Ухвала суду № 16200414, 12.04.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1738/10/2770

12.04.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІщенко Г.М.,

суддів Кучерука О.В. , Щепанської О.А. секретар судового засіданняСаматова М.А.

за участю сторін:

представник позивача,- ОСОБА_2, посвідчення НОМЕР_1 від 13.05.09,

відповідач, - не зявився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Кириленко О.О. ) від 22.09.10 у справі № 2а-1738/10/2770

за позовом Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя (вул. Героїв Севастополя, 74, місто Севастополь, Автономна Республіка Крим, 99001)

до ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 99002)

про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 22.09.2010 в задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя до ОСОБА_3 про зобовязання вчинити певні дії відмовлено.

На зазначене судове рішення від Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції у звязку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом міста Севастополя норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ні Законом України «Про державну податкову службу в Україні», ні іншими Законами України не надано права органам державної податкової служби на звернення до суду з позовами до фізичних осіб про зобовязання задекларувати доходи у певному розмірі. Однак, вони мають право перевіряти достовірність даних, визначених у деклараціях та донараховувати податкові зобовязання.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

Заявником апеляційної скарги не прийнято до уваги, що річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) подається платником податку, який зобовязаний подавати таку декларацію згідно з нормами цього Закону або інших законів. Декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою таким платником податку здійснювати таке заповнення. Перевірка достовірності даних, визначених у деклараціях, здійснюється у порядку, встановленому законодавством ( пункти 18.1, 18.5, 18.6 18 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”).

Згідно пункту 18.7 статті 18 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” сума податкових зобовязань, донарахована податковим органом, підлягає сплаті до відповідного бюджету у строки, встановлені законом.

Платники податку зобовязані: подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього Закону таке подання є обовязковим, на вимогу податкового органу та у межах його компетенції, визначеної законодавством, предявляти документи і відомості, повязані з виникненням доходу або права на отримання податкового кредиту, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у декларації з цього податку, що передбачено пунктом 19.1 статті 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”.

Відповідно до статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований як субєкт господарської діяльності та поставлений на облік як платник податків в державній податковій інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя з 21.11.2006, з 25.07.2007 відповідач є засновником та директором Товариства з обмеженою відповідальністю “Звезда рыбака”, що підтверджується наказом від 25.07.2007 № 01/25-07-КС.

У ході планової документальної перевірки даного підприємства, за результатами якої було складено акт перевірки від 04.04.2009 № 393/10/23/123/31833837/15, було встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю “Звезда рыбака” від 25.07.2007 ОСОБА_4 передав ОСОБА_3 частку у розмірі 100 відсотків у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Звезда рыбака”, а ОСОБА_3 прийняв та оплатив названу частку.

Відповідно до пункту 1.3 вказаного Договору розмір частки на момент укладення договору дорівнює 1000000,00грн., яку згідно пункту 3 Договору ОСОБА_3 сплатив ОСОБА_4 повністю до підписання цього договору.

Згідно з деклараціями про доходи за 1998-2007 роки сукупний доход ОСОБА_3 склав 283000 гривень 50 копійок.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що відповідач протягом 10 років подавав до державної податкової інспекції належним чином оформлені декларації, достовірність яких позивачем не заперечувалась.

Слід зазначити, що згідно зі статтею 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що перелік функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та обєднаних державних податкових інспекцій вказаний у статті 10 цього Закону.

Згідно пункту 3 частини першої статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, повязаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення обєктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Крім того, відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України. У редакції Кодексу на час звернення до суду компетенція адміністративних судів поширювалася на спори за зверненнями субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом (пункт 4 частини другої статті 17 цього Кодексу).

Згідно з частиною другою, пунктом 5 частини четвертої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), субєкти владних повноважень у випадках, встановлених законом. Таким законом в даних правовідносинах є Закон України “Про державну податкову службу в Україні”.

Цим законом визначено статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ні вказаним Законом, ні іншими Законами України не надано права органам державної податкової служби на звернення до суду з позовами до фізичних осіб про зобовязання задекларувати доходи у певному розмірі. Однак, вони мають право перевіряти достовірність даних, визначених у деклараціях та донараховувати податкові зобовязання. Отже, звертаючись до суду з вказаним позовом, податковий орган обрав неналежний спосіб захисту, що є підставою для відмови у позові.

Відповідно до частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

При розгляді справи судова колегія керується саме принципом верховенства права і вважає, що право відповідача повинно бути захищено, оскільки жодних підстав для зобовязання ОСОБА_3 задекларувати доходи немає.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 22.09.2010 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 22.09.2010 у справі №2а-1738/10/2770 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяпідписГ.М. Іщенко

Судді підпис О.В.Кучерук підпис О.А.Щепанська З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко

Повний текст судового рішення

виготовлений 18 квітня 2011року