Ухвала суду № 16186080, 16.05.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11553/10/6/0170

16.05.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЄланської О.Е.,

суддів Горошко Н.П. , Санакоєвої М.А. секретар судового засіданняПлисенко Ф.Ю.

за участю сторін:

представник позивача - Державного підприємства рудникової геології, промислових геологорозвідувальних робіт і технічного буріння "Укрчорметгеологія" - ОСОБА_2, довіреність № 5/635 від 03.09.2010 року;

представник відповідача - Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим у судове засідання не з'явився, проте до початку розгляду справу надав на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А.) від 15.11.10 року у справі №2а-11553/10/6/0170

за позовом Державного підприємства рудникової геології, промислових геологорозвідувальних робіт і технічного буріння "Укрчорметгеологія" (вул. Феодосійське шосе, 32, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98309)

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим (вул. Борзенко 40, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

про визнання протиправними вимог відповідача про застосування до позивача штрафних санкцій.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство рудникової геології, промислових геологорозвідувальних робіт і технічного буріння “Укрчорметгеологія” звернулося до суду із адміністративним позовом до ДПІ в м. Керчі та просить вимоги відповідача до позивача про застосування 50% штрафних санкцій за несвоєчасно сплачені податкові зобовязання ПДВ за червень-липень 2009 року визнати протиправними.

У ході розгляду справи у суді першої інстанції позивач уточнив позовні вимоги та просив вимогиДПІ у м. Керчі до Державного підприємства рудникової геології, промислових геологорозвідувальних робіт і технічного буріння “Укрчорметгеологія” про застосування 50% штрафних санкцій за несвоєчасно сплачені податкові зобовязання з ПДВ за червень-липень 2009 року за податковими повідомленнями-рішеннями №0000821502\0 від 08.04.2009 року, №0000821502\1 від 06.05.2009 року, №0000821502\2 від 22.06.2010 року, №0000821502\3 від 26.08.2010 року на суму 12140,50грн. визнати протиправними та скасувати.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.11.2010 року адміністративний позов Державного підприємства рудникової геології, промислових геологорозвідувальних робіт і технічного буріння "Укрчорметгеологія" до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим про визнання протиправними вимог відповідача про застосування до позивача штрафних санкцій - задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим № 0002521502/0 від 23.11.2009 року, № 0002521502/1 від 18.12.2009 року, № 0002521502/2 від 11.03.2010 року, № 0002521502/3 від 18.05.2010 року. Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідача звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.11.2010 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

У судове засідання 16.05.2011 року представник відповідача не з'явився, проте до початку розгляду справу надав на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши заперечення на апеляційну скаргу представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 01.04.2010 року головним державним податковим інспектором відділу адміністрування ПДВ ДПІ в м. Керчі була проведена невиїзна документальна перевірка Державного підприємства рудникової геології, промислових геологорозвідувальних робіт і технічного буріння “Укрчорметгеологія” з питань своєчасної сплати узгодженого податкового зобовязання суми податку на додану вартість декларації з ПДВ за червень, липень 2009 року. За наслідками якої був складений акт № 454\15-2\00193737 від 01.04.2010 року, в якому встановлено порушення позивачем п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: несвоєчасна сплата податкового зобовязання з податку на додану вартість за період за червень-липень 2009 року.

08.04.2010 року на підставі зазначеного акту перевірки ДПІ в м. Керчі АР Крим було прийнято податкове повідомлення рішення № 0000821502/0, в якому позивач, на підставі п.п.17.1.7 п.17.1.ст.17 Закону України «Про порядокпогашеннязобовязань платниківподатків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку більше 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 37707,00 грн., зобовязаний сплатити штраф у розмірі 50% в сумі 18853,50 грн.

Не погодившись із прийнятим і повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його у порядку апеляційного оскарження та звернувся до контролюючого органу про скасування зазначеного рішення.

06.05.2010 року рішенням ДПІ в м. Керчі АРК за №10374\10\25-0 керуючись п.п.1 п.9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби (затвердженого наказом ДПА України від 11.12.1996 року № 29 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.12.1996 року за №723\1748, із змінами та доповненнями) ДПІ у м. Керчі залишила без змін податкове повідомлення-рішення №0000821502\0 від 08.04.10 року, а скаргу ДП "Укрчорметгеологія"без задоволення. У звязку з чим, ДПІ в м. Керчі АРК було прийнято податкове повідомлення рішення №0000821502\1 від 06.05.10 року.

14.06.2010 року рішенням ДПА в АР Крим за №1308\10\25-023, керуючись п.п.1 п.9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, ДПА в АР Крим залишила без змін податкові повідомлення-рішення №0000821502\0 від 08.04.10 року, № 0000821502\1 від 06.05.10 року, аскаргу ДП "Укрчорметгеологія" без задоволення. У звязку з чим ДПІ в м. Керчі АРК було прийнято податкове повідомлення рішення №0000821502\2 від 22.06.10 року.

21.08.2010 року рішенням ДПА України за №8396\6\25-0215, керуючись п.п.1 п.9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, ДПА України залишила без змін податкові повідомлення-рішення №0000821502\0 від 08.04.10 року, №0000821502\1 від 06.05.10 року, №0000821502\2 від 22.06.10 року, а скаргу ДП "Укрчорметгеологія" без задоволення. У звязку з чим ДПІ в м.Керчі АР Крим прийняла податкове повідомлення рішення №0000821502\3 від 26.08.10 року.

Отже, судом першої інстанції встановлено, що позивачем в порядку, передбаченому чинним законодавством України, були узгоджені суми податкових зобовязань з ПДВ за червень-липень 2009 року шляхом подання податкових декларацій № 24373 від 17.07.2009 року та № 29608 від 18.08.2009 року, згідно з якими він мав сплатити суми ПДВ за червень 2009 року у розмірі 15281,00 грн. до 30.07.2009 року, за липень 2009 року - 22426,00 грн. до 30.08.2009 року.

Відповідно до копії платіжних доручень № 522 від 17.07.2009 року на суму 6400,00 грн., в графі «призначення платежу» вказано: «передплата ПДВ за червень 2009 року»; №550 від 21.07.2009 року на суму 1200,00 грн. за призначенням платежу: «ПДВ за червень 2009 року»перерахований повністю по строку 30.07.2009 року та № 569 від 27.07.2009 року на суму 2000,00 грн. за призначенням платежу: «передплата ПДВ за липень 2009 року»; № 610 від 04.08.2009 року на суму 1000,00 грн. за призначенням платежу: «передплата ПДВ за липень 2009 року»; №625 від 12.08.2009 року на суму 100,00 грн. за призначенням платежу: «передплата ПДВ за липень 2009 року»; №628 від 14.08.2009 року на суму 5000,00 грн.,за призначенням платежу: «передплата ПДВ за липень 2009 року»перерахований повністю по строку 30.08.2009 року. На зазначених платіжних дорученнях євідмітка банку про проведення платежів в дні їх оформлення. Таким чином, несвоєчасно сплачені податкові зобовязання за ПДВ за липень 2009 року складають 13426,00 грн., з урахуванням викладеного, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про сплату податкових зобовязань позивачем з ПДВ за червень 2009 року у повному обсязі і строки, встановлені законом.

З матеріалів справи вбачається, вбачається порушення граничних строків зі сплати ПДВ за липень 2009 року за винятком сплачених 9000,00 грн. у строк, встановлений п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме порушення граничних строків зі сплати ПДВ у розмірі 13426,00грн. (22426,00 грн. 9000,00 грн. =13426,00 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач при визначенні суми штрафних санкцій виходив з того, що розмір заборгованості зі сплати самостійно узгодженого податкового зобовязання зі сплати ПДВ за червень-липень 2009 року складає 37707,00грн. (15281,00 + 22426,00 грн.), а розмір нарахованих штрафних санкцій складає 50% від простроченої суми податкових зобовязань.

Таким чином, відповідач вважає, що узгоджені суми по деклараціям за червень-липень 2009 року,були погашені фактично з затримкою в строки та розмірах, встановлені в акті невиїзної документальної перевірки з питання своєчасної сплати узгодженого податкового зобовязання по податку на додану вартість Державного підприємства рудникової геології, промислових робіт і технічного буріння “Укрчорметгеологія” від 01.04.2010 року за № 454\15-2\00193737.

З цієї причини, відповідач зробив висновок, що позивачем по справі порушено вимоги п.п. 5.3.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” №2181 від 21.12.00 року і на підставі п.п.17.1.7 ст. 17 цього Закону застосував до позивача штрафні санкції за несплату узгодженої суми податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених законом.

Отже, судом першої інстанції встановлено, що висновки про порушення граничних строків та розрахунок штрафних санкцій зроблено відповідачем на підставі виключно даних особового рахунку позивача, який ведеться в автоматичному режимі.

Державна податкова інспекція у м. Керчі АРК вказує на те, що Державне підприємство “Укрчорметгеологія” з листопада 2008 року є постійним боржником по платежах до бюджету. Згідно п.8.1 ст. 8 Закону України №2181 підприємство знаходиться в податковій заставі.

Відповідно до письмових заперечень відповідача, він на підставі п 7.7 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” №2181-Ш від 21.12.2000 року здійснював погашення податкового боргу в порядку календарної черговості його виникнення, не звертаючи уваги на призначення платежу, вказане позивачем у платіжних дорученням при сплаті поточних зобовязань, що і призвело до нарахування спірних штрафних санкцій.

Отже, відповідно до пункту 30.1 статті 30 розділу IV Закону України “Про платіжні системи і переклад грошей в Україні” №2346-III від 05.04.2001 року (із внесеними змінами і доповненнями) переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми перекладу на рахунок одержувача.

Відповідно до ст. 13 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” посадові особи органів державної податкової служби зобовязані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права. Серед прав органів державної податкової служби, передбачених ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” немає права на самостійне без згоди на те платника податків або відповідного рішення суду визначення призначення платежу або зарахування платежу не за призначенням, зазначеним у платіжному документі. Орган державної податкової служби має право лише вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що відповідачдіяв із значним перевищенням повноважень, передбачених Конституцією України та Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, оскільки не вправі був самостійно, без узгодження з платником податків або відповідного рішення суду, визначати призначення платежу та перераховувати платежі за поточними зобовязаннями на погашення податкового боргу, що виник раніше. Оскільки платник податків є власником своїх коштів, тобто має право вільно, на свій розсуд, володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном, у тому числі і визначати призначення платежів, то застосування п.17.1.7 п.17.1 ст.7 Закону України “По порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.00 року №2181є безпідставним. Нарахування таких штрафних санкцій в автоматичному режимі чинним податковим законодавством не передбачено.

Крім того, відповідно до п.. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування” визначає, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно доч. 4 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” обовязок юридичноїі фізичної особи по сплаті податків і зборів (обовязкових платежів) припиняється у звязку зі сплатою податку, збору (обовязкового платежу).

Ст. 1 Закону України № 2181-Ш від 21.12.2000 року також визначає, що обовязок погашати податковий борг покладено на платника податків.

Таким чином, доказом самостійної сплати податкового боргу платником податку може бути лише його документи (в т.ч. платіжні доручення) з відповідним призначенням платежу.

Самостійне ж розпорядження ДПІ коштами платника і направлення їх на погашення податкового боргу, всупереч визначеному платником призначення платежу, є недопустимим.

Згідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” №2181 від 21.12.00 року податкове зобов'язання платника податків,нараховане контролюючим органом відповіднодопунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим удень отримання платником податківподаткового повідомлення,завиняткомвипадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Крім того, серед прав органів державної податкової служби, передбачених ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” немає права самостійно, без згоди на те платника податків або відповідного рішення суду, визначати призначення платежу. Орган державної податкової служби має право лише вимагати від платника податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства, а також стягувати в судовому порядку суми податкового боргу, штрафу, пені.

Відповідно до п.п. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або погашення податкового боргу платника податку є будь-які власні грошові кошти, в тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна тощо.

Активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу (п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 даного Закону).

Крім того, п. 11 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” наділяє органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України, але не наділяє їх правом самостійно розпоряджатись коштами платника податків на свій розсуд.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Для органів державної податкової служби таким доказом є акт перевірки, у якому факти виявлених порушень повинні викладатися чітко, об'єктивно та в повній мірі. Лише за умови дотримання контролюючим органом зазначених вимог щодо фіксування фактів виявлених порушень є підставою для прийняття відповідних рішень про донарахування податкових зобовязань, акт перевірки є основним джерелом фіксації та закріплення доказів правопорушення.

Доказів правомірності і законності дій відповідача при проведенні перевірки та при зміні призначення платежів позивача, а також обґрунтованості спірних податкових повідомлень-рішень, відповідачем суду не надано.

Суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що наданий відповідачем в акті перевіркиза №454\15-2\00193737 від 01.04.2010 рокурозрахунок затримки сплатипозивачем узгодженого ним податкового зобовязання з ПДВза червень-липень 2009 року не можна визнати обґрунтованим, зробленим з додержанням зазначених вище положень чинного законодавства, з урахуванням викладеного й були задоволенні адміністративні позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень Джанкойської обєднаної державної податкової інспекціїв АР Крим №0000821502\0 від 08.04.10 року, №1308\10\25-023від 14.06.2010 року,№0000821502\2 від 22.06.10 року, №0000821502\3 від 26.08.10 року, прийнятих за результатами проведеної відповідачем невиїзної документальної перевірки позивача з питання своєчасності сплати податку на додану вартість за червень-липень 2009 року.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Однак судова колегія звертає увагу суду першої інстанції на необхідність на підставі ст. 169 КАС України виправити допущену у резолютивної частини постанови описку, оскільки помилкове вказано про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі №0002521502/0 від 23.11.2009 року, №0002521502/1 від 18.12.2009 року, №0002521502/2 від 11.03.2010 року, №0002521502/3 від 18.05.2010 року, в той же час як позивач зазначав і в тесті постанови вказані податкові повідомлення №0000821502\0 від 08.04.10 року, №1308\10\25-023від 14.06.2010 року, №0000821502\2 від 22.06.10 року, №0000821502\3 від 26.08.10 року.

Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А.) від 15.11.10 року у справі №2а-11553/10/6/0170, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А.) від 15.11.10 року у справі №2а-11553/10/6/0170, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 травня 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.Е.Єланська

Судді підпис Н.П.Горошко підпис М.А.Санакоєва З оригіналом згідно

Суддя О.Е.Єланська