Рішення № 16201954, 25.05.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.11 Справа№ 5015/1869/11

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Приватного підприємства "Ексім-Авто", м.Львів.

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Городок Львівська область.

Про: стягнення 50 462,08 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_3 представник (довіреність вих.№ 28 від 04.04.2011р.).

Від відповідача : не з'явився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Приватним підприємством "Ексім-Авто", м.Львів до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Городок Львівська область про стягнення 50 462,08 грн. з яких 43 856,84 грн. основний борг, 4 898,80 грн. інфляційні нарахування, 1 706,44 грн. три проценти річних.

Ухвалою суду від 07.04.2011р. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 27.04.2011р. Ухвалою суду від 27.04.2011р. розгляд справи відкладено на 25.05.2011р., з підстав вказаних в даній ухвалі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду 07.04.2011р. та 27.04.2011р. не виконав, причин неявки не повідомив. Про порушення провадження у справі був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №81554 0001592 1 від 07.04.2011р. вручено 09.04.2011р. Про відкладення розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №81554 0001659 6 від 05.05.2011р. вручено 11.05.2011р.

Станом на 25.05.2011р. докази оплати боргу, відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи на адресу господарського суду від відповідача не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача господарський суд, -

встановив:

11.11.2009р. між Приватним підприємством "Ексім-Авто" (продавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №32/11 (далі по тексту договір купівлі-продажу №32/11), відповідно до якого продавець зобовязувався поставити та передати у власність покупця автозапчастини в кількості та асортименті, що передбачені в накладних (надалі товар), а покупець зобовязувався прийняти товар від продавця та оплатити його загальну вартість на умовах даного договору.

Згідно п.1.3. договору купівлі-продажу №32/11 кількість автозапчастин, асортимент та ціна встановлюється сторонами за даними, що зазначені в накладних або рахунках-фактурах.

Відповідно до п.2.1. та п.2.3. договору купівлі-продажу №32/11 товар постачається покупцю по частково (товарними партіями) на умовах само вивозу зі складу продавця. Датою поставки вважається дата виписки накладної або рахунку-фактури. Продавець гарантує наявність товару згідно виданого покупцю рахунку протягом 3-х днів до оплати та 2-х днів після поступлення грошей на розрахунковий рахунок продавця. Інші терміни резервування автозапчастин обговорюються додатково обома сторонами.

Згідно п.2.4. договору купівлі-продажу №32/11 видача товару (товарної партії) та видачу відповідних документів на товар продавець здійснює на підставі пред'явленого покупцем доручення на отримання товару (партії товару) (типова форма №М-2, затверджена Наказом Мінстату України №192 від 21.06.1996р.).

За умовами п.4.1. та п.4.2. договору купівлі-продажу №32/11 розрахунки між сторонами здійснюються в Українській національній валюті гривнях. Вид розрахунків безготівковий. Форма розрахунків платіжним дорученням. Розрахунки за товар здійснюються протягом 3 (трьох) банківських днів покупцем по факту отримання рахунку.

Позивач на виконання умов договору купівлі-продажу №32/11 передав, а відповідач прийняв товар (автозапчастини в кількості та асортименті) на загальну суму 75 759,60 грн. згідно накладних:

№Е-4470 від 11.11.2009 року. на суму 69 600,00 грн.;

№Е-4471 від 11.11.2009 року. на суму 3 819,60 грн.;

№Е-4472 від 11.11.2009 року. на суму 2 340,00 грн.

Крім того, між сторонами до укладення договору купівлі-продажу №32/11 існували правовідносини, згідно яких Приватне підприємство"Ексім-Авто" протягом періоду з 20.01.2009р. по 09.10.2009р. передало Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 товар (автозапчастини в кількості та асортименті) на загальну суму 7 427,48 грн. згідно накладних:

№Е-0063 від 20.01.2009 року. на суму 1 270,00 грн.;

№Е-3553 від 17.09.2009 року. на суму 411,84 грн.;

№Е-3554 від 17.09.2009 року. на суму 2 479,64 грн.;

№Е-3555 від 17.09.2009 року. на суму 1 570,00 грн.;

№Е-3556 від 17.09.2009 року. на суму 546,00 грн.;

№Е-3933 від 09.10.2009 року. на суму 1 150,00 грн.

Відповідач оплатив товар отриманий до укладення договору купівлі-продажу №32/11 на суму 7510,64 грн., таким чином переплата в сумі 83,16 грн. зарахована позивачем до розрахунків по договору купівлі-продажу №32/11.

Всього відповідачем було оплачено 39 330,24 грн., решта боргу в сумі 43856,84 грн. залишилась неоплаченою.

17.02.2011р. Приватне підприємство"Ексім-Авто" звернулось до ФОП ОСОБА_2 з претензією вих.№22 про погашення заборгованості, проте відповідач залишив її без відповіді та задоволення.

Відтак, основний борг відповідача становить 43 856,84 грн.

Позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 4 898,80 грн. інфляційних втрат та 1 706,44 грн. три проценти річних.

При винесенні рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

У відповідності із ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

За умовами ст.205 ЦК України правочин може бути вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не передбачено законом. Правочин, щодо якого законом не встановлена обовязкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ч.1 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Факт відпуску позивачем товару (автозапчастини в кількості та асортименті) підтверджується накладними на загальну суму 7 427,48 грн., а саме: №Е-0063 від 20.01.2009 року. на суму 1 270,00 грн.; №Е-3553 від 17.09.2009 року. на суму 411,84 грн.; №Е-3554 від 17.09.2009 року. на суму 2 479,64 грн.; №Е-3555 від 17.09.2009 року. на суму 1 570,00 грн.; №Е-3556 від 17.09.2009 року. на суму 546,00 грн.; №Е-3933 від 09.10.2009 року. на суму 1 150,00 грн.

Відповідач отримав товар (автозапчастини в кількості та асортименті) на підставі довіреностей: серія БАП № 021816 від 15.01.2009р.; серія БАП № 021828 від 16.09.2009р.; серія БАП № 021826 від 09.10.2009р.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторонам (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами ст.663 ЦК України продавець зобовязаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Факт виконання позивачем зобовязань по договору підтверджується накладними на загальну суму 75 759,60 грн., а саме: №Е-4470 від 11.11.2009 року. на суму 69 600,00 грн.; №Е-4471 від 11.11.2009 року. на суму 3 819,60 грн.; №Е-4472 від 11.11.2009 року. на суму 2 340,00 грн.

Відповідач отримав товар (автозапчастини в кількості та асортименті) на підставі довіреності серія БАП № 021832 від 10.11.2009р.

Факт часткової сплати відповідачем боргу в сумі 39330,34 грн. підтверджується банківськими виписками наявними у матеріалах справи (від 16.01.2009р. на суму 1270,00 грн.; від 17.09.2009р. на суму 5090,64 грн.; від 09.10.2009р. на суму 1150,00 грн.; від 09.11.2009р. на суму 23819,60 грн. та від 07.12.2009р. на суму 8000,00 грн.)

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Проте відповідач в строки вказані в договорі купівлі-продажу №32/11 товар повністю не оплатив, ним було сплачено 39 330,24 грн., решта боргу залишилася неоплаченою.

17.02.2011р. Приватне підприємство"Ексім-Авто" звернулось до ФОП ОСОБА_2 з претензією вих.№22 про погашення заборгованості, проте відповідач залишив її без відповіді та задоволення.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 43 856,84 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 4 898,80 грн.

Щодо суми 3% річних, заявлених до стягнення, слід зазначити, що вона є завищеною, оскільки, як вбачається із розрахунку позивача при їх нарахуванні позивач застосував невірну формулу відповідно до якої за два місяці 2011р. річні становлять 3,5%, відтак судом здійснено перерахунок 3% річних, які за період з січня 2010р. по лютий 2011р. включно становлять 1 528,38 грн. та підлягають стягненню.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи положення норм ст.ст. 33, 34 ГПК України відповідач не подав належних та допустимих доказів, які б підтвердили відсутність у нього заборгованості.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, а саме до стягнення підлягає 43 856,84 грн. основного боргу, 4 898,80 грн. інфляційних витрат, 1 528,38 грн. три проценти річних.

Судові витрати згідно ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 11, 205, 509, 525, 526, 530, 612, 625, 655, 663 ЦК України, ст.ст.174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (81500, АДРЕСА_1; р/р №НОМЕР_2 в АКІБ "Укрсиббанк" м.Харків; МФО 351005; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Ексім-Авто" (79052, м.Львів, вул.Рудненська, 14А; р/р 26008000010282 в ПАТ "Фолксбанк" м.Львів; МФО 325213; код ЄДРПОУ 31729677) 43 856,84 грн. основного боргу, 4 898,80 грн. інфляційних втрат, 1 528,38 грн. три проценти річних, держмито в сумі 502,84 грн. та 235,16 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3 . В частині стягнення 178,06 грн. 3% річних відмовити.

4. Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України, після набрання судовим рішенням в законної сили.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя