Рішення № 16200937, 14.06.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

14.06.2011

Справа №5002-18/1448-2011

За позовом Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт", АР Крим, м. Керч (98312, м. Керч, вул. Кірова, 28)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МТ Інк", АР Крим, м. Керч (98312, м. Керч, вул. Кірова, 46)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд майна АР Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17)

Про стягнення 7176,02 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – не з’явився.

Від відповідача – не з’явився

Від третьої особи – не з’явився

Суть спору: Державне підприємство "Керченський морський торговельний порт" - позивач звернулося до Господарського суду АР Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТ Інк" - відповідача, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати за період з квітня 2008 р. по 22 лютого 2009 р. - 1216,84 грн., неустойку за безпідставне користування майном за час прострочення за період з 23 лютого 2009 р. по березень 2011 року – 5959, 18 грн., всього 7176,02 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між Фондом майна АР Крим та відповідачем був укладений договір оренди державного нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Керч, вул. Кірова, 46 від 28 лютого 2006 року № 265/06.

На дату кладення договору майно знаходилось на балансі Державного підприємства аварійно-рятувальних і підводно-технічних робіт. Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 21.10.2008 року № 1287 ДПАРПТР реорганізовано, шляхом приєднання його до ДП "Керченський морський торговельний порт" (балансоутримувач).

29.01.2006 року між Фондом майна АР Крим та відповідачем було підписано додаткову угоду № 1, відповідно до п. п.1.1 якої було змінено площу орендованого майна.

Пунктом 3.5. Договору оренди передбачено, що сплата орендних платежів відбувається щомісячно, не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.

10.05.2007 року між Фондом майна АР Крим та відповідачем було підписано додаткову угоду № 2 до вищезазначеного договору оренди. Відповідно до якої було збільшено суму орендних платежів.

Як вказує позивач у своїй позовній заяві, відповідачем належним чином умови договору оренди не виконувалися, з чого створилась заборгованість, яка і стала підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою господарського суду від 05.05.2011 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору був залучений Фонд майна АР Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17).

24.05.2011 року на адресу господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких позивач вказує, що листом від 02.03.2009 року № 03/570 Фондом майна повідомлено відповідача про припинення дії Договору з 22.02.2009 року. Суд залучив такі пояснення до матеріалів справи.

09.06.2011 року через канцелярію господарського суду від позивача надійшло клопотання від 08.06.2011 за вих. № юр/2678 у порядку статті 22, частини 2 статті 83 ГПК України, у якому позивач просить суд вийти за межі позовних вимог і стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за період з 01.04.2008 по 22.02.2009 у сумі 1128,36 грн., а також орендну плату за період з дати припинення договору 23.02.2009 по 01.03.2011 у сумі 2979,59 грн., разом 4107,95 грн. До вказаного клопотання позивачем також додано розрахунок орендної плати на суму 1128,36 грн.

Суд приймає таке клопотання позивача до свого розгляду.

Представники сторін та третьої особи в судове засідання 14.06.2011 року не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були проінформовані належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2006 року між Фондом майна Автономної Республіки Крим (орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю “МТ Інк” (орендар), було укладено договір №565/06 оренди державного нерухомого майна.

Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України, по договору найму (оренди) одна сторона наймодавець передає або зобов’язується передати наймачу майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною 1 статті 761 ЦК України, право передачі майна у найм має власник речі або особа, які належить майнові права.

Відповідно до п.1.1 вказаного договору орендодавець на підставі наказу Фонду майна Автономної Республіки Крим від 27.02.2006 № 139 "Про передачу державного нерухомого майна - будівель та нежитлових вбудованих приміщень загальною площею 1203,1 кв. м, що знаходяться на балансі Державного підприємства аварійно-рятувальних і підводно-технічних робіт, розташованих за адресою: м. Керч, вул. Кірова, 46, в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "МТ Інк" і затвердження висновку суб'єкта оціночної діяльності про вартість майна" передає державне нерухоме майно –склад майна плав составу (літ.Г) загальною площею 104,6кв.м, електрозварювальний цех (літ.Л) загальною площею 52,2кв.м., механічні майстерні (літ.М) загальною площею 71,9кв.м, гараж (літ.У) загальною площею 147,7кв.м, прохідна (літ.Х) загальною площею 17,0кв.м, механічні майстерні (літ.З) загальною площею 245,1 кв. м, що знаходяться на балансі Державного підприємства аварійно-рятувальних і підводно-технічних робіт, розташованих за адресою: м. Керч, вул. Кірова, 46, а Орендар приймає у строкове платне користування за актом приймання - передачі (Додаток № 1). Майно передається в оренду з метою здійснення виробничої діяльності.

Відповідно до п.1.2 договору орендодавець, враховуючи, що зазначене майно знаходиться на балансі Державного підприємства аварійно –рятувальних та підводно – технічних робіт (балансоутримувач), доручає балансоутримувачу підписати акт приймання –передачі майна. Зазначеного у п.1.1 (додаток 1).

Відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 21.10.2008р №1287, Державне підприємство аварійно – рятувальних і підводно – технічних робіт реорганізоване шляхом приєднання до Державного підприємства “Керченський морський торгівельний порт”. Вказаним наказом також встановлено, що ДП “Керченський морський торгівельний порт” є правонаступником усіх прав і обов’язків Державного підприємства аварійно –рятувальних і підводно –технічних робіт.

Вищезазначений договір було укладено строком дії до 26.02.2007р. (п.10.1 договору).

На виконання умов договору від 28 лютого 2006 року №565/06 оренди державного нерухомого майна Державне підприємство аварійно – рятувальних та підводно – технічних робіт передало Товариству з обмеженою відповідальністю “МТ Инк” в строкове, платне використання майно, вказане у п.1.1 договору, про що свідчить акт прийому-передачі від 28.02.2006р.

29.11.2006 між Фондом майна та відповідачем було підписано додаткову угоду № 1, відповідно до п. 1.1 якої було змінено площу орендованого майна.

На виконання вищезазначеної додаткової угоди 29.11.2006 між відповідачем і балансоутримувачем було підписано акт приймання - передачі, відповідно до якого відповідач повернув державне нерухоме майно - склад майна плавскладу (літ. Г) загальною площею 104, 6 кв. м, електрозварювальний цех (літ. Л), загальною площею 52,2 кв. м, механічні майстерні (літ. М), загальною площею 71, 9 кв. м, гараж (літ. У), загальною площею 47,7 кв. м, механічні майстерні (літ. 3), загальною площею 245. 1 кв. м, що розташоване за адресою: м. Керч, вул. Кірова, 46.

В оренді відповідача залишилась лише прохідна (літ. X), загальною площею 17.0 кв. м, що розташована за адресою: м. Керч, вул. Кірова, 46.

Відповідно до п.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також п.3 ст. 285 Господарського кодексу України, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.3 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.95 № 786 (із змінами та доповненнями). Сума орендної плати за кожен наступний місяць визначається орендарем самостійно шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, встановлений Мінстатом України.

Пунктом 3.7 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до Бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.5 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства, з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Договірні зобов'язання, щодо сплати орендної плати до Державного бюджету у встановлені строки та встановленому об’ємі, за використання орендованого майна, які взяло на себе Товариство з обмеженою відповідальністю “МТ Інк”(орендар), в порушення р.3 договору від 28 лютого 2006 року №565/06 оренди державного нерухомого майна та норм чинного законодавства, які регулюють орендні правовідносини, не виконувалися відповідачем належним чином, що стало підставою для звернення Фонду майна АР Крим до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “МТ Інк” про стягнення з відповідача суми заборгованості по орендній платі за період з 12.02.2008 р. по 22.02.2009 р. в сумі 65,81 грн., пені у розмірі 6,28 грн., неустойки за безпідставне користування майном за час прострочення за період з 23.02.2009 р. по 15.02.2010 р. в сумі 6501,51 грн., а всього: 6573,60 грн., про зобов’язання повернути на баланс ДП “Керченський морський торговельний порт” державне нерухоме майно – прохідну (літ. Х), загальною площею 17,0 кв.м., що розташоване за адресою: м. Керч, вул. Кірова, 46, за актом приймання -передачі.

Рішенням господарського суду АР Крим від 09.06.2010 у справі № 2-2/1540-2010 позов Фонду майна АР Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю “МТ Інк” задоволено у повному обсязі.

Вказаним рішенням також встановлено, що договірні відносини, які виникли на підставі договору від 28 лютого 2006 року №565/06 оренди державного нерухомого майна, укладеного між сторонами, припинили свою дію з 22.02.2009.

Це рішення приймається судом до уваги на підставі статті 35 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з ч. 1 статті 785 Цивільного кодексу України і ч. 1 статті 27 Закону України "'Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди у стані, в якому він був одержаний, з урахуванням нормального зносу, і на умовах, зазначених у договорі оренди, за актом приймання-передачі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ч.2 ст.785 ЦК України)

Як вже зазначалося, спірний договір було укладено строком дії до 26.02.2007р (п.10.1).

У п.10.6 договору сторони встановили, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін договору протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, про припинення дії або зміни умов цього договору, договір вважається продовженим, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Фонд майна листом від 02.3.2009 № 03/570 попередив орендаря, що термін дії Договору скінчився, договір слід вважати таким, що припинив свою дію з 22.02.2009. У цьому листі також зазначалося, що відповідачу необхідно повернути майно.

До цього часу лист Фонду майна залишено відповідачем без відповіді, майно не передане балансоутримувачу.

Підставою звернення позивача до суду у дійсній справі стала наявна заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю “МТ Інк” перед Державним підприємством "Керченський морський торговельний порт" з орендної плати за період з 01.04.2008 по 22.02.2009 у сумі 1216,84 грн.

Пунктом 3.5. договору оренди передбачено, що сплата орендних платежів відбувається щомісячно, не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним: у розмірі 70% до державного бюджету України, у розмірі 30% та ПДВ на повну суму –балансоутримувачу – ДП аварійно –рятувальних і підводно –технічних робіт.

10.05.2007 між Фондом майна та відповідачем було підписано додаткову угоду № 2 до вищезазначеного договору оренди, відповідно до якої було збільшено суму орендних платежів та встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.95 № 786 (із змінами та доповненнями) і становить за базовий місяць порахунку грудень 252,97 грн., у тому числі: до державного бюджету України 70% - 177,08 грн., 30% - балансоутримувачу –75,89 грн.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на ст. 636 ЦК України, якою встановлено, що договором на користь тре тьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Вико нання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала до говір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Пункт 3.5 договору прямо вказує, що 30 % орендної плати перерахо вуються Орендарем на користь балансоутримувача, тобто Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" - позивача у дійсній справі.

Відтак, згі дно п. 2 ст. 636 ЦК України Державне підприємство "Керченський морський торговельний порт" вправі вимагати виконання умов договору, та у відповідності до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України звер татися до господарського суду за захистом своїх порушених прав.

За розрахунками суду, орендна плата, яка підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю “МТ Инк” на користь Державним підприємством "Керченський морський торговельний порт" за період з 01.04.2008 по 22.02.2009 становить 1128,36 грн. Саме з також сумою заборгованості з орендної плати погоджується позивач у своєму розрахунку орендної плати (а.с. 64).

Оскільки відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості з орендної плати у сумі 1128,36 грн., то позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню. У частині стягнення орендної плати у сумі 88,48 грн. за період з 01.04.2008 по 22.02.2009 суд у позові відмовляє у зв’язку із безпідставністю нарахування такої суми.

У своїй позовній заяві позивач також просить стягнути з відповідача неустойку за безпідставне користування майном за час прострочення за період з 23 лютого 2009 р. по березень 2011 року – 5959, 18 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Суд звертає увагу, що наймодавцем, відповідно до договору №565/06 оренди державного нерухомого майна від 28.02.2006 є Фонд майна Автономної Республіки Крим, а Державне підприємство "Керченський морський торговельний порт" є балансоутримувачем майна і саме Фонд майна АР Крим, як наймодавець, наділений правом звертатися до суду з позовом щодо стягнення неустойки.

Приймаючи до уваги приписи частини 2 статті 785 ЦК України, суд відмовляє у позові у частині стягнення з відповідача неустойки у сумі 5959,18 грн.

09.06.2011 року через канцелярію господарського суду від позивача надійшло клопотання від 08.06.2011 за вих. № юр/2678 у порядку статі 22, частини 2 статті 83 ГПК України, у якому позивач просить суд вийти за межі позовних вимог і стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за період з 01.04.2008 по 22.02.2009 у сумі 1128,36 грн., а також орендну плату за період з дати припинення договору 23.02.2009 по 01.03.2011 у сумі 2979,59 грн., посилаючись на пункт 5.10 договору оренди.

Розглянувши у судовому засіданні 14.06.2010 таке клопотання позивача, суд зазначає наступне.

Згідно зі пунктом 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони;

Втім у цьому контексті слід звернути увагу на те, що Вищий господарський суд України в п. 11 інформаційного листа від 20.10.2006 р. N 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" на запитання, чи може господарський суд вирішити спір за вимогами, які не були заявлені під час судового провадження, відповів таке. Згідно з пунктом 2 статті 83 ГПК господарський суд вправі виходити за межі позовних вимог за одночасної наявності двох умов: по-перше, якщо це потрібно для захисту прав і законних інтересів позивача або третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору і, по-друге, за наявності відповідного клопотання заінтересованої сторони.

Що стосується першої умови: якщо це потрібно для захисту прав і законних інтересів позивача, то суд зазначає, що позивач, згідно з преамбулою статуту (а.с. 26), є державним підприємством і право на отримання орендної плати у разі припинення дії договору передбачено самим договором №565/06 оренди державного нерухомого майна від 28.02.2006.

Щодо другої умови, передбаченої п. 2 ст. 83 ГПК України, то таке письмове клопотання від 08.06.2011 за вих. № юр/2678 надійшло від Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" до суду 09.06.2011.

Пунктом 5.10 Договору передбачено, що у разі закінчення (припинення) дії цього договору орендар сплачує до Державного бюджету і балансоутримувачу орендну плату до дати фактичної передачі майна згідно з актом приймання - передачі, який надається орендодавцю у 10-денний термін після підписання.

Відповідач не представив суду доказів повернення орендованого майна за актом приймання-передачі, а отже суд задовольняє клопотання позивача від 08.06.2011 за вих. № юр/2678, виходить за межі позовних вимог та застосовує правові наслідки знаходження об’єкту оренди у Товариства з обмеженою відповідальністю “МТ Инк” після припинення строку дії договору, а саме: стягує з відповідача орендну плату за період з дати припинення договору – 23.02.2009 по 01.03.2011 у сумі 2979,59 грн.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

14.06.2011 у судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 16.06.2011 року.

На підставі вищевикладеного ст.ст. 22, 49, 82 – 85, ч. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Прийняти до свого розгляду клопотання Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" від 08.06.2011 за вих. № юр/2678.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “МТ Інк”(вул. Кірова, 46, м. Керч, 98312, ідентифікаційний код 19447655) на користь Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт", АР Крим, м. Керч (98312, м. Керч, вул. Кірова, 28; ідентифікаційний код 01125554) заборгованість по орендній платі за період з 01.04.2008 по 22.02.2009 у сумі 1128,36 грн.; заборгованість по орендній платі у сумі 2979,59 грн. за період з 23.02.2009 по 01.03.2011; 41,26 грн. державного мита та 95,46 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. У частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості у сумі 88,48 грн. та неустойки у сумі 5959,18 грн. у позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Осоченко І.К.