Ухвала суду № 16200391, 05.04.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-9021/10/8/0170

05.04.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІщенко Г.М.,

суддів Кучерука О.В. , Щепанської О.А. секретар судового засіданняКисельова А.О.

за участю сторін:

представник позивача, Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим- Макієнко Наталія Юріївна, довіреність № 3/10 від 13.01.11

представник відповідача, Приватного підприємства "Євро-ДГ"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 30.11.10

представник відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікіта"- ОСОБА_3, довіреність № б/н від 01.06.09

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 18.10.10 у справі № 2а-9021/10/8/0170

за позовом Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки, 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

до Приватного підприємства "Євро-ДГ" (вул. Бузніка, 4, місто Миколаїв, 54021) Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікіта" (пр. Кірова, 18/3, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95011) про стягнення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.10.2010 Державній податковій інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим відмовлено у задоволенні адміністративного позову до Приватного підприємства “Євро-Дг”, Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікіта»про визнання угоди некчемною та стягнення.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим просить скасувати постанову суду першої інстанції від 18.10.2010 з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби можуть звертатися до суду із позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 18.03.2010 Державною податковою інспекцією в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим була проведена позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікіта»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків Приватним підприємством «Євро-Дг»за період з 01.01.2007 по 31.12.2008, за результатами якої був складений акт за №3587/23-4/20684986.

Перевіркою встановлені наступні порушення: частини першої, пятої статті 203, статті 215, частини першої статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікіта»з зазначеними в акті перевірки постачальниками та покупцями. Крім того, перевіркою була встановлена відсутність обєктів, які підпадають під визначення статтей 3,4,5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: відомості, відображені в декларації з податку на прибуток (п. 01.1 та р. 04.1) за перевіряємий період не є дійсними, в частині завищення валових витрат за період 2008 рік в сумі 587249,99 грн. Крім того, перевіркою встановлена відсутність обєктів, які підпадають під визначення статтей 3,4,7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: відомості, відображені в декларації з податку на додану вартість про обсяги поставок та придбання, податкове зобовязання та податковий кредит за перевіряємий період не є дійсними в частині завищення податкових зобовязань за перевіряємий період у 2008 році в загальному розмірі 11750,01 грн.

Так, в акті перевірки зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікіта»отримало ліцензію Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на збирання, заготовлення окремих видів відходів як вторинної сировини (макулатури, відходів полімерних) №04/08 від 21.03.2008. При цьому, в акті зроблений висновок, що фактично у періоді з 01.01.2007 по 31.12.2008 згідно з документами, наданими до перевірки, не встановлено здійснення безліцензійної діяльності, а з квітня 2008року Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікіта»здійснювало закупівлю та продаж макулатури.

Згідно відомостей, викладених в акті перевірки, до перевірки не були надані документи, які підтверджують транспортування макулатури від Приватного підприємства «Євро-ДГ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікіта».

Судова колегія звертає увагу на те, що згідно умов договору від 01.04.2008 №32, в рамках якого відбувалися поставки макулатури, вивезення макулатури здійснюється транспортом Постачальника, тобто Приватним підприємством «Євро-ДГ». Відомостей щодо витребування від Приватного підприємства «Євро-ДГ»транспортних накладних, договорів на перевезення та інших документів, які мають підтверджувати транспортування макулатури, в акті не наведено. Проте, відповідач робить висновок, що Приватне підприємство«Євро-ДГ»є посередником при реалізації макулатури.

При цьому, в основу висновків щодо нікчемності договору №32 від 01.04.2008 був покладений висновок щодо відсутності необхідних умов у Приватного підприємства «Євро-ДГ»для здійснення основного виду діяльності (оптова торгівля відходами та брухтом), а також акт Державної податкової інспекції в Заводському районі міста Миколаєва від 18.02.2009 за №655/23-600/32755158, згідно якого були встановлені ознаки нікчемності правочинів та мали місце взаємостосунки з Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікіта».

Недоречними визнаються судовою колегією твердження заявника апеляційної скарги про те, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікіта»та Приватним підприємством «Євро-ДГ»договір не спричиняє реального настання правових наслідків звязку з наступним.

Як свідчать матеріали справи, 01.04.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікіта»(Підприємство) та Приватним підприємством «Євро-ДГ»(Постачальник) був укладений договір №32 на поставку макулатури, за яким Підприємство приймає, а Постачальник поставляє макулатуру марки МС-5 (картон всіх видів в тюкованому вигляді) та МС-7 (книжково-журнальна та газетна продукція в тюкованому вигляді). Згідно умов договору макулатура приймається в асортименті по факту заявки Постачальника про готовність відвантаження, яке відбувається транспортом Постачальника. Згідно пункту 4.1 договору розрахунки проводяться по факту відвантаження макулатури Постачальника підприємству в безготівковій формі. Договір укладений строком до 31.12.2008.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.12.2009 по справі №2а-6732/09/1470 за позовом Приватного підприємства «Євро-ДГ»до Державної податкової інспекції в Заводському районі міста Миколаєва, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2010 були визнані протиправними дії Державної податкової інспекції в Заводському районі міста Миколаєва, які полягають в визнанні правочинів, укладених Приватним підприємством «Євро-ДГ»з контрагентами такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах. Крім того, були визнані протиправними дії Державної податкової інспекції в Заводському районі міста Миколаєва, які полягають в визнанні відсутніми обєктів, які підпадають під визначення статей 3,4,5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та у визнанні даних, відображених в деклараціях з податку на прибуток за період з 01.10.2006р. по 30.09.2008р. Крім того, були визнані протиправними дії Державної податкової інспекції в Заводському районі міста Миколаєва, які полягають в визнанні відсутніми обєктів, які підпадають під визначення статей 3,4,7 Закону України «Про податок на додану вартість» та у визнанні даних, наведених в деклараціях з податку на додану вартість про обсяги поставок та придбання, податкове зобовязання та податковий кредит за період з 01.10.2006 по 30.09.2008 недійсними.

При цьому, судом встановлено, що позивачем - Приватним підприємством «Євро-ДГ»було доведено, що до прийняття рішення по справі, відповідач не надав висновку щодо повернення сум податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, сплачених останнім в якості податкових зобовязань, визначених в податкових деклараціях, які були визнані в ході проведення перевірки недійсними, а також не здійснив відповідних коригувань валових доходів і податкових зобовязань по особовому рахунку платника податків Приватного підприємства «Євро-ДГ». Визнаючи договори позивача нікчемними, а також визнаючи недійсними дані відображені ним у деклараціях з податку на прибуток та з податку на додану вартість за перевіряємий період, відповідач повинен був зняти з підприємства як валові доходи і податкові зобовязання, отриманні ним у звязку з виконанням таких договорів, так і валові витрати і податковий кредит, нараховані по постачальниках товарів.

Також судом встановлено, що висновки Державної податкової інспекції в Заводському районі міста Миколаєва стосовно того, що при укладанні правочинів, зазначених в акті перевірки, зокрема, й угоди №32 від 01.04.2008, укладеної з Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікіта», Приватне підприємство «Євро-ДГ»не мало намірів на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, про відсутність первинних документів, які б свідчили про виконання укладених позивачем угод, спростовується наявними у позивача видатковими та прибутковими накладними, податковими накладними, актами виконаних робіт, які надавались ним під час проведення перевірки. Той факт, що зазначені документи були предметом розгляду при проведенні перевірки підтверджує складений Державної податкової інспекції в Заводському районі міста Миколаєва підтверджується складеним відповідачем Додатком №4 до Акту перевірки, в якому визначений перелік документів, на підставі яких проводилася перевірка. При цьому, в якості доказу безпідставності викладених в акті перевірки висновків, Миколаївський окружний адміністративний суд врахував той факт, що Приватним підприємством «Євро-ДГ»за перевіряємий період подавалася податкова звітність та по зазначених в акті договорах здійснювалися перерахування податків до бюджету в сумі 436578 грн., з яких податок на додану вартість становить 148827 грн., податок на прибуток становить 287751 грн.

Отже, факти, встановлені постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.12.2009 по справі №2а-6732/09/1470, є преюдиціальними у розумінні пункту 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак не потребують повторного доказування в рамках даної справи.

Слід зазначити, що факт реальності угоди від 01.04.2008 з боку постачальника макулатури Приватного підприємства «Євро-ДГ»був встановлений судом, рішення якого набрало законної сили, що відповідно, не потребує повторного доказування в рамках цієї справи, оскільки носить преюдиціальний характер в силу приписів частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Як вбачається з акту перевірки та наданих суду документів, на виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікіта»отримало від Приватного підприємства «Євро-ДГ»видаткові та податкові накладні, які були досліджені судом, як й надані відповідачами платіжні доручення. Зазначені документи підтверджують факт сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікіта»вартості отриманого за договором №32 від 01.04.2008 товару макулатури.

Відповідачем не враховано, що оскільки санкції, передбачені частиною першою статті 208 Господарського кодексу України, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими як такі, що відповідають визначенню частини першої статті 238 Господарського кодексу України, тому такі санкції можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених статтею 250 Господарського кодексу України.

Згідно статті 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем не дотримані строки звернення до суду з позовом про стягнення коштів за нікчемним правочином, нікчемність якого встановлена актом перевірки податкового органу, що є окремою підставою для відмови у позові. Перебіг такого строку починається не з дня проведення органом державної податкової служби кожної окремо перевірки платників податків, які є сторонами за угодами, на які поширюється дія статті 228 Цивільного кодексу України, статті 208 Господарського кодексу України, а з дня проведення перевірки, за якою вперше було встановлено зазначене порушення одного з контрагентів за нікчемним правочином. Доказів щодо дотримання зазначених строків з часу проведення перевірки Державною податковою інспекцією в Заводському районі міста Миколаїва ПП «Євро-ДГ»суду під час розгляду справи не надано.

Тому, враховуючи, що факт нікчемності угоди, укладеної між ПП «Євро-ДГ»та ТОВ «Нікіта», був вперше встановлений при складанні акту перевірки Державною податковою інспекцією в Заводському районі міста Миколаїва від 18.02.2009 №655/23-600/32755158, в той час як позивач звернувся із позовом до суду про стягнення коштів за цим нікчемним правочином 14.07.2010, тобто з порушенням шестимісячного строку з дня виявлення порушення та річного строку з дня порушення цими суб'єктами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, встановлених статтею 250 Господарського кодексу України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач пропустив строки застосування адміністративно-господарських санкцій, що має наслідком відмову в задоволенні позову.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що позивачем не доведено факту отримання податкової вигоди відповідачами, оскільки податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, якщо податковим органом буде доведено, що діяльність планика податків, його взаємозалежних осіб спрямована на здійснення операцій, повязаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, що не виконують своїх податкових зобовязань, зокрема, й у випадках коли такі операції здійснюються через посередників. В даному випадку зазначені порушення відсутні, оскільки матерали справи підтверджують тільки виконання господарських операцій у відповідності з діючим законодавством України.

Судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що під час розгляду справи були спростовані твердження позивача про вчинення відповідачами правочинів, які суперечать інтересам держави, у звязку з чим відсутні підстави для застосування наслідків, передбачених статею 208 Господарського кодексу України, тому не підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення з них на користь держави 704700,00грн.

Судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи щодо дійсності та реальності виконання угоди між відповідачами, що підтверджується відповідними документами.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, Державною податковою інспекцією в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим не доведено обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги, зокрема, не надані докази нікчемності правочину або порушень з боку Товариства з обмеженою відповідальінстю «Нікіта»вимог податкового законодавства в рамках договору №32 від 01.04.2008 на поставку макулатури, як й належно допустимих доказів щодо умислу юридичної особи на укладення вказаного договору, що призвело до несплати податків до бюджету Товариством з обмеженою відповідальністю "Нікіта " чи Приватним підприємством"Євро-ДГ", а надані Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікіта»та Приватним підприємством “Євро-Дг” письмові пояснення, є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим вірно дійшов до висновку про те, що позивачем не доведений ні факт вчинення правопорушення стосовно вчинення відповідачами недійсного правочину, ні факт вчинення правопорушення стосовно ухилення від сплати податків.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення відповідає нормам матеріального права та не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарги.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.10.2010 у справі № 2а-9021/10/8/0170 залишити без змін

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяпідписГ.М. Іщенко

Судді підпис О.В.Кучерук підпис О.А.Щепанська З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко

Повний текст судового рішення

виготовлений 11 квітня 2011року