Постанова № 16163826, 18.05.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-5088/10/0270

Головуючий у 1-й інстанції: Свентух В.М.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Совгири Д. І., Мельник-Томенко Ж. М.

при секретарі: Погребняк О.Ю.

за участю:

представника позивача (апелянта): Шевчук О.В.

представників відповідача: Попової О.В., Поліщука В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства "Пера-Інвест"на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства "Пера-Інвест" до Гайсинська міжрайонна державна податкова інспекція про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

В травні 2006 року Приватне виробничо-комерційне підприємство "Пера-Інвест" (ПВКП «Пера-Інвест») звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції (Гайсинська МДПІ) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 26 квітня 2006 року №000492301/2/926 та №0000472301/3/927.

Постановою Господарського суду Вінницької області від 19 березня 2008 року даний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Гайсинська МДПІ подала апеляційну скаргу і постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2009 року постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.

ПВКП «Пера-Інвест» подало касаційну скаргу за результатами розгляду якої Вищий адміністративний суд України 10 листопада 2010 року виніс ухвалу про скасування постанови Господарського суду Вінницької області від 19 березня 2008 року і постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2009 року та направлення адміністративної справи на новий розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.

Крім того, Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі від 10 листопада 2010 року зазначив, що при новому розгляді справи суду слід повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, дослідити порядок подання платниками податків податкових декларацій та уточнюючих розрахунків та порядок їх прийняття податковими органами, спосіб подання таких розрахунків позивачем, та, в залежності від встановлених обставин, вирішити спір у відповідності із нормами законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Так, за результатами нового розгляду даної справи, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову ПВКП «Пера-Інвест» до Гайсинської МДПІ про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 26 квітня 2006 року №000492301/2/926 та №0000472301/3/927.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне зясування обставин, які мають істотне значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, що є підставами для його скасування.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.

В судовому засіданні представники відповідача про задоволення апеляційної скарги заперечили, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, Гайсинською МДПІ проведено перевірку позивача з питань дотримання ним вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 січня 2004 року по 30 червня 2005 року, за результатами якої складено акт від 16 листопада 2005 року №24/23/30818729.

За результатами проведеної перевірки податковим органом виявлено порушення позивачем п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.1, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 7.4.4. п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акта перевірки Гайсинською МДПІ прийняті податкові повідомлення - рішення №000047/2301/0 та №000049/2301/0, згідно яких ПВКП «Пера-Інвест» визначено суми податкових зобовязань за платежами відповідно:

-податок на прибуток - 17150 грн., фінансова санкція - 7305 грн.;

- податок на додану вартість - 71527 грн., фінансова санкція 35763 грн. 50 коп.

Вказані рішення оскаржені ПВКП «Пера-Інвест» в адміністративному порядку. За наслідками розгляду скарг Гайсинською МДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 26 квітня 2006 року №0000492301/2/926 та №0000472301/3/927.

Не погодившись з прийнятими рішеннями, ПВКП «Пера-Інвест» звернулося до суду про визнання їх нечинними.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні підтверджуючі докази подання ПВКП «Пера-Інвест» до податкової інспекції уточнюючих декларацій по податку на додану вартість в кількості 20 штук за січень-вересень 2005 року, та уточнені декларації по податку на прибуток в кількості 4 штуки за І квартал 2004 року, І півріччя 2004 року, 9 місяців 2004 року та 2004 рік, які на думку позивача не були враховані при проведені перевірки.

Колегія суддів не може погодитися з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ (в редакції чинній на момент виникнення даних спірних відносин), платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

- або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

- або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

Відповідно до п. 4.1. Порядку приймання та комп'ютерної обробки звітних документів платників податків у ДПІ районного рівня та СДПІ по роботі з ВПП, затвердженого наказом ДПА України від 02 грудня 2004 року №691 (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), документи податкової звітності до органів податкової служби можуть бути надані (надіслані) на паперових носіях, поштовими відправленнями, на магнітних носіях з доданням роздрукованих оригіналів документів податкової звітності на паперових носіях, за допомогою будь-якої транспортної системи (On-Line, Off-Line, Utel або інший провайдер зв'язку, який гарантує доставку пакета звітних документів платника до ОДПС протягом однієї години).

Підпунктом 4.8.2 п. 4.8 цього ж Порядку передбачено, що за відсутності зауважень до порядкуоформлення документів податкової звітності вони реєструються і вважаються прийнятими. Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер. На примірнику, що залишається у платника, проставляється штамп "ОТРИМАНО".

Так, реєстрація та обробка уточнених документів податкової звітності, в тому числі таких, що надійшли поштовими відправленнями, проводиться у загальному порядку приймання та обробки документів податкової звітності, викладеному у Порядку. Уточнююча звітність реєструється та заноситься до електронної бази податкової звітності в періоді, показники якого вона уточнює. (п.п. 4.19.3, 4.19.4 Порядку).

Як вбачається з матеріалів справи ПВКП «Пера-Інвест» 20 жовтня 2005 року подало до Теплицького відділення Гайсинської МДПІ наступні уточнюючі розрахунки податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок: за І квартал 2004 року; за півріччя 2004 року; за ІІІ квартал 2004 року; за 2004 рік; за січень місяць 2004 року; за лютий місяць 2004 року; за березень місяць 2004 року; за квітень місяць 2004 року; за травень місяць 2004 року; за червень місяць 2004 року; за липень місяць 2004 року; за серпень місяць 2004 року; за вересень місяць 2004 року; за жовтень місяць 2004 року; за листопад місяць 2004 року; за грудень місяць 2004 року; за січень місяць 2005 року; за лютий місяць 2005 року; за березень місяць 2005 року; за квітень місяць 2005 року; за травень місяць 2005 року; за червень місяць 2005 року; за липень місяць 2005 року; за серпень місяць 2005 року. Дані уточнюючі розрахунки прийняті податковим органом, про що свідчать штампи на них «ОТРИМАНО» (т. 24 а.с. 19-42).

Хоча, судом першої інстанції під час розгляду справи досліджувався порядок подання позивачем вказаних вище уточнюючих розрахунків та порядок їх прийняття податковим органом, однак не було досліджено порядок подання та прийняття податковим органом уточнюючого розрахунку №8512 за І квартал 2004 року, який не був врахований під час проведення перевірки та й відповідно під час формування податкового зобовязання, що й призвело до неправильного вирішення справи. Адже, Вищий адміністративний суд в своїй ухвалі від 10 листопада 2010 року зазначив про те, що для правильного та обєктивного розгляду даної справи суду необхідно дослідити порядок подання платником податків уточнюючих розрахунків та порядок їх прийняття податковими органами.

Більше того, в судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги представником Гайсинської МДПІ не заперечувався той факт, що ПКВП «Пера-Інвест» подавався, зокрема уточнюючий розрахунок №8512 за І квартал 2004 року від 20 жовтня 2005 року й те, що даний розрахунок не був взятий до уваги при проведенні перевірки, що в подальшому вплинуло на правомірність нарахування податкового зобовязання.

Наявність таких уточнюючих розрахунків свідчить про те, що суми штрафу, нараховані ПКВП «Пера-Інвест» самостійно у звязку з виправленням помилок й відповідно сплачених, однак не були враховані податковим органом при проведенні перевірки, що в свою чергу призвело до безпідставного визначення податкового зобовязання.

Згідно ч.1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Оскільки колегією суддів встановлено факт подачі ПВКП «Пера-Інвест» уточнюючого розрахунку №8512 за І квартал 2004 року від 20 жовтня 2005 року, який прийнятий податковим органом, про що свідчать штамп на ньому «ОТРИМАНО» і не був врахований при проведенні перевірки та не заперечується представником Гайсинської МДПІ, що й призвело до безпідставного визначення податкового зобовязання.

Разом із тим, оцінюючи прийняті Гайсинською МДПІ рішення від 26 квітня 2006 року, слід зазначити, що відповідно до п. 3.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року №253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 липня 2001 року №567/5758 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), податкове повідомлення складається на розраховану суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за їх наявності) щодо кожного окремого податку, збору (обов'язкового платежу). Якщо податковий орган здійснив розрахунок сум податкових зобов'язань за декількома податками, то складається відповідна кількість податкових повідомлень. Якщо згідно із законами з питань оподаткування передбачено декілька термінів сплати розрахованого податковим органом податкового зобов'язання, то суми, які необхідно сплатити, та відповідні терміни сплати проставляються в окремих рядках податкового повідомлення.

Встановивши невідповідність частини рішення субєкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, наслідком такого є визнання акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину (пункт, речення) рішення або рішення в частині нарахування певної суми штрафних (фінансових) санкцій.

Суд перевіряє обґрунтованість рішення податкового органу, зокрема, й у частині розрахунків, а тому рішення підлягає визнанню протиправним повністю, оскільки суд не може самостійно нараховувати фінансові санкції.

Тобто, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого субєкта владних повноважень.

Разом з тим, приймаючи до уваги те, що рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому, суд вважає за необхідне навести мотиви задоволення позову.

Визнання рішення податкового органу недійсним повністю у такій ситуації, дає йому можливість визначити в установленому Законом порядку правильне рішення, зокрема через прийняття нового рішення, при умові, якщо не закінчилися строки давності встановлені законом.

Отже, вищевикладені обставини свідчать про правомірність заявлених позивачем вимог, які є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а відтак є такими, що підлягають до задоволення.

Позивач звернувся до суду з вимогою про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень. Водночас, такий спосіб захисту (вимога про визнання акта нечинним), як випливає з системного аналізу ст. 105, ст. 162, ст. 171 КАС України, може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів. Відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема, в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

З огляду на наведе, колегія суддів вважає, що належним сопособ відновлення порушених парв буде визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки рішення суду, допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального та матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства "Пера-Інвест" задовольнити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року, - скасувати .

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26 квітня 2006 року №0000492301/2/926 та №0000472301/3/927 винесені Гайсинською міжрайонною державною податковою інспекцією.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Головуючий /підпис/ Матохнюк Д.Б.

Судді/підпис/ Совгира Д. І.

/підпис/ Мельник-Томенко Ж. М.

З оригіналом згідно:

секретар