Постанова № 16180477, 08.06.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/3333/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шевякова І.С.,

при секретарі Ємець Я.М.,

за участю:

представника позивача - Дашко М.В. ,

представника відповідача - Мирошниченко В.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "ЖелДорСервіс"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

20 квітня 2011 року позивач, Приватне підприємство "ЖелДорСервіс",звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро скасування податкових повідомлень-рішень.

У своїй позовній заяві позивач просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення № 0005401502/0/2429 від 26.07.2010 року, № 0005401502/1/3397 від 13.10.2010 року, № 0005401502/1/3398 від 13.10.2010 року, № 0005401502/2/40 від 10.01.2011 року, № 0008711502/2/41 від 10.01.2011 року, якими встановлено заниження ПП "ЖелДорСервіс" ПДВ на суму 103 464,44 грн.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що працівниками Кременчуцької ОДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ПП "ЖелДорСервіс" за березень-травень 2010 року. В результаті даної перевірки складений акт № 261/15-322/30613858 від 29.06.2010 року (далі по тексту - Акт), згідно якого ПП "ЖелДорСервіс" за березень-травень 2010 року занижено податок на додану вартість на загальну суму 71 705,02 грн., чим порушено п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР. На підставі вказаного акту Кременчуцькою ОДПІ 26.07.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005401502/0/2429, яким ПП "ЖелДорСервіс" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 90 410,44 грн., з яких 71 705,02 грн. за основним платежем, 18 705,42 грн. штрафні санкції.

Вказане повідомлення-рішення було оскаржене в адміністративному порядку до вищестоящих органів державної податкової служби, однак скарги були залишені без задоволення, а за результатами їх розгляду були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0005401502/1/3397 від 13.10.2010 року, яким ПП "ЖелДорСервіс" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 90 410,44 грн., з яких 71 705,02 грн. за основним платежем, 18 705,42 грн. штрафні санкції, та № 0005401502/1/3398 від 13.10.2010 року, яким ПП "ЖелДорСервіс" донараховано суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 13 054,00 грн., з яких 12696,85 грн. за основним платежем, 357,15 грн. штрафні санкції, в подальшому за результатами адміністративного оскарження винесені податкові повідомлення-рішення № 0005401502/2/40 від 10.01.2011 року та № 0008711502/2/41 від 10.01.2011 року, аналогічного змісту.

ПП "ЖелДорСервіс" із викладеними в Акті висновками не погоджується, і вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0005401502/0/2429 від 26.07.2010 року, № 0005401502/1/3397 від 13.10.2010 року, № 0005401502/1/3398 від 13.10.2010 року, № 0005401502/2/40 від 10.01.2011 року, № 0008711502/2/41 від 10.01.2011 року, були прийняті з порушенням діючого законодавства без наявності правових підстав для винесення, а тому є нечинними. На користь цього твердження позивач посилався на наявність повного переліку доказів дійсності та правомірності господарських операцій, щодо яких вчинено донарахування, наполягав на відсутності у законодавстві норм, які б покладали на платника податків відповідальність за недотримання вимог закону, зокрема, щодо здачі податкової звітності, його контрагентами.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити. Надав пояснення, аналогічне за змістом обґрунтуванню позову.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що в ході перевірки ПП "ЖелДорСервіс" виявлено порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 71 705,02 грн. В обґрунтування своїх доводів представник відповідача вказував, що позивач в період з березня по травень 2010 року здійснював господарські операції з ТОВ "Уніксервісторг", ТОВ "Рембудпроект", ПП "Будмонтажпроект-ХХІ", ПП "Стальмаш", ТОВ "Метсплав". У результаті опрацювання відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за березень-травень 2010 року станом на 29.06.2010 року, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ПП "ЖелДорСервіс" та його контрагентів ТОВ "Уніксервісторг", ТОВ "Рембудпроект", ПП "Будмонтажпроект-ХХІ", ПП "Стальмаш", ТОВ "Метсплав", виявлено, що ПП "ЖелДорСервіс" завищено податковий кредит за вказаний період на загальну суму 71 705,02 грн. Так у ТОВ "Уніксервісторг" основні фонди та запаси відсутні, на підприємстві значиться один працівник, підприємство не подає податкову звітність з березня 2010 року. У ТОВ "Рембудпроект" також основні фонди та запаси відсутні на підприємстві значиться один працівник. У ПП "Будмонтажпроект-ХХІ" основні фонди та запаси відсутні, на підприємстві значиться один працівник, підприємство не звітується з лютого 2010 року. У ПП "Сталь-Маш" основні фонди та запаси відсутні, на підприємстві значиться один працівник, підприємство не звітується з квітня 2010 року. ПП "Метсплав" не звітується з травня 2010 року. Всі перелічені контрагенти не сплатили до Державного бюджету України податок на додану вартість по операція з ПП "ЖелДорСервіс". Відбраження позивачем в податковому обліку операцій з вказаними контрагентами призвело до неправомірного завищення ним податкового кредиту та відповідно заниження податку на додану вартість, який підлягав сплаті до бюджету. Таким чином оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та винесеними відповідно до вимог законодавства.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Приватне підприємство "ЖелДорСервіс" 20.10.1999 року зареєстровано як юридичну особу (ідентифікаційний код 30613858) виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради.

З 26.10.1999 року позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ (№ 5078); є платником податку на додану вартість з 04.11.1999 року.

Кременчуцькою ОДПІ в період з 01.06.2010 року по 29.06.2010 року була проведена документальна невиїзна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість ПП "ЖелДорСервіс" за період з березня 2010 року по травень 2010 року. За результатами перевірки 29.06.2010 року відповідачем складено Акт, в якому зафіксовано порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з березня 2010 року по травень 2010 року, в розмірі 71 705,02 грн., в тому числі по періодам: за квітень 2010 року в сумі 21 822,07 грн. грн., за травень 2010 в розмірі 49 882,95 грн.

На підставі вищезазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005401502/0/2429 26.07.2010 року, яким ПП "ЖелДорСервіс" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 90 410,44 грн., з яких 71 705,02 грн. за основним платежем, 18 705,42 грн. штрафні санкції.

За результатами процедури апеляційного узгодження вказаних податкових повідомлень-рішень вищестоящим податковими органами, скарги позивача були залишені без задоволення, а за результатами їх розгляду були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0005401502/1/3397 від 13.10.2010 року, яким ПП "ЖелДорСервіс" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 90 410,44 грн., з яких 71 705,02 грн. за основним платежем, 18 705,42 грн. штрафні санкції, та № 0008711502/1/3398 від 13.10.2010 року (щодо якого при написанні позовної заяви позивачем було допущено помилку в написанні номеру рішення, як встановлено в судовому засіданні), яким ПП "ЖелДорСервіс" донараховано суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 13 054,00 грн., з яких 12696,85 грн. за основним платежем, 357,15 грн. штрафні санкції, в подальшому за результатами адміністративного оскарження винесені податкові повідомлення-рішення № 0005401502/2/40 від 10.01.2011 року та № 0008711502/2/41 від 10.01.2011 року, аналогічного змісту.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи оскаржувані рішення на предмет їх відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до висновку про їх необґрунтованість, а відповідно протиправність, виходячи з наступного.

Закон України "Про податок на додану вартість" є спеціальним законом з питань оподаткування податком на додану вартість на час здійснення господарської операції позивача та його контрагента, який визначає платників ПДВ, об'єкти, базу та ставки оподаткування, порядок обліку, внесення податку до бюджету, поняття податкового кредиту та бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно змісту Акту та пояснень представника відповідача, висновки податкового органу про порушення платником податків зазначених норм закону ґрунтувалися на тому, що працівниками податкового органу в ході проведення перевірки проаналізовано господарські взаємовідносини між ПП "ЖелДорСервіс" та його контрагентами ТОВ "Уніксервісторг", ТОВ "Рембудпроект", ПП "Будмонтажпроект-ХХІ", ПП "Стальмаш", ТОВ "Метсплав", від яких платником податку сформовано податковий кредит за період березень-травень 2010 на суму 71 705,02 грн.

В акті вказано, що у ТОВ "Уніксервісторг" основні фонди та запаси відсутні, на підприємстві значиться один працівник, підприємство не подає податкову звітність з березня 2010 року. У ТОВ "Рембудпроект" також основні фонди та запаси відсутні на підприємстві значиться один працівник. У ПП "Будмонтажпроект-ХХІ" основні фонди та запаси відсутні, на підприємстві значиться один працівник, підприємство не звітується з лютого 2010 року. У ПП "Сталь-Маш" основні фонди та запаси відсутні, на підприємстві значиться один працівник, підприємство не звітується з квітня 2010 року. ПП "Метсплав" не звітується з травня 2010 року.

За таких обставин зроблено висновок про неправомірність формування ПП "ЖелДорСервіс" податкового кредиту від вказаних контрагентів за березень-травень 2010.

Суд звертає увагу, на те, що при цьому податковим органом не проведено зустрічні перевірки зазначених контрагентів ПП "ЖелДорСервіс".

Для підтвердження правомірності включення платником податку витрат на оплату товару отриманого від ТОВ "Уніксервісторг", ТОВ "Рембудпроект", ПП "Будмонтажпроект-ХХІ", ПП "Стальмаш", ТОВ "Метсплав" до податкового кредиту позивач надав документи, оформлені відповідно до вимог законодавства, а саме: документи, що підтверджують факт отримання товарів від контрагентів; документи, які підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку, документи, що підтверджують подальше використання придбаного товару у господарській діяльності платника.

Позивачем надано угоди, податкові та видаткові накладні на товари та послуги, надано докази оплати товару, його транспортування та подальшого використання у власній господарській діяльності.

Суд приймає до уваги листування позивача зі вказаними вище контрагентами з приводу декларування останніми своїх взаємовідносин з позивачем, згідно якого таке декларування підтверджується. Також окремими контрагентами надано копії декларацій та доказів їх прийняття відповідними податковими інспекціями, що спростовує твердження відповідача про відсутність звітності контрагентів позивача за відповідні періоди.

Окрім того, суд враховує, що податковим органом на вимогу суду не надано доказів існування розбіжностей між показниками декларацій позивача та його контрагентів у базі даних автоматизованого співставлення, на що малися тільки посилання в Акті перевірки. Так само суду не надано відповідачем доказів тверджень, викладених в Акті, про відсутність подачі податкової звітності контрагентами.

У ході судового розгляду справи судом встановлені фактичні обставини справи, які свідчать про те, що позивач виконав усі передбачені законом умови щодо підтвердження права на податковий кредит та має документальне підтвердження його.

Тому суд виходить при прийнятті рішення по справі з того, що висновки податкового органу, викладені в Акті, а саме про те, що непідтвердження суми податку одним із контрагентів виключає висновок про сплату податку до бюджету, не ґрунтуються на законі та прямо йому протирічать.

За таких обставин суд приходить до висновку про правомірне включення платником податку ПП "ЖелДорСервіс" відповідних сум коштів до складу податкового кредиту, а відтак необгрунтованість висновків відповідача про зворотнє.

Відповідачем невірно застосовані норми Закону України "Про податок на додану вартість, відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0005401502/0/2429 від 26.06.2010 року, № 0005401502/1/3397 від 13.10.2010 року, № 0008711502/1/3398 від 13.10.2010 року, № 0005401502/2/40 від 10.01.2011 року, № 0008711502/2/41 від 10.01.2011 року, прийняті необґрунтовано та не на підставі закону, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд не вважає за можливе застосувати спосіб захисту права, обраний позивачем, у вигляді встановлення нечинності оскаржуваних рішень, оскільки предметом позову є акти індивідуальної дії, які за змістом норм КАС України, підлягають скасуванню, будучи протиправними.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, на відміну від позивача, який довів обґрунтованість вимог, заявлених у позові.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно до частини першої статі 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0005401502/0/2429 від 26.06.2010 року, № 0005401502/1/3397 від 13.10.2010 року, № 0008711502/1/3398 від 13.10.2010 року, № 0005401502/2/40 від 10.01.2011 року, № 0008711502/2/41 від 10.01.2011 року визнати протиправними та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПП "ЖелДорСервіс" судові витрати у сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 14 червня 2011 року.

СуддяІ.С. Шевяков