апелянт втратив можливість приватизувати займану ним квартиру.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник апелянта ОСОБА_2 заявив клопотання про залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою від 18.05.2011р. Київський апеляційний господарський суд дане клопотання задовольнив та залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача,- ОСОБА_2.

ТОВ „Пантеон-Інвест” у своєму відзиві просить суд відмовити Заступнику прокурора міста Києва та Глухову О.Д. в задоволенні апеляційних скарг в повному обсязі.

Заявлене третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача,- ОСОБА_2 у суді апеляційної інстанції клопотання про зупинення апеляційного провадження у даній справі до закінчення розслідування кримінальної справи за фактом відчуження обєктів комунальної власності на підставі спірного договору і прийняття судом відповідного рішення, судовою колегією відхилено, оскільки розслідування кримінальної справи не перешкоджає розгляду даної господарської справи та прийняття рішення по суті за наявними в матеріалах справи доказами.

Заявлене третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача,- ОСОБА_2 у суді апеляційної інстанції клопотання про винесення окремої ухвали у даній справі та направлення її в органи прокуратури у звязку з наявністю в діях Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків „Житлоінвестбуд-УКБ” ознак, переслідуваних у кримінальному порядку, судовою колегією також відхилено, оскільки, як свідчать матеріали даної господарської справи, органами прокуратури вже порушена кримінальна справа за фактом відчуження обєктів комунальної власності на підставі спірного договору за ч. 2 ст.364 КК України.

Розглянувши доводи апеляційних скарг та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення учасників процесу, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційні скарги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 889 від 09.06.2000р. Головному управлінню житлового забезпечення дозволено виступити замовником та інвестором по реконструкції жилих будинків № 12-А, № 12-Б на вул. Мала Житомирська у м. Києві.

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1021 від 10.08.2007р. внесено зміни до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 889 від 09.06.2000р, відповідно до яких Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація передала на баланс КП «Житлоінвестбуд-УКБ» жилі будинки №№ 12-А, 12-Б на вул. Мала Житомирська у м. Києві, яке, у свою чергу, має передати будинки на баланс інвестора після сплати останнім коштів, передбачених інвестиційним договором.

Окрім цього, відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 193 від 12.02.2003р. підтверджено повноваження, надані Головному управління житлового забезпечення з питань реконструкції жилих будинків №№ 14-А, 14-Б на вул. Мала Житомирська у м. Києві.

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.08.2007р. № 1020 внесено зміни та доповнення до розпорядження № 193 від 12.20.2003р., відповідно до яких Шевченківській районній у м. Києві держаній адміністрації передано на баланс КП «Житлоінвестбуд-УКБ» жилі будинки № 14-А, № 14-Б на вул. Мала Житомирська у м. Києві, якому, у свою чергу, слід передати будинки на баланс інвестора після сплати останнім коштів, передбачених інвестиційним договором.

Як свідчать матеріали справи, 01.06.2007р. між Головним управлінням житлового забезпечення та ТОВ «Пантеон-Інвест» укладено інвестиційний договір № 1/6, відповідно до умов якого ТОВ «Пантеон-Інвест» зобов'язалось здійснити роботи з реставрації житлових будинків №№ 12-А, 12-Б, 14-А, 14-Б, 14-В на вул. Мала Житомирська у м. Києві, а Головне управління після сплати товариством, передбачених додатковою угодою, компенсацій, передати на баланс товариству вказані житлові будинки, на які в подальшому товариство вправі оформити право власності.

26.12.2007р. актом приймання-передачі виконаних робіт підтверджено компенсацію товариством витрат КП «Житлоінвестбуд УКБ», пов'язаних з реконструкцією останнім зазначених вище жилих будинків (Том І а.с. 22).

Як вбачається з актів приймання-передачі жилих будинків №№ 12-А, 12-Б, 14-А, 14-Б на вул. Мала Житомирська у м. Києві від 26.12.2007р. вказані будівлі передані на баланс ТОВ «Пантеон-Інвест» та 26.06.2008р. Головним управлінням на них видано свідоцтва на право власності (Том І а.с. 24-27).

За приписами ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на певній території.

Відповідно до Положення про проведення інвестиційного конкурсу та укладення інвестиційних договорів на залучення інвесторів до фінансування будівництва або реконструкції станцій метрополітену, підземних переходів, автошляхів, площ та інших об'єктів житлової та соціальної інфраструктури міста, яке затверджене розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 2442 від 26.12.2003р., інвестиційна діяльність щодо будівництва або реконструкції станцій метрополітену, підземних переходів, автошляхів, площ та інших об'єктів житлової та соціальної інфраструктури міста Києва здійснюється відповідно до вказаного Положення.

Таким чином, із цього слідує, що на момент укладення спірного договору від 01.06.2007 р. слід застосовувати норми вказаного Положення, які передбачають необхідність проведення конкурсу по залученню інвестора.

Згідно розділу І Положення визначення інвестора діяльності по будівництву та реконструкції здійснюється на конкурсних засадах.

За змістом п.6 розділу І Положення об'єктами конкурсу можуть бути об'єкти реконструкції та об'єкти незавершеного будівництва, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, а також новостворювані об'єкти.

Відповідно до п. 6 Положення організатором конкурсу є структурний підрозділ виконавчого органу Київради, який уповноважений давати замовлення на проведення конкурсу, розробляти умови конкурсу, укладати інвестиційний договір та контролювати виконання умов конкурсу.

Як вбачається з п. 3 розпорядження № 2442 від 26.12.2003р., Головне управління економіки та розвитку міста виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) визначено організатором проведення інвестиційного конкурсу із залученням інвесторів до фінансування будівництва або реконструкції станцій метрополітену, підземних переходів, автошляхів, площ та інших об'єктів житлової та соціальної інфраструктури міста.

У п. 2 рішення Київської міської ради № 70/944 від 23.10.2003р. визначено, що Головне управління економіки та розвитку міста виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) перейменоване в Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Із листа Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 049-13/5901 від 25.11.2010р. вбачається, що конкурс щодо визначення інвестора з реконструкції, реставрації тощо будинків №№ 12-А, 12-Б, 14-А, 14-Б на вул. Мала Житомирська у м. Києві управлінням не проводився (Том І а.с. 23).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Як свідчать матеріали справи, житлові будинки №№ 12-А, 14-А, 14-Б по вул. Мала Житомирська у м. Києві є об'єктами культурної спадщини, а саме пам'ятками місцевого значення. Зокрема, відповідно до листа Державної служби з питань національної культурної спадщини від 09.02.2011р. № 22-278/39 садиба житлова родини художників Мурашків на вул. Мала Житомирська, 14 (будинки 14, 14-а, 14-6) наказом Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010р. № 58/0/16-10 занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам'ятка історії, архітектури та містобудування місцевого значення. Будинок на вул. Мала Житомирська, 12-А перебуває на обліку як пам'ятка історії, архітектури та містобудування місцевого значення відповідно до рішення Київського міськвиконкому від 22.11.1982р. № 1804. Флігель на вул. Житомирська, 12-Б перебуває на обліку як щойно виявлений об'єкт культурної спадщини відповідно до наказу Управління охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища від 30.12.1996р. № 14.

Відповідно до п.16 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини», п.7.15 Положення про Головне управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затверджене розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 28.09.2005р. № 1805 до повноважень Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації належить погодження відчуження або передача пам'яток місцевого значення їхніми власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління.

За приписами ч.1 ст. 18, ч.1 ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками (за винятком пам'яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

Пам'ятка може бути приватизована лише за умови укладення майбутнім власником з відповідним органом охорони культурної спадщини попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на пам'ятку (її частину) з викладенням його істотних умов, у тому числі щодо цільового використання пам'ятки, робіт, які майбутній власник зобов'язується провести на пам'ятці з метою утримання її в належному стані.

Усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Як встановлено у п.7.16 Положення про Головне управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головне управління укладає охоронні договори на пам'ятки та здійснює контроль за їх виконанням.

Встановлено, що Головне управління охорони Культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (лист від 29.11.2010р. № 8592) надало інформацію про те, що будь-які дозвільні документи ТОВ «Пантеон-Інвест» або іншим підприємствам, установам, організаціям щодо реконструкції, реставрації, переобладнання, відчуження тощо не надавались. Охоронні договори на зазначені будинки з жодними власниками чи користувачами головним управлінням не укладались.

Відповідно до ч.2 ст. 4, ст. 6 Закону України «Про інвестиційну діяльність» забороняється інвестування в об'єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом. Відносини, що виникають при здійсненні інвестиційної діяльності на Україні, регулюються цим Законом, іншими законодавчими актами України.

За приписами ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

В ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України закріплено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» від 12.03.2009р. № 02-5/111 на підставі ст. 48 ЦК України недійсними можуть визнаватись не лише угоди, які не відповідають Закону, а й такі, що порушують вимоги указів Президента, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативних актів, виданих державними органами, у тому числі і відомчими.

Судовою колегією встановлено, що суд першої інстанції помилково зробив висновок стосовно того, що прокуратурою не наведено жодної норми чинного законодавства, яку б порушили сторони при укладанні інвестиційного договору № 1/6 від 01.06.2007р., а посилання позивача на порушення Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, яке затверджено Київської міською радою рішенням від 24.05.2007р. № 528/1189, на думку суду першої інстанції, є безпідставним, оскільки дане Положення вступило в силу лише в березні 2008 року.

Проте, в матеріалах справи (Том І а.с. 117-119) міститься пояснення Прокуратури міста Києва, в яких зазначено, що інвестиційний договір № 1/6 від 01.06.2007р. укладений з порушенням вимог процедури укладення подібних договорів, яка передбачена Положенням, яке діяло на момент укладення договору та затверджене розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 2442 від 26.12.2003р., отже, на момент укладання інвестиційного договору № 1/6 від 01.06.2007р. зазначене Положення було чинним.

В роз'ясненні Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 «Про судове рішення» передбачено, що відповідно до вимог ст. 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог ст. 4-2 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, судова колегія вважає, що з огляду на встановлені вище обставини рішення господарського суду м. Києва від 01.03.2011р. у даній справі підлягає скасуванню.

В силу положень ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційних скарг знайшли своє підтвердження матеріалами справи, у звязку з чим апеляційні скарги підлягають задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 01.03.2011 р. у даній справі скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України судові витрати, а саме державне мито за подання апеляційної скарги ОСОБА_2 слід покласти на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Прокуратури міста Києва та ОСОБА_2 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 01.03.2011 року у справі №3/9 скасувати та прийняти нове, яким позов Заступника прокурора міста Києва задовольнити повністю.

Визнати недійсним з моменту укладення Інвестиційний договір №1/6, укладений 01.06.2007 року між Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пантеон-Інвест».

3. Стягнути з Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 42, код ЄДРПОУ 24378016) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) 25 (двадцять пять) грн. 50 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Пантеон-Інвест” (01011, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 18, код ЄДРПОУ 34936235) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) 25 (двадцять пять) грн. 50 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду м. Києва видати відповідні накази.

6. Матеріали справи № 3/9 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

Судді