Ухвала суду № 16183842, 07.06.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7289/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" червня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Аіро Кейтерінг Сервісіз Україна" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Аіро Кейтерінг Сервісіз Україна" до Бориспільської об'єднаної податкової інспекції Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень № 001222310/0 від 03.02.2010 року, № 001222310/1 від 01.03.2010 року, № 001222310/2 від 21.05.2010 року, № 001222310/3 від 16.08.2010 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2010 року позивач Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями "Аіро Кейтерінг Сервісіз Україна" звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бориспільської об'єднаної податкової інспекції Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень № 001222310/0 від 03.02.2010 року, № 001222310/1 від 01.03.2010 року, № 001222310/2 від 21.05.2010 року, № 001222310/3 від 16.08.2010 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги ДП з іноземними інвестиціями "Аіро Кейтерінг Сервісіз Україна" повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилався на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем дійсно порушено норми п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.1., 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, Закону України «Про податок на додану вартість»; до того ж з наданих позивачем первинних документів неможливо визначити місце надання кожної послуги (а отже неможливо встановити і сам факт поставки (надання) послуг).

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, відповідно до п.9 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та наказу Бориспільської ОДПІ Київської області від 28.12.2009 року № 676 була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Аіро Кейтерінг Сервісіз Україна" (далі ДПІІ «Аіро Кейтерінг Сервісіз Україна») з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року про що складено Акт від 22.01.2010 року № 39/23-1/24210469.

У ході перевірки було виявлено порушення позивачем вимог п.п. 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ від 24.05.1995 р. № 88, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.4.1 ст.4, п.6.5 ст.6 п.п.7.2.1, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.6.1 ст.6, ст..7 наказу ДПА України від 30.05.1997 року № 165, внаслідок чого за результатами перевірки податковим повідомленням-рішенням № 001222310/0 від 03.02.2010 року позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування за звітний період за жовтень 2009 року на 6676,00 грн.

Не погодившись з результатами перевірки позивач 11.02.2010 р. подав скаргу до відповідача, в якій виклав свою позицію з приводу прийнятого відповідачем рішення. Рішенням від 01.03.2010 р., Бориспільська ОДПІ Київської області залишила без змін податкове повідомлення рішення форми В1 від 03.02.2010 р., а скаргу без задоволення.

Пізніше, позивачем були подані скарги до Державної податкової адміністрації в Київській області та Державної податкової адміністрації України, рішеннями яких, податкові повідомленні-рішення були залишені без задоволення, а скарги - без змін.

На підставі адміністративного оскарження та прийнятих відповідних рішень органами Державної податкової служби були прийняті відповідні податкові повідомлення-рішення, а саме: № 001222310/1 від 01.03.2010 року, № 001222310/2 від 16.08.2010 року та № 001222310/3.

Порушення чинного законодавства позивачем виявились в тому, що ним до складу податкового кредиту були включені податкові накладні в номенклатурі яких міститься так звані «супровідні послуги». Супровідні послуги є складовою частиною договору оренди № 2.6.18-20 від 25.02.1997 р., укладеного між ДПІІ «Аіро Кейтерінг Сервізіс Україна»та ДП «МА «Бориспіль».

Згідно із зазначеним договором позивач використовував для здійснення своєї фінансово-господарської діяльності офісні та складські приміщення площею 1684,3 кв.м, які знаходяться в закритій зоні аеропорту «Бориспіль».

03.09.1997 р., 03.03.1998 р.,12.02.2001 р., 17.10.2001 р., 28.03.2002 р. та 24.02.2009 р. до договору оренди були укладені доповнення. Згідно договору оренди № 2.6.18-20 від 25.02.1997 р. ДП «МА «Бориспіль»повинно було надавати позивачеві послуги оренди приміщення, комунальні послуги, послуги з постачання електроенергії, спалювання відходів, аеропортного збору.

Доповненням № 3 до договору оренди від 12.02.2001 р. було зазначено, що аеропортний збір включає, зокрема, такі послуги, як використання орендарем в процесі діяльності доріг, перону та приміщень терміналів аеропорту, інструктаж з пожежної безпеки, надання одноразових перепусток відвідувачам позивача, забезпечення дотримання авіаційної безпеки згідно «Технології спільного контролю на авіа безпеку бортхарчування позивача», (організація руху і супровід автоліфтів до борту літака автомобілями служби авіаційної безпеки аеропорту, перевірка автотранспорту позивача та його постачальників з метою попередження провозу заборонених речовин та предметів, інші послуги із загального дотримання норм авіаційної безпеки згідно «технології»та послуги технічного та супровідного характеру, які можуть виявитися необхідними для позивача в процесі здійснення його діяльності, так звані супроводжувальні послуги. Наведений перелік не був вичерпним та міг бути розширений за бажанням сторін. При цьому плата за такі послуги встановлювалась у вигляді відсотка від обсягу продаж ДПП «Аіро Кейтерінг Сервісіз Україна», оскільки фактичний обсяг таких послуг залежить від об'ємів діяльності позивача за відповідний період. Інтегральним показником цих послуг є обсяг реалізації і плата за такі послуги знаходиться у прямій залежності від обсягів реалізації позивача.

На підтвердження надання супровідних послуг ДП «МА «Бориспіль»позивачем були надані акти виконаних робіт, у яких відсутні обов'язкові реквізити, а саме: не зазначено зміст господарської операції та її вимірник у натуральному (кількість, обсяг) та грошовому (ціна за одиницю, загальна вартість) виразі у розрізі кожної послуг та податкові накладні, які були виписані ДП «МА «Бориспіль», де у графі «назва номенклатури»міститься лише запис «платежі по супровідних послугах 4167 американських доларів».

Відповідно до ст.. 9 Закону України «»Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічна норма міститься в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, так, у п. 2.1. та 2.4 зазначено, що первинними документами є документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Господарські операції, відповідно до вищевказаного Положення, - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів».

Відповідно до статті 1 Закону України № 996-ХІУ господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже належним чином оформлені первинні документи є єдиною документальною підставою, що посвідчує факт здійснення підприємством певної господарської операції.

Так, з наданих позивачем податкових накладних, рахунку-фактури, акта приймання-здачі виконаних послуг вбачається, що останні складені з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки з них фактично не можливо визначити, які саме «супутні послуги»були надані позивачу, в якій кількості (по окремим видам супутніх послуг) та неможливо встановити місце надання кожної послуги, а отже і сам факт поставки (надання) таких послуг.

У результаті неналежного оформлення первинних документів, позивачем неправильно була визначена база оподаткування та неправомірно включено до складу податкового кредиту суми по супровідних послугах, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2009 р. у розмірі 12169 грн. 00 коп.

Окрім цього, обов'язковість зазначення у податкових накладних номенклатури і кількісного виміру поставки послуг, їх договірної (контрактної) вартості, а також встановлення факту поставки послуг з їх використанням у господарській діяльності платника податків зумовлено порядком набуття права на податковий кредит, встановленого підпунктом 7.4.1, пункту 7.4 статті 7 Закону України №168/97-ВР.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення, отримувач таких послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Таким чином, з метою оподаткування ПДВ відповідно до вимог чинного законодавства надані ДП «МА «Бориспіль»податкові накладні з ПДВ мали містити інформацію у розрізі опису (номенклатури) послуг, їх кількості (обсягу), ціни поставки послуг без врахування податку, загальну вартість, що підлягає компенсації. Проте, така інформація у податкових накладних, наданих позивачу була відсутня. Таким чином, позивачем до складу податкового кредиту було віднесено суму ПДВ нараховану на вартість послуг, яка не була підтверджена первинними документами за жовтень 2009 р..

Згідно п. 3.1.1 п.3.1. Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до п. 4.1. ст. 4 вищевказаного Закону, база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків і зборів (обовязкових платежів), згідно із Законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість), що включається до ціни товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Враховуючи дані норми, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення позивачем вищевказаних норм, оскільки ним, при визначенні бази оподаткування податком на додану вартість було взято в розрахунок не договірну (контрактну) ціну послуг та супровідних послуг за фактом їх поставки (надання), визначеної для кожної послуги окремо за договором оренди № 2.6.18-20 від 25.02.1997 року та додаткових угод до нього, а інтегральну плату у вигляді відсотка обсягу продаж позивача.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Аіро Кейтерінг Сервісіз Україна" залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Аіро Кейтерінг Сервісіз Україна" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест