Рішення № 16202272, 08.06.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" червня 2011 р.Справа № 12/17-1565-2011 За позовом: приватного акціонерного товариства „Виробниче обєднання „Облпаливо”; до відповідача: комунальної установи „Обласна психіатрична лікарня №4”;

про стягнення 49830,72 грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1.довіреність № 04/11-25 від 04.04.2011р.;

від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ: приватне акціонерне товариство „Виробниче обєднання „Облпаливо” (надалі ПрАТ "ВО "Облпаливо") звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з комунальної установи „ Облпсихлікарня № 4” (надалі по тексту КУ „ Обласна психіатрична лікарня №4”) 48980,00 грн. загальна заборгованість; 685,72 грн. інфляційних витрат; 165,00 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.04.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі та присвоєно їй № 12/17-1565-2011.

Представник позивача в судових засіданнях на позовних вимогах наполягав, просив їх задовольнити.

03.06.2011р. суд отримав від відповідача лист вих. №673 від 02.06.2011р., відповідно до якого відповідач проти отримання вугілля не заперечує, однак не погоджується з розміром заборгованості за вугілля.

В процесі розгляду справи представником позивача були надані додаткові матеріали, які оглянути судом та залучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

29.12.2010р. КУ "Облпсихлікарня № 4" був направлений лист Позивачу вих. № 1108, відповідно до якого відповідач попросив надати у борг вугілля у кількості 16 тонн та гарантував сплату до кінця січня 2011р, оскільки за кошторисом заплановано 40000,00 грн. на оплату вугілля.

05.01.2011 р. між ПрАТ "ВО "Облпаливо" та КУ "Облпсихлікарня № 4" був укладений Договір № 4 від 05.01.2011р. на суму 40000,00 грн., (з ПДВ), з ціною за 1т. вугілля марки ГР (0-200) /ДГР (0-200) 898,00 грн (з ПДВ).

11.01.2011р. листом вих. № 10 від 11.01.2011р. Відповідач знову звернувся до Позивача з проханням надати в кредит вугілля марки ДГР (0-200) у кількості 29 тонн.

28.01.2011р. листом вих. № 103 від 28.01.2011р. КУ "Облпсихлікарня № 4" звернулася до ПРАТ "ВО "Облпаливо" з пропозицією збільшити суму Договору № 4 від 05.01.2011р. на 8980,00 грн., яка була збільшена шляхом підписання сторонами Додаткової угоди № 1 від 28.01.2011р. на суму 8980,00 грн., у звязку із чим загальна сума Договору № 4 від 05.01.2011р. складає 48980,00 грн.

Загалом, ПрАТ "ВО "Облпаливо" надало КУ "Облпсихлікарня № 4" вугілля марки ГР (0-200)/ ДГР (0-200) у кількості 54,543 т. на суму 48980,00 грн., що підтверджується накладними: № 3/6 від 05.01.2011р., № 5/6 від 06.01.2011р., № 6/6 від 06.01.2011р., № 7/6 від 06.01.2011р., № 9/6 від 11.01.2011р., № 11/6 від 11.01.2011р., № 18/6 від 21.01.2011р., № 36/6 від 28.01.2011р. та довіреністю через Коханевич Світлану Володимирівну серії ЯПН № 830458 від 05.01.2011р., видану КУ "Облпсихлікарня № 4".

Оскільки оплату за поставлене вугілля КУ "Облпсихлікарня № 4" так і не здійснила 02.03.2011р. ПРАТ "ВО "Облпаливо" направило Відповідачу Претензію про сплату заборгованості на суму 48980,00 грн. вих. № 378, але, як зазначає Позивач, жодної відповіді на Претензію від Відповідача не було.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач, для захисту своїх порушених прав звернувся з відповідною позовною заявою до господарського суду Одеської області.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст. 6, 7 ГПК України та п.7.1. Договору № 4 від 05.01.2011р. підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією. Претензія розглядається в місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії. Так, відповідно до матеріалів справи, Позивачем була направлена Претензія про сплату заборгованості на суму 48980,00 грн. вих. № 378, але відповіді на неї отримано не було та жодних розяснень стосовно цього Відповідач до суду не надав.

Заперечення Відповідача, щодо розміру заборгованості за вугілля ДГР викладені в листі вих. №673 від 02.06.2011р., судом до уваги не приймаються, у звязку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказів належного виконання зобовязань на день розгляду справи відповідач суду не надав, отже, відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобовязання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунальної установи "Обласної психіатричної лікарні № 4" (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 67, код ЄДРПОУ 01998684) на користь Приватного акціонерного товариства "Виробниче обєднання "Облпаливо" (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 70/1, код ЄДРПОУ 30514975) 48980,00 грн. (сорок вісім тисяч девятсот вісімдесят грн. 00 коп.) загальної заборгованості; 685,72 грн. (шістсот вісімдесят пять грн. 72 коп.) інфляційних витрат; 165,00 грн. (сто шістдесят пять грн. 00 коп.) 3 % річних; 498,31 грн. (чотириста девяносто вісім грн. 31 коп.) держмита, 236 грн. (двісті тридцять шість грн.. 00 коп.) ІТЗ судового процесу.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 14.06.2011р.

Суддя Цісельський О.В.