Ухвала суду № 16200413, 12.04.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13460/09/1/0170

12.04.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІщенко Г.М.,

суддів Кучерука О.В. , Щепанської О.А. секретар судового засіданняПрохорова Е.В.

за участю сторін:

представник позивача, ОСОБА_2, довіреність № б/н від 18.05.10

представник відповідача, - не зявився,

розглянувши апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р. ) від 29.11.10 у справі № 2а-13460/09/1/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрморекосервіс" (вул.Полтавська, 5-б, місто Саки, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96500)

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Курортна, 57, місто Саки, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96500)

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.11.2010 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрморекосервіс»задоволені: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Сакської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим №0000851502/0 від 21.04.2009, вирішено питання про судові витрати.

На зазначене судове рішення від Сакської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що відповідачем була проведена невиїзна документальна (камеральна) перевіркаподаткової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрморекосервіс» з податку на додану вартість за лютий 2009 року, за результатами проведення якої складено акт перевірки № 446/15-02/33187955 від 09.04.2009.

Перевіркою встановлено, що у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2009 року у р.23.4 не відображено зменшення залишку відємного значення за результатами невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року згідно з актом № 126/1502/33187955 від 02.02.2009 у сумі 185250,00 грн., внаслідок вищезазначеного завищено значення р.23 на 179106,00грн., що призвело до завищення значення р.24,26 на 170552,00грн., а фактично р.24,26 повинен дорівнювати 0 та занижено р.27 на 14698,00грн.

У висновку до акту перевірки зазначено, що на підставі підпунктів 7.7.5, 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зменшується сума, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 170552,00грн. та збільшується сума, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в розмірі 14698,00грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 21.04.2009 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000851502/0, яким визначено суму податкового зобовязання позивачу з податку на додану вартість в розмірі 15432,90грн., у тому числі: 14698,00грн.-основний платіж та 734,90грн.- штрафні (фінансові) санкції.

Судом встановлено, що спірні відносини виникли у звязку з тим, що позивач при визначенні та сплаті податкових зобовязань з податку на додану вартість за лютий 2009 року керувався залишком відємного значення податку, який був сформований за попередні податкові періоди, у тому числі за вересень 2008- січень 2009 року, а відповідач прийшов до висновку про відсутність такого відємного значення, так як воно було зменшене за результатам перевірки декларації з податку на додану вартість за вересень 2008 року та грудень 2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи, Сакською об'єднаною державною податковою інспекцією в Автономній Республіці Крим була проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрморекосервіс” з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.06.2005 по 31.08.2006, за результатами якої складено акт від 15.12.2008№ 1889/23/01/33187955.

Перевіркою встановлено, що позивач: не мав права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість; завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за вересень місяць 2008 року на суму 482678,00грн., занизив податок на додану вартість в періоді, що перевірялися, на загальну суму 23776,00грн., завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту по рядку 26 Декларації з податку на додану вартість за вересень 2008 року на 220474,00грн.

На підставі висновків акту перевірки від 15.12.2008 № 1889/23/01/33187955 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.12.2008 № 0000912301/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 482678,00 грн. та № 0000922301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість на суму 32229,00 грн., у тому числі: 23776,00 грн. - основний платіж, 8453,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Не погодившись з висновками податкового органу, позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсними вказаних податкових повідомлень-рішень.

Як свідчать матеріали справи, постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.02.2010 по справі № 2а-5775/09/6/0170, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2010, позовні вимоги задоволено у повному обсязі, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Сакської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 16.12.2008 № 0000912301/0 та № 0000922301/0.

Слід зазначити, що суд при винесенні постанови по справі № 2а-5775/09/6/0170, встановив, що позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2008 року заявлена сума бюджетного відшкодування у строчці 25.1 у розмірі 482678,00 грн.

Разом з податковою декларацією позивачем представлялися додатки 3 “Розрахунок бюджетного відшкодування”, згідно яким значення рядка 3 “Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена одержувачем товарів (послуг) в попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)” рівно нулю і відповідно значення рядка 4 “Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню”, яке переноситься в рядок 25 податковій декларації за поточний звітний період, рівно нулю.

В період з червня 2005 року по серпень 2008 року сума відємного значення між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом відображалась підприємством в рядку 26 “Залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду” Декларації з податку на додану вартість.

Судом при розгляді справи № 2а-5775/09/6/0170 встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрморекосервіс” заявлена сума бюджетного відшкодування у розмірі 482678,00 грн. з періодом виникнення з червня 2005 року по серпень 2006 року. Податковий кредит, задекларований в період з червня 2005 року по серпень 2006 року підприємством повністю сплачений в період виникнення.

Даний факт означає, щобюджетне відшкодування не було задекларована Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрморекосервіс»в період його виникнення, що призвело до його заниження в попередніх податкових періодах.

Відповідачем не враховано, що з висновку експерта № 139/09, проведеного по справі № 2а-5775/09/6/0170 вбачається, що сума бюджетного відшкодування по податку на додану вартість позивача за вересень 2008 року склала: за даними підприємства - 482678 грн.; за даними відповідача - 0 грн.; за даними експерта - 0 грн.

Суд зазначає, що розбіжність між даними підприємства і даними експерта складає 482678 грн. у бік зменшення бюджетного відшкодування і утворилося в результаті того, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрморекосервіс” в період з червня 2005 року по серпень 2008 року сума відємного значення між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом накопичувалася в рядку 26 Декларацій по податку на додану вартість, не дивлячись на фактичну оплату постачальникам за придбані товари (послуги) в тому ж звітному періоді, в якому отримано право на податковий кредит, тим самим добровільно відмовилося від бюджетного відшкодування. Розбіжності між даними відповідача і даними експерта не встановлено.

Суд при розгляді справи № 2а-5775/09/6/0170 встановив, що позивачем бюджетне відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок, заявлене у вересні 2008 року, яке виникло в період з 01.06.2005 по 31.08.2006, завищено на суму 482678,00 грн., але підприємство надалі має право відображати дану суму у зменшення податкових зобов'язань по податку на додану вартість наступних податкових періодів.

Слід зазначити, що постановою від 05.02.2010 по справі № 2а-5775/09/6/0170 встановлено, що позивач має право відображати суму у розмірі 482678,00 грн. у зменшення податкових зобов'язань по податку на додану вартість в наступних податкових періодів, а також правомірно відображено в строкі 26 декларації за вересень 2008 року залишок відємного значення податкових зобовязань в розмірі 220474,00грн.

Відповідачем 02.02.2009 була проведена перевірка податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року, яка оформлена актом № 126/1502/33187955 від 02.02.2009, за результатами якої було зменшений залишок відємного значення у сумі 185250,00грн.

Підставою для такого зменшення відповідачем в акті перевірки став зазначений акт від 15.12.2008 № 1889/23/01/33187955, висновкам якого вже надана оцінка в постанові по справі № 2а-5775/09/6/0170.

Судом при розгляді даної справи безперечно встановлено, що в деклараціях з податку на додану вартість за жовтень 2008 року - лютий 2009 року відображав залишок від'ємного значення податкових зобовязань з податку на додану вартість (строка 26 декларації), який був сформований за попередні періоді. Саме тому, що в лютому 2009 року у позивача було відємне значення залишку податкових зобовязань, позивачем фактично не був сплачений податок на додану вартість в розмірі 8554 гривень, а фактично була зменшена строка 26 декларації.

Заявником апеляційної скарги не враховано той факт, що постановою від 05.02.2010 по справі№ 2а-5775/09/6/0170 встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрморекосервіс" має право відображати суму у розмірі 482678,00 грн. у зменшення податкових зобов'язань по податку на додану вартість наступних податкових періодів, а також правомірно відображено в строкі 26 декларації за вересень 2008 року залишок від'ємного значення податкових зобовязань в розмірі 220474грн. Отже, позивач обґрунтовано в лютому 2009 року зменшив суму визначеного ним податкового зобовязання в розмірі 8554,00грн. за рахунок визначеного у деклараціях з вересня 2008 року до січня 2009 року залишку від'ємного значення.

Таким чином, позивач не повинен був в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2009 року у р.23.4 відображати зменшення залишку відємного значення за результатами невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року згідно з актом № 126/1502/33187955 від 02.02.2009 у сумі 185250,00грн., як зазначено в акті перевірки № 446/15-02/33187955 від 09.04.2009.

Отже, висновки акту перевірки № 446/15-02/33187955 від 09.04.2009 про те, що позивачем в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2009 року завищено значення р.23 на 179106,00 грн., що призвело до завищення значення р.24,26 на 170552,00грн., а фактично р.24,26 повинен дорівнювати 0 та занижено р.27 на 14698,00 грн. не відповідають дійсності.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість висновків акту перевірки № 446/15-02/33187955 від 09.04.2009, тому податкове повідомлення - рішення Сакської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 21.04.2009 № 0000851502/0, яке прийнято на підставі зазначеного акту перевірки, яким визначено позивачеві суму податкового зобовязання позивачуз податку на додану вартість в розмірі 15432,90 грн, у тому числі:14698,00 грн. основний платіж та 734,90грн. штрафні (фінансові) санкції, є необґрунтованим та суперечить вимогам чинного законодавства.

Доводи, мотиви, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу та спростовуються нормами діючого законодавства України.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 195, 196, частиною першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сакської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.11.2010 у справі №2а-13460/09/1/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядкута строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяпідписГ.М. Іщенко

Судді підпис О.В.Кучерук підпис О.А.Щепанська З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко

Повний текст судового рішення

виготовлений 18 квітня 2011року