Постанова № 16180117, 02.06.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2011 р. № 2а-1878/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Андрушакевич Т.В.,

представника позивача Саноцького Ю.Л.,

представник відповідача не зявився,

представника третьої особи Голода І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця»(далі ДТГО «Львівська залізниця») до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області (далі ДПІ у м. Ужгороді), за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові (далі СДПІ ВПП у м. Львові) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

Державне територіально-галузеве обєднання «Львівська залізниця»звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.02.2011 року № 0000262341/0.

Позовні вимоги мотивовані тим, що платником податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи. При цьому, згідно з п. 2.2 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платником податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту є управління залізниці. Вважає, що у вказаному Законі йде мова саме про підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, а не про структурні підрозділи управління залізниці. Крім цього, зазначає, що у разі якщо управління залізниці не має підпорядкованих підприємств залізничного транспорту, що мають статус юридичних осіб, та відповідно їх структурних підрозділів, то єдиним платником податку на прибуток (від основної діяльності, від неосновної діяльності, від позареалізаційних операцій тощо) в системі управління залізниці є виключно управління залізниці, а структурні підрозділи залізниці відповідно до п.п. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не вважаються окремими платника податку, оскільки не мають статусу підприємств.

Відповідачем подано до суду заперечення на адміністративний позов № 1442 від 01.03.2011 року, в якому проти позову заперечує. Зазначає, що прибуток, одержаний від операцій, не повязаних з перевезенням пасажирів, вантажів, вантажобагажу, пошти тощо, вважається прибутком, одержаним не від господарської діяльності залізничного транспорту. Заперечення обґрунтовані тим, що ВП «Вагонне депо «Ужгород» ДТГО «Львівська залізниця»в порушення п.п. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»занизив скоригований валовий дохід на 88076 грн. 00 коп., в результаті чого перевіркою донараховано 22019 грн. 00 коп. податку на прибуток від неосновної діяльності залізничного транспорту. При цьому, зазначає, що платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених в позовній заяві. Додатково пояснив, що господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти вказану діяльність особи через свої постійні представництва, філіали та інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи. Зазначає, що управління залізниці фактично здійснює господарську діяльність через свої відокремлені підрозділи. Згідно з п. 2.2 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці. Враховуючи викладене вище, просить суд задовольнити позов.

Відповідач явку у повноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце його проведення. Про причини неявки суд не повідомив, а тому суд ухвалив розглядати справу без його участі. В судових засіданнях, в яких брав участь представник відповідача пояснив, що прибуток, одержаний від операцій, не повязаних з перевезенням пасажирів, вантажів, пошти тощо, вважається прибутком, одержаним не від господарської діяльності залізничного транспорту. Зазначив, що відповідно до положень п.п. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи. Враховуючи викладене, а також те, що управління залізниці є державними підприємствами, вважає позов необґрунтованим та просить суд відмовити позивачу у його задоволенні.

Протокольною ухвалою судового засідання від 28.04.2011 року суд, в порядку ч. 2 ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України, залучив до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Спеціалізовану Державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Львові.

Представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Пояснив, що позивачем подано до податкової інспекції декларації з податку на прибуток за 1-2 квартали 2010 року. Як вбачається з картки особового рахунку ДТГО «Львівська залізниця»з податку на прибуток, станом на 31.12.2010 року за позивачем обліковується переплата в сумі 10414127 грн. 20 коп. Зазначає, що за рахунок наявної переплати сума податкового зобовязання, яка декларується до сплати, погашається за рахунок наявної переплати по вказаному податку.

Заслухавши пояснення представників сторін, представника третьої особи на стороні позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Позивач ДТГО «Львівська залізниця», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Гоголя, буд. 1, код ЄДРПОУ 01059900, зареєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Львівської міської ради як юридична особа, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).

ВП «Вагонне депо Ужгород»ДТГО «Львівська залізниця», що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Чоп, вул. Ужгородська, буд. 3, код ЄДРПОУ - 01071166 є відокремленим структурним підрозділом позивача (філією) без права юридичної особи, видом діяльності якого є функціонування інфраструктури залізничного транспорту, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) та Положенням про відокремлений підрозділ «Вагонне депо Ужгород»Державного територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця».

Як вбачається з матеріалів справи, що згідно п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст. 20, 75, 79 Податкового кодексу України, ДПІ у м. Ужгороді проведено документальну невиїзну перевірку ВП «Вагонне депо Ужгород»ДТГО «Львівська залізниця»щодо правильності нарахування та сплати податку на прибуток не від господарської діяльності за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року, за результатами якої складено акт перевірки № 58/23-1/10/01071166 від 18.01.2011 року.

Проведеною відповідачем перевіркою встановлено порушення ВП «Вагонне депо Ужгород»ДТГО «Львівська залізниця»п.п. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого донараховано податок на прибуток не від господарської діяльності за перевірений період на загальну суму 22019 грн. 00 коп., в тому числі за І квартал 2010 року в сумі 6448 грн. 00 коп., за ІІ квартал 2010 року в сумі 15571 грн. 00 коп.

З врахуванням вимог п.п. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», за наслідками вказаної перевірки, відповідач дійшов висновку, що прибуток, що підлягає оподаткуванню від основної господарської діяльності ВП «Вагонне депо Ужгород»ДТГО «Львівська залізниця»підлягає зменшенню за І півріччя 2010 року на загальну суму 88076 грн. 00 коп., в тому числі за І квартал 2010 року в сумі 25793 грн. 00 коп. та за ІІ квартал 2010 року в сумі 62283 грн. 00 коп.

На підставі акта перевірки № 58/23-1/10/01071166 від 18.01.2011 року, згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, ДПІ у м. Ужгороді винесено податкове повідомлення-рішення від 02.02.2011 року № 0000262341/0, яким ДТГО «Львівська залізниця»в особі ВП «Вагонне депо Ужгород»збільшено суму податкового зобовязання за платежем податок на прибуток в розмірі 27523 грн. 75 коп., в тому числі 22019 грн. 00 коп. за основним платежем та 5504 грн. 75 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

За результатами вказаної вище планової виїзної перевірки ВП «Вагонне депо Ужгород»ДТГО «Львівська залізниця»відповідачем встановлено, що з 01.01.2010 року платником податку на прибуток від основної господарської і не від господарської діяльності залізничного транспорту по ДТГО «Львівська залізниця»є управління залізниці.

Під час розгляду справи судом встановлено, що за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року ВП «Вагонне депо Ужгород»ДТГО «Львівська залізниця»передано задекларований скоригований валовий дохід від основної (господарської) діяльності до Ужгородської дирекції залізничних перевезень, після чого зведені дані передані до ДТГО «Львівська залізниця»в сумі 65036104 грн. 00 коп.

За вказаний період ВП «Вагонне депо Ужгород»ДТГО «Львівська залізниця»отримувало доходи як від основної (господарської) діяльності, так і не від господарської діяльності, які відображалися в деклараціях на прибуток підприємства. Скоригований валовий дохід не від господарської діяльності складає 254905 грн. 00 коп.

Крім того, ВП «Вагонне депо Ужгород»ДТГО «Львівська залізниця» задекларовано не від господарської діяльності з надання в оренду приміщень та продажу металобрухту податок на прибуток в сумі 254905 грн. 00 коп.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток не від господарської діяльності за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року встановлено його заниження в сумі 22019 грн. 00 коп., в тому числі за І квартал 2010 року та за ІІ квартал 2010 року в сумі 15571 грн. 00 коп.

Як вбачається з положення п. 2.2 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці. Перелік робіт та послуг, що належать до господарської діяльності залізничного транспорту, затверджується Кабінетом Міністрів України. Підпунктом 2.2.2. вказаної статті передбачено, що платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування, його відносини з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими видами транспорту, пасажирами, відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу регулюється Законом України «Про залізничний транспорт».

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України «Про залізничний транспорт»залізничний транспорт це виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо. Частиною 5 ст. 4 Закону України «Про залізничний транспорт»передбачено, що крім залізниць складовою ланкою залізничного транспорту є також підприємства залізничного транспорту, що разом із залізницями належать до загальнодержавної власності і управління яких здійснюється органом управління залізничним транспортом - Державною адміністрацією залізничного транспорту України (Укрзалізницею), підпорядкованим Міністерству транспорту та звязку України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поняття «підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи»і «структурні підрозділи залізниці» не можна ототожнювати, оскільки вони є різними.

Згідно з ст. 5 Закону України «Про залізничний транспорт»майно, закріплене за залізницями, підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування, є загальнодержавною власністю і управління ним здійснюється Укрзалізницею в межах повноважень, визначених чинним законодавством України. Рішення про закріплення транспортних засобів та їх безоплатну передачу однією залізницею або підприємством залізничного транспорту загального користування іншим залізницям та підприємствам без зміни форми власності приймаються Укрзалізницею. Крім того, передача в оренду, обмін та надання в тимчасове користування, а також виведення з експлуатації рухомого складу і контейнерів, що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюються залізницями та підприємствами залізничного транспорту загального користування за погодженням з Укрзалізницею.

Пунктом 1 Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 року № 262, визначено, що до сфери управління Укрзалізниці входять Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна та Придніпровська залізниці, а також інші об'єднання, підприємства, установи і організації залізничного транспорту за переліком, визначеним Мінтрансом.

Згідно з п. 1 ст. 62 Господарського кодексу України, підприємство- це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Відповідно до п.п. 3, 4 вказаної статті підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту та є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

З матеріалів справи вбачається, що ВП «Вагонне депо Ужгород»ДТГО «Львівська залізниця»не відповідає ознакам встановленим законодавством для підприємства, оскільки не є юридичною особою, та діє на підставі Положення, а не Статуту. Натомість, ДТГО «Львівська залізниця» відповідно до вимог Господарського кодексу України діє на підставі Статуту, затвердженого наказом Міністерства транспорту та звязку України від 31.01.2006 року № 80 та зареєстрованого 06.02.2006 року за № 14151050051000929.

Отже, згідно наведеного, структурний підрозділ залізниці - ВП «Вагонне депо Ужгород» ДТГО «Львівська залізниця»не може відноситись до категорії підприємств залізничного транспорту або їх структурних підрозділів, і відповідно не може бути самостійним платником податку на прибуток. У звязку з чим, суд дійшов висновку, що ВП «Вагонне депо Ужгород»ДТГО «Львівська залізниця»не зобовязаний подавати декларації з податку на прибуток.

Нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці.

Згідно пункту 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у спірних правовідносинах керувався наданим ДПА України податковим розясненням від 13.09.2004 року № 7979/6/15-1116, згідно з яким платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які мають статус юридичних осіб.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ДТГО «Львівська залізниця»подано до СДПІ ВПП у м. Львові декларації з податку на прибуток за І-ІІ квартали 2010 року. Перерахування позивачем до бюджету податку на прибуток за І півріччя 2010 року відповідно до поданих декларацій з податку на прибуток підтверджується платіжними дорученнями та виписками ВАТ «ВТБ Банк».

Оскільки, ВП «Вагонне депо Ужгород»ДТГО «Львівська залізниця»не відноситься ні до першої, ні до другої категорії, податок на прибуток, одержаний від діяльності цього відокремленого підрозділу, правомірно задекларований і сплачений юридичною особою - ДТГО «Львівська залізниця».

Згідно з п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»штрафні санкції накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства.

Зважаючи на те, що позивачем не порушено вимоги податкового законодавства в межах цього спору, застосування до нього штрафних санкцій на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є безпідставним та протиправним.

Таким чином, суд дійшов висновку що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді від 02.02.2011 року № 0000262341/0 є протиправним.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, на користь позивача належить присудити документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору з Державного бюджету.

Керуючись наведеним вище, та ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді від 02.02.2011 року № 0000262341/0.

3.Присудити на користь Державного територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця»(код ЄДРПОУ - 01059900) судові витрати у розмірі 03 грн. 40 коп. з Державного бюджету.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07 червня 2011 року.

Суддя Гулик А.Г.

З оригіналом згідно

Суддя Гулик А.Г.