Ухвала суду № 16165049, 26.05.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-37/11/0270

Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Голоти Л. О., Совгири Д. І.

при секретарі: Швандер В.О.

за участю представників сторін:

позивача: Костенко О.А.

відповідача (апелянта): не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Медікор" до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

В січні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Медікор" звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Козятинської обєднаної державної податкової інспекції № 0001161601/0 від 30.11.2010 року про визначення податкового зобовязання по податку на додану вартість в загальній сумі 57898 грн., в тому числі за основним зобовязанням - 55141 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2757 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2011 року заявлені позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням Козятинська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

В судовому засіданні представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечила, вважаючи їх безпідставними, а тому просила залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Належним чином повідомлений представник відповідача в судове засідання не зявився, а оскільки його явка не визнавалась судом обовязковою, справа розглянута у відсутність відповідача

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції ТОВ "Медікор" подало до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року ( подана 21.06.2010р.) та уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданий у квітні 2010 року ( 01.04.2010р.), в якому виправляються помилки за червень 2009 року.

Дані податкові декларації стали обєктом проведеної Козятинською ОДПІ документальної невиїзної (камеральної) перевірки, висновки якої знайшли своє відображення в акті № 289-1601/13338516 від 29.11.2010 року.

Зокрема, проведеною камеральною перевіркою встановлено, що ТОВ "Медікор" не використано право на отримання податкового кредиту за червень 2009 року до початку проведення документальної виїзної перевірки, яка була проведена за період з 31.01.2008 року по 30.09.2009 року, результати якої оформлені актом № 15/2301-13338516 від 25.01.2010 року, в звязку з чим підприємство не мало права на подання уточнюючого розрахунку з ПДВ за період, охоплений документальною виїзною перевіркою. Таким чином податковий орган вважає, що ТОВ "Медікор" в порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5. п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" безпідставно зменшено податкові зобовязання з ПДВ по податковій декларації за травень 2010 року на суму уточнюючого розрахунку - 55141 грн.

На підставі вказаного акту Козятинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001161601/0 від 30.11.2010 року, якими ТОВ "Медікор" визначено податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість в сумі 57898 грн., з яких 55141 грн. - основний платіж, 2757 грн. штрафні (фінансові) санкції.

При ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки під час проведення планової документальної перевірки TOB "Медікор" не було виявлено порушень розрахунків податкових зобовязань з ПДВ, а тому у позивача були усі підстави для подання у квітні 2010 року уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2009року.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів повністю погоджується, оскільки даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Порядок визначення суми податку на додану вартість що підлягає бюджетному відшкодуванню розраховується за правилами, передбаченими пп. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 цього ж Закону.

Системний аналіз наведених вище положень, які вказані в акті перевірки як порушення, не дають права стверджувати що ТОВ "Медікор" не мало права подавати уточнюючий розрахунок з ПДВ після проведення планової документальної перевірки, оскільки жодна з наведених норм не містить заборони щодо подачі такого уточнюючого розрахунку.

Відповідно до узагальнюючого податкового розяснення щодо подачі уточнюючих розрахунків платниками податків, затвердженого наказом ДПА України № 756 від 30.09.2010 року, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації. Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що якщо платник податків у майбутніх податкових періодах самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник з урахуванням строків давності, що не перевищують 1095 днів після останнього дня граничного терміну подання декларації (стаття 15 цього Закону), та до початку перевірки контролюючим органом має право надати уточнюючий розрахунок або зазначити уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний період, протягом якого такі помилки були виявлені, з погашенням суми недоплати та штрафу у разі, якщо виявлена помилка призвела до заниження податкового зобовязання.

Контролюючий орган за результатами проведення документальних перевірок зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків, якщо заявлені у податкових деклараціях (уточнених розрахунках) суми податкових зобовязань за даними документальних перевірок занижені або завищені.

Таким чином, встановлені контролюючим органом під час документальної перевірки помилки, що призвели до викривлення показників раніше поданих платником податків податкових декларацій, не є самостійно виявленими платником податків. Відповідно підстави для коригування (подання уточнюючого розрахунку) показників податкової звітності за перевірені під час документальної перевірки періоди або періоди, що перевіряються, в частині виявлених порушень, у платника відсутні.

Із викладеного чітко вбачається, що платник податків не має підстав для коригування показників податкової звітності за перевірені під час перевірки документальної перевірки періоди або періоди, що перевіряються, в частині виявлених порушень.

В той же час в акті перевірки від 29.11.2010 року, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не зазначено, що під час проведення попередньої планової документальної перевірки TOB "Медікор" (результати якої оформлені актом № 15/2301-13338516 від 25.01.2010 року) податковим органом було виявлено будь-які помилки, що призвели до викривлення показників раніше поданих Позивачем податкових декларацій.

За даних обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що оскільки під час проведення планової документальної перевірки TOB "Медікор" не було виявлено порушень розрахунків податкових зобовязань з ПДВ, то у позивача були усі підстави для подання у квітні 2010 року уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2009 року.

Враховуючи, зазначені обставини податкове повідомлення-рішення Козятинської ОДПІ № 0001161601/0 від 30.11.2010 року є протиправним, а отже правомірно скасовано судом.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки Вінницький окружний адміністративний суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства та всебічно перевіривши обставини справи, вирішив її у відповідності з нормами матеріального права та постановив обґрунтоване рішення, а тому підстав для його скасування, з мотивів викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного суду не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2011 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 31 травня 2011 року.

Головуючий /підпис/ Курко О. П.

Судді/підпис/ Голота Л. О.

/підпис/ Совгира Д. І.

З оригіналом згідно:

секретар