Ухвала суду № 16200842, 01.06.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-9266/10/2270

Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О.

Суддя-доповідач: Голота Л. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Голоти Л. О.

суддів: Курка О. П., Совгири Д. І.

при секретарі: Швандер В.О.

за участю представників сторін:

позивача (апелянта) - Білик Д.А.

відповідача - Владовська Л.С., Урсуляк Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Кам'янець-Подільськавтоагрегат" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Кам'янець-Подільськавтоагрегат" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2011 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити апеляційну скаргу та скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Представники відповідача в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію №16761200000000120 відкрите акціонерне товариство "Кам'янець-Подільськавтоагрегат" являється юридичною особою, яка 23.01.1995 року зареєстрована виконавчим комітетом Кам'янець-Подільської міської ради за юридичною адресою м. Кам'янець-Подільський, вул. Північна, 85, код субєкта господарювання за ЄДРПОУ 00232130.

Відкрите акціонерне товариство "Кам'янець-Подільськавтоагрегат" взято на податковий облік в органах державної податкової служби 24.01.1995 року за №823 і станом на 26.04.2010 року перебуває на обліку в Кам'янець-Подільській ОДПІ.

З 01.03.2010 року по 19.04.2010 року працівниками Кам'янець-Подільської ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка ВАТ "Кам'янець-Подільськавтоагрегат" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року.

За результатами перевірки був складений акт від 26.04.2010 року № 866/234/00232130, в якому зазначено, що підприємством було допущено порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого у лютому 2008 року занижено податок на додану вартість в сумі 433914,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки Кам'янець-Подільській ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 06.05.2010 року №0000602342/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 650871 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 433914 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 216957 грн.

В ході процедури адміністративного оскарження та за наслідками розгляду скарг позивача, відповідачем були прийняті і направлені на підприємство податкові повідомлення рішення: №0000602342/1 від 13.07.2010 року, №0000602342/2 від 23.09.2010 року та №0000602342/3 від 02.12.2010 року, якими відповідачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 650871 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 433914 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 216957 грн.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 08.11.2005 року між позивачем та Холдинговою компанією «АвтоКраЗ» було укладено договір №1584 Ри, згідно з яким покупець оплачує продукцію за цінами, встановленими в підписаній сторонами Специфікації на поставку партії продукції. По кожній поставці сторони уточнюють номенклатуру і ціну продукції. Вартість продукції, котру має намір поставити Продавець і придбати Покупець, визначається у розмірі 100000,0 грн., в тому числі ПДВ - 16666,67 грн. Остаточний розрахунок проводиться на підставі виставлених Продавцем рахунків-фактур. Згідно з п.3 даного договору, договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2006 року. Відповідно до додаткової угоди від 28.02.2008 року №15 до Договору №1584 Ри від 07.11.2005 року Продавець зобов'язується виготовити і поставити, а Покупець сплатити і прийняти продукцію на суму 2603481,59 грн., у тому числі 20% ПДВ-433913,60 грн. Дана додаткова угода вступає в дію з моменту підписання, діє до 31.12.2008 року.

Відповідно п. 3.1 Договору, розрахунки за продукцію проводяться в гривнях платіжним дорученням протягом 60 календарних днів з дати поставки партії продукції.

В лютому 2008 року ВАТ «Камянець-Подільськавтоагрегат» платіжним дорученням від 29 лютого 2008 року №494 позивач здійснив оплату ХК «АвтоКраP» у сумі 2603481,69 грн., в тому числі ПДВ 433913,6 грн. за запасні частини.

Станом на 31.12.2009 року дебіторська заборгованість по перерахованому авансі згідно договору №1584 Ри від 08.11.05р. складає 2603481, 69 грн.

Як свідчать матеріали перевірки , згідно регістрів бухгалтерського обліку зазначені суми були включені до оборотно-сальдової відомості, яка має назву Реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових витрат, при цьому сума по перерахованому авансу до валових витрат не включена.

Отже, дії ВАТ «Камянець-Подільськавтоагрегат» з перерахування коштів ХК «АвтоКраP» в формі відкритого акціонерного товариства (продавець) за запасні частини без фактичного їх отримання та переходу права власності на них не підпадають під визначення терміну «продаж товарів», яке визначено у пункті 1.31 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

За висновками перевірки, операції по взаємовідносинах позивача із ХК «АвтоКраЗ», не мали реального товарного характеру, оскільки відсутні докази його виконання. Фактично встановлено лише документування операцій по регістрам бухгалтерського обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку, які регулюють дебіторську кредиторську заборгованість, на підставі інформації, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах платіжних дорученнях, які не дають повного і достатнього підтвердження фактичного здійснення господарських операцій по постачанню запасних частин ХК «АвтоКраЗ».

Також в акті перевірки зазначено, що підприємством перераховувалися кошти без мети реального настання передбачених наслідків, виключно з метою завищення суми податкового кредиту з ПДВ, заниження суми податкового зобов'язання по ПДВ в розмірі 433913,60 грн., що підлягала сплаті до бюджету, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Статями 626, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст. 656 ЦК України). За ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно ст. 664 ЦК України є: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Підпунктом 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями) визначено, що у випадках коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обовязків платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обовязкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені. В ході перевірки встановлено відсутність поставок ТМЦ, що свідчить про укладення угоди без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначений договір та додаткові угоди до нього відповідно до п.п. 1,2, ст. 215, п.п. 1,5 ст. 203 ЦК України є нікчемними, і в силу ст.. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю.

Отже, підприємством перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, несплати податку, а звязку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Таким чином, несплачений підприємством податок на додану вартість внаслідок порушення встановленого порядку формування податкового зобовязання та податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами , викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку про безтоварність додаткової угоди від 28.02.2008 року №15 до Договору №1584 Ри від 07.11.2005 року, безпідставність визначення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 433914 грн. та правомірність винесення оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно зясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Кам'янець-Подільськавтоагрегат", залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 06 червня 2011 року .

Головуючий /підпис/ Голота Л. О.

Судді/підпис/ Курко О. П.

/підпис/ Совгира Д. І.

З оригіналом згідно:

секретар