Постанова № 16198570, 01.06.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 червня 2011 р. № 2а- 1523/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Шляхова О.М.,

суддів - Мар"єнко Л.М., Сагайдак В.В.,

при секретарі судового засідання Беззубко А.О.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 (довіреність № 140/10ю від 25.02.2011р.);

представника відповідача - ОСОБА_2 ( довіреність № 4597/10/10-013 від 27.04.2011р.),

представника відповідача - ОСОБА_3 ( довіреність № 3700/10/10-013 від 01.06.2011р.),

представника відповідача - ОСОБА_4 ( довіреність № 13262/10/10-012 від 12.10.2010р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "SINTON"

доДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова

провизнання протиправними дій та скасування рішення про застосування штрафних санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "SINTON", звернувся до Харківського адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про визнання неправомірними дій відповідача щодо прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26 листопада 2010 року № 0001442303/0, та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26 листопада 2010 року № 0001442303/0, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «SINTON»з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2010 р. за результатами якої було складено акт № 2158/23-03-05/32440036 від 25.08.2010 року. В ході перевірки встановлено порушення п.п.2.11 Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні»№ 637, а саме за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів. На підставі цього акту, прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26.11.2010р. № 0001442303/0 у сумі 2350752,00 грн. В обґрунтування позовних вимог, товариство зазначило, що угоди укладені ТОВ " SINTON " з ПП «Еліт-Агро-Транс»спричиняли настання реальних наслідків, є дійсними, а тому усі документи видані на виконання зазначених угод мають юридичну силу. Висновки відповідача про нікчемність правочинів винесені без достатніх підстав.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимог не визнав з підстав, які викладені у запереченнях. Посилаючись на Указ Президента України «Про застосування штрафних фінансових санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки», Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 15 грудня 2004року №627(зареєстровано Міністерством юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320) вважає, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, а вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки в ході дослідження ланцюгів постачання сільськогосподарської продукції (пшениця, олія соняшникова) встановлено, що постачальником сільськогосподарської продукції у січні - лютому 2009 року на адресу ТОВ " SINTON " ПП «Еліт-Агро-Транс»(код ЄДРПОУ 35972541), яке знаходиться на обліку у ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова та має стан «14»(визнано судом вказаного підприємства банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру судове рішення № Б-50/226-09, дата набрання рішенням законної сили 28.04.10), чисельність -1 особа, основні фонди відсутні.

Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі міста Харкова 28.05.2010р. було проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Еліт-Агро-Транс»з питання дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період 07.07.2008року по 29.04.2010 року, в результаті якої встановлено наступне: фактично згідно податкової звітності та наданих до перевірки документів у ПП «Еліт Агро-Транс»відсутні необхідні умови для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ та фактично здійснюваного протягом перевіряє мого періоду а саме :

- відсутні трудові ресурси та необхідні основні фонди та обладнання для виконання укладених угод, які виконувались протягом перевіряє мого періоду що здійснення придбання та продажу сільськогосподарської продукції

- відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності встановлено укладання та виконання цивільно-правових відносин, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям переважно за допомогою контрагентів, які не виконують свої податкові зобовязання зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту;

Все це не дає можливим визнати корінці прибуткових касових ордерів ПП «Еліт Агро Транс», які були надані в підтвердження використання грошових коштів, виданих під звіт, видані підприємством, правочини якого визнані нікчемними такими, що підтверджують використання грошових коштів фізичною особою ОСОБА_6.(директором ТОВ ») на здійснення правових дій від імені та за рахунок товариства ТОВ «SINTON»на загальну суму 2350 752,00 грн.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

На підставі направлень від 30.06.2010 року № 372, від 28.07.2010 року № 435 виданого Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Харкова проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю “SINTON” з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншогозаконодавства за період з 01.01.2009р.по 31.03.2010р.

У висновках акту перевірки зазначено що контрагент позивача ПП «Еліт-Агро- Транс»не здійснювало реальної діяльності, визначення якої передбачено для вимог податкового законодавства п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 за № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями, у ПП «Еліт- Агро - Транс»відсутні об'єкти, які підпадають під визначення ст. З, 4, 7 Закону України Закону України від 03.04.97 за № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями. Враховуючи вшцевикладені угоди - укладені та такі що виконувались протягом перевіряємого періоду ПП «Еліт Агро Транс»з покупцями товарів не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними, у підприємства відсутні товарно-транспортні накладні, довіреності та інші документи, що свідчать про транспортування товару, його передачі, оприбуткування, тощо.

За період січень - лютий 2009 року ТОВ "SINTON" отримано від ПП «Еліт-Агро-Транc|:

-пшениця 6 класу згідно договору купівлі-продажу №9-1 від 27.01.2009р., який підписано директором ТОВ "SINTON" ОСОБА_6 та директором ПП «Еліт-Агро-Транс»ОСОБА_7. Згідно договору постачання пшениці здійснювалось на умовах франко - борт машини ЗАТ «Великобурлуцьке ХПП», ЗАТ «Куп'янський КХП»Харківська область.;

- олія соняшникова згідно договору купівлі-продажу №47-а від 16.09.2008р., який підписано директором ТОВ "SINTON" ОСОБА_6 та директором ПП «Еліт-Агро-Транс»ОСОБА_7. Згідно зазначеному договору постачання олії соняшникової здійснювалось на умовах франко - склад ВАТ «Сумський завод продтоварів».

Згідно договору №47-1а від 16.09.08р.(а.с. 62-63), укладеному між ПП «Еліт -Аіро - Транс»(продавець) та ТОВ „Sinton” (покупець), та згідно наданих позивачем податкових та видаткових накладних (а.с. 64-67) в січні 2009 року позивачем відображено отримання олії соняшникової у кількості 43240 кг.

Розрахунки між постачальником ПП «Еліт-Агро-Транс»та покупцем ТОВ »проведені в готівковій формі згідно авансових звітів, фізичною особи ОСОБА_6 який є директором та засновником Товариства до бухгалтерії товариства та наявні в матеріалах справи.

В подальшому вказаний товар ТОВ TON»було передано, згідно договору № ЗД від 03 січня 2009 року на ВАТ «Сумський завод продтоварів»(а.с. 68-69). При прийнятті масла соняшникового на ВАТ «Сумський завод продтоварів»оформлені квитанції про прийняття у переробку давальницької олії соняшникової. (а.с. 74-75).

ВАТ «Сумський завод продтоварів»надано результат переробки олія соняшникова рафінована дезодорована. Що підтверджується наданими позивачем протоколами узгодження договорної ціни та актами виконаних робіт по договору № ЗД від 03 січня 2009 року. (а.с. 70-73).

У подальшому готова продукція була реалізована на території України ТОВ МП «Кристалл»за договором купівлі-продажу №1 від 02.01.09, що підтверджують видаткові документи, наявні в матеріалах справи (а.с. 76-79).

Згідно договору № 9-1 від 27.01.09 р., укладеному між ПП «Еліт -Агро - Транс»(Продавець) та ТОВ „Sinton” (Покупець) (а.с. 117 -118), та згідно наданих податкових накладних та видаткових накладних у січні 2009 року позивачем відображено отримання ТОВ „Sinton” пшениці 6 класу у кількості 304,611 тонн та у лютому 2009 року у кількості 207,93 тон загалом 512,541 тон. (а.с.119-126, 127-136)

На ЗАТ «Великобурлуцьке ХПП»відповідно до договору зберігання та додаткової угоди до нього(а.с. 137-144) згідно складських квитанцій №1820 від 29.01.09 серія 461075 АТ, №1809 від 30.01.09 серія 461064 АТ, №1814 від 31.01.09, серія 461069 АТ, №1819 від 02.02.09 серія 461074 АТ, №1823 від 03.02.09 серія 461078 АТ, №1824 від 04.02.09, серія 461079 АТ пшениця 6 класу оформлена на ТОВ „Sinton”, склад зобов'язується зберегти зерно в строк до 01.03.09.

На ЗАТ «Куп'янський ХПП»відповідно до умов договору зберігання (а.с. 145-150) згідно складської квитанції №8106 від 28.01.09 серія 054537 АТ, №8136 від 02.02.09 серія 054567 АТ, №8135 від 02.02.09 серія 054566 пшениця 6 класу оформлена на ТОВ „Sinton”, склад зобов'язується зберегти зерно в строк «до запитання».

Що підтверджується наявними в матеріалах справи матеріалами -накладними, актами здачи-прйняття робіт, розрахунками вартості послуг (а.с. 151-169).

У подальшому ця продукція була реалізована на експорт згідно ВМД № 000533 від 21.04.2009 року (а.с. 170-173).

Розрахунки між постачальником ПП «Еліт-Агро-Транс»та покупцем ТОВ »проведені в готівковій формі згідно авансових звітів, фізичною особи ОСОБА_6 який є директором та засновником Товариства до бухгалтерії товариства та наявні в матеріалах справи. (а.с. 174 -177).

Згідно договору № 18-2 від 10.03.09 р., укладеному між ПП «Еліт -Агро - Транс»(Продавець) та ТОВ „Sinton” (Покупець)(а.с. 177 -178) Продавець зобовязався поставити ТОВ „Sinton” пшениці 6 класу на суму1520000,00 грн.

Згідно п.5.3. оплата здійснюється у готівкою в касу Продавця.

В березні 2009 року ТОВ „Sinton” сплатило згідно квитанцій до прибуткових касових ордерів суму 1520000,00 грн по вищевказаному договору (а.с. 179 -180).

Відповідно до ч.2. ст.71 КАС України обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній, або господарській справі що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ у яких бере рішенням часть особа щодо якої встановлено ці обставини.

Наявне в матеріалах справи рішення Господарського суду Харківської області від "03" вересня 2010 р. по справі № 63/256-10 про відмову в задоволені позову про розірвання договору та ухвала про розяснення судового рішення від 27.09.2010 є підставою вважати договори № 9-1 від 27.01.09 р. та №47-а від 16.09.2008р такими що відбулися.

Щодо вищевказаного договору № 18-2 від 10.03.09 р з наданих до матеріалів справи документів вбачається що Позивачем була подана кредиторська вимога в Господарський суд Харківської області у справі № Б-50/226-09, яка 19 лютого 2010 року була задоволена, ТОВ INTON було визнано кредитором та включено в реєстр кредиторів.

Виходячи з приписів ч.1,ч.4 ст.14 Закону України від 14.05.1992 року №2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ч.2 ст.12,ст..ст.33-35, 43 ГПК України суд доходить до висновку що вищевказаний договір купівлі-продажу № 18-2 від 10 березня 2009 року не можна визнати недійсним (нікчемним).

Щодо посилання відповідача на нікчемність угод з ПП «Еліт -Агро - Транс»суд зазначає, що правочини були укладені право і дієздатними юридичними особами, ні предмет цих правочинів, ні зміст прав та обов'язків їх сторін положенням чинного законодавства не суперечать.

Позивач та ПП «Еліт -Агро - Транс»являлися субєктами господарювання та були зареєстрованими в належному порядку як платники податків, що вбачається з акту перевірки . В ході судового розгляду перелічені обставини були визнані сторонами, суд не має підстав для сумнівів у добровільності визнання цих обставин сторонами та їх достовірності, а тому ці обставини окремо перед судом не доказуються.

Від ПП «Еліт -Агро - Транс»договори підписані повноважними особами, що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні. Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Частиною 2 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" зазначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості стосовно юридичної особи як прізвище, ім'я, по батькові та ідентифікаційні номери фізичних осіб - платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.

Матеріали справи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договорів дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Посилання відповідача щодо безпідставного отримання ТОВ «SINTON»за зазначеними договорами податкової вигоди суд не приймає до уваги, оскільки цей довід не знаходить свого підтвердження матеріалами справи. Так, сторонами не заперечується, а матеріалами справи підтверджено, що позивачем виконувались зобовязання по оплаті вартості товару за договорами, що підтверджено корінцями прибуткових касових ордерів ПП «Еліт Агро Транс». Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та ПП «Еліт Агро Транс»спільного інтересу щодо їх отримання останнім, наявності у ТОВ «SINTON»при укладанні договорів іншого наміру, ніж отримання відповідної сільгосппродукції, відповідачем до суду не надано.

Оцінивши наявні в матеріалах справи первинні документи складені на виконання правочинів, а також документи, що підтверджують подальший рух товару придбаного позивачем у ПП «Еліт Агро Транс»та підтверджують факт його подальшої реалізації, суд зазначає, що за формою та змістом вони відповідають вимогам, які чинним законодавством висуваються до первинних документів. Дефектів форми, змісту або походження зазначені первинні документи не мають, вимогам закону відповідають. За відсутності в цих документах недоліків, які згідно з ст. 215 Цивільного Кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили та доказовості, немає правових підстав для неврахування цих документів як доказів дійсності укладання та виконання угод.

Так, вимоги щодо документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначені Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-Х1У та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 24.05.95р. №1988 (зареєстровано в Мінюсті України 05.06.1995р. №168/704).

Відповідно до ст. 1 розділу І Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

У відповідності з п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно п. 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та звітність в Україні” первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції".

Таким чином, належно оформлені між продавцем та покупцем видаткові накладні були достатньою законною підставою для позивача відобразити в бухгалтерському та податковому обліку підприємства операції з придбання та реалізації товару.

Що стосується посилань відповідача щодо відсутності товарно-транспортної супроводжувальної документації суд вважає за необхідне зазначити таке.

Типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобілю, зокрема типова форма вантажно-транспортної накладної, затверджені спільним наказом Мінтрансу України, Мінстату України від 29.12.1995р. №488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля»(із змінами та доповненнями).

Спільний Наказ Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля 488/346, 29.12.1995 р., на який посилається відповідач в обґрунтування свого висновку про те, що застосування товарно-транспортних накладних форми 1-ТН є обовязком для всіх субєктів господарської діяльності станом на час виникнення спірних правовідносин та на час розгляду справи не зареєстровано в Міністерстві юстиції України, тому він не є нормативним документом та усі його норми не можуть вважатися обовязковими до застосування.

Крім того вказані Правила видані на виконання Програми заходів по забезпеченню збереження вантажів, захисту їх від крадіжок та безпеки пасажирів на транспорті, яка затверджена постановою КМУ від 05.01.1995 №710 і таким чином Міністерством транспорту перевищено свої повноваження у присвоєнні товарно-транспортній накладній статусу, якого вона не може мати у діючому законодавстві, що регулює сферу бухгалтерського обліку та оподаткування.

Суд звертає увагу на те, що положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено для особи, яка підпадає під діє цього закону, альтернативну поведінку, тобто встановлено диспозитивність у облікових відносинах.

Так, у відповідності до ч. 5 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підприємство самостійно визначає: облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку i способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності i технології обробки облікових даних; розробляє систему i форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності i контролю господарських операцій, визначає права працiвникiв на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту i технологiю обробки облікової інформації, додаткову систему рахункiв i регiстрiв аналiтичного облiку; може видаляти на окремий баланс фiлiї, представництва, вiддiлення та iншi вiдокремленi пiдроздiли, які зобовязані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звiтностi підприємства».

Суд дійшов висновку, що для позивача як продавця, що не здійснює транспортування, товарно-транспортна накладна у випадку її оформлення мала б лише статус документу, що супроводжував в подальшому вантаж покупця, а не статус документу, за яким підприємство повинно було б будувати свій бухгалтерський облік в частині відпуску ТМЦ.

Факт передання товару було засвідчено оформленням наявних видаткових накладних. Зазначені видаткові накладні, що залучені до матеріалів справи, повністю відповідають вимогам до первинних документів, які предявляються п.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України №88 від 24.05.1995р.

Таким чином, надані позивачем докази спростовують висновки відповідача про відсутність фактичного відвантаження позивачем на користь контрагентів товару.

Позивач надав документальне обґрунтування фактичного здійснення операції по придбанню продукції у контрагента ПП «Еліт Агро Транс»а саме:, видаткові накладні, податкові накладні що підписані сторонами та оформлені належним чином, квітанціями про прийняття товару в зберігання на ЗАТ «Великобурлуцьке ХПП»та ЗАТ «Куп'янський ХПП», квитанціями про прийняття у переробку давальницької сировини від ВАТ «Сумський завод продтоварів», що підтверджують факт знаходження та оприбуткування товару в місці поставки, а також документи первинні бухгалтерські документи (договори, видаткові накладні, вантажно-митні декларації), що підтверджують факт відвантаження товару та отримання товару третіми особами, тобто свідчить про використання цього товару в господарській діяльності.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 цієї статті є нікчемним. Тому відповідно до частини 2 статті 215 того самого Кодексу визнання його судом недійсним не вимагається. Відповідно до частини 1 статті 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Суд зазначає, що укладені позивачем договори не містили обовязку ТОВ «SINTON»щодо організації транспортування товару, проведення розвантажувально-навантажувальних, фасувальних, підйомних робіт, проте передбачали обовязок контрагентів щодо надання товару у розпорядження позивача у місці поставки.

Судом не встановлено невідповідності вищезазначених первинних бухгалтерських документів фактичним обставинам. Відповідачем не надано доказів, що наведені в накладних відомості не відповідають дійсності.

Як свідчать матеріали справи факт відвантаження товару, проведення розрахунків, надходження товару в місце поставки підтверджується договорами, видатковими, податковими накладними, платіжними дорученнями, реєстрами оприбуткування товару, зауважень щодо оформлення первинних документів в акті перевірки не зазначено та в судовому засіданні не встановлено.

Як свідчать матеріали справи факт реалізації товару підтверджується договорами, видатковими, податковими накладними, зауважень щодо оформлення первинних документів в акті перевірки не зазначено та в судовому засіданні не встановлено.

Таким чином спростовуються висновки викладені в акті перевірки, щодо нікчемності правочинів укладених ТОВ «SINTON»та ПП «Еліт Агро Транс».

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд вважає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції , за загальним правилом не впливають на права та обовязки іншого платника податків..

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Чинне законодавство не покладає на підприємство відповідальності за дії своїх контрагентів, отже ТОВ «SINTON»не зобов'язано контролювати або перевіряти чи знаходяться його контрагенти за юридичною адресою, та не несе відповідальності за їх дії. Якщо постачальник не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або не знаходиться по своїй юридичній адресі, то це тягне відповідальність та негативні наслідки тільки для нього.

Твердження відповідача про порушення суд не бере до уваги з огляду на наступне

Статтею 1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" із змінами та доповненнями, передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.

Документи, підтверджуючі готівкові розрахунки (корінці прибуткових касових ордерів) були надані позивачем контролюючому органу під час перевірки. Цей факт не заперечувався відповідачем ні під час перевірки ні під час судового засідання, та вказаний у акті № 2158/23-03-05/32440036 від 25.08.2010 року.

Фінансові санкції, передбачені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки»за своєю правовою природою є адміністративно-господарськими санкціями, на застосування яких поширюються строки, визначені ст. 250 Господарського кодексу України, у редакції, яка була чинною на час виявлення правопорушень і застосування фінансових санкцій.

Так, відповідно до ст. 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як свідчать обставини справи, порушення позивачем правил обігу готівки (а саме проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів) мали місце у січні та березні 2009 року, тоді як податковим органом виявлене порушення 25 серпня 2010р., а санкції застосовані 26 листопада 2010р., тобто поза межами річного строку з дня вчинення порушення.

Доводи податкового органу про те, що на спірні правовідносини не поширюється Господарський кодекс України, суд вважає помилковими, з огляду на наступне.

Як визначено в п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.95р. №436/95 /надалі Указу/ , у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів (абз.6 ст.1 Указу).

Таким чином, з системного аналізу наведених норм випливає, що штрафи, визначені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»є нічим іншим, як адміністративно-господарською санкцією (адміністративно-господарським штрафом), так як вони застосовуються до суб'єктів господарювання за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, в даному випадку, правил та норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, і стягуються в дохід бюджету.

Абзацем 6 ст.1 Указу передбачено також відповідальність шляхом застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку про відсутність законних підстав у податкового органу щодо прийняття рішення , прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26.11.2010р. № 0001442303/0 у сумі 2350752,00 грн.

Відповідно до ст. 11 Закон України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до ст. 11-1 Закон України «Про державну податкову службу в Україні»плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення. З акту перевірки встановлено, що перевірка проведена на підставі направлень від 30.06.2010 року № 372, від 28.07.2010 року № 435 виданого Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Харкова, позивача проінформовано про проведення планової виїзної перевірки належним чином, працівники відповідача були допущені до проведення перевірки.

Окрім того, суд бере до уваги, що правовідносини з приводу оформлення результатів проведених податковими органами документальних перевірок деталізовані також приписами Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 327, в якому зазначено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Суд наголошує, що в силу ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дослідивши наявні у справі документи, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, позаяк проводив документальну планову виїзну перевірку з питання дотримання вимог податкового законодавства, тобто здійснював покладену Законом України "Про державну податкову службу в Україні" владну управлінську функцію контролю за повнотою та правильністю справляння платниками податків податкових зобов'язань, діяв на підставі наказу на проведення перевірки, котрий не оскаржувався, тобто є чинним, працівники відповідача були допущені до проведення спірної перевірки.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши обґрунтованість доводів позивача наявними у справі доказами, суд відзначає, що діяльність відповідача у спірних правовідносинах, яка полягала у вчиненні дій по складанню акту перевірки цілком відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем проведено виїзну планову перевірку в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом України «Про державну податкову службу в Україні»та його дії не підлягають визнанню неправомірними.

З огляду на наведене позовні вимоги про визнання неправомірними дій відповідача щодо прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26 листопада 2010 року № 0001442303/0 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "SINTON" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про визнання протиправними дій та скасування рішення про застосування штрафних санкцій - задовольнити частково. В частині вимог позивача щодо визнання неправомірними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкові щодо прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001442303/0 від 26.11.2010 року - відмовити в задоволенні.

В частині вимог позивача щодо скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001442303/0 від 26.11.2010 року - задовольнити.

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 06.06.2011 року.

Головуючий Суддя - Шляхова О.М.

Суддя- Сагайдак В.В.

Суддя- Мар"єнко Л.М.