Ухвала суду № 16184191, 24.05.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/167/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Ткаченко О.Є.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" травня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГрищенко Т.М.,

суддівЛічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Загродському В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2011 р. у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові до Публічного акціонерного товариства "Ритм" про стягнення сум податку, що використані не за цільовим призначенням, -

встановив:

В січні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення сум податку, що використані не за цільовим призначенням.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2011 р. в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлено з порушенням норм права та постановити нове про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін з таких підстав.

Судом встановлено, що ПАТ «Ритм»(ідентифікаційний код-05507152) зареєстроване Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 30.12.1994 року та як платник податків знаходиться на податковому обліку в ДПІ у м. Чернігові з 29.06.1999 року за № 6951, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 00 № 582788 та довідкою про взяття на облік платника податків від 11.05.2010 року.

ПАТ «Ритм»є переробним підприємством, яке у своїй діяльності керується нормами пункту 11.21 статі 11 Закону України «Про податок на додану вартість»та Порядку обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 року № 152 «Про реалізацію пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

ДПІ у м. Чернігові проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку обліку та використання ПАТ «Ритм»коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молока та м'яса в живій вазі по податковій декларації з ПДВ за жовтень 2010 року (№ 9005337264 від 19.11.2010 року), за результатами якої складено акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість від 16.12.2010 року № 2074/15-243.

Згідно пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 р. № 152 «Про реалізацію пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»затверджено

Порядок нарахування, виплати і використання дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі (далі - Порядок № 152), який визначає механізм нарахування, виплати і використання переробними підприємствами всіх форм власності, які мають власні або орендовані переробні потужності, дотацій сільськогосподарським товаровиробникам незалежно від форми власності і господарювання, включаючи ведення особистого селянського господарства (далі - товаровиробники), за поставлені ними починаючи з 31 грудня 2009 року таким підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі.

Пунктом 9 Порядку № 152 передбачено, що контроль за правильністю визначення сум податку на додану вартість та їх зарахуванням за платіжними дорученнями на не бюджетні рахунки здійснюють органи державної податкової служби.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 152 перерахування товаровиробникам коштів за поставлені ними молоко і м'ясо в живій вазі здійснюється за платіжними дорученнями з поточного рахунка переробного підприємства, а дотацій - з його не бюджетного рахунка на окремі рахунки товаровиробників (крім тих, що ведуть особисте селянське господарство), які вони повинні відкрити в обслуговуючих банках протягом одного звітного періоду та реквізити яких повинні офіційно повідомити переробним підприємствам.

Згідно із пунктом 4 Порядку № 152 сума податку на додану вартість, що підлягає зарахуванню на не бюджетний рахунок, відкритий переробному підприємству в територіальному органі Державного казначейства (далі - не бюджетний рахунок), визначається щомісяця відповідно до декларації з податку на додану вартість (переробного підприємства). Перераховані товаровиробникам з поточних рахунків переробних підприємств без зарахування на не бюджетні рахунки суми податку на додану вартість, що розраховуються такими підприємствами за декларацією з податку на додану вартість (переробного підприємства), а також суми податку на додану вартість, не зараховані на не бюджетні рахунки та виплату яких здійснено з не бюджетних рахунків з порушенням вимог цього Порядку, зокрема з порушенням строків, установлених законодавством для сплати податку на додану вартість, вважаються такими, що використовуються не за призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету, що не звільняє переробні підприємства від виплати дотацій у відповідних сумах.

Відповідно до пункт 5 Порядку № 152 переробні підприємства за результатами діяльності за кожний звітний (податковий) період ведуть окремий податковий і бухгалтерський облік операцій з поставки готової продукції. За результатами зазначеного обліку переробні підприємства визначають відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, які виникають у зв'язку з переробкою та поставкою готової продукції, і складають декларацію з податку на додану вартість (переробного підприємства), яка разом з декларацією щодо іншої діяльності подається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації переробного підприємства як платника податку на додану вартість у порядку і в строки, встановлені зазначеним Законом, з урахуванням вимог нормативно-правових актів ДПА. Визначена до сплати за декларацією з податку на додану вартість (переробного підприємства) сума податку на додану вартість зараховується переробним підприємством на не бюджетний рахунок у строки, встановлені для сплати податку на додану вартість. Переробне підприємство не пізніше останнього календарного дня місяця, що настає за звітним (податковим) періодом, подає за кожний звітний (податковий) період для підтвердження сплати сум податку на додану вартість реєстр платіжних доручень на фактично зараховані на не бюджетний рахунок кошти і виписку територіального органу Державного казначейства з такого рахунка. Сума податку на додану вартість, щодо якої переробне підприємство не подало органу державної податкової служби підтвердження щодо зарахування її на не бюджетний рахунок, вважається такою, що використовується не за призначенням і підлягає стягненню до державного бюджету.

Згідно абзацу «а»підпункту 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Підпункт 5.3.1. пункту 5.3 ст. 5 вищевказаного Закону передбачає, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.14 наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»від 30 травня 1997року № 166 передбачено порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість переробного підприємства, в рядку 20 такої податкової декларації вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню в особовому рахунку платника та спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам.

Отже, переробні підприємства зобов'язані самостійно перерахувати на окремий рахунок суму ПДВ, зазначену в окремій декларації протягом десяти днів, наступних за 20 календарним днем, що настає за звітним податковим періодом.

З матеріалів справи вбачається, що 19.11.2010 відповідач подав до податкового органу декларацію з податку на додану вартість (переробного підприємства) за жовтень 2010 року на суму до сплати 731161,00 грн. (рядок 20).

Крім того, на виконання пункту 5 Порядку № 152 ПАТ «Ритм»у строк до 30.11.2010 року надало позивачу копії платіжних доручень, які засвідчують перерахування дотаційних коштів товаровиробникам за поставлену ними на ПАТ «Ритм»сільськогосподарську сировину в жовтні 2010 року. У вказаних платіжних дорученнях призначення платежу зазначено: «відповідно до постанови № 152 від 11.02.2010 грошові кошти до сплати дотації с/в м'яса в живій вазі за жовтень 2010 року».

З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив у жовтні-листопаді 2010 року зарахування 1769986,09 грн. - суми дотаційних коштів за жовтень 2010 року на свій не бюджетний рахунок № 37120596530001, відкритий в УДК у м. Чернігові, тобто в порядку та строки, що визначені чинним законодавством, що підтверджується довідкою УДК у м. Чернігові ГУДК України у Чернігівській області від 27.01.2010 року № 19-23-2-11/168.

Судом було встановлено, що станом на 31.12.2010 року в картці особового рахунку з податку на додану вартість переробного підприємства ПАТ «Ритм»для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані молоко та м'ясо в живій вазі рахується борг по поданій податковій декларації з ПДВ (переробного підприємства) за жовтень 2010 року на суму 731161,00 грн., у зв'язку з тим, що податковим органом за даними облікової картки здійснений перерозподіл сум податку на додану вартість, що самостійно сплачені відповідачем за наданими платіжними дорученнями, без врахування "Призначення платежу".

Згідно з пунктом 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за № 377/8976, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у главі 3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за № 377/8976, лише за зовнішніми ознаками.

Пунктом 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податків. Джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань платника податків, згідно підпункту 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визнаються будь-які власні кошти та інші активи. Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку (частина 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»). Податок, збір (обов'язковий платіж) вважається зарахованим в дохід державного бюджету лише з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету (частина 5 статті 50 Бюджетного кодексу України).

З врахуванням зазначеного, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що з поданням в передбачені законодавством строки відповідачем до органу державного казначейства платіжних доручень на перерахування вищевказаних сум податку на додану вартість його обов'язок щодо сплати податку в цих сумах припинився.

Відповідно до пунктів 3.1. 3.2, 3.8 розділу 3 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 р. № 276 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 р. за № 843/11123, з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. Картки особових рахунків відкриваються структурним підрозділом органу державної податкової служби (який у межах своїх функціональних обов'язків повинен відкрити особові рахунки) з відображенням на них умов справляння платежу, даних про платника, інформацію про податкові зобов'язання, нараховані за результатами документальних перевірок, та стану розрахунків платника з бюджетом.

Як на підставу здійснення позивачем самостійного перерозподілу (зарахування) сплачених відповідачем сум у погашення податкового боргу за інші податкові періоди ніж ті, що визначив платник у платіжних документах, податковий орган, посилався на пункт 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Колегія вважає, що зазначена норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. У будь-якому випадку ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу якимось чином змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків

самостійно у відповідності до вищенаведених вимог Законів України спрямував власні кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», або іншими законами з питань оподаткування.

Надходження вказаних сум податку на додану вартість, а саме 731161,00 грн., до бюджету не заперечувалася ДПІ у м. Чернігові та ГУ Держказначейства України в Чернігівській області.

Виходячи з вищевикладеного, суд прийшов до правильного висновку, що в ДПІ у м. Чернігові відсутні повноваження змінювати призначення платежу, яке було визначене самостійно платником податків у платіжних дорученнях під час виконання ним свого конституційного обов'язку по своєчасній сплаті сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, та направляти такі суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення боргу за інший податковий період.

Відтак факт не сплати позивачем сум узгоджених податкових зобов'язань є недоведеним, а стягнення сум податку на додану вартість як такі, що використані не за цільовим призначенням, - необгрунтованим.

А тому, колегія приходить висновку, що сума податку на додану вартість для виплати дотацій переробним підприємствам в розмірі 731161,00 грн. за жовтень 2010 року не може вважатися такою, що використана ПАТ «Ритм»не за призначенням, а тому не підлягає стягненню до державного бюджету.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З наведенного вище, колегія суддів вважає, що доводами апеляційної скарги не спростовані висновки суду першої інстанції, тому дана апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2011 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддяТ.М.Грищенко

СуддіІ.О.Лічевецький

В.Е.Мацедонська