Постанова № 16197605, 07.06.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2011 року Справа № 2а/0370/1439/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю представника позивача Полікарчика О.Т.,

представника відповідача Гаврилюка В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Студена» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Студена» (далі позивач, ПП «Студена») звернулося з позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції (далі відповідач, Луцька ОДПІ) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 16 грудня 2010 року №0001492302/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (ПДВ) у розмірі 20540,00 грн., та від 11 січня 2011 року №0000162302/1, яким підприємству визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням (штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 29341,03 грн. (в тому числі, за основним платежем 19560,69 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 9780,34 грн.).

В обґрунтування позовних вимог товариство посилається на хибність висновків, викладених у акті перевірки від 07.12.2010 року №9075/23-3/36064357 з питань правових відносин з постачальниками 1 ланки СП «Неріс», які вплинули на бюджетне відшкодування по декларації за листопад 2009 року, вважає, що позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту та заявлено до бюджетного відшкодування суми коштів, сплачених внаслідок придбання товарів у даного контрагента.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, наведені у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач у письмових запереченнях на адміністративний позов вимог позивача не визнав, посилаючись на правомірність висновків податкового органу, зроблених при проведенні перевірки, вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог чинного законодавства, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з мотивів, викладених в письмових запереченнях проти позову, та просив відмовити у задоволенні позовних вимог ПП «Студена».

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю, враховуючи наступне.

За результатами документальної невиїзної перевірки ПП «Студена» з питань правових відносин з постачальниками 1 ланки СП «Неріс», які вплинули на бюджетне відшкодування по декларації за листопад 2009 року, Луцькою ОДПІ складено акт від 07.12.2010 року №9075/23-3/36064357.

Вищевказаним актом встановлено, що позивачем до бюджетного відшкодування за листопад 2009 року включено частину залишку від'ємного значення, фактично сплачену отримувачем товарів (послуг) у жовтні 2009 року по одному із основних постачальників СП «Неріс». На запит, який був надісланий на адресу СП «Неріс» про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань правових відносин із ПП «Студена», отримано відповідь, що СП «Неріс» є посередником, а всі копії документів по своїх постачальниках надати не може у звязку з вилученням оригіналів згідно копії протоколу обшуку УБОЗ УМВС України в Рівненській області від 11.03.2009 року. Луцька ОДПІ вказує, що станом на 07.12.2010 року матеріалами перевірки неможливо підтвердити суму, що підлягає поверненню платнику податку у звязку з надмірною сплатою ПДВ, і у висновку даного акту податковий орган вказує на порушення позивачем вимог п.1.8 ст.1, абз. «а» п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого товариству не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника в банку за листопад 2009 року в сумі 20540,00 грн. по постачальнику 1 ланки СП «Неріс» (а.с.41-43).

На підставі акту перевірки Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 16.12.2010 року №0001492302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 20540,0 грн. (а.с.44).

Позивач оскаржував в порядку апеляційного узгодження вищевказане податкове повідомлення-рішення та за наслідками розгляду його скарг Луцькою ОДПІ податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 20540,00 грн. залишено без змін, та прийняте нове податкове повідомлення-рішення від 11.01.2011 року №0000162302/1 про визначення суми податкового зобовязання (з урахуванням (штрафних (фінансових) санкцій з ПДВ у розмірі 29341,03 грн. (в тому числі, за основним платежем 19560,69 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 9780,34 грн.) з огляду на те, що перевіркою було встановлено факт завищення суми бюджетного відшкодування на 40100,69 грн. Оскільки на підставі акту перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування на частину залишку невідшкодованої платнику суми ПДВ в розмірі 20540,00 грн., тому податковий орган дійшов висновку про донарахування ПДВ в сумі 19560,69 грн. із застосуванням штрафної (фінансової) санкції в сумі 9780,34 грн. (а.с.45-60).

Як вбачається з акту перевірки, висновок Луцької ОДПІ про неправомірне включення позивачем до податкового кредиту жовтня 2009 року суми коштів, сплачених по операціях з придбання товарів у СП «Неріс», який є постачальником 1 ланки, базується на тому, що останнє не може надати документи по своїх постачальниках у звязку з їх вилученням згідно протоколу обшуку.

Враховуючи відсутність надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету та обставини, встановлені в ході дослідження постачальників, Луцька ОДПІ вважає, що позивач не має права на бюджетне відшкодування заявленої суми ПДВ на розрахунковий рахунок платника в банку за листопад 2009 року в сумі 20540,00 грн. по постачальнику 1 ланки СП «Неріс» та відповідно повинно сплатити до бюджету вже відшкодовану суму ПДВ в розмірі 19560,69 грн., а також штрафні санкції в сумі 9780,34 грн.

Однак, суд не погоджується з таким висновком податкового органу із врахуванням наступного.

Судом встановлено, що позивачем 12 серпня 2009 року укладено із СП «Неріс» договір поставки, предметом якого є поставка товару сільгосппродукції (ягодів, грибів, горіхів тощо). На виконання даного договору ПП «Студена» придбало в жовтні 2009 року у СП «Неріс» ягоди та крупи загальною вартістю 240737,28 грн., в тому числі ПДВ 40122,88 грн. Факт придбання товару та проведення розрахунків за нього підтверджується податковими та видатковими накладними, платіжним дорученням (а.с.81-88).

У податковій декларації з ПДВ за листопад 2009 року до рядка 3 «Розрахунку суми бюджетного відшкодування» позивачем включено ПДВ в сумі 40100,69 грн., що було сплачене СП «Неріс» у ціні придбаного товару у жовтні 2009 року.

Згідно п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 та підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити:

-назву документа (форми);

-дату і місце складання;

-назву підприємства, від імені якого складено документ;

-зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

-посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і

-правильність її оформлення;

-особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно вищезазначених вимог податкові накладні, виписані СП «Неріс», повністю відповідають вимогам законодавства, оскільки містять усі вищевказані реквізити.

З урахуванням вищезазначених положень чинного законодавства суд вважає, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені в ціні товару, придбаного у СП «Неріс» у жовтні 2009 року.

Згідно п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

На цій підставі та у звязку проведеною оплатою продавцеві за придбаний товар позивачем правомірно у декларації з ПДВ за листопад 2009 року заявлено до бюджетного відшкодування 40100,69 грн.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про відсутність правових підстав для бюджетного відшкодування сум ПДВ у звязку з тим, що постачальник 1 ланки СП «Неріс» не може надати первинні документи по своїх постачальниках продукції, оскільки чинне законодавство не ставить у залежність право платника податку на включення до податкового кредиту та бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, фактично сплачених в ціні придбання товарів, на підставі податкової накладної, від дотримання контрагентами правил господарської діяльності.

Крім того, суд враховує і той факт, що Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить у залежність право платника податку на відшкодування відємного значення сум ПДВ від отримання відповідей на запити щодо сплати ПДВ контрагентами по ланцюгу до виробника.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що встановлені під час розгляду справи обставини, які підтверджені належними доказами, спростовують висновки Луцької ОДПІ, констатовані в акті перевірки від 07.12.2010 року №9075/23-3/36064357, а тому податкові повідомлення-рішення від 16 грудня 2010 року №0001492302/0 та від 11 січня 2011 року №0000162302/1, підлягають скасуванню як протиправні.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що на користь позивача слід стягнути з Державного бюджету України судовий збір в загальній сумі 3,40 грн., сплачений підприємством згідно квитанції №1914_21.1 від 06.05.2011 року

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про податок на додану вартість», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 16 грудня 2010 року №0001492302/0 та від 11 січня 2011 року №0000162302/1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Студена» судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 10 червня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій