Ухвала суду № 16163632, 02.06.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/2836/11 Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2011 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Залімського І. Г., Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Чернишук О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, представник на підставі довіреності

відповідача - ОСОБА_3, представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фермерського господарства "Хлібороб" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом фермерського господарства "Хлібороб" до Городецької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

24.02.2011 року ФГ "Хлібороб" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення № 0000722341/0 від 29.12.2010 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.03.2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач оскаржив його, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову про задоволення позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд І інстанції не врахував допущені відповідачем порушення під час оформлення результатів перевірки, зокрема те, що позивачу вручено копію акта із порушенням строків. Також позивач вважає безпідставними висновки суду І інстанції та відповідача щодо невірного відображення ним господарських операцій та їх оподаткування. Так, позивач являється сільгоспвиробником, а тому має право на спеціальний режим оподаткування. Саме з урахуванням цього позивачем відображено господарські операції по наданню послуг ЗАТ "Оболонь" по перевезенню щебеня та піску впродовж 2007-2008 років. Також судом І інстанції не надано оцінки роз'ясненням Департаменту податку на додану вартість ДПА України в офіційних виданнях, щодо відображення в деклараціях з ПДВ подібних операцій.

У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити її вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та відзначив, що судове рішення І інстанції є законним і обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом І інстанції, відповідно до довідки АБ №109200 з ЄДРПОУ фермерське господарство "Хлібороб" зареєстроване Городоцькою районною державною адміністрацією Хмельницької області, ідентифікаційний код 23841676 є юридичною особою. З 01.01.2009 року зареєстроване суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку СФГ "Хлібороб" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 рокупо 30.09.2010 року і складено акт від 15.12.2010 року № 706/23/23841676 на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 29.12.2010 року № 0000722341/0. У рішенні зазначено встановлене порушення п.7.ст.8, п.11.29 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" та визначено зобов'язання за основним платежем та штрафними санкціями в сумі 60240,00грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач оскаржив його до ДПА у Хмельницькій області. За результатами розгляду скарги зменшено ПДВ в сумі 3736,00грн. та підтверджені штрафні (фінансові) санкції на суму 18212,00грн., на 1868,00грн. менше зазначених в рішенні.

Судом взято до уваги висновок ДПА в області та наказ від 04.02.2011 року №83 начальника Городоцької МДПІ "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" керівника бригади перевіряючих Наліжиту О.С. за недотримання вимог оформлення результатів перевірки.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд І інстанції виходив з того, що допущені відповідачем порушення під час оформлення результатів перевірки не можуть бути підставою для скасування податкових повідомлень-рішень. Також суд дійшов висновків, що послуги, які надані сільгоспвиробником який використовує спеціальний режим оподаткування, третій особі (іншому суб'єкту господарювання), не можуть бути віднесені до сільськогосподарської діяльності, на яку розповсюджуються норми статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість " № 168.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду І інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до матеріалів справи та досліджених доказів, встановлено надання позивачем власним транспортом послуг по перевезенню щебеня та піску для ЗАТ "Оболонь" та інших організацій.

Вказані операції позивач відобразив у складі податкових зобов'язань з ПДВ у спеціальних деклараціях від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва.

Відповідно до п.11.29 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі-Закон) до 01.01.2009 року зупинено дію п.7.7 ст.7, п.10.1.і 10.2 вказаного Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Класифікатором видів економічної діяльності (ДК 009-2005), затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 року № 375, визначені види послуг, що пов'язані із сільським господарством. У розділі "Сільське господарство, мисливство та лісове господарство" включено підклас 01.41.0 "надання послуг у рослинництві", до якого відноситься надання послуг сільськогосподарською технікою разом з обслуговуючим персоналом.

У відповідності до п. 8-1.5 ст. 8-1 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (далі - Закон), чинній на час виникнення спірних правовідносин, сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування має право на отримання бюджетного відшкодування при експорті сільськогосподарської продукції (супутніх послуг). При цьому сума бюджетного відшкодування розраховується за загальними правилами цього Закону, з урахуванням того, що для її розрахунку береться частка податкового кредиту, що виникла внаслідок придбання таким сільськогосподарським підприємством виробничих факторів, використаних у виробництві експортованої сільськогосподарської продукції (супутніх послуг).

Відповідно до п. 8-1.6 ст. 8-1 Закону № 168, сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування не має права: нараховувати та стягувати цей податок за ставкою, визначеною пунктом 6.1 статті 6 цього Закону при продажу (поставці) сільськогосподарської продукції.

Згідно з п. 8-1.13 ст. 8-1 Закону № 168, для цілей цієї статті вживаються такі терміни: 8-1.13.4. діяльність у сфері сільського господарства: а) діяльність з виробництва продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також діяльність з вирощування фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах); грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей; б) діяльність з виробництва продукції тваринництва, а саме свійської худоби, у тому числі (але не виключно) продукції птахівництва, кролівництва, бджільництва, розведення шовкопрядів та змій, інших їстівних ссавців, птахів та плазунів.

Відповідно до п. 8-1.7 ст. 8-1 Закону № 168, при поставці сільськогосподарським підприємством товарів (послуг), які не підпадають під визначення сільськогосподарської продукції згідно з цією статтею, до складу податкових зобов'язань сільськогосподарського підприємства включаються суми податку, нарахованого за ставкою, визначеною пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, а до складу податкового кредиту включаються суми податку, нараховані на суму витрат, що не є виробничими факторами у сфері сільського господарства відповідно до цієї статті. При цьому сума податку, належного до сплати до бюджету або бюджетному відшкодуванню, розраховується за загальними правилами цього Закону.

Таким чином, операції з надання послуг суб'єктом спеціального режиму оподаткування іншим платникам податків, в тому числі з використання сільськогосподарської техніки, не можуть бути віднесені до діяльності у сфері сільського господарства, на яку поширюються норми ст. 8-1 Закону і, відповідно, у податковому обліку обсяги поставок таких послуг відображаються у податковій декларації з ПДВ, згідно з якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Суд І інстанції правомірно не взяв до уваги роз'яснення Державної податкової інспекції у Городецькому районі Хмельницької області № 8451/10/31-028 від 10.02.2007 року, як доказ тверджень позивача. Так, відповідно до вказаного роз'яснення наданого СФГ "Хлібороб", останній мав право відобразити у спеціальній декларації з ПДВ виконані у 2006 році послуги з перевезення власною сільгосптехнікою саме сільськогосподарської продукції, в той час як позивачем здійснювалось перевезення щебеня та піску, що такою продукцією не являється.

Отже, відповідачем правомірно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість позивачу за надання послуг по перевезенню вантажів стороннім організаціям та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

За таких обставин, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу фермерського господарства "Хлібороб", залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.03.2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 07 червня 2011 року .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Матохнюк Д.Б.

Залімський І. Г.