Рішення № 16202264, 10.06.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" червня 2011 р.Справа № 16/179-10-12/17-382-2011 За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” до відповідача: відкритого акціонерного товариства „Одеський райагропостач”

про стягнення 71937 883,00 грн.

Головуючий суддя Цісельський О.В.

Судді: Смелянець Г.Є. Гут С.Ф. За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1.- довіреність № 481-го/10 від 28.12.2010р.

від відповідача: не зявився

Суть спору: позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” (надалі Банк), звернувся до господарського суду Київської області із позовною заявою до відкритого акціонерного товариства „Броварський райагропостач” в якій просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за генеральним договором №219-08 про здійснення кредитування та проведення інших іменних банківських операцій від 27.11.2008р. у розмірі 71937 883,00 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.12.2010р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі та присвоєно їй № 16/179-10.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.01.2011р. справу № 16/179-10 передано за підсудністю до господарського суду Одеської області, у звязку з тим що відповідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.01.2011р. відповідач змінив свою назву на відкрите акціонерне товариство „Одеський райагропостач” та змінив свою адресу на м. Одеса, вул. Канатна, буд 19.

У звязку із зміною назви відповідача, відкрите акціонерне товариство „Броварський райагропостач” слід вважати відкрите акціонерне товариство „Одеський райагропостач” (надалі - Позичальник).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.02.2011р. справу № 16/179-10 прийнято до свого провадження, присвоєно їй №16/179-10-12/17-382-2011 та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.04.2011р. за заявою позивача термін розгляду справи було продовжено до 18.04.2011р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.04.2011р. справу №16/179-10-12/17-382-2011 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.04.2011р. справу №16/179-10-12/17-382-2011 прийнято до провадження колегії суддів у складі головуючий суддя Цісельський О.В., суддя Смелянець Г.Є., суддя Гут С.Ф.

Суд здійснив всі необхідні дії для забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Відповідач про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.01.2011р. наданими суду позивачем, але в судове засідання не зявився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивні частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи представника позивача, суд встановив наступне:

27 листопада 2008 року між Банком та Позичальником було укладено Генеральний договір №219-08 про здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій, що діє зі змінами та доповненнями (далі за текстом -Генеральний договір).

В рамках Генерального договору було укладено кредитний договір №219-01/К-08 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 27.11.2008 р. (надалі Кредитний договір), відповідно до якого Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти (надалі - Кредит) на наступних умовах: зокрема, ліміт кредитування 46 000 000,00 грн.; процентна ставка 22% проценти річних.

25.12.20008р. в рамках Генерального договору було укладено додатковий договір про внесення змін та доповнень до Кредитного договору №219-01/К-08 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 27.11.2008 р. в рамках Генерального договору №219-08 про здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій від 27.11.2008 р.

Відповідно до п. 5.4.5 Генерального договору та п. 6.1.3 Кредитного договору Позичальник зобов'язаний достроково повернути всю заборгованість за цим Генеральним договором у випадках та у порядку, передбачених п. 8.4. Генерального договору та п.9.2. Кредитного договору відповідно. Невиконання Позичальником зобов'язань, передбачених цими пунктами, є підставою для примусового стягнення (в тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно) всієї заборгованості за Договором кредиту, укладеного в межах цього Генерального договору.

Відповідно до п 8.4. Генерального договору та п.9.2. Кредитного договору Банк має право зупинити подальше здійснення Кредитних операцій за цим Генеральним договором, а також вимагати відшкодування збитків, завданих Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником та/або іншими особами, що є Поручителями Позичальника умов цього Генерального договору та/або будь-якого з Договорів кредиту та/або Договорів забезпечення.

Як вбачається з п. 4.1. Договорів застави Заставодержатель набуває право звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки, якщо у момент настання строку виконання основного зобов'язання за кредитним договором воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні кредиту (чергового платежу по кредиту) та при несплаті або частковій несплаті процентів, при несплаті або частковій несплаті штрафних санкцій у встановлений кредитним договором строки.

Як зазначає Позивач зобов'язання по Кредитному договору до теперішнього часу Позичальником виконані частково. Згідно розрахунку заборгованості Позичальника станом на 27.10.2010 рік, заборгованість складається з:

1.Заборгованості за Генеральним договором щодо повернення суми кредиту складає - 46000000,00 грн., в тому числі:

по Кредитному договору - 46000000,00 грн.;

2.Заборгованості по процентах за користування кредитними коштами за Генеральним договором складає 19761150,51грн., в тому числі:

по Кредитному договору - 19761150,51 грн.

3.Сума заборгованості за Генеральним договором щодо сплати кредиту та процентів становить - 65761150,51 грн., в тому числі:

по Кредитному договору - 65761150,51 грн., з них:

46000000,00 грн. (кредит);

19761150,51 грн. (проценти за період з 28.11.2008р. по 27.10.2010р.).

4. Пеня за Генеральним договором за несвоєчасне погашення кредиту становить - 4700191,79 грн., в тому числі:

по Кредитному договору - 4700191,79 грн.

5. Пеня за Генеральним договором за несвоєчасне погашення процентів становить - 1476540,70 гри., в тому числі:

по Кредитному договору - 1476540,70 грн.

Загальна сума заборгованості зі сплати пені за Генеральним договором становить - 6176732,49 грн., в тому числі: по Кредитному договору - 6176732,49 грн.

Всього заборгованість згідно розрахунку за Генеральним договором №219-08 про здійснення кредитування та проведення інших іменних банківських операцій від "27" листопада 2008 року складає 71 937 883,00 грн.

Порушення відповідачем умов Генерального договору та Кредитного договору (зі змінами та доповненнями), строків повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами зумовило звернення позивача з відповідним позовом до суду для захисту свого порушеного права.

Проаналізувавши обставини справи, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 55 Закону України „Про банки і банківську діяльність” відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність” банківський кредит - будь-яке зобовязання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як зясовано судом, Відповідач свої зобовязання за Генеральним договором та Кредитним договором (зі змінами та доповненнями) щодо повернення кредиту та сплати нарахованих відсотків не виконав, у звязку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на 27.10.2010р. становить 46000000,00 грн. щодо повернення суми кредиту за Генеральним договором; 19761150,51 грн. щодо сплати процентів за користування кредитними коштами за Генеральним договором.

Між тим, відповідач порушив зазначені пункти Генерального договору та Кредитного договору (зі змінами та доповненнями), що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за генеральним договором №219-08 про здійснення кредитування та проведення інших іменних банківських операцій від 27.11.2008р. у розмірі 65761150,51 грн.

Стаття 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Діючим законодавством України передбачена відповідальність боржника за порушення зобовязання. При цьому у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Як передбачено ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно розрахунку заборгованості наданого Позивачем, ним нараховано Відповідачу пеню за несвоєчасне погашення кредиту за Генеральним договором в розмірі 4700191,79 грн. та пеню за несвоєчасне погашення процентів за Генеральним договором в розмірі 1476540,70 грн.

Відповідно до п. 8.1 Кредитного договору №219-01/К-08 від 27.11.2008 р., у випадку порушення строків (термінів) повернення Кредиту та/або сплати нарахованих відсотків за користування ним та/або комісій Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 4700191,79 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту за Генеральним договором та 1476540,70 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів за Генеральним договором.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи надані докази в сукупності та перевіривши розрахунки, надані позивачем, господарський суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” є обґрунтовані та відповідають фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства, у звязку з чим підлягають задоволенню.

У звязку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій Відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати по сплаті держмита та ІТЗ судового процесу покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 25, 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Одеський райагропостач" (65000, Одеська область, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 19, код ЄДРПОУ 00904670) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк" (01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 19357325) 71937883,00 грн. заборгованість за генеральним договором №219-08 про здійснення кредитування та проведення інших іменних банківських операцій від 27.11.2008р. у розмірі; 25500,00 грн. витрати на сплату державного мита; 236,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення підписане 14.06.2011р.

Головуючий суддя Цісельський О.В.

Судді: Смелянець Г.Є. Гут С.Ф.