Рішення № 16200936, 07.06.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 222

РІШЕННЯ

Іменем України

07.06.2011Справа №5002-1/1743-2011 за позовом Первомайського управління водного господарства, (96300, АР Крим, смт. Первомайське, вул. Октябрська, 138),

до відповідача Державного підприємства «Кримський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», (95038, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 114).

про спонукання виконати договір та стягнення 745,47 грн.,

Суддя Л.О.Ковтун

представники:

від позивача ОСОБА_1, головний юрисконсульт, довіреність №06-02/253 від 06.06.2011р., ОСОБА_2, заступник начальника, довіреність №06-02/253 від 06.06.2011р.,

від відповідача не з'явився, повідомлений належним чином,

Суть спору: Первомайське управління водного господарства звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Державного підприємства «Кримський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про зобовязання останнього виконати умови договору від 15.09.2006р. №1407 та стягнення пені в розмірі 745,47 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав прийняті на себе зобовязання за договором про надання послуг №1407 від 15.09.2006р.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву та документів витребуваних судом не представив, не забезпечив явку свого представника в судове засідання, про день розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією. Про причини неявки суд не повідомив.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Проте, відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні. Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представників позивача, оцінивши надані докази, суд

встановив:

15.09.2006р. між Первомайським управлінням водного господарства (замовник) та Державним підприємством «Кримський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (виконавець) укладений договір №1407, (далі договір, аркуш справи 44-45).

Відповідно до умов договору виконавець зобовязаний виконати комплекс проектно - вишукувальних робіт для складання проекту по встановленню меж земельних ділянок під обєктами Первомайського управління водного господарства (Крестьянівська сільська рада, насосні станції НС 195, НС 197, канал 2РМ-1, Абрикосівська сільська рада НС «Луч»), а замовник прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно пункту 2.1 вказаного договору загальна вартість робіт по даному договору складає 29257,55 грн., в тому числі ПДВ 4876,26 грн. Загальна вартість робіт визначається відповідно кошторисної вартості (кошторис №1,2,3,4). Оплата за рахунок загального фонду 20000,00 грн., за рахунок спеціального фонду 9257,55 грн.

Відповідно до пунктом 2.2 договору замовник протягом пяти календарних днів з дня отримання їм документації та підписання акту прийому-передачі робіт зобовязаний здійснити повну оплату виконавцю робіт відповідно до пункту 2.1 договору.

Згідно пункту 4.1 договору начало робіт 15 вересня 2006р., а їх закінчення 15 грудня 2006р.

Пунктом 5.2 договору сторони обумовили, що у разі порушення умов договору сторони виплачують пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ від суми зобовязань з моменту надходження грошових коштів на рахунок виконавця.

У виконання умов договору позивачем на рахунок відповідача перераховано 29255,73 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 262 від 28.09.2006р., №45 від 30.11.2006р., №143 від 28.12.2006р. (аркуш справи 7, 10, 12).

У порушення вимог договору, зокрема пункту 4.1, відповідач комплекс проектно- вишукувальних робіт для складання проекту по встановленню меж земельних ділянок під обєктами Первомайського управління водного господарства у встановлений строк до не виконав, що й зумовило звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Дослідивши надані позивачем докази у підтвердження своїх доводів, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.

У розумінні діючого законодавства зобовязанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Згідно до положень пункту 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, статті 1 Господарського процесуального кодексу України захист прав та інтересів субєктів господарювання може здійснюватися судом, у тому числі й шляхом примусового виконання обовязку в натурі.

За таких обставин, вимоги позивача щодо зобовязання ДП «Кримський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» виконати умови договору від 15.09.2006р. №1407 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 745,47 грн. пені, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що у разі порушення умов договору сторони виплачують пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ від суми зобовязань з моменту надходження грошових коштів на рахунок виконавця.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, розмір пені склав 745,47 грн., при цьому її розраховано за період з 02.12.2010р. по 02.04.2011р. Кількість днів прострочки становить 120 днів.

При розрахуванні розміру пені позивач посилається на частину 6 статті 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої максимальний строк нарахування штрафних санкцій за прострочку виконання зобовязань складає шість місяців з дня, коли зобовязання повинно було виконано, а відповідно статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного для після настання події, з якої повязано його початок. Так, позивач початок перебігу строку повязує з днем, коли на адресу відповідача було направлено листа від 02.12.2010р. вих. № 07-12/437 з вимогою про виконання зобовязання за договором №1407 від 15.09.2006р., (аркуш справи 32).

Суд з позицією Первомайського управління водного господарства не погоджується, вважає посилання на статтю 253 ЦК України помилковим з огляду на наступне.

Згідно статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату неустойки від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання є способом захисту його майнового права та інтересу.

Статтею 33 ГПК України покладається на сторону обовязок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень.

Відповідно до частини 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Дійсно, згідно статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Але, слід враховувати, що відповідно договору №1407 від 15.09.2006р. пунктом 4.1 чітко обумовлено строк закінчення робіт 15.12.2006р. Так, прострочення виконання зобовязання за даним договором починається з 16.12.2006р. При цьому право вимоги про стягнення штрафних санкцій у кредитора діє протягом одного року відповідно до статті 258 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, позивачем помилково обраний період нарахування штрафних санкцій. А в силу статті 258 ЦК України вимоги позивача щодо стягнення 745,47 грн. пені задоволенню не підлягають.

Понесені позивачем судові витрати по оплаті 187,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судом покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 07 червня 2011 року.

Рішення оформлене відповідно до ст.84 ГПК України і підписане 14 червня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.49, 82-84, 85, ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Зобовязати Державне підприємство «Кримський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», (95038, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 114, відомості про банківські реквізити у справі відсутні, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 00689208) виконати для Первомайського управління водного господарства, (96300, АР Крим, смт. Первомайське, вул. Октябрська, 138, відомості про банківські реквізити у справі відстуні, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 05379139) комплекс проектно - вишукувальних робіт для складання проекту по встановленню меж земельних ділянок під обєктами Первомайського управління водного господарства (Крестьянівська сільська рада, насосні станції НС 195, НС 197, канал 2РМ-1, Абрикосівська сільська рада НС «Луч»).

Стягнути з Державного підприємства «Кримський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», (95038, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 114, відомості про банківські реквізити у справі відсутні, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 00689208) на користь Первомайського управління водного господарства (96300, АР Крим, смт. Первомайське, вул. Октябрська, 138, відомості про банківські реквізити у справі відстуні, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 05379139) судові витрати з оплати 85,00грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 745,47 грн. пені відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКовтун Л.А.