Рішення № 16202268, 10.06.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" червня 2011 р.Справа № 12/17-1433-2011 За позовом: Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” ; до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Арена”

про стягнення 211 530,40 грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність від 17.05.2011р;

від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ: державна судноплавна компанія „Чорноморське морське пароплавство” (надалі ДСК „Чорноморське морське пароплавство”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Арена” (надалі по тексту ТОВ „Фірма „Арена”) 191161,46 грн. загальної заборгованості та 20368,94 грн. штрафних санкцій.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.04.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі та присвоєно їй № 12/17-1433-2011.

Судом відмовлено в задоволенні заяви позивача, щодо накладання арешту на грошові кошти відповідача в сумі 211 530,40 грн. з підстав її необґрунтованості та недоведеності.

Представник позивача в судових засіданнях на позовних вимогах наполягав, просив їх задовольнити.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.05.2011р. наданими суду позивачем, але в судове засідання не зявився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. В процесі розгляду справи представниками сторін надані додаткові матеріали, які оглянути судом та залучені до матеріалів справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

13.02.2008 р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір позички №ОД-2116 (далі - Договір позички). Згідно Договору позички Позичкодавець (Позивач) передав у тимчасове платне користування (Відповідачу) нежитлові приміщення (надалі - Майно) загальною площею 232,10 м2, що розміщені в одноповерховій будівлі та прилеглої території за адресою: м. Одеса, Чорноморський яхт-клуб, пляж «Відрада», що знаходиться на балансі Позивача.

Відповідно до п.2.1. Договору позички Відповідач вступив в термінове платне користування Майном, що підтверджується укладеним сторонами Актом прийому-передачі майна. Згідно п.3.1. Договору позички розмір плати за користування (лютий 2008 р.) - 5 911,88 грн без урахування ПДВ, відповідно до додатка 12.1, що є невід'ємною частиною Договору позички. Віподвідно до п.3.2. Договору позички розмір плати за користування позичкою за кожний місяць визначається шляхом коригування розміру за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць.

Згідно п.3.3. Договору позички, Відповідач зобов'язався щомісячно здійснювати авансовий платіж за позичку шляхом перерахування відповідних платежів на поточний рахунок Позивача за кожний календарний місяць до п'ятого числа. Відповідач зобов'язався самостійно одержувати від Позивача оформлений рахунок.

Згідно п.3.4. Договору позички Позивач зобов'язався щомісяця до 15 числа виставляти Відповідачу рахунок на передоплату.

В обумовлені Договором позички строки Позивачем були виставлені рахунки за користування майном та вручені Відповідачу. Складалися акти здачі-приймання робіт.

Проте, Відповідачем були недобросовісно виконані умови Договору позички, а саме не перераховані грошові кошти за отримані послуги на п/р Позивача. Сума заборгованості за Договором позички складає 162 864,15 грн. за період з 01.09.09 р. по 01.04.11р.

13.02.08 р. між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір (ВЕВ) №ОД-2117 про відшкодування експлуатаційних витрат на утримання майна і надання комунальних послуг до договору позички №ОД-2116 від 13.02.08 р. (надалі - Договір ВЕВ).

Згідно Договору ВЕВ «Балансоутримувач»(Позивач) забезпечує утримання будівель споруд, що знаходяться за адресою: м. Одеса, Чорноморський яхт-клуб, пляж «Відрада», загальною площею 232,10 м2, та прибудинкової території, а «Користувач»(Відповідач) відшкодовує витрати пов'язані з утриманням будівлі пропорційно до займаної їм площі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих за договором ВЕВ. Відповідно до п.2.1. Договору ВЕВ, розмір щомісячної оплати визначається відповідно до Додатку 11.1, що є невід'ємною частиною договору (1 790,77 грн.).

Згідно п.2.2. договору ВЕВ зазначено, що Користувач (Відповідач) щомісяця здійснює авансовий платіж у розмірі визначеним додатком 11.1, шляхом перерахування відповідних платежів на поточний рахунок Балансоутримувача (Позивача) за кожний календарний місяць до 5 числа.

Відповідно до п.2.4. Договору ВЕВ щомісяця до 15 числа Балансоутримувач (Позивач) виставляє Користувачеві (Відповідачу) рахунки на передоплату за цим договором та оплату додаткових послуг (комунальні послуги), визначених у п.п. 2.3.1, 2.3.2 та акти наданих послуг за попередній календарний місяць.

30.05.08 р. між сторонами укладено Додаткову угоду №ОД-2322 про зміну умов договору №ОД-2117 ВЕВ. Дійсною угодою, зокрема збільшено розмір плати, який становить за місяць користування 2 590,78 грн. Угода діяла на період з 01.06.08 р. до 01.10.08 р.

В обумовлені Договором ВЕВ строки Позивачем були виставлені рахунки та вручені Відповідачу. Складалися акти здачі-приймання робіт.

Станом на 01.04.11 р. заборгованість Відповідача перед Позивачем до Договору ВЕВ складає 30 443,09 грн.

14.12.04 р. між Позивачем та Відповідачем укладено договір №ОД-513 про спільне використання технологічних мереж ДСК «ЧМП». Відповідно до дійсного договору, Позивач зобов'язався забезпечити передачу електричної енергії в межах величин, дозволених Відповідачу до використання, а Відповідач - своєчасно сплачувати за використання електричної мережі, отримані послуги, в тому числі за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії. Згідно п.4.1. Договору,

Відповідач зобов'язався здійснювати проплату за використання електричних мереж Позивача за розрахунковий період.

В обумовлені Договором №ОД-513 строки Позивачем були виставлені рахунки та вручені Відповідачу. Складалися акти здачі-приймання робіт.

Станом на 01.04.11 р. Відповідач не має заборгованості перед Позивачем за послуги по договору №ОД-513.

16.03.10 р. ТОВ «Фірма «АРЕНА»була направлена претензія №УД-226 на суму 62 921,74 грн. Проте відповідь, передбачену ст.ст. 181, 188 ГПК України, Позивачем не була отримана.

Загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем за надання послуг по договорам позички та ВЕВ станом на 01.04.11 р. складає 191 161,46 грн.

П. 3.5 Договору позички та п.2.5. Договору ВЕВ передбачають сплату подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення. Таким чином, відповідно до наданого розрахунку Позивачем та не спростованого відповідачем, пеня за договором позички складає 11 237,97 грн., за договором ВЕВ - 2112,57 грн. Всього (13 350,54 грн.).

Крім того, Позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання було нараховано Відповідачу індекс інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, всього 7 018,40 грн. які складаються з: 3 965,88 грн. - 3% річних за договір позички; 2 298,63 грн. - індекс інфляції за договором ВЕВ; 753,89 грн. - 3% річних за договором ВЕВ.

Таким чином Позивач наполягає на стягненні з Відповідача заборгованості в сумі 191 161,46 грн, та штрафних санкцій в сумі 20 368,94 грн.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач, для захисту своїх порушених прав звернувся з відповідною позовною заявою до господарського суду Одеської області.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунків заборгованості та санкцій наданих Позивачем та не спростованих Відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів закону, Договору позички та Договору ВЕВ, договірні зобовязання виконувались не своєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого за ТОВ „Фірма „Арена” утворилась заборгованість в розмірі 191 161,46 грн. основного боргу; 11 237,97 грн. - пені за договором позички; 2112,57 грн. пені за договором ВЕВ; 3 965,88 грн. - 3% річних за договір позички; 2 298,63 грн. - індекс інфляції за договором ВЕВ; 753,89 грн. - 3% річних за договором ВЕВ.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказів належного виконання зобовязань на день розгляду справи відповідач суду не надав, позов не оспорив, отже, відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобовязання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ДСК „Чорноморське морське пароплавство” до ТОВ „Фірма „Арена” про стягнення 191 161,46 грн. загальної заборгованості та 20 368,94 грн. штрафних санкцій, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Арена” (65044, м. Одеса, пляж "Відрада", Чорноморський яхт-клуб, код ЄДРПОУ 19042171) на користь державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1, код ЄДРПОУ 01125614) 191161,46 грн. загальної заборгованості; 20368,94 грн. штрафних санкцій; 2115,30 грн. держмита; 236 грн. ІТЗ судового процесу.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 14.06.2011р.

Суддя Цісельський О.В.