Ухвала суду № 16182131, 03.06.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.

Суддя-доповідач - Нікулін О.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2011 року справа №2а-27066/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Нікуліна О.А.

суддів Радіонової О.О. , Жаботинської С.В.

при секретарі судового засідання Іванченко О.В.

за участю:

представника позивача: не зявився

представників відповідача: Булиги В.П., Воробйової С.Г., Ковальової Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2011 року по справі № 2а-27066/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНПАЛИВО» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000172240/0-5270/10/223013, № 0000182240/0-5879/10/22-013 від 25.02.2010 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2010 року позивач звернувся з адміністративним позовом до суду до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000172240/0-5270/10/223013, № 0000182240/0-5879/10/22-013 від 25.02.2010 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2011 року по справі № 2а-27066/10/0570 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНПАЛИВО» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання недійсними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000172240/0-5270/10/22-013, № 0000182240/0-5879/10/22-013 від 25.02.2010р. задоволено, а саме:

визнано недійсним рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька 0000172240/0-5270/10/22-013 від 25.02.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1322583,40 грн.;

визнано недійсним рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька № 0000182240/0-5879/10/22-013 від 25.02.2010р про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340,00 грн.;

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню з наступною відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОНПАЛИВО» зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 34008160.

У період з 02.02.2010р. по 12.02.2010р. відділом контролю за операціями у сфері зовнішньоекономічної діяльності державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька на підставі направлення № 156 від 02.02.2010р. на наказу № 74 від 02.02.2010р. була проведена перевірка виконання контракту № 272 від 27.02.2009р. укладеного між ТОВ «ДОНПАЛИВО» і фірмою «ML TRADE LLP» (Великобританія), якою встановлена протермінована дебіторська заборгованість та зафіксовані порушення термінів розрахунків в іноземній валюті при виконанні названого контракту за період від 19.03.2009р. по 02.02.2010р.

В ході проведення перевірки були встановлені порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме несвоєчасне надходження валютної виручки у сумі 300435,83 дол. США термін порушення 119 днів, у сумі 169184,00 дол. США термін порушення 114 днів; п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», а саме не задеклароване у декларації про валютні цінності станом на 01.01.2010р. майно на суму 46961986 дол. США, що експортоване за межі України з оплатою в іноземній валюті і за яке на звітну дату (01.01.2010р.) не надійшли в установлений законом термін валютні кошти, про складений акт № 948/22-0/34008160 від 12.02.2010р.

На підставі цього акту, згідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» ДПІ у Київському районі м. Донецька були прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000172240/0-5270/10/22-013 від 25.02.2010р. на суму 1322583,40 грн., № 0000182240/0-5879/10/22-013 від 25.02.2010р. на суму 340,00 грн.

Між ТОВ «ДОНПАЛИВО» та фірмою «ML TRADE LLP» (Великобританія) був укладений контракт № 272 від 27.02.2009р. (надалі Контракт), згідно з яким позивач зобовязаний поставити фірмі«ML TRADE LLP» (Великобританія) вугілля марки «Т», «ТР» у кількості, по ціні та якісним характеристикам, обумовленим в Додатках, які є невідємними частинами Контракту.

Згідно з пунктом 4 даного Контракту ціна на поставлений товар (вугілля), встановлюється по згоді сторін у специфікаціях до контракту у доларах США за тону, за умовою дотримання необхідних характеристик, які зазначені у додатках до нього. 06.03.2009 року сторонами укладена додаткова угода до Контракту, який доповнений пунктом 5.3. Ним передбачено, що у разі невідповідності якості вугілля базовим значенням у розмірах, що не перевищують граничні (бракувальні) значення, договірна вартість буде визначатися з урахуванням знижок (перерахунку за якість). Належним доказом такої невідповідності може бути висновок незалежної лабораторії «SGS» або «ССІ».

Відповідно до Додатків № 1-11 (Специфікацій) до контракту, базова ціна вугільної продукції складає 68,00 доларів США за тону без урахування знижок по якісним показникам. Ними також встановлені базові та бракувальні показники якості, визначений розмір знижок вартості товару, які мають застосовуватися у разі невідповідності якості зазначеним базовим показникам.

На виконання своїх зобовязань по Контракту позивач поставив фірмі «ML TRADE LLP» (Великобританія) 2700 тон вугільної продукції.

Загальна вартість поставленої вугільної продукції без урахування знижок по якісним показникам (тобто виходячи з базових показників якості), яка відображена у інвойсах та періодичних вантажних митних деклараціях складає 1883600,00 доларів США. (ВМД №700000005/9/002212 від 13.03.2009р., № 700000005/9/002480 від 20.03.2009р., №700000005/9/002573 від 24.03.2009р., №700000005/9/002773 від 30.03.2009р., №700000005/9/002850 від 31.03.2009р., №700000005/9/002002 від 06.03.2009р., №700000005/9/002210 від 13.03.2009р., №700000005/9/002479 від 20.03.2009р., №700000005/9/002626 від 25.03.2009р.).

На момент оформлення даних періодичних вантажних митних декларацій сертифікати якості незалежної лабораторії «SGS» були відсутні. Це підтверджується зазначенням у них якості вугілля, яке відповідає посвідченням якості підприємства виробника а також датами складання висновків незалежної лабораторії «SGS». У звязку з цим, відповідно до п.3 (у якому міститься визначення терміну «фактурна вартість») Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, що затверджена наказом Державної митної служби від 09.07.1997р. № 307, у графі 42 «ціна товару» наведена фактурна вартість товару, що визначена на підставі наданих під час митного оформлення інвойсів. Як вже зазначалося, у цих інвойсах була наведена вартість, яка відповідає базовій (100%) якості.

В подальшому позивачем були отримані сертифікати якості незалежної лабораторії «SGS», які підтверджують невідповідність вугільної продукції базовим показникам якості (але ці показники є вищими, ніж граничні бракувальні): №DO 0920-0368/1 від 11.03.2009р., № DO 0920-0423/1 від 16.03.2009р., № DO 0920-0368/3 від 16.03.2009р., № DO 0920-0368/5 від 17.03.2009р., № DO 0920-0423/2 від 20.03.2009р., № DO 0920-0368/7 від 20.03.2009р., №DO 0920-0423/3 від 23.03.2009р., № DO 0920-0423/6 від 26.03.2009р., № DO 0920-0423/4 від 24.03.2009р., № DO 0920-0368/9 від 23.03.2009р., № DO 0920-0368/11 від 23.03.2009р., №DO 0920-0368/13 від 26.03.2009р., № DO 0920-0423/9 від 30.03.2009р., № DO 0920-0423/8 від 30.03.2009р., № DO 0920-0423/7 від 27.03.2009р., № DO 0920-0423/5 від 25.03.2009р., №DO 0920-0368/15 від 27.03.2009р., № DO 0920-0368/17 від 30.03.2009р., № DO 0920-0368/19 від 31.03.2009р., № DO 0920-0423/10 від 31.03.2009р., № DO 0920-0423/11 від 31.03.2009р., №DO 0920-0423/12 від 01.04.2009р.

Наявність цих сертифікатів підтверджується тим, що визначена у них якість вугілля зазначена вантажних митних деклараціях № 700000005/9/002578 від 24.03.2009р., № 700000005/9/002411 від 19.03.2009р., №700000005/9/002957 від 02.04.2009р., №700000005/9/003178 від 09.04.2009р., №700000005/9/003180 від 09.04.2009р., №700000005/9/003337 від 14.04.2009р., №700000005/9/002577 від 24.03.2009р., №700000005/9/002279 від 24.03.2009р., №700000005/9/002410 від 19.03.2009р., №700000005/9/002958 від 02.04.2009р., №700000005/9/003179 від 09.04.2009р., які були подані у відповідності до п. 11 Порядку та умов подання періодичної митної декларації, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002 р. N 1985 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 р. N 62).

Після отримання сертифікатів якості незалежної лабораторії «SGS» вартість була розрахована у відповідності з ними, про що були складені акти погодження якісних показників і вартості вугільної продукції № 1/272 від 11.03.2009р., № 2/272 від 16.03.2009р., № 3/272 від 18.03.2009р., № 4/272 від 20.03.2009р., № 5/272 від 21.03.2009р., № 6/272 від 26.03.2009р., № 7/272 від 27.03.2009р., № 8/272 від 30.03.2009р., №9/272 від 31.03.2009р., №10/272 від 31.03.2009р., № 11/272 від 01.04.2009р.

У цих актах сторони Контракту з посиланням на сертифікати якості незалежної лабораторії «SGS», номери залізничних накладних, номери вагонів, узгодили розрахунок фактичної вартості товару. Цей розрахунок містить базові та фактичні показники якості, значення знижок за кожним показником, а також загальну знижку за актом та фактичну вартість поставленого вугілля.

Як зазначено у цих актах вони є невідємною частиною контракту № 272 від 27.02.2009р. У судовому засіданні представники відповідача пояснили, що дані акти були у розпорядженні податкового органу під час перевірки. Це також підтверджується їх зазначенням у супровідному листі позивача без дати, що одержаний ДПІ 13.01.2010р. (т.2 а.с. 188) та змістом заперечень до акту перевірки (т.2 а.с. 189-190).

Підставою для висновків про несвоєчасне надходження валютної виручки у сумі 300435,86 дол. США - термін порушення 119 днів, та у сумі 169184,00 дол. США термін порушення -114 днів було те, що податковий орган обраховував виручку виходячи з фактурної ціни, яка була зазначена у вантажних митних деклараціях.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Статтею 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» закріплено принципи свободи зовнішньоекономічного підприємства, що полягає у праві субєктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно виступати у зовнішньоекономічні звязки; права субєктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо незаборонені чинними законами України; обовязку додержувати при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законами України; виключному праві власності субєктів зовнішньоекономічної діяльності на всі одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності.

Нормами ч. 4 ст. 6 вказаного закону також передбачено, що субєкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Як вже зазначалось, згідно з умовами Контракту № 272 від 27.02.2009р. фактична вартість товару визначена з урахуванням знижок, зокрема у Актах узгодження вартості вугільної продукції згідно сертифікатів якості незалежної лабораторії «SGS».

Відповідно до наведених норм законодавства перерахуванню на валютний рахунок позивача в уповноваженому банку належить саме виручка, визначена сторонами у Контракті.

Відповідач при нарахуванні пені неправомірно надав перевагу вартості товару, яка була визначена у вантажних митних декларацій замість Контракту, оскільки таке не відповідає сфері застосування вантажної митної декларації.

Згідно з п. 2 Положення про вантажну митну декларацію, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 р. N 574 вантажна митна декларація - заява, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо цих товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів.

Згідно з положеннями наказу Державної митної служби від 09.07.1997р. № 307 «Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації» митна вартість використовується виключно в цілях митного оподаткування товарів і ведення митної статистики. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 29.06.2010р. №К-14714/07.

Відповідно до п. 1.8 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 року за №136, оскільки її положення застосовуються у разі зменшення вже визначеної вартості товарів, зокрема у звязку з невідповідністю кількісних або якісних характеристик договору. В спірних відношеннях ціна не зменшувалась, а розраховувалась (визначалась) на підставі сертифікатів якості незалежної лабораторії «SGS». Згідно з ними якість відповідала умовам договору, оскільки була вище, ніж граничні бракувальні показники.

З матеріалів справи випилває, що виручка позивача у іноземній валюті, яка підлягає зарахуванню на його валютні рахунки, була перерахована у строки та розмірі, що встановлені Контрактом. Це спростовує висновки Акту перевірки, тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Проте, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до статті 198 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін; змінити постанову суду; скасувати її та прийняти нову постанову суду; скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі; визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі; скасувати постанову суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Суд першої інстанції допустився порушень норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року позивачеві відмовлено у поновленні строку звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права.

Позивач звертався до суду із позовом до ДПІ у Київському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових рішень від 25.02.2010 року. Суд першої інстанції встановив, що позивач без поважних причин пропустив строк звернення до суду про що ухвалив рішення у вигляді ухвали.

Судом прийнято рішення по справі між тими самими сторонами та з того предмету спору і з тих самих підстав.

Зазначена ухвала позивачем не оскаржена та набрала законної сили.

Вказана обставина лишилася поза увагою суду першої інстанції та суд помилково поновив позивачеві строк звернення до суду.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не дотримався норм процесуального права під час вирішення справи, тобто наявні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 198, 203, 205, 206 КАС України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2011 року по справі № 2а-27066/10/0570 задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2011 року по справі № 2а-27066/10/0570 скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНПАЛИВО» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000172240/0-5270/10/223013, № 0000182240/0-5879/10/22-013 від 25.02.2010 року - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення у повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі складена 06 червня 2011 року.

Головуючий О.А.Нікулін

Судді О.О.Радіонова

С.В.Жаботинська