Ухвала суду № 16185209, 19.05.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2011 р.Справа № 2-а-327/10/1570 Категорія:8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е.В. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача Косцової І.П.

суддів Турецької І.О.

Стас Л.В.

за участю секретаря - Алексєєвої Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2010 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Спільне підприємство Рисоіл Термінал»до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Іллічівську від 30.12.2009 року № 0000092200/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 3 004 293 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем неправомірно застосовані норми закону, повязані з оподаткуванням доходу нерезидента.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2010 року позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що протягом листопада-грудня 2009 року посадовими особами ДПІ у м. Іллічівську проведено планову виїзну перевірку ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2009 року, про що складений Акт №408/23-50/31786337 від 25.12.2009 року.

В зазначеному Акті перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало у несплаті до бюджету податку на доход нерезидента у сумі 1001431грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000092200/0 від 30.12.2009 року про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 3004 293 грн. (1001431 грн. за основним платежем, 2002862 грн. - штрафна (фінансова) санкція).

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та компанією «Risoil S.A.», Швейцарія, 31.10.2007 року укладено договори про залік зустрічних вимог на суму 950 248,35 дол. США та на суму 371 722,60 дол. США .

На думку відповідача, залік зустрічних вимог є формою виплати нерезидентом доходів у вигляді орендної плати, що зараховується в рахунок зустрічних однорідних вимог, а тому позивачем були порушені вимоги п.13.2 ст.13 Закону України №334/94-ВР, який не перерахував до бюджету податок на доход нерезидента в сумі 1 001 431грн.

Статтею 1 Закону України «Про систему оподаткування»визначено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Відповідно до ст.19 вказаного Закону якщо міжнародним договором України ратифікованим Верховною Радою України встановлено інші правила, ніж ті, що їх містять закони України про оподаткування, то застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно ст. 14 Закону України «Про міжнародні договори України» державні органі, до компетенції яких входить питання, що регулюється міжнародними договорами України, забезпечують виконання цих договорів.

Спірні правовідносини в даній справі регулюються Законом України №334/94-ВР, а також «Конвенцією між Урядом України і Швейцарською Федеративною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал»від 30.10.2000 року, яка набула чинності 26.02.2002 року (далі Конвенція).

Стаття 13 Закону України №334/94-ВР регулює питання оподаткування нерезидентів.

Відповідно до п.13.1 цієї статті будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнах) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентами із джерелом їх походження з України, слід розуміти також лізингову (орендну) плату, що сплачується (нараховується) резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця (орендодавця).

Згідно п.13.2 ст.13 Закону України №334/94-ВР резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента, або уповноваженої ним особи будь яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), зобовязані утримувати податок з таких доходів, зазначених у п.13.1 цієї статті, за ставкою 15% від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Статтею 6 (п.1) Конвенції визначено, що доходи, що одержуються резидентом Договірної Держави від нерухомого майна, яке знаходиться в другій Договірній Державі, можуть оподатковуватися у цій другій Державі. В п.3 ст.6 зазначено, що положення п.1 будуть застосовуватись до доходів, що одержуються від прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якій іншій формі нерухомого майна. Стаття 23 Конвенції регулює порядок усунення подвійного оподаткування у Швейцарії та в Україні.

Постановою Кабінету Міністрів України № 470 від 06.05.2001 року затверджений Порядок звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування (далі Порядок), в п.4 якого зазначено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження в Україні є подання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Як встановлено судом першої інстанції, податкове резиденство компанії S.A.»підтверджено довідкою від 08.03.2007 року, яка видана Податковим управлінням Відділу юридичних осіб Республіки та Кантон Женеви, якою засвідчено, що компанія S.A.»має головний офіс у Женеві та зареєстрована в цілях оподаткування під номером 060.747.007.

Відповідно до п.7 Порядку особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобовязана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження в Україні подавати органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у терміни та за формою, встановленими ДПА.

Наказом ДПА України №28 від 16.01.1998 року затверджений Порядок надання звітів про утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів, у пп..2.2 п.2 якого щодо порядку заповнення звіту визначено, що у колонці 4 «ставка податку (%) за законом»визначені ставки податку на доходи нерезидентів відповідно до статті 13 Закону. Якщо особа, що виплачує доходи, безпосередньо застосовує норми міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, яким передбачені інші ставки, відповідно до процедури, передбаченої Постановою, то в колонці 5 «ставка податку (%) за міжнародним договором»проставляється ставка податку, передбачена міжнародним договором (у тому числі нуль, якщо міжнародним договором передбачено звільнення від оподаткування).

Колегія суддів цілком погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог п.13.2 ст.13 Закону України №334/94-ВР та нарахування податку на доход нерезидента, оскільки в матеріалах справи наявні достатньо доказів, які підтверджують факт сплати компанією SA.»(нерезидентом) податку з доходу, отриманого за договорами оренди з ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ».

В свою чергу, відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності встановлена ст. 17 Закону України №2181.

Підпунктом 17.1.1 п.17.1 цієї статті встановлено, що платник податків, який не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

При викладених вище обставинах, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ДПІ у м. Іллічівську безпідставно та неправомірно визначив позивачеві податкове зобовязання з податку на прибуток та нарахував штрафні санкції.

Таким чином, судом першої інстанції правильно дана правова оцінка обставин по справі, правильно застосовані норми матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, ст. 196, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2010 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Спільне підприємство Рисоіл Термінал»до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

Л.В.Стас.