Постанова № 16180474, 02.06.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/2992/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Удовіченка С.О.,

при секретарі Авдєєнко Є.В.,

за участю:

представника позивача - Гуйванюка Й.І.,

представника відповідача - Заєць С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

08 квітня 2011 року Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"(по тексту - позивач, ПАТ " Укртатанафта") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 03.11.2010 №0030641702/0/3603, від 31.12.2010 №0030641702/1/4643, від 28.03.2011 №0030641702/2/962.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ПАТ "Укртатнафта" виконано функції податкового агента шляхом самостійного нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб з сум, перерахованих на розрахункові рахунки Готельного комплексу "Онтаріо", за проживання та харчування охорони, що підтверджується платіжними дорученнями, рахунками, інформаційними довідками про суми податку на дохід, нарахованого на дохід не працівників підприємства за період з квітня 2009 року - березень 2010 року. Первинні бухгалтерські документи свідчать про те, що сума сплаченого підприємством податку з доходів з фізичних осіб за проживання охоронців в Готельному комплексі " становить 47 929,66 грн, загальна сума сплачена за проживання з урахуванням ПДФО - 319 531,00 грн.

Відповідач проти позову заперечував, мотивуючі правомірність донарахування позивачу податку з доходів фізичних осіб в розмірі 48822,20 грн, з підстав порушення ПАТ "Укртатнафта" вимог підпункту 4.2.9, пункту 4.2, статті 4, абзацу «а», пункту 19.2. статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовної заяви.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 22.12.1995, ідентифікаційний номер 00152307. Субєкт господарювання взятий на облік в органах державної податкової служби (Кременчуцька ОДПІ) 27.12.1995, що не оспорюється сторонами.

Також, судом встановлено, що в період з 25.06.2010 по 11.10.2010 податковими інспекторами Кременчуцької ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ПАТ "Укртатнафта" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2010, валютного законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2010.

За результатами перевірки складено акт від 18.10.2010 № 5526/23-209/00152307 в якому відображено, зокрема, порушення:

- підпункту 4.2.9, пункту 4.2, статті 4, абзацу "а", пункту 19.2. статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в результаті чого встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 48822,20 грн.

На підставі висновків акта перевірки 03.11.2010 Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення рішення №0030641702/0/3603, яким ПАТ «Укртатнафта» нараховано податкове зобовязання за платежем "податок з доходів найманих працівників" на загальну суму 146466,60 грн (в тому числі за основним платежем 48822,20 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 97644,40 грн).

За наслідками процедури адміністративного оскарження, податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення від 31.12.2010 №0030641702/1/4643, від 28.03.2011 №0030641702/2/962 у яких сума зобов'язання залишилась незмінною.

Позивач не погодився із прийнятими податковими повідомленнями рішеннями, а тому оскаржив їх до суду.

Оцінюючі правомірність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи правомірність прийняття Кременчуцькою ОДПІ оспорюваних податкових повідомлень рішень, суд приходить до наступних висновків.

Так, податковим органом за період, що перевірявся ПАТ «Укртатнафта»було донараховано податкове зобовязання по податку з доходів найманих працівників на загальну суму 146466,60 грн (в тому числі за основним платежем 48 822,20 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 97644,40 грн).

Донарахована сума податку складається з наступного:

- підприємство в перевіряємому періоді перерахувало на користь готельного комплексу «Онтаріо» грошові кошти в розмірі 325481,35 грн за проживання фізичних осіб, які надавали охоронні послуги, однак в порушення підпункту 4.2.9, пункту 4.2, статті 4, абзацу «а», пункту 19.2. статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» не здійснило сплату податку з доходів фізичних осіб в розмірі 488220,20 грн.

Позивач на противагу відповідачу вказує, що ПАТ „Укратнафта виконано функції податкового агента шляхом самостійного нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб з сум, перерахованих на розрахункові рахунки Готельного комплексу «Онтаріо», за проживання та харчування охорон, що підтверджується платіжними дорученнями, рахунками, інформаційними довідками суми податку на дохід, нарахованого на дохід не працівників підприємства за період з квітень 2009 року березень 2010 року.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

У відповідності до підпункту 4.2.9. пункту 4.2. статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" , від 22.05.2003, № 889-IV (по тексту Закон № 889-IV) дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування, за винятком, коли таке надання зумовлене виконанням платником податку трудової функції чи передбачене нормами трудового договору (контракту) або відповідно до закону, у встановлених ними межах, а також за винятком користування автомобільним транспортом, наданих платнику податку його працедавцем-резидентом, який є платником податку на прибуток підприємств.

Якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням ( абзац 10 вказаного підпункту).

Відповідно до пункту 1.1. статті 1 Закону № 889-IV додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далі - інші виплати і винагороди).

Виплата (надання) платнику податку додаткових благ третьою особою від імені та/або за дорученням працедавця (самозайнятої особи) за її рахунок прирівнюється до надання таких додаткових благ таким працедавцем (самозайнятою особою).

А підпунктом 4.2.3 підпункту 4.2. статті 4 цього ж Закону встановлено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається сума (вартість) подарунків у межах, що підлягають оподаткуванню згідно з нормами статті 14 цього Закону.

Так, підпунктом 14.1. статті 14 Закону № 889-IV встановлено, що кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими цим Законом для оподаткування спадщини.

В ході судового розгляду справи із пояснень представника позивача встановлено, що ПАТ «Укртатанафта»на протязі 2009-2010 років здійснювало співпрацю з Готельним комплексом «Онтаріо»шляхом оплати за проживання фізичних осіб, які надавали охоронні послуги членам правління АТ «Укртатнафта».

При цьому, такі фізичні особи, не були працівниками ПАТ «Укрнафта», що сторонами не оспорюється та доказуванню не підлягає.

Як вбачається із матеріалів справи, ПАТ «Укрнафта»здійснювало оплату коштів за проживання та харчування фізичних осіб охоронців Готельному комплексу «Онтаріо»на підставі виставлених останнім рахунків на оплату.

В ході перевірки, податковою інспекцією, встановлено, що в період (з 01.04.20009 по 31.03.2010), позивачем на користь Готельного комплексу «Онтаріо»сплачено грошові кошти на підставі рахунків в розмірі 325481,35 грн.

Із вказаної суми відповідачем і відраховано суму податку з доходів фізичних осіб в розмірі 48822,20 грн (325481,35 х 15%), яку на думку відповідача, ПАТ «Укртатнафта»як податковим агентом не сплачено до бюджету.

Втім, позивачем представлено до суду, докази фактичного відрахування податку з доходів фізичних осіб із коштів які були сплачені за проживання та харчування фізичних осіб охоронців Готельному комплексу «Онтаріо».

Так, позивачем представлено суду рахунки та платіжні доручення по оплаті послуг за проживання та харчування ГК «Онтаріо», розрахунки суми податку з доходів фізичних осіб не працівників підприємства (без ідентифікаційних номерів) за спірний період, проведені відповідальними особами підприємства та бухгалтерією, а найголовніше надані платіжні доручення з відміткою банку про проведення, згідно із якими до бюджету сплачено податок з доходів фізичних осіб:

- платіжне дорученням від 14.07.2009 за №8073, оплачено до місцевого бюджету 9647,63 грн, призначення платежу: податок з доходів найманих працівників АТ УТН, утриманого за проживання охорони ГП за квітень травень 2009 року;

- платіжне доручення від 09.10.2009 за № 000011856 оплачено до місцевого бюджету 10043,39 грн, призначення платежу: податок з доходів за проживання охоронців керівника АТ «Укрнафта»за жовтень 2009 року;

- платіжне доручення від 09.12.2009 за № 0000014677 оплачено до місцевого бюджету 9516, 47 грн, призначення платежу: податок з доходів за проживання охоронців керівника АТ «Укрнафта»за листопад 2009 року;

- платіжне доручення від 06.01.2010 за № 21 оплачено до місцевого бюджету 5143,24 грн призначення платежу: податок з доходів за проживання охоронців керівника АТ «Укрнафта»за грудень 2009 року;

- платіжне доручення від 08.02.2010 за № 0000001325 оплачено до місцевого бюджету 5156,00 грн призначення платежу: податок з доходів за проживання охоронців керівника АТ «Укрнафта»за січень 2010 року;

- платіжне доручення від 05.03.2010 за № 0000002590 оплачено до місцевого бюджету 5036,47 грн призначення платежу: податок з доходів за проживання охоронців керівника АТ «Укрнафта»за лютий 2010 року;

- платіжне доручення від 07.04.2010 за № 0000004327 оплачено до місцевого бюджету 4979,30 грн призначення платежу: податок з доходів за проживання охоронців керівника АТ «Укрнафта»за березень 2010 року;

Вказані документа систематизовані позивачем у відповідні таблиці із розрахунками сум з посиланням на первинні бухгалтерські документи.

Доказів недостовірності або фальшивості вказаних документів у суду не має та відповідачем не представлено, а тому суд при розгляді і вирішенні справи сприймає такі документи як належні та допустимі докази.

Всього згідно із платіжними дорученнями за період з 01.04.2009 по 31.03.2010 ПАТ «Укртатнафта»до місцевого бюджету за призначенням платежу податок з доходів за проживання охоронців керівника АТ «Укрнафта»сплачено 49522,50 грн.

При цьому слід, зазначити, що відповідачем в ході перевірки, суму коштів,яка оплачена позивачем на користь ГК «Онтаріо»встановлено, лише на підставі наданого останнім листа від 16.08.2010 вих. № 219, згідно із яким в період з 01.04.2009 по 31.03.2010 АТ «Укртатанафта»були направлені рахунки всього на суму 325481,35 грн.

Водночас, згідно із цим же листом ПАТ «Укртатнафта»фактично сплачено коштів 324749,55 грн.

Проте, даний факт залишився поза увагою податкової інспекції, якою встановлено порушення та відповідно здійснено нарахування податкового зобовязання лише на підставі листа ГК «Онтаріо».

Втім, відповідно до положень пунктів 1.7, 1.8. Наказу Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року №327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" (чинного на момент проведення перевірки) факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 327 передбачено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;

у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

В порушення вказаних вимог, висновки відповідача про вчинене порушення, ґрунтуються лише на вказаному вище листі ГК «Онтаріо», в ході перевірки будь - які інші первинні/бухгалтерські документи відповідачем не досліджувалися, про що свідчить відсутність посилань на них в акті перевірки.

При цьому, інформації про те, що посадові особи АТ «Укртатнафта»відмовилися у наданні первинних документів, акт перевірки від 18.10.2010 № 5526/23-209000152307 не містить.

Отже, з акту перевірки та матеріалів справи не вбачається, на підставі яких саме первинних або інших документів, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність факту сплати додаткового блага фізичним особам.

Як вбачається з акту перевірки, податковий орган при перевірці не зазначив, на підставі яких первинних документів бухгалтерського обліку факти порушень були встановлені, у зв'язку з чим перевірити обґрунтованість зроблених в ньому висновків, а отже і правомірність донарахування податкового зобов'язання, неможливо.

В ході судового розгляду справи податковим органом відомостей, додаткових до викладених в акті перевірки, суду не надано.

При цьому враховуючі, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є покладення обов'язку щодо доказування на відповідача субєкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його дій.

Таким чином, суд вважає, що висновки про порушення позивачем вимог підпункту 4.2.9, пункту 4.2, статті 4, абзацу «а», пункту 19.2. статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»необґрунтовані та недоведені відповідачем.

Тому, суд враховуючи, що відповідач зобовязаний діяти лише у відповідності до вимог статті 19 Конституції України та з дотриманням принципів, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне вказати на недоведеність, бездоказовість та необґрунтованість висновків перевірки.

Підсумовуючі викладене вище, суд вважає за правильне позовні вимоги задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 03.11.2010 №0030641702/0/3603, від 31.12.2010 №0030641702/1/4643, від 28.03.2011 №0030641702/2/962.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" судові витрати в розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 07 червня 2011 року.

СуддяС.О. Удовіченко