Постанова № 16199279, 09.06.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-8736/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Головенко О.Д. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" червня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Бужак Н.П.,

при секретарі Леонтович М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кагарлицької об»єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Текс»до Кагарлицької об»єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Текс»(далі Позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Кагарлицької об»єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі - Відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.10.2010 року № 0004282301.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вислухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим повідомленням-рішенням Відповідача від 05.10.2010 року №0004282301/0 згідно з п.п. "б" п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п.п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»ТОВ «Агро-Текс» визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 060412,24 грн., в тому числі за основним платежем 1530206,12 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 530 206,12 грн.

Оскаржуване повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків акта від 28.09.2010 року №258/23-1/31383538 «Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Текс», код за ЄДРПОУ 31383538, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Регіон-Груп», код за ЄДРПОУ 32910299, за період з 01.02.2009 року по 01.04.2009 року».

В Акті перевірки зазначається, що в періоді, який перевірявся ТОВ «Агро-Текс»було включено до податкового кредиту суму податку на додану вартість по податкових накладних в періоди відмінні від дати їх фактичної виписки, а саме: податкові накладні №356/1 від 24.11.2006 року на суму ПДВ 173 485,08 грн., №352 від 21.11.2006 року на суму ПДВ 485 645,40 грн., №353/1 від 22.11.2006 року на суму ПДВ 225793,64 грн., №357 від 25.11.2006 року на суму ПДВ 560300,00 грн., №358/1 від 27.11.2006 року на суму ПДВ 312224,00 грн. придбання засобів захисту рослин від ТОВ «Регіон Груп».

В ході перевірки встановлено, що податкові накладні, згідно зазначеного переліку, включені до податкового кредиту, не в періоді на який припадає право платника на податковий кредит та ТОВ «Агро-Текс»не здійснено заходів по своєчасному отриманню податкових накладних, не подано заяву зі скаргою на постачальника та не надано підтвердження отримання податкових накладних від постачальника із порушенням встановлених термінів.

На думку Відповідача, документальним підтвердженням у покупця-платника податку на додану вартість при включенні до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкової накладної, отриманої в інших податкових періодах, ніж дата їх виписки, є документ, який підтверджує надходження такої податкової накладної від продавця, а саме лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного штемпеля (та за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту).

На підставі викладеного Відповідач зробив висновок про порушення Позивачем п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.5.1 п. 7.5, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97 зі змінами і доповненнями (далі Закон № 168/97), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 530206,12 грн., в тому числі за лютий 2009 року - 33 528,08 грн., за березень 2009 року - 1 496678,04 грн.

Позивач вказує на те, що зазначені в Акті перевірки податкові накладні від постачальника товару - ТОВ «Регіон Груп»отримані своєчасно, але не включені до податкового обліку Позивача в звітному періоді виписки податкових накладних у зв'язку з тимчасовою неможливістю використовувати придбані товари у власній господарській діяльності через накладений на них арешт. Після того, як арешт було знято, ТОВ «Агро-Текс»використало придбані товари у господарській діяльності, а податкові накладні включило до податкового обліку.

На думку Позивача, податкова накладна є підставою для формування податкового кредиту в межах встановлених строків давності (1095 днів) з моменту виписки такої податкової накладної.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у діях позивача відсутнє порушення податкового законодавства, а тому наявні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення №0004282301/0 від 05.10.2010 року, з огляду на наступне.

Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону № 168/97, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону № 168/97, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.7.8. ст.7 Закону № 168/97 податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал, з урахуванням того, що: якщо особа реєструється платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця, якщо податкова реєстрація особи анулюється у день інший, ніж останній день календарного місяця, то останнім податковим періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168/97 складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкові накладні №356/1 від 24.11.2006 року, №352 від 21.11.2006 року, №353/1 від 22.11.2006 року, №357 від 25.11.2006 року, №358/1 від 27.11.2006 року включені Позивачем до податкового обліку в лютому-березні 2009 року.

Відображення у податковій звітності таких податкових накладних має здійснюватись шляхом внесення до неї відповідних коригувань в порядку, встановленому п.4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166 зі змінами і доповненнями.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97 підставою для включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв»язку з придбанням товарів (послуг) є податкові накладні чи митні декларації (інші подібні документи згідно з п.п.7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п.9.2 п. 9 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого Наказом ДПА України від 30.06.2005 року № 244 зі змінами і доповненнями, отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної), вантажні митні декларації, а також інші подібні документи (згідно з п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97) відображаються у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за датою отримання зазначених документів.

Оскільки податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п.2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.1997 року № 799 зі змінами і доповненнями, звіти, розрахункові документи і декларації приймаються до відправлення листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю з позначкою «Звіт»та з рекомендованим повідомленням про вручення, то податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення.

Отже, документальним підтвердженням у покупця платника податку на додану вартість при включенні до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкової накладної, отриманої в інших податкових періодах, ніж дата їх виписки, є документ, який підтверджує надходження такої податкової накладної від продавця, а саме лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного штемпеля (за умови дотримання інших вимог Закону №168 щодо формування податкового кредиту).

Таким чином, враховуючи п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону № 168/97 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв»язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно п.п.7.2.6 цього пункту).

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Позивачем у відповідності до положень п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97 скаргу на ненадання податкових накладних контрагенту до податкового органу не подавалася.

У разі якщо в майбутніх податкових періодах платником податків самостійно виявлені помилки в податковому обліку (в тому числі ПДВ, не включені до податкового кредиту), такий платник податку відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-3 зі змінами і доповненнями має право подати уточнюючий розрахунок.

Наявність у Позивача належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентом, необхідних, відповідно до Закону №168/97, для віднесення певних сум до податкового кредиту, не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ, якщо податковий орган доведе, зокрема, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності.

Позивачем не надано доказів про те, чи мали операції з придбання та реалізації реальний характер як перевезення і зберігання товару, чи були такі операції можливі з врахуванням оперативності їх проведення.

Позивачем не надано інших доказів, крім податкових накладних, на підтвердження реальної поставки йому товару ТОВ «Регіон Груп».

Однією з умов для отримання права на податковий кредит з ПДВ є фактичне здійснення господарських операцій.

Відповідно до листів від 04.08.2009 року та від 30.12.2009 року ДПІ у Солом»янському районі м.Києва повідомлено відповідача про те, що проведення зустрічної перевірки контрагента є неможливим, оскільки стан ТОВ «Регіон-Груп» припинено, але не знято з обліку, ліквідаційна процедура за рішенням суду - Постанова суду від 02.03.2007 року про визнання банкрутом.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу його отримувача.

Як вбачається з обставин та матеріалів справи, зокрема, додатка 5 до податкової декларацій з податку на додану вартість «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», в складі податкового кредиту за березень 2009 року Позивач зазначив суми податку на додану вартість за податковими накладними, які були виписані до вказаного періоду.

Таким чином, Позивачем податкові накладні включені до податкового кредиту не в періоді, на який припадає право платника на податковий кредит, не здійснено заходів по своєчасному отриманню податкових накладних, не подано заяву зі скаргою на постачальника та не надано підтвердження отримання податкової накладної від постачальника із порушенням встановлених термінів.

А тому, податкове повідомлення-рішення №0004282301/0 від 05.10.2010 року є обґрунтованим і відповідає вимогам закону та відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову суду.

За п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Таким чином, апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Кагарлицької об»єднаної державної податкової інспекції Київської області задовольнити, постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Текс»до Кагарлицької об»єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.10.2010 року №0004282301 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки передбачені, ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Постанова складена в повному обсязі 15 червня 2011 року