Ухвала суду № 16199172, 06.06.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13642/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Коротюк о.В.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" червня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Межевича М.В., суддів Федорової Г.Г. та Губської О.А., при секретарі Галай Т.О., за участю представника апелянта Бурунської Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «4х4 Екстрім-мотоспорт»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «4х4 Екстрім-мотоспорт»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000872330/0 від 14/09/2010, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду, якою повністю задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивачем не підтверджено товарність спірних операцій, зазначених у акті перевірки, то оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000872330/0 від 14.09.2010 є обґрунтованим та правомірним.

З таким висновком суду не можна не погодитися, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Профісистем-М»за травень, липень, серпень, вересень 2008 року, посадовими особами ДПІ у Голосіївському районі м. Києва складено акт № 772/1-23-30-30928503 від 30.08.2010 року.

В ході перевірки встановлено порушення п.п. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5, 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1. п. 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 186256 грн., в тому числі за: травень 2008 року 46178 грн., липень 2008 року 35968 грн., серпень 2008 року 57360 грн., вересень 2008 року 46750 грн.

За наслідком складання вищезазначеного акту, 14.09.2010 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000872330/0, яким визначено зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 279384 грн. (186256,00 грн. основний платіж та 93128 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований Законом України про «Про податок на додану вартість»(далі Закон № 168/97-ВР), і якого платник податків зобов'язаний дотримуватися.

Згідно із підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст. 5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у звязку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Колегія суддів, вважає за необхідне зазначити, що наявність належним чином оформлених податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

Так, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо повязані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Тобто, необхідно перевіряти фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень як своїх так і контрагента, які б свідчили про наявність товарного характеру операцій

Отже, тільки за умови достовірного встановлення обставин щодо реальності придбанням товарів (робіт, послуг), фактичного та обґрунтованого понесення позивачем витрат з їх придбання, наявності правових та фактичних підстав для віднесення витрат з придбання робіт до складу валових, а податку на додану вартість до податкового кредиту, можна визнати формування валових витрат та податкового кредиту правомірним.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції, що при здійсненні господарських операцій, у позивача відсутні необхідні умови для досягнення відповідної мети підприємницької, економічної діяльності, тобто у даному випадку, його діяльність була спрямована на здійснення операцій з метою штучного формування податкового кредиту, за відсутності реального товарного характеру.

При цьому колегія суддів зауважує, що угоди (господарські операції), які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість відшкодування ПДВ з бюджету та заниження податкових зобовязань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (ст.207 ГК України) та є такими, що порушують публічний порядок (ст.229 ЦК України).

За змістом ч.1 ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно ч. 2 цієї статті є нікчемним. Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тим, що повязані з його недійсністю.

Таким чином, формування валових витрат та податкового кредиту за нікчемними правочинами не може відбуватись за правилами податкового законодавства.

Як зазначено в ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем надано достатні аргументи та доводи, які свідчать що оскаржуване рішення прийняте в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в звязку з чим колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно зясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «4х4 Екстрім-мотоспорт»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.Г. Федорова

Суддя О.А. Губська

Повний текст ухвали виготовлений 10 червня 2011 року.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13642/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.

Суддя - доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

6 червня 2011 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Межевича М.В., суддів Федорової Г.Г. та Губської О.А., при секретарі Галай Т.О., за участю представника апелянта Бурунської Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «4х4 Екстрім-мотоспорт»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «4х4 Екстрім-мотоспорт»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000872330/0 від 14/09/2010, -

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «4х4 Екстрім-мотоспорт»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.Г. Федорова

Суддя О.А. Губська