Ухвала суду № 16183849, 07.06.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-729/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" червня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2009 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Обєднаний транспортний холдинг»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва про скасування рішення про застосування штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2009 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Обєднаний транспортний холдинг»звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва про скасування рішення про застосування штрафних санкцій, в якому просив скасувати рішення про застосування штрафних фінансових санкцій № 0000042202/2 та № 0000052202/2 від 23.06.2008 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2009 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Обєднаний транспортний холдинг»в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилався на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2009 року без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем пропущено строк, визначений у ст. 250 Господарського кодексу України для застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення п.4 ст.3 Закону України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності»та недоведено порушення позивачем ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, Державною податковою інспекцією у Соломянському районі міста Києва була проведена планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства товариства з обмеженою відповідальністю «Обєднаний транспортний холдинг»за період з 03.08.2004 р. по 30.06.2007 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 4 статті 3 Закону України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності»та статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

За результатами перевірки державною податковою інспекцією у Соломянському районі міста Києва складено акт від 21.01.2008 № 886/23-04-33051460 та за результатами розгляду скарг винесено:

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.06.2008 р. № 0000052202/2, яким позивачу нараховано пеню у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 74 032,19 грн.;

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.06.2008 р. № 0000042202/2, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 170 грн.;

Як встановлено судом першої інстанції на виконання зовнішньоекономічного договору від 28.12.2005 № НЮ-12(15-02-10/37), укладеного між Об'єднанням «Управління Процесами Перевезень»АГЖД (Азербайджан) (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Обєднаний транспортний холдинг»(орендар-нерезидент) імпортовано послуг з оренди вагонів на суму 481 440 дол. США. За надані послуги позивачем перераховано кошти нерезиденту на суму 236 840 дол. США та надано експорт послуг з ремонту рухомого складу вагонів на загальну суму 244 500 дол. США.

01.03.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Обєднаний транспортний холдинг»та Об'єднанням «Управління Процесами Перевезень»АГЖД (Азербайджан) підписано акт виконаних робіт, відповідно до якого, нерезидентом імпортовано послуги з оренди вагонів на суму 26 432 дол. США, за надані послуги нерезиденту перераховано кошти в сумі 12 992 дол. США та надано позивачем експорт послуг з ремонту на суму 13 440 дол. США.

До державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва 07.03.2006 року позивачем надано повідомлення про здійснення бартерної операції на суму 12 992 дол. США. Однак фактична вартість експорту робіт по товарообмінній бартерній операції згідно акта прийому-передачі від 01.03.2006 складає 13 440 дол. США. Таким чином про здійснення бартерної операції в сумі 448 дол. США в зазначені законом терміни позивачем не повідомлено.

Проте 06.05.2006 позивачем було подано до державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва супровідний лист з повідомленням про здійснення бартерної операції на суму 13 440 дол. США відповідно до акта виконаних робіт від 01.03.2006. У супровідному листі зазначено, що дане повідомлення подається на заміну повідомлення, наданого 07.03.2006, у зв'язку з уточненням показників.

Таким чином, перевіркою встановлено, що позивач несвоєчасно, із затримкою 58 днів, надав повідомлення про здійснення бартерної операції у сумі 448 дол. США.

01.05.2006 року між позивачем та Об'єднанням «Управління Процессами Перевезень» підписано акт виконаних робіт, відповідно до якого, нерезидентом імпортовано послуги з оренди вагонів на суму 28 320 дол. США, за надані послуги нерезиденту перераховано кошти в сумі 13 920 дол. США та надано позивачем експорт послуг з ремонту на суму 14 400 дол. США.

Відповідачем, в свою чергу було зазначено, що позивачем не було повідомлено державну податкову інспекцію у Солом'янському районі міста Києва про здійснення бартерної операції згідно акту виконаних робіт від 01.05.2006 в сумі 14 400 дол. США.

За порушення вимог ст. 4 Закону України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності»відповідач прийняв рішення про застосування штрафних санкцій № 0000052202/2 про сплату пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 74 032,19 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що твердження відповідача щодо не повідомлення останньогопро здійснення бартерної операції згідно акту виконаних робіт від 01.05.2006 р. в сумі 14 400 дол. США є хибним оскільки позивачем в судовому засіданні було надано оригінал супровідного листа від 06.05.2006 р. № 08-08/201 до повідомлення про експорт/імпорт послуг за бартерним контрактом на суму 14 440 дол. США з відміткою державної податкової інспекції у Соломянському районі міста Києва про прийняття зазначених документів датованою 06.05.2006 р.

Стаття 3 Закону України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності», зокрема п. 4 зазначеної статті передбачає, що суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України, які здійснили експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором, зобов'язані протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг, повідомити органи державної митної служби України (якщо імпортуються або експортуються за даним договором товари) або органи державної податкової служби України (якщо імпортуються або експортуються за даним договором роботи чи послуги) про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг). Неподання або несвоєчасне подання такої інформації тягне за собою нарахування пені у розмірі одного відсотка вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг).

Разом з тим, відповідно до ст.. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Пеня, передбачена п. 4 ст. 3 Закону є адміністративно-господарською санкцією, а тому застосовується із врахуванням статті 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи те, акт виконаних робіт щодо здійснення бартерної операції був підписаний 01.05.2006 р., граничний термін подання повідомлення про здійснення бартерної операції, згідно розрахунку пені по контракту від 28.12.2005 р. НЮ-12(15-02-10/37) наданого представником відповідача, становить 10.05.2006 р.

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000052202/2, на суму 74 032,19 грн. за порушення позивачем п. 4 ст. 3 Закону України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності»винесено державною податковою інспекцією у Соломянському районі міста Києва 23.06.2008 р., тобто з порушенням строків застосування пені, а отже позовні вимоги в частині скасування рішення державної податкової інспекції у Соломянському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.06.2008 р. №0000052202/2, на суму 74 032,19 грн. підлягають задоволенню.

Щодо рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.06.2008 р. № 0000042202/2, яким за порушення положень ст. 9 та на підставі ст.. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»колегія суддів зазначає наступне.

Під час перевірки встановлено, що позивач мав за межами України валютні цінності в сумі 23 708,25 дол. США (119 726,64 грн.) по контракту від 28.03.2007 р. № 5 з ВАТ «Компанія ПромоТранс»(Російська Федерація), які необхідно було задекларувати в декларації «Про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами»в ІІІ розділі «Майно та товари за кордоном» в пункті 8 «Інше майно за кордоном»станом на 01.04.2007 р. було укладено договір на оренду вагонів для перевезення цементу.

За результатами перевірки державна податкова інспекція у Соломянському районі міста Києва прийшла до висновку, що позивач станом на 01.04.2007 р. повинен був задекларувати в декларації «Про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами»в III розділі «Майно та товари за кордоном»в пункті 8 «Інше майно за кордоном»цементовози, які відповідно до умов договору від 28.03.2007 р. № 5 були передані в оренду ВАТ «Компанія ПромоТранс», знаходились в її розпорядженні та постійно переміщувалися через митний кордон України.

Згідно ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Відповідно до абзацу 8 пункту 2 статті 16 Декрету за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Пунктом 2.7 Положення про валютний контроль затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 №49 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.04.2000 за №209/4430 передбачено, що у разі невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою відповідальність, зокрема, за порушення строків декларування передбачено накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.

Суд вважає за необхідне зазначити що відповідачем не надано доказів що позивачем не було задекларовано у Національному банку України валютні цінності чи інше майно, що перебуває за межами України. А отже твердження про порушення позивачем положень статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»та застосування до нього штрафних санкцій є безпідставним.

Відповідно до частини другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, відповідачем ні до суду першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду справи не надано доказів що позивачем не було задекларовано у Національному банку України валютні цінності чи інше майно, що перебуває за межами України. А отже твердження про порушення позивачем положень статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»та застосування до нього штрафних санкцій є безпідставним.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2009 року без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2009 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2009 року без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест