Рішення № 16201711, 09.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.06.11 р. Справа № 4/146

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 довіреність від 02.06.2011р.,

від відповідача ОСОБА_2 довіреність від 06.01.2011р.,

за позовом - Приватного виробничо-комерційного підприємства „Електропром” м. Полтава

до відповідача - Закритого акціонерного товариства „Південносхідгаз” м. Донецьк

про стягнення 173 938,58грн.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач в травні 2011р. звернувся з позовною заявою про стягнення з відповідача 182383,16грн. заборгованості, яка виникла за двома договорами поставки від 05.01.2010р., 12.05.2010р. та 11621,78грн. 3%річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України за період з 01.08.2010р. по 01.06.2011р. за несвоєчасне виконання грошового зобовязання.

В підтвердження позову посилається на підписані сторонами договори від 05.01.2010р., 12.05.2010р., видаткові накладні №1 від 06.01.2010р. на суму 316300,00грн., №5 від 12.05.2010р. на суму 148571,52грн. та довіреності №1 від 05.01.2010р., №28 від 12.05.2010р., по яких переданий товар відповідачу, фінансову угоду про залік взаємних вимог від 27.04.2010р. претензію, яка направлена відповідачу з вимогою оплати.

З ціллю уточнення позовних вимог щодо кожного договору, на який посилається позивач як на підставу виникнення боргу та необхідності сплатити державне мито із суми заявлених вимог щодо стягнення 3%річних, господарський суд в судовому засіданні оголосив перерву з 07 на 09 червня 2011р. на 9-00годин відповідно до ст.77 ГПК України.

Після перерви позивачем змінені вимоги, а саме позивач просить суд стягнути борг з відповідача, який виник за договором від 12.05.2011р. за поставлене обладнання за накладною № 5 на суму 148571,52грн., яке відповідачем до наступного часу не сплачено і пеню нараховану відповідно до п.7.3 договору за 304 дні з 01.08.2010р. по 01.06.2011р. в сумі 25367,06грн. В решті заявлених вимог, які стосувались стягнення боргу за договором від 05.01.2010р. та 3%річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України за період з 01.08.2010р. по 01.06.2011р. за несвоєчасне виконання грошового зобовязання, позивач відмовився.

Аналізуючи заяву позивача про уточнення позовних вимог, господарський суд встановив, що вони є по суті зміною підстав і предмету спору, які не заявлялися у позовної заяві і тільки були предявлені відповідачу в судовому засіданні після початку розгляду справи. Господарський суд, враховуючи вимоги ст.22 ГПК України, яка не дає право позивачу після початку розгляду господарським судом справи про суті змінювати предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, не приймає вимоги позивача до розгляду про стягнення пені, так як ці вимоги не були заявлені первісно. Позивач має право на звернення до господарського суду з вимогою про стягнення з порушника грошових зобовязань як пені, так і інших сум, передбачених ст.625 Цивільного законодавства у загальному порядку.

Відповідач погодився із заявленими вимогами, підтвердив, що ним дійсно отримано обладнання за договором від 12.05.2010р. на суму 148571,52грн., яке до наступного часу не сплачено.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла за двома договором від 12.05.2010р. та пені за несвоєчасне виконання грошового зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

2

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що сторонами 12.05.2010р. підписаний ще один договір, який за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу та підпадає під правове регулювання норм ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Згідно п. 1 цього договору продавець (позивач) передає у власність покупця (відповідач) наступний товар: трубу бурильну ф 73 в кількості 8тон за ціною 15476,20грн. без ПДВ всього на загальну суму 148571,52грн. з ПДВ (п. 1 договору).

Поставка товару здійснюється продавцем до місця призначення - Луганська область, місто Краснодон.

Строк поставки протягом 5 днів з моменту підписання договору (п. 6 договору).

За накладною № 5 від 12.05.2010р. представник за довіреністю підприємства відповідача № 28 від 12.05.2010р. отримав від позивача товар на загальну суму 148571,52грн. і цей факт не спростовується відповідачем.

Відповідно до п. 2 договору відповідач зобовязався сплатити отриманий товар в розмірі 60% загальної суми в травні 2010р., а кінцевий розрахунок в розмірі 40% загальної суми до 30.06.2010р.

Ці умови договору відповідачем не виконано. До наступного часу отриманий товар не сплачений.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобовязання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Враховуючи, що позивачем доведений факт отримання товару відповідачем та його несплати в повному обсязі, що є порушенням умов договорів, укладених сторонами, господарський суд задовольняє в повному обсязі вимоги позивача щодо стягнення 148571,52грн. заборгованості.

Оскільки позивач відмовився від своїх вимог щодо стягнення 3% річних за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобовязання, а вимоги щодо стягнення пені заявлені після початку розгляду справи, тому ці вимоги суд не розглядує.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.

На підставі ст.ст.526,530,610,612,625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 67,193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Приватного виробничо-комерційного підприємства „Електропром” м. Полтава до Закритого акціонерного товариства „Південносхідгаз” м. Донецьк про стягнення 173938,58грн. заборгованості та пені частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Південносхідгаз” м. Донецьк-83050, вул. Артема, 94, код 24163178 на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства „Електропром” м. Полтава-36000, вул. Лідова, 12/9, кв. 4, код 31118465 заборгованість в сумі 148571,52грн., 1485,71грн. державного мита і 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Суддя Гринько С.Ю.