Рішення № 16202273, 10.06.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" червня 2011 р.Справа № 12/17-1157-2011 За позовом: відкритого акціонерного товариства „Одесцивільпроект”; до відповідача: управління капітального будівництва Одеської міської ради;

про стягнення 83533,54 грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Медведєв С.М. - директор;

від відповідача: ОСОБА_1. довіреність від 24.02.2011р.

СУТЬ СПОРУ: відкрите акціонерне товариство „Одесцивільпроект” (надалі ВАТ „Одесцивільпроект”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з управління капітального будівництва Одеської міської ради (надалі по тексту УКС ОМР) 53582,76 грн. основного боргу; 4822,45 грн. 3% річних; 21009,80 грн. інфляції; 4118,53 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.03.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі та присвоєно їй № 12/17-1157-2011.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.05.2011р. за заявою відповідача термін розгляду справи було продовжено до 14.06.2011р.

Представник позивача в судових засіданнях на позовних вимогах наполягав, просив їх задовольнити.

Відповідач відзив на позов не надав, в судових засіданнях проти позову не заперечував, позовні вимоги визнав.

В процесі розгляду справи представником позивача були надані додаткові матеріали, які оглянути судом та залучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

17.05.2006 р. між ВАТ „Одесцивільпроект” (надалі "Виконавець") та УКС ОМР (надалі "Замовник") був укладений договір №5776 на утворення, передачу науково-технічної проектної продукції (надалі - Договір).

Згідно п. 1.1. „Виконавець" зобов'язується виконати роботи по виготовленню науково-технічної проектної продукції: „Робочий проект багатоповерхового паркінгу по вул. Дніпропетровська дорога, 92-а в м. Одесі", а „Замовник" зобов'язується прийняти виконану роботу та сплатити її вартість.

Згідно п. 2.1. цього Договору за виконану науково-технічної продукцію „Замовник" сплачує „Виконавцю" 62493,00 грн., крім того ПДВ - 12498,60 грн. Всього по договору з врахуванням ПДВ - 74991,60 грн.

Відповідно до п. 4.2. Договору, у разі несвоєчасної оплати представлених к сплаті робіт Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченого платежу за кожен день прострочики.

Також Договором передбачено, що сплата штрафних санкцій не звільнює винну сторону від виконання зобов'язань по цьому Договору.

До Договору було розроблено календарний план, на загальну суму 74991,60 грн. та кошторис № 6 на суму 74991,60 грн. від травня 2006 року

Згідно умов Договору, Позивач виконав свої зобов'язання згідно Календарного плану в повному обсязі, про що свідчить кошторис, та Акт приймання-передачі науково-проектної продукції від 25.03.2008р. підписаний сторонами на суму 53582,76 грн. з урахуванням ПДВ.

Однак як зазначає Позивач, Відповідач суму боргу в розмірі 53582,76 грн. не оплатив.

Так, Позивачем за неналежне виконання Відповідачем своїх зобовязань за Договором, було нараховано УКС ОМР 4822,45 грн. 3% річних; 21009,80 грн. інфляції; 4118,53 грн. пені.

У звязку з неналежним виконанням Відповідачем взятих на себе зобов'язань, Позивач, для захисту своїх порушених прав звернувся з відповідною позовною заявою до господарського суду Одеської області.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості наданого Позивачем та не спростованого Відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів закону та Договору, договірні зобовязання виконувались не належним чином, внаслідок чого за УКС ОМР утворилась заборгованість в розмірі 53582,76 грн. основного боргу; 4822,45 грн. 3% річних; 21009,80 грн. інфляції; 4118,53 грн. пені.

Доказів належного виконання зобовязань на день розгляду справи відповідач суду не надав, позов не оспорив, отже, відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобовязання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з управління капітального будівництва Одеської міської ради (65091, м. Одеса, вул. Комітетська, буд. 10-а, код ЄДРПОУ 04056902) на користь відкритого акціонерного товариства „Одесцивільпроект” (65026, м. Одеса, вул. Комітетська, буд. 14, код ЄДРПОУ 02497944) 53582,76 грн. основного боргу; 4822,45 грн. 3% річних; 21009,80 грн. інфляції; 4118,53 грн. пені.; 835,34 грн. держмита; 236 грн. ІТЗ судового процесу.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 14.06.2011р.

Суддя Цісельський О.В.