Постанова № 16180137, 02.06.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2011 р. № 2а-2061/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Андрушакевич Т.В.

представник позивача Босака О.Є.

представника відповідача Кохана А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Спільного Українсько-польського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфлекс»до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

Спільне Українсько-польське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфлекс»(надалі - СП ТзОВ «Інтерфлекс») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова (надалі ДПІ у Франківському районі м. Львова), в якому просить суд з врахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог визнати протиправними податкові повідомлення-рішення: від 13.07.2010р. №0001512320/0; від 13.07.2010р. №0001522320/0; від 27.09.2010р. №0001512320/1; від 27.09.2010р. №0001522320/1; від 08.12.2010р. №0001512320/4; від 08.12.2010р. №0001522320/4; від 17.02.2011р. №0000192320.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту перевірки ДПІ у Франківському районі м. Львова, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Позивач зазначає, що в акті перевірки, який був підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень не наведено жодних даних про дослідження перевіряючими первинних фінансово-господарських документів СП ТзОВ «Інтерфлекс», а зокрема договорів на пайову участь у будівництві, які по суті являються договорами доручення, а тому грошові кошти отримані від фізичних осіб за вказаними договорами відповідно не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню відповідно до підпункту 7.9.1 пункту 7.9 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Внаслідок цього, на думку позивача, відповідачем не було враховано, що грошові кошти, які були отримані за вищевказаними договорами на пайову участь в будівництві, не надходили у власність СП ТзОВ «Інтерфлекс», а були перераховані генеральному підряднику - ТзОВ «Арконто»за договором генерального підряду на капітальне будівництво від 14.03.2005р.

На думку позивача, в порушення вимог п.п. "б" п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідач не дослідив та не встановив розміру завищення сум валового доходу СП ТзОВ «Інтерфлекс».

Також позивач вказує на те, що п.п. 7.5.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлюючи момент виникнення права на податковий кредит, не обмежує таке право певним строком. Позивач вважає правомірним віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними отриманими, якщо з моменту його придбання не минуло понад 1095 днів.

ДПІ у Франківському районі м. Львова подано до суду заперечення на позов, в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, що СП ТзОВ «Інтерфлекс»безпідставно віднесено до складу валових витрат в І кварталі 2010р. 2993 285,00 грн. В процесі проведення перевірки із врахуванням усних пояснень головного бухгалтера підприємства встановлено, що платником податків в 1-І кварталі 2010р. включено до складу валових витрат витрати на суму 2993285,00 грн. згідно актів виконаних робіт, які датовані періодом з 01.06.2005р. по 31.10.2006р., отриманих від генпідрядника ТзОВ «Арконто». При цьому, Відповідач вказує на те, що документів, які б свідчили про те, що оплата за виконані роботи була здійснена в І кварталі 2010р., ТзОВ СП «Інтерфлекс»до перевірки не надано.

В судовому засіданні, представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Зокрема, додатково представник позивача повідомив, що відповідачем помилково встановлено заниження валового доходу на суму поворотної фінансової допомоги отриманої від фізичної особи ОСОБА_3 на загальну суму 79237,00 грн., оскільки вказане зобовязання відповідно до ст. 601 ЦК України є припиненим шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з аналогічних підстав, наведених у письмових запереченнях. Додатково пояснив, що позивачем впродовж згідно з укладеними договорами отримано поворотну фінансову допомогу, яка на кінець кожного звітного періоду особі не поверталась, отже підлягає включенню до складу валового доходу згідно з вимогами п.4.1.6. ст.. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Крім того, пояснив, що в процесі проведення перевірки не встановлено факт не включення позивачем до складу валових витрат, право на включення яких не було реалізовано у встановленому законодавством порядку згідно з вимогами п.п. 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Позивач - Спільне Українсько-Польське підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфлекс»28.10.1996р. зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради як юридична особа, код ЄДРПОУ22343048, місцезнаходження юридичної особи: м. Львів, вул. Квітнева, 3 кв. 37.

Позивач взятий на облік як платник податків в ДПІ у Франківському районі м. Львова, зареєстрований платником ПДВ 13.02.1997р. за №4781.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлення від 13.05.2010 року №23-2/279, згідно з ч. 1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року №509-ХІІ та відповідно до плану графіку проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання, ДПІ у Франківському районі м. Львова проведена планова виїзна перевірка Спільного Українсько-Польського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфлекс», код ЄДРПОУ22343048, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007р. по 31.03.2010р. валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 31.03.2010р., за результатами якої складено акт перевірки від 22.06.2010р. №2038/23-2/22343048.

Вказаною перевіркою встановлено порушення Позивачем СП ТзОВ «Інтерфлекс»вимог:

-п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.9 п.п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», СП ТзОВ «Інтерфлекс»в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на прибуток на загальну суму 768130,50 грн. (в т. ч. за 2 кв. 2009р. на суму 1000,00 грн., 3 кв. 2009р. на суму 4000,00 грн.; 4кв. 2009р. на суму 11353,75 грн. та 1 кв. 2010р. на суму 751776,75 грн.).

-п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого підприємством завищено р. 26- залишок відємного значення на суму 200423,00 грн., що в подальшому не підлягає включенню до податкового кредиту наступних податкових періодів, занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету (р.27) на 604375,00 грн. (в т.ч. 17924,00- лютий 2009р.; 335199,00 грн.-січень 2010р., 251252,00 грн. - лютий 2010р.

На підставі вищевказаного акта перевірки начальником ДПІ у Франківському районі м. Львова, було прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.07.2010р. №0001512320/0, яким згідно п.п. «б»підпункту 4.2.2. ст. 4 та п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за порушення СП ТзОВ «Інтерфлекс»п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток підприємства на суму 768130,50 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 155861,48 грн.

Також на підставі вищевказаного акта перевірки начальником ДПІ у Франківському районі м. Львова, було прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.07.2010р. №0001522320/0, яким згідно п.п. «б»підпункту 4.2.2. ст. 4 та п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за порушення СП ТзОВ «Інтерфлекс» п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 604375,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 302187,50 грн.

На підставі ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, позивачем в адміністративному порядку оскаржено вказане податкове повідомлення-рішення.

Рішенням ДПІ у Франківському районі м. Львова від 24.09.2010р. №21143/10/25-010/72 про результати розгляду первинної скарги залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова від 13.07.2010р. №0001512320/0, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток підприємства на суму 768130,50 грн., і застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 155861,48 грн. та податкове повідомлення-рішення від 13.07.2010р. №0001522320/0 яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 604375,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 302187,50 грн., а скаргу СП ТзОВ «Інтерфлекс»- без задоволення.

Рішенням ДПІ у м. Львові від 30.11.2010р. №23106/10/25-005/352 про результати розгляду повторної скарги, вищевказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу ТзОВ «СП «Інтерфлекс»- без задоволення.

Рішенням ДПА у Львівській області від 04.02.2011р. №2912/10/25-005/252 про результати розгляду повторної скарги: залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова від 13.07.2010р. та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова від 13.07.2010р. №0001522320/0 в частині 62634,00 основного платежу з податку на додану вартість та 31317,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та в цій частині рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова від 24.09.2010р. про результати розгляду первинної скарги, рішення ДПІ у м. Львові від 30.11.2010р. про результати розгляду повторної скарги, а в іншій частині податкове повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова від 13.07.2010р. №0001522320/0 та рішення ДПІ у Франківському районі від 24.09.2010р. про результати розгляду первинної скарги, рішення ДПІ у м. Львові від 30.11.2010р. про результати розгляду повторної скраги залишає без змін, а скаргу СП ТзОВ «Інтерфлекс»-без задоволення.

Спір між сторонами виник стосовно правомірності податкових повідомлень-рішень ДПІ у Франківському районі м. Львова від 13.07.2010р. №0001512320/0; від 13.07.2010р. №0001522320/0; від 27.09.2010р. №0001512320/1; від 27.09.2010р. №0001522320/1; від 08.12.2010р. №0001512320/4; від 08.12.2010р. №0001522320/4; від 17.02.2011р. №0000192320.

Суд вирішуючи спір по суті, виходив з наступного.

За період з 01.10.2007р. по 31.03.2010р. СП ТзОВ «Інтерфлекс»задекларовано скоригований валовий дохід у сумі 5633 411,00 грн.

Перевіркою відображених у рядках 01.1 Декларацій «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)»показників за період з 01.10.2007р. по 31.03.2010р. у загальній 5547720,00грн. встановлено, що на формування цих показників мали вплив здійснення операції із оптової торгівлі товарами та внесення коштів фізичними особами на будівництво.

Також в обґрунтування вищевказаних висновків в акті перевірки (ст. 14 акта перевірки), відповідач вказує на те, що документів, які б підтверджували правомірність декларування підприємством в 1 кварталі 2010 року валових витрат в розмірі 2993285,00 грн. до перевірки не надано. На думку відповідача СП ТзОВ «Інтерфлекс»безпідставно віднесено до складу валових витрат в 1-кв. 2010р. витрати на суму 2993285,00 грн.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.10.2007р. по 31.03.2010р. в сумі 5054788,00 грн. встановлено завищення задекларованих СП ТзОВ «Інтерфлекс»показників у рядку 04.1 Декларацій «витрат на придбання товарів (робіт, послуг) крім визначених у 04.11»всього у сумі 2993285,00 грн., в тому числі І квартал 2010р. у сумі 2 993 285,00 грн., а саме включення до складу валових витрат актів виконаних робіт за період з 01.01.2005р. по 30.09.2007р., який охоплений попередньою перевіркою (Акт виїзної планової перевірки №4608/2320/22343048 від 18.12.2007р.).

Відповідно до п.1.6 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, (який був чинним на момент складення акта перевірки та втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року N 984), за результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Згідно п. 1.7 вищевказаного Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п. 2.2.17 Порядку, при проведенні виїзних планових перевірок проводиться аналіз фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання.

Відповідно до п.п. «б»п.п. 4.2.2 п. 4.21 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає:

Загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Всупереч наведеному відповідачем не було належним досліджено суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Зокрема, встановивши необґрунтоване включення до складу валових витрат актів виконаних робіт за період з 01.01.2005р. по 30.09.2007р. в розмірі 2993285,00 грн., який охоплений попередньою перевіркою (Акт виїзної планової перевірки №4608/2320/22343048 від 18.12.2007р.)», відповідачем не було досліджено валові доходи на предмет їх завищення

При дослідженні змісту фінансово-господарських операцій, судом було встановлено, що СП ТзОВ «Інтерфлекс»було укладено ряд договорів з фізичними особами на пайову участь в будівництві, а саме: Договір № 006/06/03/2П від 20.12.2005р., №002/03/09 від 21.04.2005р. №020/04/1 від 26.04.2005р., №005/07/19 від 18.07.2005р., №001/02/06 від 01.06.2004р., №016/12/1 від 21.12.2005р., №011/08/12П від 01.03.2007р. №013/11/11 від 09.11.2005р., №017/12/3 від 20.12.2005р., №005/07/02П від 14.05.2007р., №015/12/17 від 19.12.2005р., №003/02/05 від 31.03.2005р., №008/08/15 від 11.08.2005р., №012/09/14 від 07.09.2005р. №010/08/18 від 16.08.2005р., №009/08/7 від 16.08.2005р., №01/11/16 від 23.11.2005р., №007/06/10 від 21.06.2005р. №003/02/08 від 31.03.2005р.

Відповідно до п. 1.1 цього Договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором СП ТзОВ «Інтерфлекс»бере на себе зобовязання виконати комплекс організаційних дій, спрямованих на набуття пайовиком права власності на квартиру у житловому будинку на 20 квартир за адресою: м. Львів, вул. К. Левицького, 128 Коциловського, 3.

Відповідно до п. 4.1 цього Договору, за вчинення дій по організації будівництва квартири №7 в Будинку, що передбачені цим Договором, Пайовик сплачує Товариству винагороду в розмірі 3 відсотки від суми вказаної в п.2.1 цього договору.

Як вбачається із змісту вищевказаних договорів на пайову участь у будівництві, такі за своєю правовою природою є договорами доручення.

Відповідно до ст. 1000 Цивільного кодексу України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Статтею 1002 Цивільного кодексу України, повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також, як було встановлено судом, перед укладенням вищевказаних договорів на пайову участь в будівництві, між СП ТзОВ «Інтерфлекс»та генпідрядником- ТзОВ «Арконто»було укладено договір генпідряду на капітальне будівництво від 14.03.2005р., яким визначено порядок будівництва житлового будинку на 20 квартир по вул.К.Левицького, 128 у м. Львові.

Відповідно до абз. 2 п. 1.31 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Наведені норми Закону кореспондуються з приписами підпункту 7.9.1 пункту 7.9 статті 7 цього ж Закону, за яким з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту.

При цьому, норма пункту 7.9 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не містить виключного переліку договорів, операції за якими не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню.

Всупереч наведеному з акту перевірки не вбачається дослідження відповідачем первинних фінансово-господарських документів СП ТзОВ «Інтерфлекс», зокрема, договорів на пайову участь у будівництві та договору генпідряду на капітальне будівництво від 14.03.2005р.

Отже, кошти отримані СП ТзОВ «Інтерфлекс»в межах вищевказаних договорів на пайову участь у будівництві, які, в свою чергу, є договорами доручення не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню.

Таким чином, СП ТзОВ «Інтерфлекс»не було завищено валовий дохід на суму 3045 584,55 грн.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

В свою чергу, завищення валового доходу за вказаний період на суму 01.10.2007р. по 31.03.2010р. на суму 3045584,55 грн. при наявності завищення валових витрат в розмірі 2993285,00 грн. вказує на відсутність обєкта оподаткування згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В ході проведення вказаної планової документальної перевірки СП ТзОВ «Інтерфлекс»ДПІ у Франківському районі м. Львова встановлено, що перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.10.2007р. по 31.03.2010р. встановлено заниження скоригованого валового доходу на загальну суму 79237,00 грн. (в т.ч. 2 кв. 2009р. на суму 4000,00 грн., за 3 кв. 2009р. на суму 16000,00 грн., за 4 кв.- 2009р. на суму 45415,00 грн. та за 1кв. 2010р. на суму 13822,00 грн.). При цьому, в акті перевірки було встановлено, що СП ТзОВ «Інтерфлекс»не включено до складу валового доходу поворотну фінансову допомогу отриману від фізичної особи ОСОБА_3 на загальну суму 79237,00 грн. В акті перевірки також вказано, що станом на 31.03.2010р. вказана фінансова допомога не повернена.

Як встановлено судом, між Позикодавцем- ОСОБА_3 та Позичальником- СП ТзОВ «Інтерфлекс»було укладено договори позики, а саме: від 19.06.2009р. на суму 4000,00 грн., від 20.08.2009р. на суму 10000,00 грн., від 18.09.2009р. на суму 6000,00 грн., від 12.10.2009р. на суму 8390,00 грн., від 09.11.2009р. на суму 4000,00 грн., від 12.11.2009р. на суму 16000,00 грн., від 18.12.2009р. на суму 17025,00 грн., від 19.02.2010р. на суму 2765,00 грн., від 26.02.2010р. на суму 3800,00 грн., від 16.03.2009р. на суму 7257,00 грн.

В той же час, між Позивачем- ТзОВ «Інтерфлекс»та пайовиком-ОСОБА_3 було укладено договір №005/07/19 від 18.07.2005р. на пайову участь в будівництві, за яким пайовик зобовязувався оплатити Позивачу 1562000,00 грн. до 31.12.2008р.

При цьому, відповідачем не було враховано, що між Позивачем - СП ТзОВ «Інтерфлекс»та ОСОБА_3 було укладено договори про зарахування зустрічних однорідних вимог за існуючими договорами позики та договору №005/07/19 від 18.07.2005р. на пайову участь в будівництві, а саме: Договір №1 від 30.06.2009р. на суму 4000,00грн., Договір №2 від 31.08.2009р. на суму 10000,00 грн., Договір №3 від 30.09.2009р. на суму 6000,00 грн., Договір №4 від 30.10.2009р. на суму 8390,00 грн., Договір №5 від 30.11.2009р. на суму 4000,00 грн., Договір №6 від 30.11.2009р. на суму 16000,00 грн., Договір №7 від 30.12.2009р. на суму 17025,00 грн., Договір №8 від 26.08.2010р. на суму 2765,00 грн., Договір №9 від 15.03.2010р. на суму 3800, 00грн., Договір №10 від 31.03.2010р. на суму 7257,00 грн.

Відповідно до п. 3 кожного з вказаних договорів про зарахування зустрічних однорідних вимог, передбачено, що після зарахування зустрічних однорідних вимог, зобовязання Позивача перед фізичною особою ОСОБА_3 по поверненню позики згідно вищевказаних договорів позики вважаються виконаними і припиняються.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Відповідно до п. 4.1.6 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход включає, сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону.

Однак, як вбачається судом внаслідок укладення між сторонами договорів про зарахування зустрічних однорідних вимог, після зарахування зустрічних однорідних вимог зобовязання Позивача перед фізичною особою ОСОБА_3 по поверненню позики згідно з вказаними вище договорами позики є виконаними, внаслідок чого зобовязання припинено.

А, відтак, висновок Відповідача в акті перевірки про заниження скоригованого валового доходу на загальну суму 79237,00 грн. є необґрунтованим та спростовується матеріалами справи.

З огляду на викладене, помилковим є висновок відповідача, викладений в акті перевірки щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 768130,50 грн., що вказує на протиправність винесеного податкового повідомлення-рішення, яким донараховано суму податку на прибуток підприємства на суму 768130,50 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 155861,48 грн.

В ході проведення вказаної планової документальної перевірки СП ТзОВ «Інтерфлекс»ДПІ у Франківському районі м. Львова встановлено п.п. 3.2.3 (стр. 39 акта), що перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.10.2007р. по 31.03.2010р. встановлено завищення р. 26- залишку відємного значення на суму 200423 грн. та занижено суми податку суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету (р.27) на 604375,00 грн. (в т.ч. 17924,00- лютий 2009р.; 335199,00 грн.-січень 2010р., 251252,00 грн.- лютий 2010р.

Проведеною перевіркою уточнюючих розрахунків у звязку із виправленням самостійно виявлених помилок до Декларацій з податку на додану вартість встановлено, що на формування цього показника мало вплив включення до податкового кредиту податкових накладних за попередні звітні періоди.

ТзОВ «Інтерфлекс»подано уточнюючі розрахунки у вересні 2009р. за перевірений період, в яких збільшено податковий кредит на суму 554712,00 грн. згідно з накладними, отриманими у вересні-листопаді 2006р., січні-вересні 2007р.

Зокрема, в акті перевірки (стр. 37 акта) вказано, що в порушення п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»СП ТзОВ «Інтерфлекс»:

- подано звітну декларацію з податку на додану вартість за лютий 2009 р., у якій до суми податкового кредиту згідно «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»віднесено суму ПДВ 28904,83 грн. згідно з податковими накладними, виписаними у квітні 2006р.;

- подано звітну декларацію з податку на додану вартість за травень 2009 р., у якій до суми податкового кредиту згідно «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»віднесено суму ПДВ 34575,50 грн., згідно з податковими накладними, виписаними у травні 2006р.;

- подано звітну декларацію з податку на додану вартість за червень 2009 р., у якій до суми податкового кредиту згідно «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»віднесено суму ПДВ 104794,38 грн., згідно з податковими накладними, виписаними у липні 2006р.;

При дослідженні вказаних обставин, суд виходив з наступного.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п.п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Відповідно до п.п. 7.5.1 п.п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Таким чином, платник не має права відносити до податкового кредиту суму податку на додану вартість передчасно, тобто раніше моменту вказаного у п.п. 7.5.1 Закону України "Про податок на додану вартість".

Однак, п.п. 7.5.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлюючи момент виникнення права на податковий кредит, не обмежує таке право певним строком.

Відповідно до п. 7.4.1. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту (п. 7.4.5 Закону) суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

В свою чергу, наявні у СП ТзОВ «Інтерфлекс»податкові накладні відповідають вимогам передбаченим п.п. 7.2.1 п.п. 7.2 п. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а отже, виходячи із норми п.п. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, наявність у СП ТзОВ «Інтерфлекс»податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість.

Відповідно до абз. 3 п. 4.7 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі коли платник податку (далі - повірений) здійснює діяльність з придбання товарів (робіт, послуг) за дорученням та за рахунок іншої особи (далі - довіритель), датою збільшення податкового кредиту такого повіреного є дата перерахування коштів (поставка в управління цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу) на користь продавця таких товарів (робіт, послуг) або поставка інших видів компенсацій вартості таких товарів (робіт, послуг), а датою збільшення податкових зобов'язань є дата передання таких товарів (результатів робіт, послуг) довірителю.

Відповідно до пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

При цьому, враховуючи строки давності та порядок їх застосування при визначенні податкових зобов'язань встановлені статтею 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також те, що сума податку на додану вартість, віднесена за податковою накладною до податкового кредиту, впливає безпосередньо на розмір податкових зобов'язань платника податку, то відповідно Позивач вправі віднести до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковою накладною отриманою при придбанні товару, якщо з моменту його придбання не минуло понад 1095 днів.

Суд також враховує те, що відповідачем при проведенні перевірки ініційовано проведення зустрічної перевірки з питань взаєморозрахунків між позивачем та ТЗОВ «Арконто»(лист ДПІ від 05.12.2007р. №28250/7/23-2). ДПІ у Галицькому районі на виконання запит відповідача складено інформаційну довідку від 19.12.2007р. №27806/23-416/1202, якою підтверджено наявність господарських відносин між вказаними контрагентами та відображення ТзОВ «Арконто» відповідних сум податку на додану вартість у складі податкових зобовязань. При цьому, у запиті наведено перелік податкових накладних, які були виписані ТзОВ «Арконто» та, які відображались позивачем у податковому обліку. Судом встановлено, що перелік податкових накладних, який наведений у запиті не збігається із переліком, зазначений відповідачем в акті перевірки від 04.02.2011р. №2912/10/25-005/252. Тому, інші первинні документи, які оформлялись за участю ТзОВ «Арконто»в період з 01.10.2004р. по 30.09.2007р. не відображались позивачем у податковому обліку впродовж вказаного періоду, який охоплювався попередньою документальною перевіркою. З огляду на це, позивач не допускав повторного формування складу валових витрат та податкового кредиту на підставі тих самих первинних документів.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку що податкові повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова від 13.07.2010р. №0001512320/0; від 13.07.2010р. №0001522320/0; від 27.09.2010р. №0001512320/1; від 27.09.2010р. №0001522320/1; від 08.12.2010р. №0001512320/4; від 08.12.2010р. №0001522320/4; від 17.02.2011р. №0000192320 є протиправними.

Зважаючи на те, що позивачем не порушено вимог податкового законодавства в межах цього спору, застосування до нього штрафних санкцій на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»також є протиправним.

Стаття 19 Конституції України, встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податку донараховані податкові зобовязання чи зменшені податкові вигоди, зокрема нараховані штрафні (фінансові санкції) санкції, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись наведеним вище та ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова від 13.07.2010р. №0001512320/0; від 13.07.2010р. №0001522320/0; від 27.09.2010р. №0001512320/1; від 27.09.2010р. №0001522320/1; від 08.12.2010р. №0001512320/4; від 08.12.2010р. №0001522320/4; від 17.02.2011р. №0000192320.

3.Присудити на користь Спільного Українсько-польського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфлекс» судові витрати з Державного бюджету у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07 червня 2011 року.

Суддя Гулик А.Г.

З оригіналом згідно

Суддя Гулик А.Г.