Постанова № 16198727, 26.04.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 квітня 2011 року № 2а-4429/11/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П., при секретарі Крушеніцькому В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

простягнення заборгованості, за участю представників сторін:

від позивача: Косякевич Ю. С.

від відповідача: ОСОБА_1

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26 квітня 2011 pоку проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Оболонському районі міста Києва (далі ДПІ у Оболонському районі міста Києва, позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у звязку з несплатою узгодженої суми податкового зобовязання у встановлені строки у відповідача виникла заборгованість перед бюджетом в загальній сумі 222,03 грн. (недоїмка по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 157,50 грн.+пеня в розмірі 64,53 грн.) щодо якої субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 не вживає заходів його погашення.

Відповідач в судовому засіданні 26.04.2011 року адміністративний позов визнав повністю.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією 16.01.2002 року, є платником податків і зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування»(чинного на момент виникнення боргу).

ДПІ у Оболонському районі міста Києва встановлено, що відповідач, порушуючи чинне законодавство про оподаткування заборгував до бюджету 222,03 грн. Зазначена заборгованість виникла у відповідача у звязку з несплатою податкових зобовязань по податку з доходів фізичних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем проведено розрахунок авансових платежів прибуткового податку на 2009 рік. Враховуючи суму очікуваного валового доходу, нараховано суму прибуткового податку у розмірі 750,00 грн.

На підставі розрахунку авансових платежів відповідача були виписані платіжні повідомлення на суму 250,00 грн. зі строком сплати 14.05.2009 року, на суму 250,00 грн. зі строком сплати 14.08.2009 року, на суму 250,00 грн. зі строком сплати 16.11.2009 року. Дані платіжні повідомлення були отримані відповідачем 17.03.2009 року, що підтверджується підписом ОСОБА_1 на платіжних повідомленнях.

ДПІ у Оболонському районі міста Києва було проведено перерахунок податку за 2008 рік. За даними декларації про доходи одержані за 2008 рік відповідачу було нараховано суму в розмірі 157,00 грн. та виписано платіжне повідомлення на дану суму, яке отримано відповідачем 17.03.2009 року, що підтверджується його підписом на платіжному повідомленні.

Проте, відповідачем зазначені суми не були сплачені.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року (чинного на момент виникнення боргу), податкова декларація, розрахунок це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (чинного на момент виникнення боргу) передбачено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (чинного на момент виникнення боргу) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації, у разі ж коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування, тому у відповідності до пп. 5.4.1 п. 5.4 даного Закону така сума, не сплачена платником податків у визначений цією статтею строк, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (чинного на момент виникнення боргу) узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (чинного на момент виникнення боргу), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На вимогу абзацу першого п. п. 6.2.3. та абзацу другого п.п. 6.2.4. п. 6.2. ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (чинного на момент виникнення боргу) податковим органом було винесено та направлено першу податкову вимогу №1/1445 від 17.04.2009 року із зазначенням суми податкового боргу 157,50 грн. (у тому числі за основним платежем 157,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 0,00 грн., за пенею 0,00 грн.), яка, як вбачається з відмітки на податковій вимозі, отримана ОСОБА_1 15.06.2009 року.

Відповідно до п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (чинного на момент виникнення боргу), у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Оскільки після отримання першої податкової вимоги відповідач не погасив суму податкового боргу, ДПІ у Оболонському районі м. Києва винесено другу податкову вимогу №2/3558 від 15.07.2009 із зазначенням суми податкового боргу 407,50 грн. (у тому числі за основним платежем 407,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 0,00 грн., за пенею 0,00 грн.), яка, як вбачається з відмітки на податковій вимозі, отримана ОСОБА_1 16.07.2009 року, проте, заходів щодо погашення заборгованості відповідач не вчинив.

Відповідно до пп.16.1.1 п.16.1 ст.16 Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (чинного на момент виникнення боргу), після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Заступником начальника ДПІ у Оболонському районі м. Києва прийняте рішення №115 від 17.08.2009 року щодо субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Суд звертає увагу, що сума податкового боргу відповідачем сплачена не була, в адміністративному та судовому порядку податкові вимоги не оскаржені та не скасовані.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи Довідки про заборгованість субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 перед бюджетом, станом на 21.03.2011 року за відповідачем рахується заборгованість в загальній сумі 222,03 грн. (недоїмка по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 157,50 грн.+ пеня в розмірі 64,53 грн.), що також підтверджується обліковою карткою на відповідача станом на 02.03.2011 року.

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (чинного на момент виникнення боргу), активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», до завдань органів державної податкової служби відноситься, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлене право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.11 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», однією із функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій є, зокрема, подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості на день розгляду справи відповідач не надав.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 157,50 грн. та пені в розмірі 64,53 грн. є обґрунтованими, доведеними, законними, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, ст.ст. 112,136 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в разі визнання відповідачем адміністративного позову, судом приймається постанова про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (04211, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету (р/р 33112341700006 УДК у м. Києві, код платежу 11010200, МФО 820019, одержувач: ВДК у Оболонському районі м. Києва, код 26077916) податковий борг по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 157 (сто пятдесят сім) грн. 50 коп. та пеню у розмірі 64 (шістдесят чотири) грн. 53 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І. П. Васильченко

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 29.04.2011 року.